Глибокі інфекції шиї (ГІШ) спричиняють значну захворюваність і смертність. Найбільш поширеними первинними джерелами ГІШ є запальні захворювання зубів, піднебінних мигдаликів, слинних залоз, сторонні тіла і злоякісні новоутворення.

Мета. Презентація клінічного випадку важкого інфекційного ураження шиї у пацієнта на фоні незадовільного стану зубних рядів і параноїдною шизофренією для зосередження уваги лікарів різних спеціальностей першого контакту (лікарів загальної практики – сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів, підліткових терапевтів), отоларингологів, щелепно-лицевих хірургів, психіатрів, лікарів всіх суміжних спеціальностей і стоматологічних команд щодо попередження грізних гнійно-септичних ускладнень у таких пацієнтів.

Матеріали і методи дослідження. Пацієнт поступив в отоларингологічне відділення КНП «Львівська обласна клінічна лікарня» зі скаргами на підвищення температури тіла до 38 ºС, наявність набряку м’яких тканин шиї зліва. Захворювання почалося гостро, тиждень тому, із підвищення температури, утрудненого ковтання, відмовою від їжі, що пов’язували із психіатричним розладом. Проводилося симптоматичне лікування амбулаторно без ефекту. За три дні до звернення у лікарню виник набряк в надключичній ділянці, почервоніння шиї.

Результати дослідження та їх обговорення. Заключний діагноз: «Флегмона шиї зліва. Лівобічна шийна та надключична лімфаденопатія. Параноїдна шизофренія». Проведено хірургічне, комплексне медикаментозне лікування. Стаціонарне лікування 18 днів, 10 днів пацієнт отримував лікування амбулаторно, проведена стоматологічна санація. Катамнез захворювання через 1 місяць: дренажні отвори загоїлися, зберігається ущільнення післяопераційних рубців.

Висновки. Одонтогенні цервікальні ускладнення у пацієнта на фоні імуносупресії через недостатнє харчування із-за параноїдної шизофренії були пізно діагностовані. Лікування включало оперативне втручання, антибактеріальну і патогенетичну терапію, було тривалим в стаціонарі і амбулаторно. Тому вчасна стоматологічна санація диспансерних хворих є запорукою попередження важких загрозливих життю гнійно-септичних ускладнень, операцій і тривалого дороговартісного лікування. Підвищення обізнаності щодо цього лікарів першого контакту різних спеціальностей (лікарів загальної практики – сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів, підліткових терапевтів), психіатрів тощо може скоротити терміни звертання і діагностики, а згодом – лікування мультидисциплінарними командами фахівців (отоларингологів, щелепно-лицевих хірургів, стоматологічних команд). Раннє розпізнавання та швидке лікування таких загрозливих життю ускладень скорочує терміни лікування, фінансові витрати і покращує результати.

Ключові слова: абсцес шиї, флегмона шиї, одонтогенне ускладення,шизофренія

Актуальність. 30 травня 2025 року виповнюється 71 рік з дня народження Зенона Федоровича Колобича – хореографа, Народного артиста України, випускника стоматологічного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ, на той час – Львівський медичний інститут) 1984 року і 50-річний Ювілей Народного ансамблю танцю «Горицвіт» імені Зенона Колобича ЛНМУ імені Данила Галицького. При підготовці фахівців важливо надихати їх прикладами успішних колег, формувати інститут пам’яті і прищеплювати любов до своєї справи.

Мета дослідження. Висвітлити життєвий і творчий шлях талановитого випускника стоматологічного факультету Зенона Колобича.

Матеріали та методи дослідження. Використано бібліографічний метод; хронологічний метод; опитування очевидців тих подій, що дало змогу продемонструвати життєвий і творчий шлях Зенона Колобича.

Результати. Зенон Федорович Колобич – унікальна постать, яка поєднала в собі дві, здавалося б, несумісні сфери: медицину та мистецтво народного танцю. Як натхненний танцівник – зачаровував грацією й майстерністю на сцені, а очолюваний ним колектив досяг міжнародного визнання , функціонує  досі й пропагує українське мистецтво в Україні і світі. Його життєвий шлях став прикладом того, як можна гармонійно поєднувати і  розвивати різні грані свого таланту. Стаття висвітлює його здобутки, внесок у розвиток обох сфер та наголошує на важливості слідування своїм покликанням, незалежно від стереотипів.

Висновки. Зенон Колобич – приклад того, що можна досягти успіху в абсолютно різних сферах, якщо слідувати своїм талантам і наполегливо працювати. Створений ним народний ансамбль танцю « Горицвіт» живе та розвивається, продовжуючи традиції та популяризуючи Україну в світі через мистецтво.

Ключові слова: медичні фахівці, історія, «Горицвіт», ювілеї, мистецтво.

Алкогольна кардіоміопатія - одна із вторинних дилатаційних кардіоміопатій, що виникає внаслідок токсичного впливу етанолу на міокард впродовж тривалого часу.

Пацієнт Ю., 68 років, звернувся зі скаргами на задишку, що посилюється при фізичному навантаженні та в горизонтальному положенні, серцебиття, набряки нижніх кінцівок, виражену загальну слабкість. В анамнезі - хворіє 13 років, коли почав періодично відмічати задишку та загальну слабкість, проте вважав це результатом поганої фізичної форми, почав відвідувати спортзал. Через 6 міс. стан значно погіршився, після чого звернувся за медичною допомогою. Встановлено діагноз «Ішемічна хвороба серця. Післяінфарктний кардіосклероз. Серцева недостатність ПА зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка» (фракція викиду, ФВ = 30 %). Систематично не лікувався. Зловживав міцним алкоголем (> 500 мл/7 д) впродовж останніх 25 років, до того - слабоалкогольні напої (пиво) 500-1000 мл/д. Об’єктивно: набряки нижніх кінцівок, розширення меж серця, ознаки застою у малому колі кровообігу. На ЕКГ: фібриляція передсердь з ЧСС=104-132’, знижений вольтаж, повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. За даними ЕхоКГ - дилатація усіх камер серця, муральний тромб у порожнині лівого шлуночка і зниження ФВ до 10 %. Пацієнту була проведена коронарографія, за даними якої ураження коронарних судин було відсутнє.

В результаті пацієнту був виставлений діагноз: Алкогольна кардіоміопатія. Фібриляція передсердь, постійна форма, тахісистолічний варіант. Серцева недостатність ПБ зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка, ПІ ФК за NYHA.

Отже, для встановлення вірного діагнозу важливе значення має детальний збір анамнезу, обстеження коронарних судин для диференційного діагнозу з ішемічною хворобою серця.

На сучасному етапі розвитку медичного забезпечення в Україні сімейним лікарям належить значна роль в охороні здоров’я населення. А саме у впровадженні в щоденну практичну діяльність профілактичних заходів спрямованих на зниження смертності населення від найбільш поширених хронічних захворювань, що переконливо доведено науковими дослідженнями [1, 2]. При цьому вклад профілактичних заходів, суттєво менше затратний в порівнянні з лікувальними, обумовлював успіх більше, ніж на 50% [3,4].

Викладачами кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у процесі підготовки та перепідготовки лікарів загальної практики-сімейної медицини особлива увага приділяється навчанню основних принципів організації доклінічної діагностики та превентивних заходів. Тому що, на нашу думку, в лікувально-профілактичній роботі сімейного лікаря можна виділити такі три основних напрямки або стратегії:

• популяційна - передбачає формування у пацієнтів корисних навичок і звичок шляхом інформування щодо дотримання санітарно-гігієнічного режиму, збалансованого харчування, роз’яснення впливу факторів ризику на поширеність гострих і хронічних захворювань.
• доклінічна - включає в себе проведення профілактичних заходів, ранню діагностику, прогнозування ускладнень хронічних захворювань у групах ризику.
• клінічна - ґрунтується на діагностиці наявної патології і шпитальному лікуванню при появі у пацієнтів скарг та симптомів певних захворювань.

          Включення запропонованих напрямків у навчання і перепідготовку сімейних лікарів на кафедрі сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького дозволять їм у подальшій професійній діяльності ефективніше планувати і вести облік медичних послуг, вдосконалювати диспансеризацію, зменшувати кількість відвідувань вузьких спеціалістів. Питання донозологічної діагностики зрушень у стані здоров`я, комплексна оцінка функціонального стану та адаптаційних можливостей організму людини – першочергові для вдосконалення роботи закладів первинної ланки. Підготовлений сімейний лікар є оптимальним спеціалістом для проведення доклінічної діагностики та заходів профілактики найбільш розповсюджених і значущих для здоров’я людини хронічних захворювань.