Introduction. Surgical interventions are accompanied by acute stress reactions, which are staged and cause functional changes, primarily in the nervous, cardiovascular, endocrine systems. The study of biochemical stress markers in blood provides valuable information about the state of patient’s state under conditions of surgical aggression. Aim: To investigate the biochemical manifestations of stress reactions in blood of dental patients with different
individual psychological characteristics during planned surgical treatments in the maxillofacial department. Materials and methods. The level of neuroticism was determined in 64 patients at the Department of Maxillofacial Surgery of Lviv Regional Clinical Hospital, by testing according to the well-known Eysenck method. The level of reactive anxiety and depressive manifestations in patients was determined using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). Before the surgery (before premedication) and fve hours after its completion, the content of cortisol, prolactin and interleukin-1β was examined in the peripheral venous blood of the patients. Results and discussion. Before premedication, the highest levels of cortisol and prolactin in the peripheral venous blood of patients with high neuroticism and anxiety, which could not be eliminated by antistress therapy in the stage of preoperative preparation, were found. In the pre-surgery period, all patients, regardless of their level of neuroticism, had a low level of interleukin 1-β in blood - 8.5 ± 3.6 pg/ml (p = 0.2547). Despite the satisfactory anaesthetic support of the surgical interventions, all patients had increased cortisol in blood, due to the development of an acute inflammatory reaction induced by surgical trauma. In the postsurgical period, there was also a statistically signifcant increase of interleukin 1-β in the blood in all patients - up to 19.7 ± 4.6 pg/ml. There is a close relationship (χ2 = 17.89, p < 0.01) between the anxious state of the patients and the increase in the concentration of prolactin in their blood. Conclusions. Under conditions of surgical stress in dental patients before analgesia, similar changes occur at biochemical level - the blood cortisol and prolactin levels increase, the intensity of this process being more pronounced in emotionally labile patients (with a high level of  neuroticism). There is a close relationship between the psycho-emotional state of patients (their level of anxiety)
and the dynamics of prolactin concentration in blood, while the concentration of cortisol in blood is affected by phlogogenic factors caused by surgical trauma. 

УДК:  616.716.8:616.314.165-002.3]-018.4-07-089

Мета дослідження: проаналізувати дані сучасної вітчизняної та закордонної фахової літератури, які присвячені новим хірургічним методам лікування одонтогенних кіст, висвітлити результати власних клінічних досліджень щодо ефективності розпрацьованих методик операції цистектомії в щелепових кістках та їх анестезіологічного забезпечення.
Матеріали та методи. У дослідженні використано аналітичний та бібліосемантичний методи. Пошук наукової інформації щодо інтересуючої медичної тематики за період із 2010 по 2021 роки проводився в базах даних електронних пошукових систем.
Результати. Застосування стандартних методик провідникових анестезій трійчастого нерва не завжди є достатньо ефективними під час операцій цистектомії у бічних ділянках нижньої щелепи, що пояснюється варіабельністю розгалуження трійчастого нерва, можливістю додаткової іннервації щелепною гілкою від поверхневого шийного нервового сплетення. При врахуванні цих анатомічних факторів вдається безболісно провести цистектомію одонтогенних кіст на нижній щелепі. Під час проведення ороназальної цистектомії доцільно здійснювати блокаду носопіднебінного нерва у середньому носовому ході. Модифіковані
методики марсупіалізації можуть застосовуватись як самостійний метод лікування одонтогенних кіст
великих розмірів, або поєднуватись із радикальним видаленням оболонки кісти. Застосування ультразвукової хірургічної техніки зменшує ризик пошкодження прилеглих м’яких тканин під час енуклеації оболонок кіст у складних топографо-анатомічних зонах. Використання сучасних лазерних технологій та медичної апаратури, яка генерує високочастотні радіохвилі, дозволяє підвищити ефективність хірургічного лікування одонтогенних
кіст щелеп. При застосуванні методик ендовідеохірургії знижується відсоток інтраопераційних  ускладнень. Впровадження в стоматологічну практику комп’ютерної просторової візуалізації анатомічних об’єктів дало можливість розробити нові хірургічні технології прецизійної керованої остеотомії й резекції верхівок коренів жувальних зубів, прилеглих до оболонок радикулярних кіст.
Висновки. У сучасній клінічній практиці застосовуються технічні розробки, які базуються на новітніх досягненнях лазерної оптики, радіофізики, біоакустики, комп’ютерних технологій, що дозволило мінімізувати травматизм під час проведення операцій цистектомії, знизити частоту інтраопераційних ускладнень. Індивідуально-анатомічні особливості іннервації щелепно-лицевої ділянки необхідно враховувати під час анестезіологічного забезпечення операцій цистектомії та цистотомії у щелепових кістках. 

УДК 616.724-039-036-079.4

У значного числа пацієнтів амбулаторного стоматологічного прийому (до 76% випадків) діагностуються порушення функції скронево-нижньощелепних суглобів. У хворих із м’язово-суглобовою дисфункцією СНЩС можуть також з’явитись сенсорні розлади на обличчі, міогенний хронічний біль (прозопалгія). У клінічній практиці ефективним є застосування діагностично-лікувальних блокад (селективних анестезій) для
виявлення осередку больового синдрому на обличчі чи встановлення рівня ушкодження гілок трійчастого нерва. Мета дослідження – визначити ефективність застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі й прозопалгії у хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів. Об’єкт і методи дослідження. Для топічної діагностики місцевих сенсорних розладів у бічній ділянці обличчя й прозопалгії у 11 хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів застосовано внутрішньоротові селективні анестезії щічного нерва в місцях його розташування біля латерального крилоподібного та скроневого м’язів за методиками С.М. Шувалова та Iwanaga J. й співавторів. Результати. Після проведення селективної анестезії в ділянці латерального крилоподібного м’яза на оці ураження всі хворі вказували на купірування болю в ділянці СНЩС й у 8 випадках також у бічній ділянці обличчя. Водночас зникала парестезія шкірних покривів щічної чи виличної ділянок, у ділянці кута рота. Однак у 3 клінічних випадках сенсорні розлади зберігались у щічній ділянці, внутрішньоротова пальпація скроневого м’яза викликала у таких хворих неприємні больові відчуття. Після застосування їм місцевої анестезії за методикою Iwanaga J. та співавторів відбулась редукція місцевих клінічних проявів невропатії щічного нерва. Блокада рухових та чутливих гілок нижньощелепного нерва у ділянці розташування латерального крилоподібного м’яза за методикою С.М. Шувалова виявилась ефективнішою і статистично значущою (критерій Пірсона – χ2 – 4,545, р=0,034) для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та прозопалгії.
Висновки. Застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та прозопалгії у хворих із больовою дисфункцією скронево-нижньощелепних суглобів дозволяє встановити міогенні причини виникнення місцевих клінічних симптомів невропатії щічного нерва. 

УДК: 617.513-089.5-089.11-036-037

 Для успішного проведення хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці необхідне повноцінне анестезіологічне забезпечення. Більшість інвазивних стоматологічних маніпуляцій проводиться під місцевим
знеболенням. Серед методів місцевого знеболення провідникова анестезія має р’яд переваг. Вона забезпечує тимчасову втрату чутливості значної частини верхньої чи нижньої щелеп при необхідності лікування
або видалення великої кількості зубів, а також при операціях на щелепах чи обличчі. Однак виконання
провідникових анестезій вимагає знань топографічної анатомії щелепно-лицевої ділянки, особливостей
її іннервації. Для успішного проведення провідникової анестезії трійчастого нерва, периферійних гілок великого вушного та поперечного нервів шиї, які беруть  участь в іннервації щелепно-лицевої ділянки, необхідно володіти технікою їх виконання та враховувати анатомічні фактори, які впливають на їх ефективність. Метою цього дослідження було проаналізувати дані сучасної вітчизняної та закордонної медичної літератури, які присвячені вивченню особливостей чутливої іннервації щелепно-лицевої ділянки та її впливу на ефективність місцевого знеболення, висвітлити результати власних краніометричних досліджень,
які використані нами для розробки методик місцевих провідникових анестезій. У дослідженні використано
аналітичний та бібліосемантичний методи. Пошук наукової інформації проводився в базах даних електронних пошукових систем. Виявлено та проаналізовано 71 джерело сучасних вітчизняних та зарубіжних фахових видань, які стосувались цієї тематики. В літературних джерелах вказується на існування анатомічної варіабельності розгалуження на обличчі трійчастого нерва, великого вушного та поперечного нервів шиї, тому при застосуванні стандартних методик провідникових анестезій не завжди вдається досягти необхідного ефекту місцевого знеболення. Необхідно враховувати анатомічну мінливість іннервації обличчя людей в залежності від форми та типу будови лицевого відділу їх черепа, що диктує необхідність розробки нових методів провідникової анестезії периферійних гілок трійчастого та великого вушного нервів. Нами розпрацьовано безпечні методики провідникових анестезій цих нервів. 

Abstract

Pathogenetic mechanisms of diabetic retinopathy are associated with the toxic effects of hyperglycemia and subsequent activation of stress-sensitive systems. The purpose was to determine the features of immune dysfunction in patients with diabetic retinopathy against the background of metabolic syndrome. Clinical and laboratory examinations of 130 patients with diabetic retinopathy have been carried out (70 insulin-dependent patients – group 1 and 60 insulin-independent patients – group 2). In determining the surveyed individuals’ contents of the lymphocyte populations and subpopulations, the monoclonal antibodies were used to CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD19 +, CD23 +, CD25 +, CD56 + in the reaction of indirect immunofluorescence with fluorescein-isothiocyanate labeled antibodies and indices were calculated – the ratio of the lymphocyte populations and subpopulations. The population and subpopulation composition of blood lymphocytes were studied, and the ratio of cellular factors of immunity in patients with diabetic retinopathy was calculated. The immune status of patients with diabetic retinopathy is characterized by more pronounced changes in insulin-dependent patients’ cellular immunity – the activation of nonspecific killer immunity, suppressor potential and humoral immunity than in insulin-independent patients. The results allow the pathogenetic correction of diabetic retinopathy with the immune imbalance.