Мета. Вивчити результати лікування хворих з метастазами в лімфатичні вузли шиї без первинного вогнища.

Об’єкт і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних про 86 пацієнтів, що знаходилися на лікуванні у Львівському  онкологічному центрі. Виділено 8 груп залежно від методу лікування. У 13 (15,1%) хворих проведено хірургічне лікування, 12 (14,0%) пацієнтів — операція + ад’ювантна променева терапія, 15 (17,4%) — хіміопроменеве лікування після  операції, а в 6 (7,0%) випадках — післяопераційну хіміотерапію. У 8 (9,3%) хворих проведено курс променевої терапії,  в 4 (4,7%) випадках — лише хіміотерапію, а 25 (29,0%) пацієнтів відмовилися від лікування. Гістологічний розподіл,  відповідно, був таким: плоскоклітинний рак — 67,4% (n=58), аденокарцинома — 17,4% (n=15), меланома — 7,0% (n=6),  недиференційований рак і нейроендокринна пухлина — по 3 (3,5%) випадки.

Результати. Середня тривалість життя  у хворих з метастазами в лімфатичні вузли шиї без первинного вогнища становила 21,34±3,33, а медіана — 7,0 міс. Найефективнішим було комбіноване лікування: операція з наступним курсом хіміопроменевої терапії — медіана виживаності становила 27 міс, а середня тривалість життя — 40,0±10,0 міс. Найнижчі показники виживаності отримано  при монолікуванні: медіана виживаності після променевої терапії становила 8,0 міс, після хіміотерапії — 7,0 міс. Закономірно, що середня тривалість життя у хворих, які відмовилися від лікування, становила лише 4,33±0,9 міс, а медіана — лише 3,0 міс. Методом Пірсона отримано статистично достовірну різницю між групами, р=0,0003. Також низькі показники виживаності констатовано у пацієнтів з метастазами меланоми, де середня тривалість життя становила лише 3,3±0,7 міс. Якщо після проведення базових діагностичних обстежень первинне вогнище не верифіковано, недоцільно витрачати час на його пошуки. Згідно з отриманими даними, загальна виживаність мало залежить від ідентифікації  джерела метастазування, тому слід розпочинати лікування, схеми та методи якого вже давно визначені. Само собою, це не означає відмови від детального контролю стану хворих з метою виявлення первинного вогнища в динаміці.

УДК: 616.313.1-06:616.982.15]-07

Мета дослідження. Обговорення можливостей діагностики актиномікозу ротової порожнини.

Матеріали та методи. Після клінічного огляду було проведено лабораторні дослідження, що включали патогістологічні і мікробіологічні дослідження, які полягали у мікроскопічному дослідженні матеріалу, забраного з виразки, і посіву на кров’яний агар та стандартне мінеральне середовище для актиноміцетів.

Висновки. Після виключення онкологічного процесу за результатами гістологічного дослідження актиномікоз також не було підтверджено. Проте результати мікробіологічних досліджень були позитивними, і відповідна антимікробна терапія та хірургічне лікування були ефективними.

Background: Premature birth and care of premature babies is a pressing problem of the modern world.

Objectives: To determine the dynamics of physical and psychomotor development, the state of the musculoskeletal

system (MS) of premature infants in the first year of life under the influence of physical therapy (PT).

Research sample and method: The study involved 60 infants, which were divided into 4 groups according to the degree of prematurity. The assessment of children's physical deve lopment was carried out on anthropometric indicators. The degree of damage of the nervous system was examined by neurosonography. Children undergo the PT programme based on INFANIB test scores in 0, 3, 7, and 12 months of adjusted gestational age.

Results: When using the PT programme, it was found that during the first three months of life, children with I – III degree of prematurity almost doubled their body weight, in the group with IV – it was increased by 76.9 %. The analysis of the results of neurosonography revealed positive dynamics in all the groups. Congenital crooked neck was observed in 30 % of children with stage III prematurity, which was the highest among the identified pathologies of MS. At the end of the PT programme, these diagnoses were withdrawn.

Conclusions: Indicators of anthropometric changes, analysis of the dynamics of neurosonography and the prevalence of pathology of the MS revealed positive changes in all groups of children on each stage of the study, which should be considered according to the result of timely and rational use of PT.

Abstract

The paper presents the results of studies of the radiophotoluminescence (RPL) of LiB3O5:Ag glass after irradiation with γ-rays in the dose range of 1-3 Gray on the remote γ-therapeutic apparatus "TERAGAM" Co(60) at the Lviv Oncology Regional Medical and Diagnostic Center. A clear dependence of the intensity of the RPL (λmax= 300 nm) on the dose value when excited by light λexc = 220 nm was found. The mechanism of RPL in γ-irradiated LiB3O5:Ag glass is proposed as a consequence of radiation annihilation with the emission of relaxed exciton-like electronic excitationswith the participation of impurity defects (Ag0 ) in the glass structure.

Лікування хворих на гінекологічний рак - серйозний виклик та важка травма для пацієнток, особливо, якщо воно пов'язане з хірургічним втручанням.

Метою дослідження було оцінити інформативність використання NCCN дистрестермометра для скринінгу з метою виявлення психоемоційних розладів у хворих із злоякісними пухлинами жіночої репродуктивної системи після успішного завершення протипухлинного лікування.

Матеріал і методи. В дослідження було включено 47 онкогінекологічних пацієнток після завершення хірургічного або комбінованого (хірургія + хіміотерапія) лікування. Серед них було 17 хворих з раком шийки матки, 18 - з раком ендометрію, 12 з раком яєчника. В усіх хворих компонентом хірургічного лікування була пангістеректомія. У 11-и пацієнтів обстеження проведено невдовзі після завершення оперативного лікування (через 12-14 днів), опитування решти 36 пацієнтів виконано підчас контрольного візиту спостереження через

6-12 місяців після завершення лікування. На момент візиту методами променевої візуалізації (КТ, МРТ) та клінічно підтверджено відсутність ознак прогресування раку.

Всім пацієнткам було запропоновано оцінити рівень дистресу за останній тиждень за допомогою опитувальника – NCCN дистрес термометра Версія 2.2022.

Результати. Виявилося, що в 25 хворих (62%) рівень дистресу був вище граничного ≥ 4. А 9 хворих визначили свій рівень дистресу ≥ 7. Найчастішими проблемами, що зумовлювали дистрес, виявилися хвилювання та тривога (80%), втомлюваність (81,3%), порушення сну (58%), засмученість/депресія (36%), страх (33%). Майже третина (27%) пацієнток визнавали стосункові проблеми з партнером та наявність сексуальних

проблем (22%). Біля 20% констатували проблеми в усвідомленні сенсу життя. Виявлені психоемоційні розлади не залежали від локалізації пухлини.

Висновки.Більше ніж у половини онкогінекологічних хворих виявлено психоемоційні розлади та рівень дистресу вище граничного після успішного завершення лікування раку; NCCN ДТ є ефективним засобом скринінгу для активного виявлення психоемоційних розладів у пацієнтів, які успішно пройшли лікування з приводу гінекологічного раку; Тестування слід проводити не тільки безпосередньо після завершення лікування, але й у віддалений період часу ( через 6-12 місяців), оскільки психоемоційні прояви дистресу ( кризи ідентичності) з часом можуть наростати