УДК 314.44+616-0.36.22(477)

Вступ: Процес формування соціально-орієнтованої ринкової економіки в незалежній Україні скеровується, в першу чергу, на людину, її життя та здоров'я, що визнано в Україні найвищою соціальною цінністю. Архіважливим у цьому є врахування стану захворюваності населення - як індикатора соціального та фізичного благополуччя населення країни, що доречно розглядати як критерій якості роботи практикуючого лікаря/медичного закладу/системи охорони здоров'я, так і важливим чинником впливу на якість та ефективність трудових ресурсів у контексті економічного зростання та безпеки держави.
Мета дослідження. Науковий аналіз чисельності хвороб та рейтингових показників їх структури і поширеності серед населення України за період 1993-2017 роки з обгрунтуванням тенденцій у їх розвитку.
Матеріал і методи. Виконано епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження з використанням статистичних даних Центру медичної статистики МОЗ України та Державної служби статистики України з застосовуванням ретроспективного, статистичного, абстрактного та графічного методів дослідження, а також методів викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу при врахуванні принципів системності.
Результати. Наслідки отриманого аналізу переконливо засвідчують, що, не дивлячись на зменшення кількості населення в Україні в 2017 році (n=42414905) на -18,2% у порівнянні аналогічними даними 1993 року (n=51870400), загальна кількість хвороб за досліджуваний період зросла на +14,1% (n=72689184), де перші три рейтингові місця серед усіх зареєстрованих захворювань стійко обіймають, з тенденціями до збільшення їх числового виразу, такі класи хвороб - як системи кровообігу [I00-I99] (n=22447510, P=30,9%), при Тпр=+92,2% / Апр=+10765334, а також органи травлення [K00-K93] (n=7097303, P=9,8%), де Тпр=+27,4% / Апр=+1524792, тоді як хвороби органів дихання [J00-J99] (n=14629159, P=20,1%) характеризуються зниженням їх чисельності, про що свідчать дані Туб =-23,9% та Ауб =-4591063.
Встановлений напрям до збільшення загального числа хвороб у 2017 році підтверджується також показниками поширеності хвороб на 100 тисяч населення як загальної захворюваності – в 1,4 рази (P=171377 %000), так і за відповідно за ранговими класами - системи кровообігу [I00-I99] - на 2,3 рази  (P=52924/100000) та органів травлення [K00-K93] - на +156,3% (Р=16666 %000), тоді як хвороби органів дихання [J00-J99] демонструють тенденцію до убутку на -6,2% (P=34491%000).
Висновки. Отримані результати засвідчують про значний тягар на стан громадського здоров'я ймовірного стійкого зростання як загальної кількості хвороб серед населення незалежної України, так і хвороб в розрізі окремих класів, що слугує підставою для перегляду змісту стратегічного планування в медичній галузі держави - переходу в практичній охороні здоров’я з «лікувальної медицини» до «профілактичної парадигми», з акцентом на встановлення причинно-наслідкових зв’язків у виникненні / розвитку хвороб, що і дозволило б, у кінцевому результаті, мінімізувати механізми формування конкретної патології та її наслідки в стані громадського здоров’я.
Ключові слова: Україна, населення, вік, хвороби, структура, поширеність хвороб, тенденції рейтинг.

Purpose of the study. Scientific analysis of the number of diseases and indicators of the prevalence of morbidity among the population of Ukraine for the period of 1993-2017 and the justification of tendencies of their development.
Material and methods. An epidemiological cross-sectional continuous scientific research is carried out, by using statistical data of the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine
and the State Statistics Service of Ukraine with the use of retrospective, statistical, abstract and graphical methods of research, as well as methods of copying, deductive awareness, structural and logical analysis taking into account the principles of systemicity.
Restuls. The consequences of analysis convincingly testify that, despite the decrease of number of population in Ukraine in 2017 (n=42414905) by -18,2% in comparison with similar data in 1993 (n=51870400), the total number of diseases for the investigated period increased by +14,1% (n=72689184), where the first three rating places, with tendencies to increase their numerical ex-pression, among all registered diseases are consistently occupied by such classes of diseases as blood circulation system [I00-I99] (n=22447510, P=30,9%), with Тgr=+92,2% and Аgr=+10765334, and the digestive organs [K00-K93] (n=7097303, P=9,8%), where Тgr=+27,4%, with Аgr=+1524792, while the respiratory organs [J00-J99] (n=14629159, P=20,1%) are charac-terized by declining numbers, as evidenced by data Тdecr =-23,9% та Аdecr =-4591063.
It is established direction to increase the general number of diseases in 2017, which is also con-firmed by the indicators of the prevalence of diseases per 100 thousand of population as the gen-eral morbidity – by 1,4 (P=171377 %000), and, respectively, by ranked classes - circulatory system [I00-I99] - by 2.3 (P=52924/100000) and the digestive organs [K00-K93] – by +156,3% (Р=16666 %000), whereas respiratory diseases [J00-J99] show the tendency to decline by -6,2% (P=34491%000).
Conclusions. The obtained results show the significant burden on the state of public health of the probable sustainable growth of the total number of diseases among the population of the independent Ukraine and diseases in the context of separate types, which serve as the basis for reviewing the content of strategic planning in the medical field of the state - the transition to practical health care from "therapeutic medicine" to a "preventive paradigm", with a focus on establishing cause-and-effect links in the occurrence / development of diseases, and, ultimately, would minimize the mechanisms for the formation of the specific pathology and its consequences in the state of public health.
Key words: Ukraine, population, age, diseases, structure, prevalence of diseases, tendencies, rating.

UDK 614.21:615.035/.036(477)

The purpose of the work – summarizing the scientific conception of epochal way of establishing evidence-based medicine and substantiation of the methodological motive of the world successful medical practice for the doctor and the patient in the process of optimizing medical care in the conditions of transformation of the health care system of Ukraine to market principles.

Material and methods of research – it was performed flow, passive, retrospective, continuous research with the application of historical, bibliographic, abstract, historical-comparative, logical-analytical methods, as well as methods of deductive awareness, analogy, synchronization, structural-logical analysis, taking into account the principles of systematic, while the material was available from available domestic, foreign scientific medical information sources of different origins, collected using electronic search engine Google according to package Microsoft Office 2016.

Results. For the first time systematically scientifically substantiated many millennial epochal way of formation of evidence-based medicine, that allows the practitioner to be convinced and fully aware of the relevance of this successful medical practice in the context of the efficiency, safety and cost-effectiveness of the medical service for the patient, the patient – of its quality, safety, financial capacity and minimization of risks in the treatment process, and the scientist – about improving the quality of scientific researches.

Conclusions. The presented epochal way of formation of evidence-based medicine, The epoch-making path of becoming evidence-based medicine, as successful today in the world of medical practice, can fully contribute to the successful optimization of the medical care system, by enhancing the competence and flexibility of the practical actions of the doctor to medical innovations of evidentiary content, content of their introduction in the process of treatment, without understanding that the doctor is not able to qualitatively analyze scientific and medical information and raise professional level to the European standard.
Key words: history of medicine, medical practice, evidence-based medicine, doctor, patient, optimization, treatment process, efficiency, safety, cost-effectiveness, quality, transformation of the health care system.

УДК 614.1:616.12:314.44:616-05(477)

Мета дослідження. Наукова оцінка місця класу хвороб системи кровообігу в числі усіх зареєстрованих хвороб у 1993 та 2017 роках серед населення України та встановлення віково-статевих, проживаючих, територіальних і структурних особливостей у їх розвитку [I00-I99].
Матеріал і методи. Виконаного епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження, що базувалося на статистичних даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держаної служби статистики України (1993 і 2017)рр.) з використанням пакету Microsoft Office Еxcel 2016 та ретроспективного, статистичного, математичного, абстрактного, графічного методів дослідження, а також методів викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу з врахуванням принципів системності.
Результати. З’ясовано, що у числі усіх зареєстрованих хвороб [А00-Т98] серед населення України у 1993 році (nперв=33832925 та nзаг=46869976) та 2017 році (nперв=26614512 та nзаг=72689184) перше рейтингове місце стійко обіймали хвороби системи кровообігу [I00-I99] з показниками первинної Рперв1993=4,2% (nперв1993=1412298) і Рперв2017=6,7% (nперв2017=1780595) та загальної (Рзаг1993=24,5% (nзаг1993=11465416) і Рзаг2017=30,9% (nзаг2017=22447510) захворюваностей. 
2). Встановлено, що в період 1993-2017 роки, первинна захворюваність ХСК серед населен-ня України, зросла, згідно, показника Апрперв,  на nперв=+368297 хвороб або на +26,1%, тоді як загальне число хвороб системи кровообігу [I00-I99] збільшилося за даними Апр на nзаг=+10982094 випадків чи на +95,8%
3). Визначено, що в 2017 році структурною своєрідністю в загальній захворюваності ХСК є те, що у осіб жіночої статі патологія даного класу [I00-I99] реєструвалася у Рзагж=61,1% (nзагж=13716937); поміж мешканців міст – у Рзагм=67,9% (nзагм=15240699); серед населення у віці 18 років та більше - у Рзагдорн=96,9% (nзагдорн=22199563), а в осіб працездатного віку - у Рзагпрн=36,0% (nзагрн=8077548).
3). Доведено, що на адміністративних територіях країни в 2017 році загальна захворюваність ХСК найбільше реєструвалася серед мешканців Дніпропетровської області (nзагдн=2223921 хвороб, при Pзагдн=68913,9/100000 та Рзагдн=30,6%, тоді як серед встановлених регіонів перше рейтингове місце за загальною кількістю хвороб системи кровообігу [I00-I99] обіймає Центральна територія країни, де сумарне число патології даного класу [I00-I99] становило ∑nзагцентр=6139637 випадків, при P=27,4% від загальної кількості ХСК, зареєстрованих в Україні в 2017 році.
4). Обґрунтовано, що перше рангове місце в загальній структурі ХСК як серед загальної, так і первинної захворюваності даного класу [I00-I99] поміж населення України в 2017 році упевнено обіймає гіпертонічна хвороба [I10-I15; І20.Х.7-І25.Х.7; І60.Х.7-І69.Х.7] з показниками частки відповідно Pзаггх=46,3% (nзаггх=10388376) та Pпервгх=38,3% (nпервгх=682740), при рівнях поширення адекватно Pзаггх=24492,3/100000 та Pпервгх=1609,7о/оооо.  
Висновки. Отримані результати виконаного дослідження дають підстави управлінцям органів та закладів медичної допомоги та громадського здоров’я різних рівнів для напрацювання та активного примінення серед населення країни ефективних профілактичних технологій, спрямованих на зменшення захворюваності хворобами системи кровообігу [I00-I99] та зміцнення громадського здоров’я.
Ключові слова: Україна, населення, хвороби системи кровообігу, загальна та первинна захворюваність, неінфекційні хвороби, своєрідність, віково-статева, за місцем проживання, територіальна, структурна, гіпертонічна хвороба.

Purpose of the study. Rationale for the rating of the class of circulatory system diseases among all registered diseases [A00-T98] in 1993 and 2017 among the population of Ukraine, the establishment of age and gender, residing, territorial and structural features in their development of CSD [I00-I99].
Material and methods. An epidemiological continuous cross-sectional study performed on the statistics of the CMS of the Ministry of Health and the State Statistics Service of Ukraine (1993 and 2017) using the Microsoft Office Excel 2016 package and retrospective, statistical, mathematical, abstract, graphical methods, as well as copying, deductive awareness, structural and logical analysis and systematic principles.
Results. It was found that among all the registered diseases [A00-T98] among the population of Ukraine in 1993 and 2017 the first ranked place was consistently occupied by CMS as in the state of primary (Рprim1993=4.2% (nprim1993=1412298) and Рprim2017=6.7%  (nprim2017=1780595)), such as common (Рgen1993=24.5% (ngen1993=11465416) and Рgen2017=30.9% (ngen2017=22447510)) incidence.
In the period 1993 and 2017, the primary incidence of CSD increased by nprim=+368297 diseases or by + 26.1%, while the total number of diseases of the circulatory system class increased by ngen=+10982094  cases or by + 95.8%
The structural originality of the overall incidence of CSD in 2017 was that in women, the pathology of this class [I00-I99] was registered in Рgenw=61.1% (ngenw=13716937); among residents of cities - in Рgenc=67.9%  (ngenc=15240699); among the population aged 18 and over - in Рgenadultpopul=96,9% (ngenadultpopul=22199563), among persons of working age - in Рgenworkagepopul=36.0% (ngenworkagepopul=8077548) and among administrative territories - in the Dnipropetrovsk region in Рgendpopul=30,6% (ngendpopul=2223921) and between regions - in the Central region in P=27.4% (∑ngencenter=6139637).
The first rank in the overall structure of CSD, both among the general and primary morbidity of this class [I00-I99], is firmly occupied by hypertension [I10-I13; І20.Х.7-І25.Х.7; І60.Х.7-І69.Х.7] with the specific weight indexes respectively Pgenh=46,3% (ngenh=10388376) and Pprimh=38.3%  (nprimh=682740), with the prevalence levels adequately Pgenh=24492.3/100000 and Pprimh=1609.7о/оооо.  
Conclusions. The consequences give grounds to the heads of bodies, medical care facilities and institutions of public health of various levels for development and active use of the effective prevention technologies among the population of country aimed at reducing the incidence of CSD and promotion of public health in the context of WHO recommendations.
Key words: noncommunicable diseases, class of circulatory system diseases, general and primary morbidity, originality, age and gender, by the place of residence, territorial, structural, hypertension, prevention.

УДК 614.2:616.12-008.331.1:314.14:342.26(477)

Досліджені стан первинної та загальної захворюваності на усі форми гіпертонічної хвороби населення України в контексті наявного адміністративно-територіального та регіонального устрою України. Отримані результати, незважаючи на їх різноманітність та кількість, переконливо засвідчують про пряму загрозу цієї патології здоров’ю та життю мешканців України незалежно від території їх проживання, що вимагає на рівні держави нагальних і реальних та дієвих напрацювань та реалізації шляхів профілактичного змісту щодо вчасної мінімізації ризиків у виникненні та подальшому розвитку гіпертонічної хвороби в конкретної людини / громади / популяції.
Мета дослідження. Обґрунтування результатів рейтингової оцінки стану захворюваності населення на гіпертонічну хворобу в контексті адміністративно-територіального та регіонального устрою України.
Матеріал і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження, де проаналізовані біостатистичні дані МОЗ та Держаної служби статистики України (2002–2018) з їх зведенням та опрацюванням у електронних таблицях пакета Microsoft Office Еxcel 2016, при використанні низки наукових медико-статистичних методів дослідження з урахуванням принципів системності.
Результати. Дані рейтингової оцінки рівня поширеності гіпертонічної хвороби серед населення на адміністративних територіях, незважаючи на його амплітуду в стані первинної (Pпер=2732,8 о/оооо у Миколаївській – перше та Pпер=922,6/100 тис. у Херсонській – п’яте місце) та загальної захворюваності (Рзаг=34335,8 о/оооо у Дніпропетровській - перше та Рзаг=22541,1/100000 у Харківській областях – п’яте місце) та результати такого рейтингу серед жителів регіонів, де Центральний регіон (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Хмельницька) з першим оціночним місцем як у стані первинної (∑n=191023; Р=28,0±1,6%, при P=1810,3/100000), так і загальної (∑n=2947296; Р=28,4±1,6%; P=29507,4 о/оооо) захворюваності на гіпертонічну хворобу над усіма іншими регіональними територіями, переконливо засвідчує про пряму загрозу даної патології здоров’ю та життю мешканців України незалежно від території їх проживання.
Висновок. Отримані результати обґрунтовано засвідчують, що як первинна, так і загальна захворюваність на гіпертонічну хворобу є складною медико-соціальною проблемою серед населення України як в усіх адміністративних терироріях, так і регіонах країни, що потребує нагальних на рівні держави реальних та дієвих напрацювань профілактичних шляхів вчасної мінімізації ризиків у виникненні та подальшому розвитку гіпертонічної хвороби в конкретної людини / громади / популяції, що матиме позитивний і безпосередній вплив на покращення стану громадського здоров'я населення та розвиток економіки України/

The state of primary and general morbidity of all forms of hypertonic disease among the population of Ukraine in the context of the existing administrative-territorial and regional structure of the state has been studied. The obtained results, despite their differences in numerical terms, clearly demonstrate a direct threat of this pathology to the health and lives of residents of Ukraine, regardless of their residence area, that requires urgent, real and effective developments and implementation of ways of preventive content for timely minimization of risks in the occurrence and further development of hypertonic disease in a particular person / community / population at the state level.

Purpose of the study. A substantiation of the rating assessment results of the hypertonic disease morbidity state of the population in the context of the administrative-territorial and regional structure of Ukraine.
Material and methods. An epidemiological, cross-sectional, continuous, prospective scientific study was conducted, where the statistical data of the Ministry of Health and the State Statistics Service of Ukraine (2002–2018) were analyzed, summarized and processed in spreadsheets developed by Microsoft Office Excel 2016, using a number of scientific medical and statistical research methods, taking into account the systematic principles.
Results. Data on the rating assessment of the hypertonic disease morbidity prevalence level among the population in administrative territories, despite its amplitude in the state of primary (Ppr=2732.8 о /оооо in Mykolaiv Oblast –the first and Ppr=922.6/100 thousand in Kherson Oblast – the fifth place) and general morbidity (Рgen=34335.8 о/оооо in Dnipropetrovsk Oblast – the first and Рgen=22541.1/100000 in Kharkiv Oblast – the fifth place) and the results of such rating among residents of regions, where the Central region (Vinnytsia Oblast, Dnipropetrovsk Oblast, Kirovohrad Oblast, Poltava Oblast, Cherkasy Oblast, Khmelnytskyi Oblast) with the first estimated place both in the state of the primary (∑n=191023; Р=28.0±1.6%, with P=1810.3/100000), and general (∑n=2947296; Р=28.4±1.6%; P=29507.4 о/оооо) hypertonic disease morbidity over all other regional territories, clearly demonstrates the direct threat of this pathology to the health and life of the inhabitants of Ukraine, regardless of their territory of residence.
Conclusion. The obtained results substantiate that the primary and general hypertonic disease morbidity is a complex medical and social problem among the population of Ukraine in all administrative territories and regions of the country, which requires urgent, real and effective development of preventive ways to timely minimize the risks of occurrence and further development of hypertonic disease in a particular person / community / population at the state level, which will have a positive and direct impact on improving public health and economic development of Ukraine.

УДК 614.2:330.131(477)

У статті науково обгрунтовано сутність, семасіологію, мету та зміст процесу реформування діючої системи охорони здоров’я в умовах незалежної України  як «країни із ринковою економікою». Наведено результати ретроспективного аналізу ведення господарства, що в цілому зумовили появу економічної системи з законами її функціонквання як базис у створенні класичних систем розвитку економіки та охорони здоров’я у провідних країнах світу в залежності від їх політичного та економічно-соціального курсу. 
Охарактеризовано сучасні моделі класичних систем економіки та класичні типи систем охорони здоров'я, а також представлено їх систематизацію за відповідністю з їх функціонуванням. Аргументовано потребу та сформульовані науково-методичні мотиви у виборі і запровадженні, законодавчим шляхом, системи охорони здоров’я економічного змісту з метою ефективного реформування медичної галузі та якісного надання медичних послуг, що відповідало б змісту політичного курсу та розвитку народно–господарського комплексу незалежної держави Україна.   
Ключові слова: незалежна Україна, система охорони здоров’я, реформування, економічна система, система охорони здоров’я М. Семашко, медичне страхування здоров’я О. Бісмарка, ринкова система медичної допомоги.

The article substantiates the essence, semasiology, purpose and content of the process of reforming the existing state / Semashko health care system in an independent Ukraine, that has been recognized by the leading countries of the world as a "market economy country".
The results of a retrospective analysis of the economy are obtained, which generally led to the emergence of an economic system with its laws (production, exchange, welfare and consumption of goods and services) in functioning, clearly demonstrate the creation of such classic systems of economic development as: administrative-command / centralized / planned / state, market / decentralized / European.
These two economic systems allowed the leading countries of the world, depending on their political, economic and social course and national peculiarities of national economy, allowed to create organizationally in their functioning three classic types of health care systems, namely: Bismarck`s health insurance; state / budget / health care system (health care system by M. O. Semashko); non-state / private / paid / market protection system.
The modern models of classical systems of economy and classical types of health care systems are characterized, and their systematization according to their compatibility in functioning are presented.
Argumenting its own need, and taking into account WHO recommendations on proportions in the financing of the care system under the guaranteed volume of medical services, proposed scientific and methodological motives for selecting and introducing, through legislation, health care system of economic content for the purpose of effective reform of the medical industry and quality provision of medical services, which would correspond to the content of the political course and development of the national-economic complex of the independent Ukraine.
Theoretical grounds for the introduction of the system of health care of economic content in Ukrainian society in the market conditions of Ukraine are scientifically substantiated.
Key words: independent Ukraine, health care system, reform, economic system, health care system by M. Semashko, O. Bismarck`s health insurance, market health care system.