УДК: 619:616.43

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і метаболічний синдром (МС) часто є комор-бідними захворюваннями і мають спільні нейробіологічні та клінічні ознаки. Зокрема, результати мета-аналізів свідчать про більшу поширеність МС у пацієнтів з ПТСР порівняно із загальною популяцією. Водночас ПТСР також є відомим фактором ризику МС. Цей збіг можна частково пояснити залученням спільних патогенетичних механізмів, характерних для обох станів. Недостатнє споживання та дефіцит окремих біофакторів, зокрема мікроелементів (вітамінів і основних мінералів), пов’язують із підвищеним ризиком МС, цукрового діабету 2-го типу, серцево-судинних захворювань, а дотримання їх фізіологічного вмісту в організмі знижує цей ризик. Харчові добавки з певними біофакторами можуть бути корисни-ми, як доповнення до традиційної терапії, для профілактики та лікування ПТСР і часто коморбідного МС, оскільки ПТСР і МС часто пов’язані із системним дефіцитом низки біофакторів. Цей огляд має на меті обговорити роль окремих біофакторів, зокрема α-ліпоєвої кислоти, вітаміну В1/бенфотіаміну, L-карнітину і ацетил-L-карнітину, ω-3 поліненасичених жирних кислот, кверцетину, магнію, вітамінів D і Е, поліфенолів, у профілактиці/лікуванні коморбідної патології ПТСР і МС, а також проаналізувати нові тенденції та напрямки майбутніх досліджень. Пошук проводився в Scopus, Science Direct (від Elsevier) і PubMed, включно з базами даних Medline. Використані ключові слова «посттравматичний стресовий розлад», «метаболічний синдром», «біофактори». Для виявлення результатів дослідження, які не вдалося знайти під час онлайн-пошуку, використовувався ручний пошук бібліографії публікацій.

Пацієнтка має супутнє захворювання - гіпертонічну хворобу. Лабораторні показники в межах норми. Рі-вень гормонів щитоподібної залози – в межах норми. Щитоподібна залоза побільшена до ІІ ст за рахунок правої частки, в якій пальпується еластичний, рухомий вузол розміром 150 мм. Дані УЗД: щитоподібна залоза розміщена типово, ліва частка містить дрібні колоїдні вузли, праву частку, з переходом на переши-йок та наліво, виповнює гетерогенний вузол розміром 200х150 мм. Побільшених, патологічно змінених лімфатичних вузлів не виявлено. Дані КТ: по правій поверхні шиї - масивне патологічне формування з чіткими та рівними контурами, гетерогенної щільності, яке зміщує та компресує трахею. Верхній полюс розміщується на рівні кута нижньої щелепи, а нижній – на рівні правої ключиці. Візуалізується зв’язок утвору з правою часткою щитоподібної залози. Діагноз: гігантський багатовузловий зоб. В плановому по-рядку шляхом тонкоголкової пункцію вузла евакуйовано біля 1500мл вмісту (лізована кров), після чого проведено операцію тиреоїдектомії. Видалену залозу скеровано для патогістологічного дослідження та отримано заключення: вузловий колоїдний зоб. Даний клінічний випадок співпадає з даними наукової ме-дичної літератури як щодо більш частого зустрічання ГБВЗ у жінок старшої вікової групи, так і щодо ви-сокого рівня інформативності променевих методів обстеження пацієнтів з даною патологією. Гігантський багатовузловий зоб (ГБВЗ) є складним клінічним викликом, який потребує раннього розпізнавання, точної візуалізації та кваліфікованого хірургічного лікування для запобігання ускладнень, що загрожують життю пацієнта. Тотальна тиреоїдектомія, виконана відповідно до чинних рекомендацій AAES та з урахуванням анатомічних викривлень, забезпечує низький рівень рецидивів і прийнятну захворюваність. Майбутні до-слідження повинні бути спрямовані на покращення доступу до сучасних візуалізаційних та хірургічних ресурсів у недостатньо забезпечених регіонах, а також на довгострокові функціональні результати, вклю-чаючи якість життя та наслідки, пов’язані з гормонами щитоподібної залози.

UDC 611.716-053.8-073.75

Рентгенологічне обстеження лицевого скелету дозволяє визначити симетричність складних анатомічних ділянок та кісткових структур лиця і з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки їх асиметрії і функціональних порушень, що ведуть до виникнення та прогресування патологічних змін в органах і системах, пов’язаних з ними топографічно або функціонально .
Дослідження частоти асиметрії кісткових структур лиця, виявлених при проведенні рентгенологічного обстеження проведене на 100 панорамних рентгенограмах щелепно-лицевої ділянки осіб зрілого віку, вибраних методом рандомізації. Встановлено частоту маніфестації асиметрії різних структур лицевого черепа у осіб зрілого віку різної статі за даними рентгенологічного обстеження та проведено її порівняння у чоловіків і жінок. З’ясовано, що комплексне вивчення взаємозв’язку між всіма маніфестованими варіантами асиметрії досліджуваних структур з метою з’ясування послідовності виникнення виявлених змін необхідне детальне дослідження закономірностей перебудови лицевого черепа у віковому аспекті та відстеження індивідуальних змін в часовій динаміці, починаючи з дитячого віку. Отримані дані підтверджують результати досліджень інших авторів, суттєво доповнюючи інформацію щодо проявів асиметрії лиця в різні вікові періоди, і є важливими з клінічної точки зору, оскільки дозволять зрозуміти причини її виникнення, а відтак – стануть підґрунтям для пошуку та розпрацювання ефективних методів профілактики її прогресуванню та розвитку вторинних змін і спровокованих ними патологічних станів.

616-006.48-036

Symptoma琀椀c neuromas and cys琀椀c neck forma琀椀ons are clinically signi昀椀cant en琀椀琀椀es that require detailed diagnos琀椀c and therapeu琀椀c strategies. Trauma琀椀c neuromas resul琀椀ng from aberrant nerve repair, neurinomas of other orunknown origin, and cys琀椀c lesions of the neck with either benign or malignant e琀椀ology represent ongoing challenges in both di昀昀eren琀椀a琀椀on and treatment. This study presents a clinical case of neurinoma with secondary changes localized in the cervical region of a 44-year-old pa琀椀ent. Based on physical examina琀椀on, medical history, ultrasound,
and computed tomography, a diagnosis of lateral neck cyst was established. Following surgical excision of the mass, histological examina琀椀on con昀椀rmed the diagnosis: neurinoma with secondary changes.This case highlights the importance of mul琀椀modal imaging, minimally invasive procedures, and personalized surgical approaches. Emerging innova琀椀ons in the 昀椀elds of nerve regenera琀椀on and molecular diagnos琀椀cs hold promise for further advancing future paradigms of diagnosis and treatment. Given the polymorphic nature of lesions that may be localized in the neck region, their di昀昀eren琀椀al diagnosis o昀琀en presents challenges. Therefore, the selec琀椀on of appropriate treatment methods for neurinomas and cys琀椀c
neck forma琀椀ons requires an individualized approach, applica琀椀on of advanced imaging techniques, interdisciplinary
collabora琀椀on, and the use of methods with varying degrees of invasiveness