УДК 616.127-005.8-02-037:314.4(477)

Мета дослідження - науковий аналіз фактичних (2002-2015 роки) та прогнозованих (2030 рік) показників поширеності смертності з причини ГІМ серед населення в Україні.
Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети виконано епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження, де проаналізована статистичні дані МОЗ та Державного комітету статистики України (2002-2015) згідно регресійної моделі прогнозування – методу лінійного тренду, побудованого з використанням пакету Microsoft Office Еxcel та використано низки наукових медико-статистичних методів дослідження з врахуванням принципів системності. 
Результати. Наслідки посвідчують тенденцію до збільшення на +1,8 рази показника екстрапольованого рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення в Україні (P=32,4±3,4/100000), що підтверджується Апр=+14,5±0,8о/оооо (p<0,05; R2=0,9207) як у прогнозованому 2030 році, так і в розрізі його статі, місця проживання та економічної зайнятості померлих.
Висновок. Отримані результати вказують на значний тягар у стані громадського здоров’я ймовірного зростання показників рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення як у фактичних (2002-2015), так і прогнозованих роках (2030), що потребує опрацювання дієвих та ефективних превентивних заходів з метою мінімізації виникнення / розвитку захворюваності ГІМ.
Ключові слова. Гострий інфаркт міокарда, смертність, прогноз, тенденції, населення, чоловіки, жінки, місто, село, працездатне населення, пенсіонери, ефективність, профілактика.

Aim of the study - a scientific analysis of the actual (2002-2015) and prognosed (2030) indicators of the prevalence of mortality due to AMI among the population in Ukraine.
Materials and methods of research. An epidemiological, one-stage, continuous scientific research is done to achieve the goal, where the statistical data of the Ministry of Health and State Committee of Statistics of Ukraine (2002-2015) are analyzed, according to the regression model of prognosis – linear trend method, it is built using the package of Microsoft Office Еxcel and the number of scientific medical and statistical research methods are used, taking into account the principles of systemicity. 
Result. The consequences confirm the tendency to increase +1.8 of the indicator of extrapolated mortality level due to AMI per 100 thousand of population in Ukraine (P=32.4±3.4/100000), which is confirmed by Аgr=+14.5±0.8о/оооо (p<0.05; R2=0.9207) both in the prognosed 2030, and in the context of gender, place of residence and economic employment.
Conclusion. The obtained results indicate the significant burden in the state of public health of the probable increase of indicators of mortality level due to AMI per 100 thousand of population both in the actual (2002-2015), and prognosed years (2030), which require processing of efficient and effective preventive measures to minimize the event / development of morbidity of AMI.
Key words. Acute myocardial infarction, mortality, prognosis, trends, population, men, women, city, village, working-age population, pensioners, efficiency, prevention.

616.34-008.6-002-053.2:001.83:658(048.8)

Згідно з результатами глобального епідеміологічного дослідження Римської фундації, близько 40 % населення планети мають скарги щодо певних розладів цереброінтестинальної взаємодії, із них однією з найпоширеніших скарг, зокрема в дітей, є синдром подразненого кишечника (СПК), характерними клінічними виявами якого є абдомінальний біль у поєднанні із порушенням частоти та/або консистенції
випорожнень. У патогенезі виникненння СПК важливу роль відіграють порушення моторної, секреторної та бар’єрної функцій кишечника, феномен вісцеральної гіперчутливості, порушення якісного та кількісного складу мікробіоти, автономна дисфункція, психоемоційний дистрес тощо, але точні механізми формування цього розладу не з’ясовано. Відповідно до біопсихосоціальної моделі медицини виникнен-
ня СПК можна пояснити наслідком порушення взаємозв’язків на осі «кишечник — центральна нервова система», яке виникає в результаті взаємодії індивідуальних різнорівневих чинників ризику, а саме: біологічних, психоемоційних і психосоціальних. Однак, незважачи на велику кількість наукових праць, присвячених вивченню ймовірних чинників ризику та патогенетичних механізмів розвитку СПК, нині
відсутнє чітке розуміння їхньої комплексної взаємодії, особливо в дітей. У діагностиці СПК надзвичайно важливе значення має клінічне обстеження дитини, зокрема ретельний збір анамнезу з виявленням потенційних чинників ризику та протекції, а також оцінка психоемоційного стану дитини. З огляду на порівняно низьку ефективність лікарських препаратів та дієтичних інтервенцій менеджмент дітей із СПК має бути мультимодальним та передбачати використання нефармакологічних засобів, а саме: когнітивно-поведінкову терапію, системне сімейне консультування, релаксаційні методики тощо.

According to the results of a global epidemiological study by the Rome Foundation, about 40 % of population worldwide have complaints about certain disorders of cerebrointestinal interaction. One of the most widespread complaints, including in the pediatric population, is irritable bowel syndrome (IBS), the clinical manifestations of which include abdominal pain in combination with disturbances of stool frequency and/or consistency. The motor, secretory, and barrier dysfunctions of the intestine, the phenomenon of visceral hypersensitivity, changes in the qualitative and quantitative composition of the microbiota, autonomic dysfunction, psychoemotional distress, etc., play an important role in the IBSonset. However, the mechanisms of the pathogenesis of this disorder remain unclear. According to the biopsychosocial model of medicine, the occurrence of IBS can be explained as a consequence of a disorder of bilateral relation on the gut-brain axis, which occurs as a result of the interaction of individual risk factors at different levels, namely biological, psychoemotional, and psychosocial. However, despite the large number of scientific works devoted to the study of probable risk factors and pathogenetic mechanisms of IBS development, currently, there is no clear understanding of their complex interaction, especially in children. Clinical examination of a child, including thorough medical history to identify potential risk and protective factors, as well as an assessment of the child psychoemotional state, is extremely important in the diagnosis of IBS. Considering the relatively low effectiveness of drugs and dietary interventions, the management of pediatric patients with IBS should be multimodal and include the use of non-pharmacological means, namely cognitive-behavioral therapy, family counseling, relaxation techniques, etc.

УДК: 616.34-008.6:612.015.1:577.21]-053.2

З позицій біопсихосоціальної моделі медицини, формування синдрому подразненого кишківника (СПК) відбувається у результаті взаємодії біологічних, психоемоційних та психосоціальних чинників, вклад яких у виникнення різних варіантів цього розладу, зокрема в дітей, досліджений недостатньо. Вагому роль в патогенезі СПК у дітей відіграють психоемоційні фактори, які пов’язані не лише з впливом навколишнього середовища, але й з особливостями метаболізму катехоламінів, зокрема з функціональною активністю катехол-О-метилтрансферази (COMT).

Метою нашого дослідження є визначення ролі поліморфізму COMT-гена val158met у формуванні СПК у дітей, а також виявлення асоціацій між генотипом і клінічним варіантом розладу та характером провокуючого чинника.

Матеріали та методи. Матеріалом для молекулярно-генетичного дослідження були зразки ДНК, отримані з ядерних клітин венозної крові  54  пацієнтів із діагностованим СПК  віком від 6 до 12 років. У 48 практично здорових дітей аналогічного віку ДНК виділяли з клітин букального епітелію. Проводили молекулярно-генетичне дослідження однонуклетидного поліморфізму rs 4680 генак  COMT методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) з подальшим аналізом поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів. Для статистичного аналізу використовували програми Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.

Результати. Виявлено істотні відмінності у розподілі генотипів локусу 472 G>A (Val158Met) гена COMT у дітей із СПК та в групі контролю. Зокрема гетерозигота 472 GА значно частіше визначалась у групі практично здорових дітей, що узгоджується із даними літератури про її протективний характер. Натомість у пацієнтів із СПК була вищою частота гомозиготних генотипів 472 GG та 472 AA, які асоціюються із зміною функціональної активності катехол-O-метилтрансферази і обидва можуть бути факторами ризику у виникненні СПК (p = < 0,0001).

Висновки. У дітей зі стрес-асоційованим СПК частіше визначали гомозиготний генотип 472 АА COMT, що пов’язаний з розладами больової чутливості, а також порушеннями когнітивних функцій та емоційної сфери. Вища частота гетерозигот 472 GA COMT серед дітей з постінфекційним СПК та СПК, асоційованим із антибактеріальною терапією, вказує на менш вагому роль психоемоційного компоненту та порушення ноцицепції у виникненні даного розладу (p = 0,03).

Following the biopsychosocial model of medicine, the pathophysiological basis of irritable bowel syndrome (IBS) is a combination of biological, psychoemotional, and psychosocial factors. The contribution of each of them to the development of this disorder remains unclear. Psychoemotinal factors, which are involved in the pathogenesis of IBS, are caused not only by the environment but also by the metabolism of catecholamines, particularly by the functional activity of catechol-O-methyltransferase (COMT).

Aim. The aim of current study is to determine the role of Val158met COMT polymorphism in development of IBS in children and to find the link between COMT genotype and clinical type of IBS, between COMT genotype and trigger factor of the disorder.

Methods. We enrolled 54 children aged 6-12 years with verified diagnosis of IBS, according to Rome criteria IV. Control group included 48 children of the same age and gender. For a molecular and genetic study of the single nucleotide polymorphism rs 4680 of the COMT gene was used the PCR (polymerase chain reaction) method with further analysis of the restriction fragment length polymorphism. Data were processed using Microsoft Excel 2016 and analysed with GraphPad (Prism 5.0).

Results:We have revealed significant differences in the distribution of Val158met COMT genotypes in children with IBS in comparison with the control group. There was established that the 472 GА COMT is more prevalent in healthy children and has a protective role in the development of IBS. In contrast, homozygous genotypes 472 GG and 472 AA, which are associated with changes in functional activity of enzyme catechol-O-methyltransferase, may be considered as the risk factors for IBS.

Conclusion:Genotype  472 ААCOMTwas mostly detected in сhildren with stress-associated IBS, which is more related to dysnociception, disorders of cognition, and emotional disturbances. Instead, patients with post-infectious and post-antibiotics IBS offener had heterozygous genotype 472 GА COMT. It underlines the less impact of psychoemotional factors and dysnociception in the pathogenesis of IBS in this group of children.

УДК 616.34-008.6-058-053.2

Синдром подразненого кишківника (СПК) – це стрес-чутливий функціональний гастроінтестинальний розлад, який виникає в результаті комплексної взаємодії індивідуальних фізіологічних, психологічних та психосоціальних факторів. Сімейний характер СПК визначається не лише генетичною схильністю, але й епігенетичними механізмами психосоціальної трансмісії соматичних симптомів від батьків до дітей.

Метою нашого дослідження є вивчення ролі окремих мікросоціальних (сімейних) факторів ризику та протекції формування СПК у дітей.

Матеріали і методи. В дослідженні приймали участь 54 пацієнти віком 6-12 років з діагнозом СПК, встановленим відповідно до Римських критеріїв ІV, а також 50 практично здорових дітей з групи контролю. Для детального вивчення перинатальних і мікросоціальних чинників ризику та протекції виникнення СПК проаналізували історії розвитку дітей (форма № 112) та використали методику «family history» (описово-феноменологічний збір анамнезу життя у батьків пацієнта). Для статистичного аналізу отриманих даних використали програми Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.

Результати. Перинатальними факторами ризику, що можуть сприяти виникненню СПК у дітей, є народження від перших за порядком пологів, родорозрішення шляхом кесаревого розтину, грудне годування тривалістю <3 місяців. Також ми виявили взаємозв’язок між підвищеним ризиком виникнення СПК у дітей та наявністю психосоматичних розладів немовлят та дітей раннього віку, схильністю до соматизації у матері; частотою відвідування лікарів дитиною та мамою >6/рік; авторитарним стилем виховання мамою, гіперпротективним – батьком; частими переїданнями та наявністю харчових непереносимостей. На противагу, такі фактори, як народження від других-третіх за порядком пологів, відсутність психосоматичних розладів немовлят та дітей раннього віку, теплі стосунки в сім’ї, демократичний стиль виховання обох батьків є протективними щодо розвитку СПК у дитини.

Висновки. Ми виявили ряд мікросоціальних чинників, наявність яких асоціюється з підвищеним ризиком виникнення СПК. Врахування та корекція цих факторів ризику може бути вагомим напрямком превенції СПК у дітей.

Irritable bowel syndrome (IBS) is a stress-sensitive gastrointestinal disorder, which occurs as a result of the complex interaction of individual physiological, psychological, and psychosocial factors. A tendency of IBS to cluster in families is caused not only by genetic predisposition but also by epigenetic mechanisms of psychosocial transmission of somatic symptoms from parents to children.

Aim. The aim of this study is to determine the role of certain microsocial risk factors in the development of IBS.

Methods. We enrolled 54 children aged 6-12 years with a verified diagnosis of IBS according to Rome criteria IV. The control group included 50 children of the same age and gender. Analysis of children's development histories (form No. 112) and the "family history" method (descriptive phenomenology data collection regarding the life anamnesis of the patient's parents) were used for the investigation of individual perinatal and microsocial risk and protective factors. Data were processed using Microsoft Excel 2016 and analysed with GraphPad (Prism 5.0).

Results. Birth from a primigravid woman, birth via Cesarean section, and short duration of breastfeeding ( <3 months) are the perinatal factors, which may be associated with the development of IBS.Also, we have found the connection between increased risk of IBS in the future and several microsocial factors, such as psychosomatic disorders of infants and toddlers, the mother’s tendency to somatization, the frequency of doctor’s visits by the child and the mother >6/year; authoritarian parenting by mother, hyperprotective parenting by father; frequent overeating and the presence of food intolerances. On the contrary, birth from a multigravid woman , absence of psychosomatic disorders of infants and toddlers, parental emotional warmth and democratic parenting may be protective of the development of IBS in children.

Conclusions. We have revealed several microsocial factors, which are associated with the increased risk of the development of IBS. Awareness of those factors, and consequently their correction may be important for the prevention of IBS in children.

УДК 616.1/.8-053:314.44(477)

Мета дослідження – обґрунтування тенденцій у розвитку неінфекційних хвороб (НІХ) серед населення незалежної України та їх вікова характеристика.
Матеріал і методи. Епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження, що базувалося на даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держаної служби статистики України (1993 і 2017) рр. з їх зведенням та опрацюванням у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016. Застосовано ретроспективний, статистичний, математичний, абстрактний та графічний методи дослідження, а також методи викопіювання, дедуктивного усвідомлення, структурно-логічного аналізу з врахуванням принципів системності.
Результати. Обґрунтовано збільшення в 2017 році як даних показника частки НІХ (Р=39,7%) в загальному числі всіх хвороб в Україні (∑n=72689184) в +1,5 рази, так і загальної кількості НІХ (n=28622401) на +74,4% або n=+12206502 випадки, а також - у +2,1 рази відомостей показника рівня поширеності НІХ (Р=67482%000) в зіставленні з достеменними відомостями 1993 року.
Перше рейтингове місце в загальній структурі НІХ (n=28622401) у 2017 році посідають хвороби системи кровообігу [I00-I99] (P=78,4%; n=22447510; Р= Р=52924%000); другу оціночну позицію - хвороби класу новоутворень [С00-D48] (P=6,2%; n=1774377; Р=4183%000); третій ранговий щабель - хвороби класу розлади психіки та поведінки [F00-F99] (P=5,8%; n=1673202; Р=3945%000). Хронічні респіраторні хвороби [J40-J46] з показниками P=5,1%; n=1456383; Р=2004%000 обіймають четвертий ступеневий рівень, тоді як  хвороби цукрового діабету [E10-E14] (Р=4,4%; n=1270929 та Р=2996%000) знаходяться на останній - п’ятій позиції рейтингу. 
Серед дітей віком до 14 років включно у 2017 році показник структури НІХ був P=1,4%, при n=413802 хвороб та рівні поширеності P=6332%000, тоді як посеред дітей вікової групи 15-17 років частка аналізованих хвороб являла P=0,6%, при n=152552 випадки та Р=14124%000, а поміж дорослого населення (18 і > років) ці показники відповідно становили: Р=98,0%; n= 28056047 хвороб; P=80622%000.
Висновки. Висліди достеменно посвідчують як про стійке зростання НІХ серед населення України за досліджуваний часовий період, що має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного благополуччя суспільства, ресурсне забезпечення оборони та народно-господарського комплексу держави, так і про нагальне запровадження зі сторони МОЗ України до практичної охорони здоров’я механізмів мінімізації виникнення окресленої патології, так її наслідків серед населення в контексті рекомендацій ВООЗ.
Ключові слова: Україна, населення, загальна захворюваність, неінфекційні хвороби, структура, поширеність хвороб, тенденції, рейтинг, вікові категорії.

Aim of the study – a scientific substantiation of trends in the development of non-communicable diseases (NCD) among the population of independent Ukraine and their age characteristics. 
Material and Methods. An epidemiological one-stage solid scientific research based on data from the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine and the State Statistics Service of Ukraine for 1993 and 2017 with their compilation and processing in the Microsoft Of-fice Excel spreadsheets package 2016. The retrospective, statistical, mathematical, abstract and graphic methods of study, as well as methods of copying, deductive awareness, structural-logical analysis taking into account the principles of systemicity are used.
Results and Discussion. The consequences indicate an increase in 2017 as data of the NCD spe-cific weight indicator (Р=39,7%) of the total number of all diseases in Ukraine (∑n=72689184) +1.5 and the total number of NCD (n=28622401) +74,4% or n=+12206502 cases and +2.1 the data of the indicator of the prevalence level of NCD (Р=67482%000) in comparison with the true information of the basic 1993. 
The first rating place in the general structure of NCD (n=28622401) in 2017 is occupied by the circulatory system diseases [I00-I99] (P=78.4%; n=22447510; Р= Р=52924%000); the second evaluation position - the diseases of the class of tumors [С00-D48] (P=6,2%; n=1774377; Р=4183%000); the third ranked position - diseases of the class of mental disorder and behavior [F00-F99] (P=5,8%; n=1673202; Р=3945%000). The chronic respiratory diseases [J40-J46] with indicators P=5,1%; n=1456383; Р=2004%000 occupy the fourth grade level, whereas diseases of diabetes mellitus [E10-E14] (Р=4,4%; n=1270929 and Р=2996%000) are on the last - the fifth position of the given rating.
Among children under the age of 14 years, including in 2017, the NCD structure indicator is P=1,4%, with n=413802 diseases and prevalence levels P=6332%000, while among children aged 15-17 years, the specific weight of analyzed diseases is P = 0.6%, with n=152552 cases and Р=14124%000, and among the adult population (18 and > years), these indicators are respectively: Р=98,0%; n= 28056047 diseases; P=80622%000.
Conclusions. The results clearly indicate the steady growth of NCD among the population of Ukraine during the investigated time period, which has a direct negative impact on the state of socio-economic well-being of society, resource support of defense and national economic complex of the state, and on the urgent introduction by the Ministry of Health of Ukraine to practical health care of the mechanisms of minimization of the event of the outlined pathology and its consequences for the population in the context of recommendations of WHO. 
Key words: Ukraine, population, general morbidity, non-communicable diseases, structure, prevalence of diseases, trends, rating, age categories.