УДК: 611.311.2.018.73:615.212.7].018.08

Упродовж останніх десятиріч спостерігається стійка тенденція щодо безконтрольного вживання наркотичних речовин, зокрема, опіоїдних препаратів. Однак, при тривалому використанні опіоїдних анальгетиків з метою знеболювального ефекту, в пацієнтів формується толерантність до цих препаратів, розвиток   абстиненції, що часто зумовлює передозування та є загрозою для життя. Низка наукових досліджень спрямована на вивчення змін в різних органах і системах на тлі опіоїдного впливу,із застосуванням як клінічних, так і емпіричних
методів дослідження.Патологічні зміни в органах ротової порожнини, тканинах пародонта займають чільне місце серед інших захворювань, оскільки, зміни у слизовій оболонці є найбільш ранніми ознаками впливу екзо- і ендогенних чинників. Проте, і досі залишаються нез’ясовані питання стосовно структурної організації слизової оболонки ротової порожнини при дії опіоїдів. Слід відмітити, що саме експериментальні моделі дозволяють визначити послідовність змін в тканинах і органах та є відтворенням патологічного процесу, що розвивається у людини за таких умов. Мета роботи – визначити особливості морфологічних змін у слизовій оболонці ясен щурів при експериментальній дії опіоїдного анальгетика упродовж 42 та 56 діб.
Матеріалом дослідження слугували білі, статевозрілі щури-самці. . Проведені гістологічні дослідження ясен щурів контрольної групи показали, що їх будова подібна до структурної організації ясен людини.

УДК 611.311.2:611.018.2/.7

Анотація

Актуальність. Захворювання пародонту залишаються однією з найпоширеніших проблем у сучасній стоматології, що вимагає детального вивчення морфофункціонального стану ясен як першого біологічного бар'єру проти патогенних факторів. Деталізація норм ультраструктурної будови ясен у дорослих є основою для вивчення еволюції патологічних процесів та розробки критеріїв оцінки ефективності новітніх протоколів лікування захворювань ясен. Метою було вивчення особливостей ультраструктурної організації клітинних компонентів епітеліального шару ясен у дорослих. Методи. Для дослідження м'яких тканин пародонту у клінічно здорових осіб було використано трансмісійну електронну мікроскопію. Результати та висновки. Виявлено градієнтне збільшення електронної щільності кератиноцитів у напрямку від базальної мембрани до поверхневих шарів, що відображає динаміку специфічного клітинного метаморфозу. Ці зміни визначаються морфофункціональною гетерогенністю ультраструктурної організації клітин у різних шарах ясенного епітелію. Клітини базального шару характеризуються високою функціональною активністю, про що свідчить наявність добре розвиненого синтетичного апарату. У клітинах остистого шару, на тлі зниження синтетичних функцій, спостерігається чітко сформований апарат міжклітинних зв'язків. Епітеліальні клітини зернистого шару характеризуються початком процесів зроговіння та підготовкою до запрограмованої клітинної смерті. Архітектоніка рогового шару є детермінованим результатом каскаду метаболічних та структурних змін, що відбуваються в кератиноцитах базального, остистого та зернистого шарів.

Abstract
Relevance. Periodontal diseases remain one of the most prevalent issues in modern dentistry, necessitating a detailed study of the morphofunctional state of the gingiva, which serves as the primary biological barrier against pathogenic factors. Establishing the ultrastructural norms of the gingiva in adults provides a foundation for investigating the progression of pathological processes and developing criteria to evaluate the efficacy of novel treatment protocols for gingival diseases. The objective was to examine the ultrastructural organization of cellular components within the gingival epithelial layer in adults. Methods. Transmission electron microscopy was employed to study the soft periodontal tissues in clinically healthy individuals. Results and Conclusions. A gradient increase in the electron density of keratinocytes was observed from the basal membrane toward the superficial layers, reflecting the dynamics of specific cellular metamorphosis. These changes are attributed to the morphofunctional heterogeneity in the ultrastructural organization of cells across the various layers of the gingival epithelium. Cells in the basal layer exhibit high functional activity, evidenced by a well-developed synthetic apparatus. In the cells of the spinous layer, while synthetic functions are reduced, a well-defined system of intercellular junctions is observed. Epithelial cells in the granular layer are characterized by the onset of keratinization processes and preparation for programmed cell death. The architectonics of the stratum corneum are the determined result of a cascade of metabolic and structural changes occurring in the keratinocytes of the basal, spinous, and granular layers.

УДК 611.311.2:611.018.2/.7

Вступ
Детальне вивчення особливостей ультраструктурної організації тканин та органів ротової порожнини відіграє фундаментальну роль у сучасному розумінні механізмів впливу різноманітних етіологічних чинників. Саме на субмікроскопічному рівні стає можливим простежити первинні реакції клітинних компонентів на подразники, що дозволяє глибше охарактеризувати роль кожного фактора у розвитку складних патологічних змін. Глибокі знання функціональної морфології тканин, архітектоніки клітин і стану органел є необхідною базою для розуміння патогенезу стоматологічних захворювань. Розуміння взаємозв’язку між структурою та функцією на моле-кулярному рівні є однією з основних умов для формування науково обґрунтованого плану терапії та вибору протоколу максимально оптимального і персоналізованого методу лікування пацієнта [1, 2].
Сучасна клінічна морфологія все частіше звертається до аналізу м’яких тканин пародонта, оскільки тканини ясен характеризуються високою візуальною доступністю та унікальною можливістю отримання діагностичного біологічного матеріалу. Використання методів малоінвазивних маніпуляцій, таких як трепанобіопсія або цитологічний зішкріб, дозволяє проводити динамічний моніторинг стану пацієнта без суттєвого ятрогенного впливу на організм. Такий підхід не лише забезпечує високу інформативність дослідження, але й мінімізує психоемоційний дискомфорт пацієнта, що є критично важливим у сучасній медичній практиці. Більше того, застосування електронної мікроскопії та імуногістохімічних маркерів дозволяє виявити деструктивні зміни ще до появи перших клінічних симптомів, що відкриває нові горизонти для превентивної стоматології [3-5].

UDC: 611.12:611.013:611.061.1

ABSTRACT. Embryonic heart morphogenesis is a complex and dynamic process, and its mechanisms remain incompletely understood. A wide range of methods are used to study spatial transformations of the heart and its chambers, including histological methods, scanning electron microscopy, optical scanning microscopy, microcomputed tomography, and com-binations thereof. Each method has its own advantages and disadvantages. Numerous computer models of the heart have been created, based on the analysis of well-known embryonic collections. These models have provided a thorough morpho-metric study of embryonic organ transformations from Carnegie stages 11 to 23 (until the end of the 8th week of gestation). However, only a few similar studies exist in the early fetal period—from the 9th to the 15th week. It should be noted that this period of intrauterine development is extremely important for the final formation of the morphological profile of many cardiac defects. Furthermore, the early fetal heart is characterized by the greatest lack of information regarding the quanti-tative parameters of the numerous developing structures in various cardiac chambers. Thus, many details of cardiac mor-phogenesis are only now being elucidated, in part due to the complex geometric transformations of the chamber cavities and wall structures. These details contribute to a better understanding of the architecture of the embryonic heart and allow for the quantitative assessment of a wide range of chamber geometric parameters and heart wall structures. They also offer a new tool for studying normal cardiogenesis and the development of congenital heart defects. This makes it crucial to use modern tools for 3D modeling of the developing heart based on visual information obtained using classical light and electron microscopy. Key words: heart, ontogenesis, morphogenesis, spatial rearrangements, three-dimensional modeling.

УДК 618.2-006.6:612.17-053.3:577.27

Розвиток серця – це один з найважливіших і критично значущих процесів, що відбуваються в ході внутрішньоутробного періоду розвитку людини. Серце — ключовий орган, від злагодженої роботи якого залежить функціонування всього організму, — починає свою активну діяльність вже третього тижня гестації. З цього моменту запускається тонко налагоджений каскад найскладніших морфогенетичних перетворень, спрямованих фо-рмування повноцінної серцево-судинної системи. Цей процес відрізняється не лише високим ступенем біологічної складності, а й крайньою чутливі-стю до впливу несприятливих зовнішніх та внутрішніх факторів. Найменше відхилення або збій у цьому механізмі може призвести до розвитку тя-жких вроджених аномалій. Серед них особливо виділяються вроджені вади серця (ВВС), які і до цього дня залишаються одними з найпоширені-ших патологій у новонароджених у всьому світі.
На особливу увагу у зв'язку заслуговують тератогенні фактори, тобто агенти, здатні порушувати нормальний розвиток ембріона. Одним із найбільш значущих і небезпечних тератогенів є етанол – речовина, яка міститься у всіх алкогольних напоях. Етанол має здатність з легкістю проникати через плацентарний бар'єр, надаючи токсичний вплив безпосередньо на організм плода, що розвивається. Його вплив зачіпає ключові процеси, такі як поділ і міграція клітин, формування судин, а також регулювання генетичної експресії, що робить його особливо небезпечним у контексті ембріонального розвитку серця.
Незважаючи на численні наукові публікації, регулярні інформаційні кампанії та активну про-світницьку діяльність, спрямовану на інформу-вання майбутніх матерів про шкоду вживання ал-коголю під час вагітності, проблема залишається актуальною. Вживання етанолу в період гестації продовжує фіксуватися в різних соціальних і віко-вих групах, що викликає занепокоєння медичного співтовариства.
У зв'язку з цим ця стаття спрямована на ретельний розгляд механізмів, за допомогою яких етанол робить свій патологічний вплив на формування серця у плода. Також буде представлено огляд сучасних даних та досліджень, присвячених виявленню взаємозв'язку між пренатальним впливом алкоголю та розвитком серцево-судинних аномалій. Подібний аналіз необхідний для глиб-шого розуміння проблеми та подальшого вироблення ефективних профілактичних стратегій.