Background. An urgent and problematic issue in medicine today, in addition to the acute manifestation of severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection, are the consequences of coronavirus disease 2019 (COVID-19), the so-called post-COVID syndrome (PCS). Currently, leading medical research institutions around the world are studying the causes, frequency and symptoms of PCS in both adults and children. Aim: to review the literature on the incidence and manifestations of post-COVID syndrome in children in order to draw the attention of medical professionals to the problem of post-COVID syndrome and its symptoms from various body systems. Materials and ­methods. The literature search was conducted in the PubMed and Google Scholar databases using the following keywords: “SARS-CoV-2 or COVID-19” and “post-COVID”, “long COVID”, “diabetes mellitus” and “in children”. Ukrainian literature search was conducted in the Google Scholar database using the following keywords: “SARS-CoV-2 or COVID-19” and “post-COVID”, “diabetes mellitus” and “in children”. The authors of the article reviewed the titles and abstracts of the found articles to select relevant publications. ­Results. The article provides data from the literature on PCS in children: definition of post-COVID syndrome in children, incidence, possible causes, pathogenesis and risk factors for the development of PCS. Signs of somatic, psychological and endocrinological manifestations of PCS are also given. The greatest attention is paid to the onset of type 1 diabetes mellitus (T1DM) in children after suffering ­COVID-19. It is noted that the frequency of T1DM in the pediatric population in the post-COVID period has almost doubled, to 0.043 versus 0.025 %. Global rate of new cases of T1DM in children in 2020 grew to 32.39 per 100,000 children compared to 19.73 per 100,000 children in 2019. Probable causes of diabetes after ­COVID-19 are direct cytolysis of pancreatic β-cells affected by the virus, and autoimmune reaction. A clinical case of diabetes mellitus in a young child as a possible manifestation of the PCS is provided. Conclusions. 1. The problem of PCS with various clinical manifestations in children is relevant and quite common. 2. PCS can deve­lop not only in children with acute manifestations of COVID-19, but also in children with asymptomatic course. 3. Along with the most frequent somatic and psychological manifestations of COVID-19 in children, endocrinopathy may occur, such as diabetes mellitus.

616.61-053.2:575:576.5

The prevalence of dysmetabolic nephropathies in children is increasing from year to year, representing a significant problem in the overall structure of kidney diseases in pediatric age. Despite numerous studies dedicated to the issue of dysmetabolic nephropathies in children, the role of epigenetic factors in the pathogenesis of dysmetabolic nephropathy with calcium oxalate crystalluria remains insufficiently explored.
Aim — to identify the leading epigenetic factors in the pathogenesis of dysmetabolic nephropathy with calcium oxalate crystalluria in children. Materials and methods. The data from the medical histories and outpatient records of 173 children were studied. Each child was additionally
examined by narrow specialists of different profiles. Three groups were formed from the examined children: Group I — children with a complicated course of dysmetabolic nephropathy and a history of inflammatory processes in the urinary system (52 children), Group II — children with dysmetabolic nephropathy with persistent crystalluria (56 children) and the Control group, which included 65 healthy children.
Results. The most significant prenatal epigenetic factors are the threat of early miscarriage, gestosis of the first and second halves of pregnancy, maternal anemia during pregnancy, parental alcohol and tobacco use, mother's work on computer during pregnancy, presence of maternal
chronic diseases, parental exposure to industrial dust and noise, and heavy physical work of mother leading to fetal hypoxia.
Conclusion. The most significant postnatal epigenetic factors influencing children's susceptibility to a more severe course of dysmetabolic
nephropathy included low birth weight, early artificial feeding, frequent acute respiratory infections, atopic diathesis, and physiological jaundice
in the first year of life, as well as the presence of concomitant diseases such as chronic tonsillitis, dental caries, frequent acute respiratory infections, chronic gastritis, atopy, and chronic cholecystitis later in life. The study was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of these institutions. The informed consent of the children's parents was obtained for the research. No conflict of interests was declared by the authors. 

УДК 616.831.71-009.26-056.7+616.16-007.64:575.224.2 

Провести молекулярно-генетичне дослідження експансії тринуклеотидних повторів гена андрогенового рецептора AR в осіб з підозрою на спинобульбарну м’язову атрофію (синдром Кеннеді). Методи. Клініко-генеалогічний, метод диференційної діагностики, виділення та очищення ДНК, молекулярно-генетичні: полімеразна ланцюгова реакція, електрофорез в агарозному гелі. Результати. Проведено молекулярно-генетичне дослідження експансії тринуклеотидних повторів гена андрогенового рецептора AR у 30 осіб з підозрою на синдром Кеннеді. У 5 пробандів досліджуваної групи встановлено 38 CAG-повторів (верхня межа норми) та у 27 обстежуваних пацієнтів кількість CAG-повторів не перевищувала 37 (норма). Серед обстеженої групи пацієнтів знайдено родину, в якій у трьох чоловіків встановлено 49 CAG-повторів у гені AR, що засвідчило наявність синдрому Кеннеді. Висновки. Синдром Кеннеді – рідкісне Х-зчеплене рецесивне захворювання, що потребує розробки специфічних біомаркерів для з’ясування патогенного процесу та полегшення ранньої діагностики.

Aim. To perform a molecular genetic study of CAG-repeat expansion in androgen receptor gene AR in individuals with suspected spinal and bulbar muscular atrophy (Kennedy’s syndrome). Methods. Clinical and genealogical, method of differential diagnosis, DNA isolation and purification, molecular genetic: polymerase chain reaction, electrophoresis in agarose gel. Results. A molecular genetic study of trinucleotide CAG-repeats expansion in androgen receptor gene in 30 people with suspected Kennedy’s syndrome was performed. In 5 probands of the study group, 38 CAG repeats (the upper limit of the norm) were established and in 27 examined patients, the number of CAG repeats did not exceed 37 (the norm). Among the examined group of patients, was found a family in which three men had 49 CAG repeats in the AR gene, which confirmed the presence of Kennedy’s syndrome. Conclusions. Kennedy’s syndrome is a rare X-linked recessive disease that requires the development of specific biomarkers to clarify the pathogenic process and facilitate early diagnosis.

Виявлення первинних біохімічних порушень у пацієнтів із псоріатичною хворобою і взаємопов’язаних із цим змін показників за наявності обмінних та запальних станів має важливе значення для прогнозування динамічного розвитку патологічного процесу та вибору персоніфікованого лікування для хворого.
Мета роботи — виявити порушення та визначити взаємозв’язок основних показників білкового, жирового, вуглеводного та пігментного обміну, а також вивчити особливості запальних процесів у хворих на псоріаз залежно від клінічного перебігу дерматозу.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати клінічних та лабораторних обстежень 62 хворих на псоріаз залежно від їхнього віку, статі, поширеності та типу висипань на шкірі, а також клінічної форми захворювання. Для біохімічних досліджень послуговувались відповідними наборами реактивів. З метою виявлення можливого взаємозв’яз ку показників біохімічного аналізу крові вираховано коефіцієнт кореляції, який визначає характер зв’язку між показниками, що вивчали.
Результати та обговорення. Аналіз результатів обстеження хворих на псоріаз засвідчив, що тригерними чинниками псоріатичної хвороби найчастіше були мікробно-вірусні асоціації, стресові фактори та генетична схильність, що узгоджується з даними літератури. Частіше реєстрували псоріаз з тривалістю захворювання до 5 років, що мав рецидивний перебіг за обмеженої форми у прогресуючій стадії, а поширений діагностували здебільшого в стаціонарній стадії. У переважної більшості обстежених різного віку виявлено метаболічні зміни, серед них порушення низки показників білкового, ліпідного, вуглеводного та пігментного обміну. Вираженість відповідних змін корелювала з поширеністю шкірного псоріатичного процесу, тривалістю дерматозу, а також із патологією деяких внутрішніх
органів, зокрема травного тракту, гепатобіліарної та серцево-судинної систем, що свідчить про наявність системних порушень в організмі хворих на псоріаз.
Висновки. Встановлення незалежних механізмів між деякими змінами показників обмінних процесів при псоріазі має теоретичне і практичне значення в дерматології та передбачає застосування лікарських засобів для усунення виявлених порушень і визначення можливості відновлення корелятивних зв’язків, що сприятиме досягненню клініко-профілактичного ефекту.

УДК 616.517-02: 616.72-002]-078.73-079.44

Psoriasis is a life-long chronic autoimmune disease characterized by thick scaly skin lesions and often associated with severe arthritis. At the present stage, psoriasis is considered to be a systemic disease that affects not only skin but also joints of patients and is accompanied by possible development of typical comorbid states (cardiovascular pathology, chronic inflammatory intestinal canal diseases, and metabolic syndrome).
Objective — to improve the diagnosis of arthropathic psoriasis (AP) taking into account some of the most important indicators of the immune-endocrine system and features of the disease course to specify their role in the pathogenesis of the disease and to develop the system of integrated therapy.
Materials and methods. A total of 178 AP patients have been systematically examined that had varying severity of process development, generalization and intensity of skin and osseous-articular apparatus damage, the presence of associated pathology. Additional instrumental studies, determination of biochemical, serological parameters and an assessment of stress-induced immune-endocrine system have been conducted in AP patients. The content of trigger cytokines (IL-1, IL-8, IL-17, IL-22) in blood serum, stress hormones (ACTH, cortisol), cellular and humoral immunity condition (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+, IgM and IgG levels) have been studied.
Results and discussion. The clinical course and characteristic features of AP instrumental tests are extremely versatile. Regardless of the disease duration period, we have detected in blood serum of AP patients probable decrease in parameters of cellular immunity (CD3+, CD4+, CD8+-fraction of T-lymphocytes, CD22+-fraction of B-lymphocytes) and compensatory increase in CD16+ of T-cells, decrease in parameters of cytokines (IL-1, IL-8, IL- 17, IL-22), stress hormones (cortisol, immunoglobulins IgM, IgG, and CIC), which indicates tension of their stress-induced mechanisms even despite occasional clinical stabilization of skin and articular process. We have offered and tested regiments to treat AP patients, which involve differential application within the integrated therapy of nonsteroidal anti-inflammatory medications (etoricoxib 30—60 mg 1 time daily/diclofenac 75 mg daily), diseasemodifying medications (sulfasalazine ЕН from 500 mg to 2 g daily/methotrexate 7.5—10 mg/week), lyophilised dialysate of leukocytes.
Conclusions. The analysis of specific features of the AP clinical course and data of integrated studies allows identifying the probability of manifestation or persistence of the pathological psoriatic articular process. The improvement of AP patients diagnostics taking into account some of the most important indicators of the immune-endocrine system and specifics of the disease course contributed to the improved therapy and mended quality of life of patients.