УДК [612.39:616.12-008.1]:685.34
   Нераціональна харчова поведінка може слугувати причиною розвитку таких неінфекційних захворювань (НІЗ), як ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання. Мета – за результатами оцінки стану харчування, антропометричних та клініко-лабораторних досліджень виявити кардіометаболічні ризики для здоров’я у робітників взуттєвих підприємств.
   Матеріали і методи. Групу дослідження становили робітники підприємств взуттєвої галузі (n=200: 119 чоловіків та 81 жінка).
Програма дослідження включала анкетування робітників щодо стану та якості харчування, антропометричне обстеження: визначення зросту (ЗР), маси тіла (МТ), окружностей талії (ОТ) та стегон (ОС), індексів маси тіла (ІМТ), форми тіла (ІФТ), показника розподілу жиру (ОТ/ОС) та частки жирової маси (ЧЖМ). Ліпідний та вуглеводний обмін оцінено за вмістом глюкози та загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнту атерогенності (КА), тригліцерид-глюкозного індексу та індексу Castelli.
   Результати. Серед робітничого контингенту сформовано нездорові моделі харчування, а саме значна розбалансованість харчового раціону, його енергетична надлишковість, недостатнє споживання необхідних груп харчових продуктів, відносно часте споживання алкогольних напоїв, особливо робітниками-чоловіками, понаднормове вживання кухонної солі, недостатнє споживання води та недотримання режиму харчування.
   Антропометричний скринінг вказує про наявність надміру маси тіла та ожиріння різного ступеню, у тому числі вісцерального, у 35,94-42,65% та 10,3-20,58% робітників відповідно. Виокремлено частку працюючих із середнім (16,67-22,8%) та високим і дуже високим (4,69-6,7%) ризиком захворюваності та передчасної смерті від серцево-судинних захворювань за ІФТ. Порушення вуглеводного обміну виявлено у 42,2-46,9% обстежених, ліпідного – у 43,7-48,5%. Ризик формування метаболічного синдрому зафіксовано у 14,1-19,1% (за 3 критеріями) та 10,1-14,7% робітників зафіксовано (за 4 критеріями). Встановлено наявність прямого достовірного зв’язку середньої сили між ОТ, ОТ/ОС та показниками ліпідного профілю (ЗХ, КА), індексами серцево-судинного ризику та зворотного достовірного зв’язку середньої сили між цими показниками та ЛПВЩ. Значення ІМТ, ІФТ, ЧЖМ достовірно корелювали із окремими показниками ліпідного та вуглеводного (окрім глюкози) обмінів, сила такого зв’язку переважно характеризувалася як середня.
   Застосування простих антропометричних індексів та аналіз ліпідного і вуглеводного профілів можуть бути використані під час медичних оглядів працюючих з метою донозологічної діагностики НІЗ. Це дає можливість раннього втручання та розробки ефективних заходів корекції стану здоров’я робітників.