УДК 618.11-006.2-07:008.6:577.161.2

В останні роки відзначається збільшення частоти функціональних кіст яєчників (ФКЯ), що пояснюють як впливом зовнішніх і внутрішніх факторів (шкідливі звички, екологія, ендокринні захворювання, ожиріння, дефіцит вітаміну  D,  психічні,  фізичні  стреси),  так  і  загальним  зростанням  гінекологічної  захворюваності  в  жінок  різного  віку.  Наразі  немає  єдиної  думки  щодо  механізму  утворення  ФКЯ,  дискутуються  питання  взаємозв’язку  ФКЯ  із  фертильністю та оваріальним резервом. З’являються повідомлення, що в молодих жінок із рецидивними фолікулярними кістами та менструальними порушеннями виявляється низький рівень антимюллерового гормону (АМГ). Однак на сьогодні недостатньо досліджень щодо взаємозв’язку ФКЯ із порушеннями репродуктивного здоров’я, стану гормонального і метаболічного гомеостазу в цієї категорії жінок, залишаються дискутабельними питання щодо необхідності та обсягу терапевтичних заходів для пацієнток із ФКЯ.

Мета дослідження: вивчити особливості гормонального і метаболічного гомеостазу в жінок із ФКЯ.

Матеріали та методи. У дослідження були залучені 110 жінок репродуктивного віку (від 19 до 44 років) із ФКЯ. Комплексне обстеження передбачало проведення клініко-антропометричного дослідження, трансвагінального ультразвукового дослідження (УЗД) на 5–7-й день менструального циклу (МЦ), визначення рівнів гонадотропних (фолікулостимулювальний (ФСГ), лютеїнізувальний (ЛГ), пролактин) гормонів, стероїдних гормонів яєчника (естрадіол, індекс вільного тестостерону, прогестерон), тиреотропного гормону та титру антитіл до тиропероксидази, АМГ та 25(ОН)D у сироватці крові.

Результати. ФКЯ були виявлені в 17,3% жінок, які не відзначали жодних скарг, у 39,1% пацієнток із безпліддям, у 28,2% із порушеннями МЦ та в 15,5% із тазовим больовим синдромом. Рецидиви ФКЯ мали місце в 36,7% пацієнток із фолікулярними кістами та в 38,0% із кістами жовтого тіла. Раннє  менархе  частіше  спостерігалось  у  жінок  із  фолікулярними  кістами,  водночас  вірогідно  частіше  (порівняно  з  контрольною групою) в пацієнток основних груп реєструвалося пізнє (після 15 років) менархе. Порушення менструальної функції мали місце в 40,65% пацієнток із ФКЯ. У 21,4% жінок із ФКЯ виявлявся тяжкий дефіцит вітаміну D (середній рівень 25(ОН)D 6,5 ± 3,4 нг/мл).Рівні АМГ в пацієнток із фолікулярними кістами яєчників, які перенесли операції на яєчниках або з рецидивами ФКЯ, були вірогідно нижчими за показники контрольної групи. У 15,0% пацієнток із фолікулярними кістами на тлі аутоімунного тиреоїдиту діагностовано субклінічний гіпотиреоз. Аналіз гормонального балансу пацієнток із ФКЯ показав неоднорідність і різну спрямованість змін рівнів гонадотропних і стероїдних гормонів.

Висновки. Порушення менструальної функції виявляються в 43,3% пацієнток із фолікулярними кістами яєчників та в 38,0% – з кістами жовтого тіла. У пацієнток із фолікулярними кістами яєчників переважають нерегулярні менструації (33,3%), вторинна аменорея (11,7%), тяжкі менструальні кровотечі (8,3%), а для пацієнток із кістами жовтого тіла більш притаманні нерегулярні менструації (22,0%) і тривалі менструальні кровотечі (30,0%).У пацієнток із фолікулярними кістами яєчників зафіксовано вірогідне підвищення рівня ФСГ при зниженому рівні ЛГ у сироватці крові на 3–4-й день МЦ порівняно з контрольною групою (р = 0,00001), а співвідношення ЛГ/ФСГ становить 0,6 при 1,25 у контрольній групі. У пацієнток із кістами жовтого тіла вірогідні відмінності рівнів ФСГ і ЛГ від показників контрольної групи не виявлено. У 60% пацієнток із ФКЯ виявляється підвищення рівнів пролактину до 35 нг/мл у сироватці крові.

Несприятливим  є  переважання  (43,8  ±  7,3%)  у  пацієнток  із  ФКЯ  нестачі  вітаміну  D  (середній  рівень  25(ОН)D  15,2 ± 4,1 нг/мл) та тяжкого (21,4 ± 5,2%) дефіциту вітаміну D (середній рівень 25(ОН)D 6,5 ± 3,4 нг/мл).У  пацієнток  із  ФКЯ  без  операційних  втручань  на  яєчниках  в  анамнезі  рівні  АМГ  у  сироватці  крові  вірогідно  не  відрізнялися від показників контрольної групи (5,3 ± 0,6 нг/мл), водночас у пацієнток, які перенесли операції на яєчниках (2,2 ± 0,3 нг/мл) або мали рецидиви ФКЯ, рівні АМГ були вірогідно нижчими (3,1 ± 0,2 нг/мл).

In recent years, there has been an increased frequency of functional ovarian cysts (FOC), which is explained by both the influ-ence of external and internal factors (harmful habits, ecology, endocrine diseases, obesity, vitamin D deficiency, mental, physical stress), and the general increase in gynecological morbidity in women of different ages. Currently, there is no consensus on the mechanism of FOC formation, and the relationship between FOC and fertility and ovarian reserve is being discussed. There are reports that young women with recurrent follicular cysts and menstrual disorders have low levels of anti-Müllerian hormone (AMH). However, to date, there is a lack of research on the relationship between FOC and reproductive health disorders, the state of hormonal and metabolic homeostasis in this group of women, and the questions of the need and scope of therapeutic approaches for patients with FOC remain debatable.

The objective: to investigate the features of hormonal and metabolic homeostasis in women with FOC.

Materials and methods. The study involved 110 women of reproductive age (19 to 44 years) with FOC. The complex exami-nation included clinical and anthropometric examinations, transvaginal ultrasound examination (USE) on the 5th–7th day of the menstrual cycle (MC), determination of levels of gonadotropic (follicle-stimulating hormone (FSH), luteinizing hormone (LH),  prolactin)  hormones,  ovarian  steroid  hormones  (estradiol,  free  testosterone  index,  progesterone),  thyroid-stimulating  hormone and titer of antibodies to thyroperoxidase, AMH and 25(OH)D in serum.

Results. FOC were found in 17.3% of women without any complaints, in 39.1% of patients with infertility, in 28.2% – with menstrual disorders and in 15.5% – with pelvic pain syndrome.

Recurrences of FOC occurred in 36.7% of patients with follicular cysts and in 38.0% of women with corpus luteum cysts. Early menarche was more often observed in women with follicular cysts, while late menarche (after 15 years) was significantly more often observed in patients of the main groups compared to the control group. Menstrual dysfunction occurred in 40.65% of patients with FOC. Severe vitamin D deficiency was determined in 21.4% of women with FOC (mean level of 25(OH)D is 6.5 ± 3.4 ng/ml).AMH levels in patients with follicular ovarian cysts who underwent ovarian surgery or with recurrent FOC were significantly lower than in the control group. Subclinical hypothyroidism was diagnosed in 15.0% of patients with follicular cysts on the background of autoimmune thyroiditis. Analysis of the hormonal balance of patients with FOC showed heterogeneity and dif-ferent directions of changes in the levels of gonadotropic and steroid hormones.

Conclusions.  Menstrual  dysfunction  was  determined  in  43.3%  of  patients  with  follicular  ovarian  cysts  and  in  38.0%  with  corpus luteum cysts. In patients with follicular ovarian cysts, irregular menstruation (33.3%), secondary amenorrhea (11.7%), heavy menstrual bleeding (8.3%) prevailed, while in patients with corpus luteum cysts, irregular menstruation (22.0%) and prolonged menstrual bleeding (30.0%) were more common.In patients with follicular ovarian cysts, there was a significant increased FSH level with a reduced LH level in blood serum on the 3rd–4th day of MC compared to the control group (p = 0.00001), and the LH/FSH ratio was 0.6 compared to 1.25 in the control group. In patients with corpus luteum cysts, no significant differences in FSH and LH concentrations from the control group were found. In 60% of patients with FOC, an increase in prolactin level up to 35 ng/ml in blood serum was determined.Unfavorable factor was the prevalence (43.8 ± 7.3%) of vitamin D deficiency (mean level of 25(OH)D 15.2 ± 4.1 ng/ml) and severe (21.4 ± 5.2%) vitamin D deficiency (mean level of 25(OH)D 6.5 ± 3.4 ng/ml) in patients with FOC.In patients with FOC without a history of ovarian surgery, serum AMH level did not significantly differ from those in the control group (5.3 ± 0.6 ng/ml), while in patients who had undergone ovarian surgery (2.2 ±   0.3 ng/ml) or had recurrences of FOC, AMH level was significantly lower (3.1 ± 0.2 ng/ml).

УДК 618.11-006.2-036-079.4

Демографічна ситуація в Україні, що характеризується низьким рівнем народжуваності та негативною динамікою зміни чисельності населення, викликає суттєве занепокоєння. Вагомим чинником порушення функціонування ре-продуктивної системи жінки є пухлинні утворення жіночих репродуктивних органів, які посідають особливе місце у структурі гінекологічної захворюваності. Відсутність специфічних клінічних і діагностичних маркерів для добро-якісних новоутворень яєчників (НЯ), латентний перебіг захворювання та низька частота виявлення раку яєчників на ранніх стадіях зумовлюють не лише медичну, а й соціальну актуальність проблеми НЯ.

Мета дослідження: узагальнення інформації щодо сучасних клініко-діагностичних аспектів менеджменту НЯ.

Матеріали та методи. Проведено аналіз сучасних наукових публікацій у базах Internet, PubMed із проблематики НЯ.

Результати. У структурі гінекологічної захворюваності НЯ посідають друге місце серед усіх пухлин жіночих ре-продуктивних органів. Доброякісні форми в середньому становлять до 75–80% усіх істинних пухлин яєчників. Ме-тою  менеджменту  є  активне  виявлення  груп  ризику  виникнення  злоякісних  пухлин  яєчників.  До  групи  високого  ризику належать жінки з носійством мутацій із доведеним ризиком спадкового раку яєчників, обтяженим сімейним анамнезом  раку  яєчників,  ендометрія,  товстої  кишки,  молочних  залоз,  а  також  наявністю  ультразвукових  ознак  злоякісності НЯ. Для групи помірного ризику характерна наявність в анамнезі злоякісного новоутворення екстра-оваріальної локалізації, виявлення об’ємного утворення яєчників кістозної будови в постменопаузальному періоді, поєднання двох і більше факторів ризику. Група низького ризику включає загальну популяцію.До пухлиноподібних утворень яєчників належать фолікулярні кісти, кісти жовтого тіла, ендометріоми, параоварі-альні утворення. Фолікулярні та лютеїнові кісти класифікуються як функціональні, їх особливістю є транзиторний перебіг і схильність до спонтанного регресу. Серед факторів ризику розвитку НЯ розглядають зниження кількості вагітностей  і  пологів,  що  призводить  до  «безперервної  овуляції»,  безпліддя,  застосування  стимуляції  овуляції  в  програмах  екстракорпорального  запліднення,  ендометріоми  яєчників,  односторонню  оваріоектомію,  запальні  за-хворювання органів малого таза, ранній або пізній вік менархе й менопаузи, ожиріння, цукровий діабет 2-го типу.

Висновки. Діагностика та диференційна діагностика НЯ є одним із найактуальніших і найскладніших клінічних завдань як у контексті профілактики можливих ускладнень, що потребують екстреної стаціонарної кваліфікованої медичної допомоги, так і з огляду на своєчасну оцінку ризику розвитку злоякісного процесу. Надмірний радикалізм та необґрун-товано великий обсяг оперативних втручань у пацієнток репродуктивного віку з доброякісними пухлинами яєчників негативно впливають на оваріальний резерв і суттєво підвищують ризик розвитку передчасної недостатності яєчників.

The demographic situation in Ukraine, characterized by low birth rate and negative dynamics of population change, is of sig-nificant concern. A important contribution to the female reproductive system disorders is made by tumor formations of the female reproductive organs, which occupy a special place in the structure of gynecological morbidity. The absence of specific clinical and diagnostic markers for benign neoplasms, the latent course and the low frequency of ovarian cancer diagnosis in the early stages, determine not only the medical, but also the social relevance of the problem of ovarian neoplasms.

The objective: to summarize information on modern clinical and diagnostic aspects of ovarian neoplasm management.

Materials and methods. Analysis of modern scientific publications on the problem of ovarian neoplasms in Internet, PubMed was conducted.

Results. In the structure of gynecological morbidity among all tumors of the reproductive organs, ovarian neoplasms occupy the second place. Benign forms on average make up 75–80% of all true ovarian tumors. The goal of management is to actively identify risk groups for the occurrence of malignant ovarian tumors. The high-risk group includes women with mutations with a proven risk of hereditary ovarian cancer, a burdened family history of ovarian, endometrial, colon, breast cancer and the de-tection of ultrasound signs of ovarian malignancy. The moderate-risk group is characterized by the presence in the anamnesis of a malignant neoplasm of extraovarian localization, the detection of a volumetric ovarian cystic structure in postmenopause, a combination of two or more risk factors. The low-risk group includes the general population.Tumorous ovarian formations include follicular cysts, corpus luteum cysts, endometriomas, paraovarian formations. Follicular and luteal cysts are classified as functional ovarian cysts, which are characterized by a transient course and a tendency to spontaneous regression. Risk factors for ovarian neoplasms include a decreased number of pregnancies and births, which leads to “continuous ovulation”, infertility, stimulation of ovulation in programs of invitro fertilization, ovarian endometriomas, unilateral oophorec-tomy, pelvic inflammatory diseases, early or late menarche, early or late menopause, obesity, type 2 diabetes mellitus.

Conclusions. Diagnosis and differential diagnosis of ovarian neoplasms is one of the most urgent and complex clinical tasks both from the standpoint of preventing possible complications that require emergency inpatient qualified medical care, and timely assessment of the risk of malignant process. Excessive radicalism and unreasonable volume of surgical interventions in patients of reproductive age with benign ovarian tumors adversely affect the ovarian reserve and significantly increase the risk of developing premature ovarian failure.

Обґрунтування. Вегетативна нервова система (ВНС) відіграє ключову роль у підтримці гомеостазу під час вагітності, регулюючи фізіологічні процеси матері та плода. Воєнний стан та вимушене переміщення значно підвищують рівень стресу у вагітних жінок, що може призводити до порушень функціонування ВНС та негативно впливати на перебіг вагітності.

Мета дослідження: оцінити вплив стресу, пов’язаного з воєнними діями, на стан ВНС у вагітних, які зазнали вимушеного переміщення, та порівняти їхні показники із жінками, які не змінювали місце проживання. Дослідження проведено серед 1000 вагітних, розподілених на три групи: перша – жінки, які переїхали з регіонів активних бойових дій; друга – жінки, які переїхали з інших регіонів України; третя – контрольна група мешканок Львова. Визначення стану ВНС проводилося за допомогою адаптованої анкети А.М. Вейна. Для оцінки вегетативних показників проводилися такі дослідження: вимірювання систолічного і діастолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, вегетативного індексу Кердо, хвилинного об’єму крові.

Результати. У вагітних першої групи виявлено найбільш виражені порушення ВНС, що проявлялися як симпатикотонія (підвищений артеріальний тиск, тахікардія, сухість шкіри) та парасимпатична дисфункція (ожиріння, гіпотензія, брадикардія). У другій групі також спостерігалися порушення ВНС, проте менш виражені, тоді як жінки контрольної групи мали найнижчий рівень вегетативних розладів.

Висновки. Отримані дані вказують на необхідність розробки та впровадження комплексних програм медико-психологічного супроводу вагітних, які пережили вимушене переміщення. Запропоновано впровадження стратегій корекції, що передбачають психологічну підтримку, методи релаксації та фізичну активність для зменшення негативного впливу стресу на ВНС та зниження ризику перинатальних ускладнень.

Background. The autonomic nervous system (ANS) plays a crucial role in maintaining homeostasis during pregnancy, regulating maternal and fetal physiological processes. War-related stress and forced displacement significantly increase stress levels in pregnant women, potentially leading to ANS dysfunction and negatively impacting pregnancy outcomes.

Objective of the study: to assess the impact of war-related stress on ANS function in pregnant women who experienced forced relocation and compare their autonomic parameters with those of women who did not change residence. The study included 1000 pregnant women divided into three groups: the first - women who relocated from active combat zones, the second – women who moved from other regions of Ukraine, the third - a control group of Lviv residents.

Results. Women in the first group exhibited the most pronounced ANS dysfunction, with symptoms of sympathetic hyperactivity (elevated blood pressure, tachycardia, dry skin) and parasympathetic dysfunction (obesity, hypotension, bradycardia). The second group also demonstrated ANS disturbances, although less extent, whereas the control group had the lowest incidence of autonomic disorders.

The state of the ANS was determined using an adapted questionnaire by A.M. Wayne. The following studies were performed to assess vegetative parameters: measurement of systolic and diastolic blood pressure, heart rate, Kerdo vegetative index, and minute blood volume.

Conclusions. Obtained data underscore the need to develop and implement comprehensive medical and psychological support programs for pregnant women affected by forced displacement. The study suggests correction strategies, including psychological counseling, relaxation techniques, and physical activity, to mitigate the adverse effects of stress on ANS function and reduce the risk of perinatal complications.

Мета дослідження: визначення впливу воєнного конфлікту на медико-соціальні характеристики вагітних, зокрема на рівень матеріального достатку, освіту, психоемоційний стан, доступність медичних послуг та якість послуг охорони здоров’я під час вагітності. Особлива увага приділялася аналізу впливу стресу, соціально-економічних факторів і змін у трудовій зайнятості на стан жінок і розвиток плода.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося в межах Львівської області та охоплювало 1000 вагітних, які були розподілені на три групи: група 1 –жінки, які переїхали з районів активних бойових дій; група 2 – жінки, які переселилися з інших регіонів України безпосередньо під час воєнного конфлікту; група 3 – контрольна група місцевих жительок.

Основними методами дослідження стали структуроване анкетування, комплексне медичне обстеження та статистичний аналіз із застосуванням тестів хі-квадрат.

Результати. Вагітні груп 1 і 2 мали значно нижчий рівень матеріального достатку та освіти порівняно із жінками з контрольної групи. Також виявлено підвищений рівень психоемоційного стресу, незадовільні житлові умови та обмежену доступність до якісних медичних послуг серед внутрішньо переміщених осіб. Частота припинення трудової діяльності через проблеми зі здоров’ям була значно вищою серед переселених жінок. Отже, негативний вплив воєнного конфлікту відображається у численних соціально-економічних та медичних показниках, що безпосередньо впливають на здоров’я вагітних.

Висновки. На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що воєнний конфлікт суттєво впливає на медико-соціальні характеристики вагітних, погіршуючи їх економічний стан, підвищуючи рівень стресу та знижуючи доступність медичних послуг. Отримані результати свідчать про нагальну потребу у впровадженні соціальних програм підтримки та покращенні якості медичної допомоги для внутрішньо переміщених осіб. Заходи щодо зниження психоемоційного навантаження, покращення житлових умов та

розширення доступу до сучасних медичних ресурсів мають стати пріоритетом для державних та місцевих органів влади, що сприятиме підвищенню якості життя майбутніх матерів та їхніх дітей.

Objective of the study: to assess the impact of the armed conflict on the medical and social characteristics of pregnant women, focusing on financial security, educational level, psychological well-being, access to healthcare services, and the overall quality of maternal care during pregnancy. Special emphasis was focused on evaluating the effects of stress, socio-economic factors, and employment changes on the health of expectant mothers and fetal development.

Materials and methods. The study was conducted in the Lviv region and involved 1,000 pregnant women divided into three groups: group 1 – women who relocated from active combat zones; group 2 – women who moved from other regions of Ukraine during the military conflict; group 3 – a control group of local residents.

The primary methods included structured surveys, comprehensive medical examinations, and statistical analysis using chi-square tests.

Results. Pregnant women in groups 1 and 2 exhibited significantly lower levels of financial security and educational attainment compared to the control group. These groups experienced markedly higher levels of psychological stress, substandard living conditions, and reduced access to quality healthcare services. The analysis also demonstrated a higher incidence of employment termination due to health issues among displaced women. Consequently, the adverse effects of the armed conflict are reflected in multiple socio-economic and medical indicators that directly affect maternal health.

Conclusions. The study shows that the armed conflict has a profound negative impact on the medical and social characteristics of pregnant women by deteriorating their economic conditions, increasing stress levels, and limiting access to healthcare services. These findings underscore the urgent need for targeted social support programs and improvements in maternal healthcare. Implementing measures to reduce psychological burden, improve living conditions, and enhance the availability of modern medical resources should be a priority for both national and local authorities, thereby contributing to the overall well-being of expectant mothers and their children.

УДК 613.287.2.001.87 (477.83)

Основним видом їжі для немовлят грудного віку, її «золотим стандартом», аргументовано вважається людське молоко. Допущені помилки у вигодовуванні дітей грудного віку залишають негативний вплив не тільки на фізичне здоров’я організму дитини, але й на його функцціональні можливості. Жодний замінник людського молока не може позмагатися із вмістом біологічно активних речовин, спорідних із симбіозом «мати-дитина».

Однак в медичному процесі виходжування передчасно народжених немовлят, хворих доношених новонароджених виникають ситуації, коли людське молоко є недоступне, при тому, що воно вкрай необхідне дитині. В таких випадках найкращою альтернативою материнського грудного молока є пастеризоване донорське грудне молоко, завдяки існуванню Банку донорського грудного молока є доступним у Львівському обласному перинатальному центрі. У цьому державному закладі охорони здоров’я успішно реалізується повний цикл надання неонатальної допомоги новонародженим відповідно до сучасних, найкращих світових стандартів. Одними із відображень сучасних науково- обґрунтованих стандартів вигодовування новонароджених дітей, які з різних причин не можуть вигодовуватись материнським людським молоком є функціонування Банку донорського людського молока, оснащення і робота якого, за сприяння Асоціації Банків грудного молока Польщі відповідає найвищим світовим стандартам.  Поширення інформації про діяльність Банку грудного молока вагітні жінки отримують на тематичних лекціях Академії батьківства. Там успішно реалізується персоніфікований підхід до кожної вагітної, потенційної донорки грудного молока, а також до кожної жінки, що народила живу дитину. Активна, змістовна консультативна робота з потенційними донорками людського молока слугує запорукою збільшення кількості бажаючих жінок бути донорами. Відбір донорок і забезпечення роботи Банку грудного донорського молока проводиться відповідно до положень клінічної настанови «Збирання, зберігання, транспортування, обробка та банкінг донорського жіночого молока», затвердженої на державному рівнів Україніу 2022 році.

Від початку роботи Банку донорського грудного молока з грудня 2022 року було зібрано 1254 л донорського грудного молока від 127 жінок- донорок. Найдовший період донорства склав 11 міс. За цей період донорка зібрала 50 л людського молока. А найбільша кількість донорського людського молока від однієї донорки за 1 міс склала 55 л.

Найчастіше донорське молоко використовувалось для дітей відділення постінтенсивного догляду новонароджених і виходжування передчасно народжених і хворих доношених новонароджених дітей. Загалом, близько ¼ частина дітей, народжених в перинатальному центрі щороку, починаючи з грудня 2022 року отримували донорське людське молоко.

У планах на перспективу Львівський перинатальний центр має забезпечення потребу донорському людському грудному молоці усі відділення неонатологічного профілю Львівської області, що надають повний обсяг медичної допомоги передчасно народженим і доношеним новонародженим. Стратегічно важливу роль у забезпеченні донорським людським молоком здоров’я потребуючих новонароджених в часи воєнного сьогодення в Україні та глибокої демографічної кризи може відіграти створення і відкриття мережі Банків донорського людського молока.

Human milk is considered the primary source of nutrition for breastfed infants and is justifi ably regarded as the “gold standard.” Errors in feeding breastfed infants negatively aff ect not only the child’s physical health but also their functional capacities. No substitute for human milk can compete with the presence of biologically active substances inherent to the mother- child symbiosis.

However, in the medical care of premature infants and ill full-term neonates, situations arise when human milk is unavailable, even though it is critically needed by the child. In such cases, the best alternative to maternal breast milk is pasteurized donor human milk, which is made accessible through the Donor Human Milk Bank at the Lviv Regional Perinatal Center. In this public healthcare institution, a complete cycle of neonatal care for newborns is successfully implemented in accordance with modern, internationally recognized standards. One example of contemporary, evidence- based standards for feeding newborns – who, for various reasons, cannot be fed maternal human milk – is the operation of the Donor Human Milk Bank. Its equipment and functioning, with the support of the Polish Human Milk Banks Association, meet the highest global standards.

Information about the activities of the Human Milk Bank is disseminated to pregnant women through thematic lectures at the Academy of Parenthood. There, a personalized approach is successfully implemented for each pregnant woman, potential donor of breast milk, as well as for each woman who has delivered a live child. Active and substantive advisory work with potential donors serves as a guarantee for increasing the number of women willing to donate. The selection of donors and the operation of the Donor Human Milk Bank are conducted in accordance with the provisions of the clinical guideline “Collection, Storage, Transportation, Processing, and Banking of Donor Human Milk,” which was approved at the national level in Ukraine in 2022.

Since the inception of the Donor Human Milk Bank in December 2022, a total of 1254 liters of donor human milk have been collected from 127 donor women. The longest donation period lasted 11 months, during which one donor collected 50 liters of human milk. The highest amount of donor human milk collected from a single donor in one month was 55 liters.

Donor milk has most frequently been used for infants in the post-intensive care unit as well as for the care of premature infants and ill full-term newborns. Overall, about one-quarter of the infants born at the perinatal center have received donor human milk annually since December 2022.

Looking ahead, the Lviv Perinatal Center plans to meet the demand for donor human milk in all neonatology departments throughout the Lviv region that provide comprehensive medical care for both premature and full-term newborns. The establishment and expansion of a network of Donor Human Milk Banks may play a strategically important role in ensuring the provision of donor human milk to needy newborns during the current wartime situation in Ukraine and amid a severe demographic crisis.