616-036.83:612.176:355.4

Резюме. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є прогностичним фактором для розвитку метаболічного синдрому (МС), цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, підвищує ризик виникнення кардіометаболічних
патологій і нейродегенеративних захворювань (НДЗ). Водночас ЦД 2-го типу та МС також здатні спричиняти
розвиток основних неврозоподібних та психіатричних симптомів, притаманних для ПТСР. Їхній вплив може
проявлятися через негативні ефекти на центральну нервову систему, зокрема розвиток НДЗ. Оксидантний стрес (ОС) і хронічне запалення низької інтенсивності (ХЗНІ) відіграють важливу роль у патофізіології
ПТСР, МС та ЦД 2-го типу, роблячи їх основними терапевтичними мішенями. Цілеспрямований вплив на
ОС, ХЗНІ та порушення мітохондріального метаболізму, використання антиоксидантів, зокрема α-ліпоєвої
кислоти (α-lipoic acid, ALA), може позитивно вплинути не лише на перебіг коморбідних захворювань, але й
на основні прояви ПТСР. In vitro та in vivo продемонстровано, що ALA модулює низку шляхів, пов’язаних із
ОС. Крім того, результати клінічних досліджень підтверджують антиоксидантний механізм дії ALA у пацієнтів
з ожирінням, МС, ЦД 1-го та 2-го типів. Нейропротекторна активність ALA активно вивчається і засвідчує
свою перспективність як терапевтичний підхід в лікуванні ПТСР та НДЗ. Попри значний терапевтичний потенціал ALA, її клінічне застосування обмежене низкою суттєвих бар’єрів. Зокрема, клінічним дослідженням
бракує стандартизованих протоколів лікування, а також детальної оцінки ефективності ALA як монотерапії.
Крім того, фармакокінетичний профіль ALA залишається обмеженим, що є одним із основних факторів, які
ускладнюють її використання. У цьому контексті прослідковуються певні перспективи щодо створення систем
транспортування ALA на основі наночастинок, які потенційно здатні вирішити низку зазначених проблем. Крім
того, технології застосування твердих ліпідних наночастинок, зокрема ніосом, ліпосом, наноструктурованих
ліпідних носіїв і міцел, забезпечують можливість місцевого або системного використання ALA. Проте для
остаточного визначення клінічної доцільності та терапевтичного потенціалу ALA необхідне проведення подальших доклінічних і клінічних досліджень. Пошук проводився в Scopus, Science Direct (від Elsevier) і PubMed,
включно з базами даних Medline. Використані ключові слова «α-ліпоєва кислота», «посттравматичний стресовий розлад», «цукровий діабет», «метаболічний синдром». Для виявлення результатів досліджень, які не
вдалося знайти під час онлайн-пошуку, використовувався ручний пошук бібліографії публікацій

Corynebacterium diphtheriae long-term carriage facilitated by violation of human oropharyngeal normocenosis. An increase in the number of fungi, most commonly Candida albicans, is considered a sign of this violation. It is known that the coexistence of Candida in biofilms can protect gram-positive bacteria from antimicrobial drugs; the biofilm matrix is considered to be an important protective factor [1-2]. Synergism between fungal and bacterial pathogenicity factors has been reported [3]. The effect of C. albicans metabolites directly on the properties of C. diphtheria cells has not been sufficiently investigated.

Як відомо, психогігієна праці прямо стосується здоров'я і працездатності значної частини населення. Саме праця є одним з основних факторів, що впливають на психічне здоров'я людини. Вона може мати як позитивні, так і негативні впливи. З одного боку, праця є джерелом задоволення, самореалізації та благополуччя. Так, розумова праця сприяє активізації мозку, що може покращити когнітивні функції та здатність до концентрації. Виконання розумових завдань може сприяти розвитку креативності, аналітичного мислення та здатності до розв'язання проблеми. Це забезпечує розвиток особистості, підвищення самооцінки та відчуття власної цінності. З іншого боку, праця може бути джерелом стресу, перевтоми та депресії. Зокрема, великий обсяг розумової праці або постійний тиск на досягнення результатів може викликати стрес та психічне напруження.

У системі цінностей, якими дорожить будь-яка цивілізована нація, особливе місце відводиться здоров’ю людей. Здоров’я дітей є інтегральним показником загального благополуччя суспільства, а також тонким індикатором усіх соціальних та екологічних негараздів. Останнім часом ситуація зі здоров’ям дітей наблизилась до критичної: підвищується рівень загальної захворюваності та поширеність захворювань окремих органів і систем. Цьому сприяє зростання інтенсивності впливу на здоров’я дітей і підлітків факторів екологічного та медико- соціального ризику, погіршення структури харчування, зниження ефективності проведення традиційних профілактичних заходів. Стрімке зростання кількості та зміна співвідношення факторів ризику, які впливають на гомеостатичні, імунологічні, метаболічні показники організму, розвиток і стан здоров’я дитини є важливою особливістю сучасності. Це зумовлює потребу у прийнятті якісно нових рішень під час організації та проведення медико- профілактичних заходів.

Феромони комах – важлива частина системи інтегрованого захисту рослин. Вони не вбивають шкідників рослин, а змінюють їх поведінку, є більш цільовими та специфічними, ніж звичайні пестициди, використовуються в концентраціях, близьких до природних і швидко розсіюються. З цих причин очікується, що більшість феромонів комах становлять менший потенційний ризик для здоров’я людини та довкілля, ніж звичайні пестициди.