УДК: 61:378:614.253.2(477)

У статті проаналізовано стратегічні напрями удосконалення післядипломної медичної освіти за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» на основі матеріалів технічної зустрічі, організованої Бюро ВООЗ в Україні (02.04.2026). Розглянуто критичні виклики кадрового забезпечення ПМД в умовах війни та дефіциту фахівців. Обґрунтовано необхідність реформування інтернатури через збільшення тривалості навчання, впровадження компетентнісного підходу та моделі інтегрованої допомоги. Особливу увагу приділено посиленню співпраці університетів із базами стажування, створенню університетських хабів, розширенню ролі медичних сестер у мультидисциплінарних командах та діджиталізації освіти. Визначено шляхи вдосконалення системи БПР через перехід до оцінки професійних компетентностей та посилення контролю за якістю освітніх послуг.
Ключові слова: первинна медична допомога (ПМД), загальна практика – сімейна медицина, післядипломна освіта, інтернатура, інтегрована допомога, безперервний професійний розвиток (БПР), медичні університети, Бюро ВООЗ в Україні.

УДК: 616.155.194:616.1]-053.9-06

Анемія та дефіцит заліза є частими коморбідними станами в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю
(ХСН), особливо в осіб похилого і старечого віку. Вони асоціюються зі зниженням якості життя, фізичної активності, підвищенням частоти госпіталізацій та смертності. Метою роботи є узагальнення сучасних даних щодо патогенезу, клінічного значення, діагностики та лікування анемії у хворих на ХСН. Показано, що дефіцит заліза може негативно впливати на перебіг ХСН навіть за відсутності анемії. Обґрунтовано необхідність скринінгу та індивідуалізованого підходу до терапії.
Ключові слова: анемія, дефіцит заліза, хронічна серцева недостатність, лікування.

УДК: 616-056.52:616-071

У статті систематизовано та представлено численні методи діагностики ожиріння: індекс маси тіла, окружність талії, обхват стегон, індекс ожиріння тіла, співвідношення окружності талії до обхвату стегон, індекс округлості тіла, обхват шиї, товщина шкірної складки, індекс форми тіла або індекс ожиріння в ділянці талії. Визначено
прогностичну цінність при ожирінні кожного із наведених методів. Показник індекс маси тіла (ІМТ) залишається
найпоширенішим інструментом для скринінгу, діагностики та оцінки метаболічних і серцево-судинних ризиків.
Комбінація показника ІМТ з окружністю талії (ОТ), обхватом стегон (ОС), відношенням ОТ/ОС підвищує його діагностичну та прогностичну цінність. Індекс округлості тіла може бути кращою альтернативою класичного методу оцінки ступеня ожиріння – ІМТ.
Ключові слова: ожиріння, індекс маси тіла, індекс округлості тіла.

The aim of the study was to clarify the influence of smoking and other risk factors (RFs) on the occurrence of complications in patients with normal body  weight, overweight (OW) and obesity.
Materials and Methods: Patients (n=158) with acute ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI) were divided into 3 groups depending on body mass  index (BMI): Group I included 52 patients with normal body weight (mean age - 60.83±11.94 years); Group II - 51 patients with OW (mean age - 62.04±8.55 
years); Group III - 55 patients with obesity of I-III degree (mean age - (0.96±11.31 years) (p>0.05).
Results: The most common RFs were hypertension (88.46-94.55%), dyslipidemia (DLP) (50.00-76.36%), smoking (69.23-69.09%). The relative risk of acute left ventricular aneurysm in Group I with DLP is 2.08 times higher (RR=2.08 [0.37; 11.62], p=0.029), and among smokers, this risk increases by 25% (RR=1.25 
[0.22; 7.18], p=0.049). The relative risk of major complications in Group II in the presence of 5-6 RFs is 1,5 times higher (RR=1.58 [0.61; 10.94], p=0.016). The relative risk of all  complications in Group III in the presence of DLP is 1.23 times higher (RR=1.23, with 95% CI from 0.91 to 1.65, p=0.017), and in the presence of smoking is 8.37 times higher RR=8.37 [2.11; 33.16], p<0.001).
Conclusions: Complications are observed three times more often in obese patients and about twice as often in overweight patients. Significant predictors of complications are smoking, dyslipidemia, simultaneous exposure to 5-6 risk factors. Smoking increases the risk of complications by 8 times in obese patients.

KEY WORDS: acute myocardial infarction, overweight, obesity, risk factors, smoking