УДК 616-001.32-001.45-007.286-06.616.833-009.7
Мета. Окреслити роль невролога в діагностиці та лікуванні постампутаційного болю кукси, зосереджуючись на виявленні нейропатичного компоненту болю та виборі оптимальної лікувальної тактики.
Матеріали і методи. Здійснено огляд літератури з електронних баз Medline/PubMed, Embase, Scopus англійською та українською мовами. Проаналізовано клінічні дослідження, серії випадків, систематичні огляди та настанови, що стосуються етіології, діагностіки та лікування постампутаційного больового синдрому.
Результати та їх обговорення. Постампутаційний біль кукси є частим наслідком травматичних ампутацій та має значний вплив на протезування, працездатність і адаптацію пацієнтів. Для визначення стратегії лікування першочерговим є встановлення фенотипу болю: ноцицептивного, нейропатичного або фантомного. Нейропатичний біль потребує участі фахівців зі знанням нейроанатомії, тоді як соматичний компонент частіше підлягає хірургічній або ортопедичній корекції. Ефективне лікування базується на мультидисциплінарному підході з поєднанням фармакотерапії, ін’єкційних методів, реабілітації та, за потреби, хірургічних втручань.
Висновки. Нейропатичний постампутаційний біль є клінічно значущою проблемою, яка потребує ранньої ідентифікації фенотипу болю. Невролог відіграє ключову роль у діагностиці та формуванні лікувальної стратегії. Оптимальні результати досягаються завдяки мультидисциплінарному підходу з поєднанням медикаментозної, ін’єкційної, реабілітаційної та за потреби — хірургічної терапії.
Summary
Background. Postamputation residual limb pain significantly limits prosthetic use, functional recovery and social reintegration. Differentiation of pain mechanisms is crucial for targeted management.
Objective. To outline the role of neurologist in identifying neuropathic components of postamputation limb pain and planning an evidence-based treatment strategy.
Materials and Methods. A literature review was conducted using Medline/PubMed, Embase, and Scopus databases. Clinical trials, observational studies, case series, systematic reviews and guidelines concerning postamputation pain were analyzed.
Results. Residual limb pain arises from heterogeneous mechanisms including nociceptive, neuropathic and phantom pain components, requiring different therapeutic approaches. Neurologists serve as the primary link in phenotyping pain and selecting individualized strategies which commonly integrate pharmacotherapy, interventional procedures, rehabilitation and, when indicated, surgery.
Conclusion. Accurate pain mechanism identification is fundamental for successful management of postamputation pain. A multidisciplinary model with neurologist involvement ensures optimal clinical outcomes.
Keywords: postamputation pain; residual limb pain; neuropathic pain; multidisciplinary treatment; neurologist; injection therapy; rehabilitation.