Computed tomography is the "gold standard" for performing aortic morphometry during preoperative planning in invasive cardiology and cardiac surgery. Predictive modeling of indicators can significantly save resources. The purpose of the study: to make modelling of Valsalva sinuses and coronary artery ostia height parameters depending on age-anthropometric indicators in healthy men based on computed tomography. The material is represented by contrast-enhanced computed tomography images of the aorta and coronary arteries of forty-three men under normal conditions. Methods: morphometric and statistical analyses. A multifactorial correlation-regression analysis was conducted to establish the complex influence of age-anthropometric parameters on sinuses of Valsalva and coronary artery ostia height. The reliability of the obtained indicators was confirmed by Fisher's test (F). Using the Durbin-Watson autocorrelation criterion, the correctness of the built model was proved. In healthy men, weight (direct effect) and body mass index (inverse effect) significantly influenced the height of the lower edge of the right coronary artery ostia. The regression coefficient is R = +0.632, with p<0.001, the standard error of estimation (SEE) is 2.951. The obtained linear equation of the prognostic model: the level of the height of the departure of the lower edge of the right coronary artery ostia = 0.359 x А 1 - 1.099 x А 2 + 16.53. The correctness of the built model was checked using the Durbin-Watson autocorrelation test (2.181). The prognostic model for calculating the height of the left aortic sinus was formed by height and weight indicators (strong direct influence): R = +0.759, p<0.001, SEE = 2.208. The adjusted coefficient of multiple determination was R2 adj = +0.562. The Durbin- Watson autocorrelation criterion was within the normal range (2.241). The linear equation of the prognostic model with the obtained β -coefficients: the level of the height of the left sinus of the aorta = 35.83 x А 1 + 0.033 x А 2 - 42.22. The work of prognostic models for individuals with different anthropometric and age parameters was verified. Thus, a model of the dependence of the indicator of the height of the left sinus of the aorta on height and weight was created; of the height of the deviation of the lower edge of the right coronary artery from weight and body mass index in healthy men based on computed tomography.
The increase in global burden of stroke is hard to overestimate. Every year it continues to be a leading cause of mortality worldwide. Extracranial pathology of the carotid arteries is a major underlying reason of stroke. Given the role of alimentary factors in the development of atherosclerosis of the carotid arteries, possible influence of food additives on the carotid sinus structure is of special interest. Monosodium glutamate is one of the most common food additives that is allowed for consumption in many countries due to it being considered relatively safe. Recent scientific research however points towards the possible adverse effects of monosodium glutamate on the living organism. The aim of this study was to analyze qualitative and quantitative parameters of carotid sinus structural organization of white male albino rats under normal conditions, in the setting of oral monosodium glutamate consumption and after its withdrawal. Carotid sinuses of 30 white male albino rats that had been daily consuming 10 mg/kg of monosodium glutamate for 4 or 8 weeks with subsequent withdrawal for 2 weeks were subjected to qualitative and quantitative analysis at different time-points of the experiment. The data obtained was compared with the results of morphologic and morphometric study of carotid sinuses of 9 rats of the control group. For morphometric analysis, the following parameters were considered: intima thickness, media thickness, adventitia thickness, diameters of the arterioles, venules and capillaries of the carotid sinus vasa vasorum. Summarizing the morphometric analysis results, it is worth noting that, for the duration of 8 weeks of the experiment, steady increase in the thickness of all layers of the vascular wall, but especially intima and adventitia, was observed in the study group. At the same time, the diameter of the arterioles located in the carotid sinus adventitia was decreasing, while venules and capillaries demonstrated invariable increase of their lumen diameter. After 2 weeks of monosodium glutamate withdrawal, the thickness of intima and adventitia continued to increase, while media thickness had somewhat decreased, probably due to fibrosis and dystrophy. The tendency towards narrowing of the arterioles' lumen and widening of the venules and capillaries persisted for at least 2 weeks despite discontinuation of monosodium glutamate. Therefore, systematic consumption of monosodium glutamate may lead to impairment of carotid sinus structural organization, particularly endothelial proliferation, fibrotic and dystrophic changes of media, adventitia thickening as well as microcirculatory vessels damage, that continue to persist despite the food additive withdrawal.

Для ранньої діагностики ускладнень цукрового діабету, що є запорукою успіху для подальшого лікування захворювання, важливо розуміти особливості будови і кровопостачання органів при цукровому діабеті. Домінуючу роль в інвалідизації при цукровому діабеті відіграє ураження стінки судин різних органів. Проте, до останнього часу недостатньо вивченим залишається питання морфологічних змін кровоносних судин яєчка при цукровому діабеті. Ціла низка невирішених питань щодо особливостей будови та кровопостачання яєчка на мікро- та ультраструктурному рівнях, морфологічних змін яєчка та його гемомікроциркуляторного русла за умов цукрового діабету, якісно-кількісних змін ангіоархітектоніки яєчка щура при експериментальній формі цукрового діабету, проблем успішного вибору ефективних методів лікування судинних порушень яєчка при цукровому діабеті, що безперечно зумовлено недостатнім вивченням морфологічних особливостей патогенезу мікроциркуляторних порушень на різних стадіях діабетичної мікроангіопатії.

Дослідження структурних змін органів і тканин за умов цукрового діабету є однією з актуальних проблем сучасної медицини. За даними ВООЗ, у всіх країнах світу кількість хворих цукровим діабетом перевищує 175 млн. За експертною оцінкою поширення цього захворювання до 2025 року становитиме близько 300 млн. людей. В Україні офіційно зареєстровано понад 1 млн. хворих на цукровий діабет. ВООЗ визнала дане захворювання неінфекційною епідемією. Різке зростання розповсюдженості цукрового діабету вимагає докладного вивчення даної проблеми.
Встановлено, що поширеність цукрового діабету зростає серед населення країн світу в залежності від регіону, рівня економічного розвитку країни, статі та віку. Так, за висновками IDF спостерігається тенденція найбільшого розповсюдження діабету серед урбанізованого (міського) працездатного населення країн, що розвиваються, у осіб віком 40–59 років приблизно однаково як чоловічої, так і жіночої статі. Цукровий діабет 2-го типу (ЦД 2-го типу) – важке прогресуюче хронічне захворювання, яке представляє собою незалежний фактор ризику розвитку серцевої недостатності (СН) і серцевосудинних ускладнень. В XXI ст. неухильне зростання ЦД 2-го типу і частоти його серйозних наслідків викликає велику тривогу світової медичної спільноти.Вибраний напрямок дослідження є частиною планової наукової роботи кафедри нормальної анатомії «Структура органів та їх кровоносного русла в онтогенезі, під дією лазерного опромінення та фармацевтичних засобів, при порушеннях кровопостачання, реконструктивних операціях та цукровому діабеті», номер державної реєстрації 0110U001854, яка виконується у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького згідно з державним планом та програмою протягом 2009 – 2014 років. 

Використання експериментальних тварин із метою вивчення в динаміці морфологічних змін вимагає глибоких знань вихідних показників будови досліджуваного об’єкта в нормі. У наукових вітчизняних і зарубіжних медичних публікаціях приділяється велике значення дослідженню сітківки в нормі та процесам зміни її структурної реорганізації за умов впливу різних нозологій. Беручи до уваги складність будови сітківки та її роль у здобутті інформації з оточуючого середовища, важливо розуміти особливості її пошарової організації з метою створення морфологічного субстрату для подальшого проведення співставлення експериментального матеріалу і порівняння його з вихідними показниками норми та результатами, отриманими на різних термінах протікання експериментально відтвореної патології. 
Мета дослідження: з’ясувати особливості пошарової будови клітинних елементів сітківки на ультраструктурному рівні в нормі. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження слугували статевозрілі, безпородні щурі – 10 самців, маса кожного – 160,0 г, вік – 4-5 місяців. Перед забором матеріалу дослідної ділянки тварину виводили з експерименту за допомогою діетилового ефіру. Як матеріал для ультраструктурного дослідження використали очні яблука щурів. Ультраструктурні препарати готували за загальноприйнятою методикою. У результаті проведеного нами дослідження сітківки інтактної групи тварин її шари зберігали чітку стратифікаційну архітектоніку. Шар пігментного епітелію локалізується на мембрані Бруха, судини хоріоідеї містять поодинокі еритроцити та плазму крові. Ядра пігментного епітелію збережені, базальні складки плазмолеми чітко контуровані. Дрібні фагосоми розташовуються в цитоплазмі пігментного епітелію в один або два ряди. Апікальні мікроворсинки пігментного епітелію збережені, міжфоторецепторний простір герметичний. Мембранні диски зовнішніх сегментів паличок чітко контуровані. Цитоплазматичний перешийок між зовнішніми та внутрішніми сегментами фоторецепторів цілісний. Зовнішня погранична мембрана інтенсивноосміофільна, збережена. Ядра фоторецепторів у зовнішньому ядерному шарі чітко контуровані. Синаптична зона зовнішнього сітчастого шару містить синаптичні мембрани та синаптичні везикули. У внутрішньому ядерному шарі розташовуються ядра горизонтальних і біполярних клітин, ядра клітин Мюллера та ядра амакринових клітин. Просвіти судин внутрішнього сітчастого шару не розширені, містять поодинокі еритроцити. Ядра та перикаріони гангліонарних клітин розташовуються в один або два ряди. Цитоплазматичні структури великих ганглоінарних клітин збережені.