The article investigates the historical significance of Lviv, a longstanding intellectual center in Eastern Europe, particularly as the former capital of the Kingdom of Galicia and Lodomeria. Despite its academic prominence, especially in anatomical sciences, there is a notable gap in international research concerning the University of Lviv and figures like Henryk Karol Klemens Kadyi (1851–1912), a key anatomist and university rector (1898–1899). The study provides an overview of Lviv University’s history and explores Kadyi’s academic impact, emphasizing his crucial role in re-establishing the Medical Faculty in 1894. Kadyi’s contributions to anatomical sciences and his role in shaping Lviv’s medical education are highlighted. Despite his significance, Kadyi remains understudied in international historical research, prompting the authors to initiate a collaborative international project to delve into various aspects of his professional life and his influence on the medical field in the Habsburg Monarchy between the late 19th and early 20th century.

Глобальна поширеність цукрового діабету (ЦД) не -ухильно зростає протягом більше 50 років і в даний час досягла масштабів пандемії. Поширеність як діагностованого, так і недіагностованного ЦД оцінювалася в 9,3% (463 мільйони чоловік) в 2019 році і, за прогнозами, зросте до 10,2% (578 мільйонів) до 2030 року і 10,9% (700 мільйонів) до 2045 году, а отже кожній четвертій дорослій людині в багатьох країнах світу доведеться жити з цим захворюванням (Cho NH, Shaw JE, 2018; Federation ID. IDF Diabetes Atlas, 9th ed. Brussels, Belgium, 2019). Для діагностики діабетичної мікроангіопатії велике значення має морфологічне дослідження, що дозвляє виявити найбільш ранні стадії ураження дрібних судин, ще до виникнення клінічних проявів, що важливо для прогнозування захворювання та правильного лікування хворих (Maldonado G, Guerrero R, Paredes C, Ríos C, 2017). В основі розвитку мікроангіопатій при цукровому діабеті є потовщення основної перетинки судин мікроциркуляторного русла з виявленням зон гіалінозу; звуження судинного просвіту, за рахунок набряку клітин ендотеліального шару; появою вогнищ десквамації ендотеліоцитів з явищами мікротромбозу; зменшення або тотальна відсутність перицитів (Hudz AS, Maksimtsyv ML, 2017; Tykhonova TM, 2019; Goncharenco OV, 2016).
Отже, вище наведене свідчить про доцільність дослідження особливостей перебудови ланок гемомікроциркуляторного русла стінки аорти білого 
щура за умови експериментального цукрового діабету.

Термометричний та термографічний методи дослідження відіграють важливу роль в діагностиці офтальмологічних захворювань. Зміна температурного балансу є одним з інтегральних феноменів, що відображає інтенсивність трофічних та біохімічних процесів в очному яблуці. Термографія стала одним із методів, які дозволяють визначити ступінь активності патологічного процесу, виявити рецидиви захворювання на різних етапах, прогнозувати його перебіг і оцінювати ефективність консервативного лікування. 
Термометрія часто застосовується як засіб диференційної діагностики судинних невритів від банальних невритів зорового нерва, як додатковий критерій оцінки ступеня активності і поширеності увеїту у дітей. Термометрія характеризується високою точністю, чутливістю і не потребує великих затрат часу. Але в доступній літературі ми не виявили даних про те, чи можливим є застосування термометричного методу для ранньої діагностики та контролю ефективності лазеротерапії венозного застою в очному яблуці. З метою вивчення цього питання і проведене дане дослідження.

Порушення прозорості оптичних середовищ ока, зокрема рогівки, є несприятливим та грізним ускладненням великої групи захворювань органу зору. Однією з причин зниження прозорості трансплантанта в післяопераційний період є васкуляризація рогівки. Вростання судин у рогівку призводить до зниження її оптичних властивостей, відкладення ліпідів, а також до посилення процесів рубцювання. Ріст новоутворених судин супроводжує місцеве запалення септичної або автоімунної природи, посттравматичну регенерацію, гіпоксію переднього сегмента очного яблука. Проте в літературі практично відсутні роботи, що стосуються дослідження стану оптичних середовищ очного яблука при порушенні венозної гемодинаміки, хоча це питання є важливим для розуміння взаємозв’язку будови та функції органу зору за нормальних фізіологічних умов та при офтальмопатології.

В теперішній час спостерігається неухильне зростання судинних захворювань очного яблука котрі є однією з причин, що призводять до сліпоти і слабобачення. Патологія органу зору, спричинена порушенням венозної гемодинаміки внаслідок тромбозу венозного русла, включаючи і кавернозний синус, трапляється в практичній офтальмології досить часто. Тому вивчення морфофункціональних основ компенсаційно-адаптаційних процесів, які можуть мати місце при порушені відпливу венозної крові та питання ранньої діагностики, контролю ефективності лікування та профілактики цієї патології, заслуговує відповідної уваги. В медицині широке застосування знайшли оптичні квантові генератори, які дають низькоінтенсивне лазерне випромінювання в червоній ділянці спектру. Накопичений певний досвід по використанню низькоінтенсивного 
лазерного випромінювання в практичні офтальмології, зокрема в комплексному лікуванні запальних, дистрофічних, травматичних процесів ока та тромбозу вен сітківки. Але в доступній нам літературі даних, що стосуються впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання на судинне русло власне судинної оболонки за умов венозного застою нами не виявлено. З метою вивчення цього питання і проведене дане дослідження.