The development of oxidative and nitrative stress and the processes of free radical oxidation are associated with many pathological processes. Damage of any origin leads to the activation of free radical processes not only in the place of damage, but also in the whole organism. The aim of the study is to assess the state of lipid peroxidation, content of GSH and GSSG and the activity of NO-synthase and arginase in lymphocytes and peripheral blood serum in men with erectile dysfunction due to combat trauma. The research was conducted on peripheral blood lymphocytes of men injured as a result of combat operations (shrapnel and bullet wounds) in the Russian-Ukrainian war, and who were treated at the Military Medical Clinical Center of the Western Region (Lviv, Ukraine). The research group of men with combat injuries was divided into two age groups: men aged 20–39 years and men aged 40–53 years. The MDA content in the blood serum of patients of both age groups was 1.35 times higher than in the control group. In peripheral blood lymphocytes, the MDA content in patients of the young age group was 1.27, and in patients of the middle age group in 1.39 times higher than in the control group. Simultaneously, no significant changes in the concentration of oxidized glutathione in blood serum and blood lymphocytes were found between men with erectile dysfunction due to combat trauma and healthy men. GSH content in blood serum in patients of both age groups was significantly lower than in the control group. The arginase/NOS ratio in blood serum was 9.75 times lower in the young age group and in 20.45 times lower in the middle age group compared to healthy men. It was established that in the blood serum and blood lymphocytes of men with erectile dysfunction due to combat trauma, processes of lipid peroxidation were intensified and the GSH level was reduced. The GSH/GSSG ratio was reduced only in blood serum. It was found that the oxidative stress is associated with development of nitrative stress. The arginase/NOS ratio was shifted towards increased NOS activity. Activation of iNOS was accompanied by significant inhibition of cNOS. Further study of biochemical mechanisms is important to understand the triggers of erectile dysfunction due to combat
trauma.
Keywords: trauma; erectile dysfunction;MDA content; glutathione;NO-synthase; arginase. 

Erectile dysfunction and the associated quality of life are a pressing social and medical problem for millions of people. The basis of
the work was the results of a survey of 298 men injured as a result of combat operations (shrapnel and bullet wounds) using the questionnaires of the International Index of Erectile Function-5 (IIEF-5) and the SF-36 Health Status Survey (SF-36) questionnaire to characterize the quality of life. The research group was divided into two: men aged 20-39 years (group 1) and men aged 40-53 years (group 2). The control group consisted of 48 clinically healthy men without complaints of sexual dysfunction or cardiac, neurological or endocrinological pathology. It is shown that men aged 20-39 years have a mild form of ED where the total score is 19.57 ± 0.44. Men of the 2nd group aged 40-53 years also have a mild form of ED, but the total score is much lower and is 17.74 ± 0.41. Patients of both age groups affected by hostilities suffer from both mental and physical health components. Indicators such as general health, role functioning due to physical condition, and pain intensity have probably lower values compared to the contol group. Lower indicators of role functioning due to physical condition indicate limitations in everyday life due to unsatisfactory physical condition. The decrease in the physical functioning index has statistically significant differences only in patients of the 2nd observed group. Thus, a mild form of erectile dysfunction is observed in men injured as a result of hostilities. No significant differences in the severity of erectile dysfunction were found betweenmale war victims of two age groups. All IIEF-5 domains were significantly reduced in men affected by combat operations. It has been proven that the physical and mental components of health suffer in victims of hostilities. Against the background of a decrease in all indicators on the scales of the physical component of health, general health and role functioning caused by physical condition lag behind the most. In the psychological domain, the most pronounced changes are recorded in such components as mental health, vital activity and social functioning. Сorrelation analysis revealed the significant correlation between physical functioning and role functioning caused by emotional state (r =+0.64; P < 0.05).
Keywords: men with shrapnel and bullet wounds; erectile dysfunction; quality of life;SF-3

УДК [616.311.2-002.153:616.322-002.2]-078-078.73 

 Мета дослідження. Визначити особливості гуморального локального та системного імунітету у хворих з хронічним катаральним гінгівітом на тлі хронічного рекурентного тонзиліту. Матеріали і методи дослідження. Об’єктом дослідження обрано стан показників імунітету ротоглотки та периферичної крові за наявності діагностованих хронічного тонзиліту та патології тканин пародонта. Предмет дослідження – периферична кров, ротоглотковий секрет (РГС). У дослідженні брали участь 40 пацієнтів обох статей віком 18-40 років, з яких групу А склали 20 хворих на хронічний рекурентний тонзиліт на тлі хронічного катарального гінгівіту; група Б – 10 хворих на хронічний рекурентний тонзиліт в стадії клінічної ремісії без патології пародонта. Група В включала 10 практично здорових донорів. Наукова новизна. Наявність високого рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові (група А і Б) дозволяє зробити припущення про те, що імунні комплекси відіграють роль одного з провідних патогенетичних чинників у розвитку катарального гінгівіту і поглиблення цього процесу може відбуватись за рахунок впливу зі сторони піднебінних мигдаликів. Висновки. У пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом на тлі хронічного перебігу тонзиліту встановлено суттєве підвищення в РГС рівня секреторного імуноглобуліну А, інтерферонів α-γ та імунних комплексів, що являється патогенним чинником у розвитку запальних процесів в піднебінних мигдаликах та тканинах пародонта. Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт, хронічний рекурентний тонзиліт, локальний та системний гуморальний імунітет. 

Субстанція декаметоксину (ДКМ®) – це речовина з групи четвертинних амонієвих сполук. За даними літературних джерел антимікробний ефект ДКМ® зумовлений механізмом, який поєднує ушкодження клітинної мембрани бактерій і лізис їхніх протопластів, а також змінює проникність клітинної оболонки мікробної клітини, зумовлюючи її деструкцію. ДКМ® демонструє активність щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій (стафілококи, стрептококи, дифтерійна та кишкова палички, сальмонели, протей, клебсієли, шигели, псевдомонади, клостридії), деяких грибів (дріжджеподібні гриби, окремі види пліснявих грибів). Є також повідомлення про антивірусну дію цієї сполуки. Метою дослідження є висвітлення результатів сучасних робіт українських науковців щодо аналізу властивостей і широких аспектів застосування антисептика ДКМ®, а також у демонстрації власного клінічного випадку стосовно його ефективності у пародонтологічній практиці. Аналіз результатів різних публікацій дав змогу оцінити повний спектр властивостей ДКМ ® щодо його терапевтичного потенціалу в сучасних доклінічних і клінічних дослідженнях, зокрема у пародонтологічній практиці.Ключові слова: декаметоксин (ДКМ®), бактерицидна дія, протигрибкова дія, противірусна дія, клінічна медицина, пародонтологія.


УДК.616.311.2-002-06:616.322-002.2:615.33:615.454.1 

 Дослідження фармакотерапевтичної (імуномоделюючої) дії в умовах клітинних культур in vitro на сьогодні вважається доцільним і обґрунтованим для визначення дії лікарських засобів на доклінічному рівні. Також важливим є вирішення патогенетичності застосування таких засобів, особливо місцевої дії. В якості досліджуваного препарату був використаний багатокомпонентний гель на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти для лікування хронічного катарального гінгівіту у хворих на хронічний тонзиліт. Мета роботи – визначення впливу гелевої композиції на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти на тканину піднебінних мигдаликів у пацієнтів з хронічним тонзилітом на тлі хронічного катарального гінгівіту. Матеріали і методи. При досліджені впливу основних активних компонентів, які входили до складу гелевої композиції, використовували рекомендації І.П. Кайдашева та співавторів при апробації фармакологічних препаратів в культурах in vitro. Тканина піднебінних мигдаликів була отримана від 20-ти пацієнтів з хронічним тонзилітом на тлі хронічного катарального гінгівіту, у яких, за показаннями, була проведена тонзилектомія. Роботу з отриманим матеріалом виконували відповідно до рекомендацій, прийнятих у лабораторії патофізіології та імунології Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України. Тканину мигдаликів заливали середовищем 199 (Serva, Німеччина) з гентаміціном сульфатом (Дарниця, Україна) у концентрації 120 мкг/мл і залишали на 0,5 години при температурі 4-80 С на 20 хвилин. Після цього видаляли геморагічні частини з цілого мигдалика, переносили його в середовище Ігла (Sigma,USA) і промивали ополіскуючи 3-4 рази. Далі, підготовлений таким чином матеріал додавали до стерильних флаконів із збагаченим середовищем Ігла (+ L-глутамін, натрій бікарбонат, 100- кратний концентрат вітамінів, ембріональна сироватка теляти - 5%, 60 мкг/мл гентаміцину). Мигдалики розрізали ножицями і промивали середовищем, вимиваючи клітини. Процедуру повторювали декілька разів (5-7), після цього фільтрували через нейлон. Усі маніпуляції проводили у ламінарній шафі в потоці стерильного повітря. Підраховували кількість клітин за допомогою світлового мікроскопа (Олімпус-23, Японія) та камери Горяєва. Готували клітинну завись із розрахунку 2,5 млн лімфоцитів на 1 мл середовища. При відсотках синіх («мертвих») клітин >10%, клітини вважали непридатними для подальшої роботи. Результати дослідження. При дії основних складників запропонованої гелевої композиції (декаметоксину та гіалуронової кислоти) на in vitro клітини піднебінних мигдаликів пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом на тлі рекурентного тонзиліту, не визначено суттєвих змін у концентрації α і γ-інтерферонів. Під впливом гелевої композиції знижується вміст прозапальних чинників: інтерлейкіну-1β та імунних комплексів. Розпрацьована гелева композиція стимулює продукування клітинами мигдаликів протимікробного чинника – антистрептолізіну-О, стимулюючи продукцію антитіл проти антигенів гемолітичного стрептококу. Висновок. Досліджувана гелева композиція на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти є ефективним протизапальним та антимікробним засобом, що стимулює продукування клітинами мигдаликів протимікробного чинника – антистрептолізіну-О, таким чином стимулюючи продукцію антитіл проти антигенів гемолітичного стрептококу.