УДК 004.8:614.2:005.8
Сучасний розвиток інформаційних технологій та цифровізація системи охорони здоров’я відкривають нові можливості для впровадження інтелектуальних методів підтримки прийняття управлінських рішень.
Особливої актуальності набуває використання еволюційних алгоритмів, зокрема генетичних алгоритмів, які демонструють високу ефективність при розв’язанні складних задач оптимізації. У сфері управління медичними проєктами такі задачі пов’язані з необхідністю вибору оптимального набору ініціатив розвитку в умовах обмеженості фінансових, кадрових та матеріально технічних ресурсів, а також з урахуванням численних, часто суперечливих критеріїв ефективності. У статті досліджується задача оптимізації портфеля проєктів розвитку госпітальних округів як складна багатокритеріальна задача прийняття рішень.
Запропоновано математичну модель формування оптимального портфеля проєктів на основі генетичного алгоритму, яка дозволяє враховувати сукупність економічних, медико-соціальних та організаційних показників. До критеріїв оцінювання віднесено очікувані вигоди для населення, рівень доступності медичних послуг, витрати на реалізацію проєктів, тривалість їх виконання, а також показники взаємної сумісності проєктів і ефективності використання ресурсів. Особливістю моделі є інтеграція показників ефективності та сумісності у єдину функцію придатності, що забезпечує комплексне оцінювання альтернативних варіантів портфеля. Детально описано структуру генетичного алгоритму, включаючи процедури формування початкової популяції, механізми оцінювання придатності індивідуумів, а також оператори відбору, кросоверу, мутації та елітизму. Запропонований підхід дозволяє ефективно досліджувати простір можливих
рішень, забезпечує збереження перспективних характеристик портфелів і водночас підтримує різноманітність популяції, що є важливим для уникнення локальних оптимумів. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування розробленої моделі для стратегічного планування розвитку госпітальних
округів, оптимізації розподілу ресурсів та підвищення ефективності реалізації медичних і інфраструктурних проєктів. Запропонований підхід може бути адаптований до різних умов функціонування системи охорони здоров’я та інтегрований у сучасні інформаційно-аналітичні системи підтримки прийняття рішень.