У статті здійснено опис текстової категорії «адресатність» в комунікативному і прагматичному аспектах. Подано типи адресатів, їхні дискурсивні вияви та особливості у словесному цілому крізь призму заголовків, присвят, епіграфів. Здійснено класифікацію адресатів за зовнішньотекстовими / внутрішньотекстовими ознаками.
Ключові слова: адресат, комунікація, маніфестація дискурсивна, текст, текстова категорія, тип адресата.

УДК 81’42

Стаття продовжує низку публікацій автора, присвячених теорії тексту. Розкрито семантико-прагматичний вимір віршованих словесних цілих, визначено типологічні ознаки текстових категорій та їхнє мовне вираження у структурі поезій Володимира Тимчука.
Ключові слова: інтертектуальність, інформативність, зв̕язність, цілісність, текст, категорія тексту, семантика, прагматика.

У статті авторка вперше здійснила опис мовних засобів реалізації текстових категорій зв’язності й інтертекстуальності у поезії українського поета і прозаїка Володимира Качкана. Джерельною базою розвідки слугують поетичні словесні цілі понад 150 текстів, із яких здійснено у спосіб точної та повної інвентаризації вибірку лексико-граматичних одиниць, котрі маніфестують текстові категорії. Метод дослідження — описовий. Автором з’ясовано, що особливого вияву набула образно-асоціативна, семантична, словотвірна, граматична й под. текстова категорія зв’язності, а також інтертекстуальність. Інтертекст уводиться у поетичні словесні цілі Володимира Качкана низкою прийомів, таких як: алюзія, ремінісценція, цитата тощо, і трактується як внутрішньотекстовий феномен. Основними способами реалізації категорії інтертекстуальності у поезії досліджуваного автора є алюзії біблійні, міфологічні, фольклорні, покликання на відомих особистостей або на відомі події, алюзії в пародіях на літературні тексти; цитати; ремінісценції. Перспективою подальших досліджень є вивчення текстових категорій письменника у прозових текстах.

Ключові слова:  інтертекстуальність, зв’язність, поетичний текст, категорії тексту.

Cutaneous syndrome is a relevant issue not only among allergic diseases but also among autoimmune disorders. Urticaria is a widespread problem, as its prevalence among the population can reach up to 9%. The main goal of the article is to analyze the role of platelet-activating factor in patients with
hypersensitive vasculitis, autoimmune, and allergic urticaria. Urticarial rash is at the intersection of allergic and autoimmune diseases, where is observed active immunopathogenetic influence of plateletactivating factor in the initiation and maintenance of systemic vasculitis, including hypersensitive/urticarial and cryoglobulinemic vasculitis Considering the significant role of this factor in the pathogenesis of hypersensitive vasculitis and allergic reactions, selective targeting of plateletactivating factor represents a promising therapeutic approach. These include plateletactivating factor receptor antagonists such as
rupatadine and apafant, as well as plateletactivating factor acetylhydrolase inhibitors, enzymes responsible for platelet-activating factor degradation. Targeted intervention on platelet-activating factor holds promise for the improving the quality of life of patients with hypersensitive vasculitis, autoimmune disorders, and allergic urticaria.
Keywords: platelet activation factor, hypersensitive vasculitis, urticaria.

УДК - 81’42

Статтю присвячено репрезентації діалогічності як фундаментальної категорії текстової комунікативної діяльності мовців, адже вказану категорію тривалий не виокремлювали поряд з іншими типологічними ознаками словесного цілого, а також опису мовних засобів її вираження.
За мету дослідження ставимо здійснення опису як внутрішньотекстових засобів маніфестації аналізованої категорії на різних лінгвальних рівнях (лексичний, морфологічний, синтаксичний і под.) текстів посттоталітарної доби, так і зовнішньотекстових, що виражаються у звʾязках із семіотичним універсумом української національної культури, іншими текстами (прецедентними знаками української культури). Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань: 1) описати мовні засоби вираження категорії діалогічності на внутрішньотекстовому рівні; 2) простежити, як здійснюється репрезентація діалогічності у міжтекстових звʾязках. Об’єктом дослідження є словесні цілі посттоталітарної доби (народні оповідання про Голодомор у 1932-1933 рр.). Предмет дослідження – лексичні одиниці, оцінні вислови, слова-концепти, метафори, порівняння, символи, синтаксичні конструкції (звертання, спонукання тощо), що є виразниками текстової категорії діалогійності на різних мовних щаблях. Матеріалом для дослідження є свідчення живих людей про злочини комуністичного режиму, зібрані й укладені Українським інститутом національної памʼяті («Національна книга памʽяті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні»). Основні методи студіювання – описовий, квантитативний. Категорія діалогічності в текстах народних казок, присвячених Голодомору в Україні в 1932–1933 роках, реалізується як предметно-текстова (внутрішня) та інтертекстуальна (зовнішня). Перший тип описується актуалізацією чинників адресанта та адресата, а другий -– категоріями інтертекстуальності. Аналізовані тексти пов’язані із універсумом української культури, національними кодами, міфологемами, символами, аксіологічними концептами, прецедентними висловами і іменами, зі словами та усталеними висловами, що позначають хронотоп і є типовими для комуністичного режиму; з
русизмами – маркерами епохи та чужої, агресивної культури, вживані з прихованою іронією; з топонімами - місцями комуністичних злочинів.
Ключові слова: адресант, адресат, діалогійність, категорія текстова, текст посттоталітарний.