УДК 616.441-002.-008.64-02:[614.7+614.87] 

Екологічній ситуації багатьох країн, зокрема й України, притаманне прогресуюче антропо- та техногенне забруднення, що спричиняє зростання тиреоїдної патології, частка якої в структурі ендокринних захворювань є вагомою. До основних причин розладів діяльності щитоподібної залози відносять дефіцит йоду в об’єктах довкілля, вплив низки широковживаних хімічних речовин (тиреодизрапторів), іонів важких металів. Важливими є
різноманітні фізичні фактори навколишнього середовища. Значне зростання онкологічної патології щитоподібної залози часто пов’язують із локальним чи загальним впливом іонізуючого випромінювання. До порушень гомеостазу залози може призводити тривалий вплив електромагнітних полів. Функціональну спроможність залози також погіршують антисанітарні умови проживання, деякі бактерії та віруси, нераціональне харчування. Велика чутливість залози до зовнішніх впливів та висока соціальна значущість тиреоїдної патології дають підстави вважати морфофункціональний стан щитоподібної залози маркером екологічного благополуччя довкілля.

Ecological situation of many countries, including Ukraine, is characterized by progressive anthropogenic and technogenic pollution, which causes growth in thyroid pathology, the share of which is significant in the structure of endocrine diseases. The main causes of thyroid disorders include iodine deficiency in the environment, exposure to a number of widely used chemicals (thyrodisruptors), heavy metal ions. A variety of physical environmental factors are important. A significant increase in thyroid cancer is frequently associated with local or general exposure to ionizing radiation. Prolonged exposure to electromagnetic fields can lead to disorders in the gland's homeostasis. The functional capacity of the gland is also impaired by unsanitary living conditions, some bacteria and viruses, and improper nutrition. High sensitivity of the gland to external impacts and high social significance of thyroid pathology gives grounds to consider the morphofunctional condition of the thyroid gland as a marker of ecological well-being of the environment.

УДК 614.212/.213:616.89:725.1.055

Мета – провести гігієнічну оцінку нових архітектурно-планувальних рішень будівель психіатричних закладів охорони здоров’я України та дати порівняльну характеристику гігієнічних норм психіатричних закладів охорони здоров’я країн ЄС. Дослідження проведено  на підставі аналізу Державної будівельної норми (ДБН) В.2.2-10:2019 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» (проєкт, остаточна редакція), наукових джерел вітчизняних та зарубіжних вчених. Проведено анкетування головних лікарів психіатричних лікарень України щодо безпечних санітарно-гігієнічних, протиепідемічних умов функціонування психіатричних закладів охорони здоров’я. Вважаємо за потрібне більш ретельно представити архітектурно-планувальні рішення у відповідному розділі ДБНВ.2.2-10:2019 (проєкт, остаточна редакція) або ж скористатися можливістю, зазначеною у вступі до цих Норм, і доповнити їх посібником з проєктування психіатричних закладів охорони здоров’я з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу. Для створення належного «терапевтичного середовища»  в нових вітчизняних закладах охорони психічного здоров’я необхідно імплементувати Європейські вимоги в проєктування цих закладів із залученням мультидисциплінарних груп (від архітекторів до медичних сестер, від будівельних підрядників до пацієнтів) та доповнити ДБН В.2.2-10:2019 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» України посібником з проєктування закладів нового типу «Центри психічного здоров’я», як у Республіці Польща. Нами розроблена й надіслана головним лікарям психіатричних лікарень України «Анкета наукової санітарно-епідеміологічної оцінки умов розміщення психіатричної лікарні». На основі аналізу блоку запитань щодо санітарно-протиепідемічних та санітарно-гігієнічних параметрів, які характеризують будівлі вітчизняних психіатричних лікарень, визначено розміщення лікувальних корпусів та допоміжних підрозділів на земельній ділянці, тобто дизайн корпусів. Зокрема, 50% психіатричних лікарень розміщені в комбінованих корпусах, 25% мають павільйонну систему (окремі корпуси), по 12,5% – централізовану систему (все в одному корпусі) і блочну систему. Поверховість корпусів психіатричних лікарень до 2-х поверхів становить 50%, до 3-х поверхів – 37,5% і до 5-типоверхів, які будувались з 1960 року, – 12,5%. Аналіз блоку запитань анкети щодо умов перебування, лікування,  реабілітаціїпсихічнохворихдозволивконстатуватиможливістьорганізаціїтрудотерапіїу 12,5% психіатричнихлікарень, де обладнані спеціальні майстерні і хворі можуть набути професійних навичок. Фізіотерапевтичні кабінети облаштовані в 50% психіатричних лікарень. Виявлено низьку забезпеченість хворих меблями: 25% пацієнтів частково мають власний письмовий стіл, 75% – їх не мають; 50% забезпечені власними стільцями; 62,8% використовують власні тумбочки і 25% – шафи для зберігання особистого одягу.

Corynebacterium diphtheriae long-term carriage facilitated by violation of human oropharyngeal normocenosis. An increase in the number of fungi, most commonly Candida albicans, is considered a sign of this violation. It is known that the coexistence of Candida in biofilms can protect gram-positive bacteria from antimicrobial drugs; the biofilm matrix is considered to be an important protective factor [1-2]. Synergism between fungal and bacterial pathogenicity factors has been reported [3]. The effect of C. albicans metabolites directly on the properties of C. diphtheria cells has not been sufficiently investigated.

Як відомо, психогігієна праці прямо стосується здоров'я і працездатності значної частини населення. Саме праця є одним з основних факторів, що впливають на психічне здоров'я людини. Вона може мати як позитивні, так і негативні впливи. З одного боку, праця є джерелом задоволення, самореалізації та благополуччя. Так, розумова праця сприяє активізації мозку, що може покращити когнітивні функції та здатність до концентрації. Виконання розумових завдань може сприяти розвитку креативності, аналітичного мислення та здатності до розв'язання проблеми. Це забезпечує розвиток особистості, підвищення самооцінки та відчуття власної цінності. З іншого боку, праця може бути джерелом стресу, перевтоми та депресії. Зокрема, великий обсяг розумової праці або постійний тиск на досягнення результатів може викликати стрес та психічне напруження.

У системі цінностей, якими дорожить будь-яка цивілізована нація, особливе місце відводиться здоров’ю людей. Здоров’я дітей є інтегральним показником загального благополуччя суспільства, а також тонким індикатором усіх соціальних та екологічних негараздів. Останнім часом ситуація зі здоров’ям дітей наблизилась до критичної: підвищується рівень загальної захворюваності та поширеність захворювань окремих органів і систем. Цьому сприяє зростання інтенсивності впливу на здоров’я дітей і підлітків факторів екологічного та медико- соціального ризику, погіршення структури харчування, зниження ефективності проведення традиційних профілактичних заходів. Стрімке зростання кількості та зміна співвідношення факторів ризику, які впливають на гомеостатичні, імунологічні, метаболічні показники організму, розвиток і стан здоров’я дитини є важливою особливістю сучасності. Це зумовлює потребу у прийнятті якісно нових рішень під час організації та проведення медико- профілактичних заходів.