Introduction. Almost all patients, who have experienced acute manifestations of COVID-19, regardless of the severity of the acute phase of the disease, are only at the beginning of a long way to recovery. According to experts, SARS-CoV-2 infection should affect almost 80% of the world's population, so all these patients to a greater or lesser extent will need a rehabilitation of certain manifestations of postcovid syndrome.
Purpose: to study the effectiveness of rehabilitation program and the dynamics of cognitive impair- ment and manifestations of chronic fatigue syndrome in patients after coronavirus disease.
Methods: The study design included 60 patients after SARS-Cov-2 infection. Among the examined patients there were 26 (43,3%) women and 34 (56,7%) men. An average age of the patients was 43,9±1,08 years. Patients were referred to the Department of Physical Rehabilitation after corona- virus disease with chronic fatigue and cognitive disorders syndromes. Accordingly, all patients, who participated in the study, were divided into two groups: group I - 28 patients with a general condition of moderate severity at the hospital stage and 32 patients - group II, with severe course of the disease and oxygen demand at the hospital stage. Depending on the duration of rehabilitation, two observation periods were used - on the 7th and 14th day of rehabilitation program.
Results: It has been proven, that patients, who didn’t need oxygen, were complaining about anos- mia, cephalgia, cognitive impairment, increased anxiety and fatigue. Dysgeusia, dyssomnia, and depression were more common in patients, requiring oxygen therapy at the hospital stage. Rehabil- itation program eliminated cognitive dysfunction, depression, cephalgia, drowsiness and dyssom- nia on the 7th day in patients, who did not require oxygen therapy (p>0,05), and in patients, who needed oxygen therapy - on the 14th day of the rehabilitation program (p>0,05). However, 2 (6,3%) and 3 (9,4%) patients, who needed oxygen therapy, even after 14 days of rehabilitation had mani- festations of minor recurrent headache and drowsiness.
Conclusion: Thus, patients after coronavirus disease, who needed oxygen therapy at the hospital stage, need long-term rehabilitation program.
Keywords: postcovid syndrome, anxiety, depression, drowsiness, rehabilitation
Предметом досліджень інфекційних процесів за сучасних умов все частіше стають випадки, пов’язані з мультирезистентною флорою. Етіологічні чинники, що представлені грамнегативними патогенами групи ESKAPE, у багатьох випадках корелюють із тяжким перебігом та незадовільними клінічними і мікробіологічними результатами лікування інфекційних хірургічних ускладнень, у тому числі й при поширених наразі бойових травмах. Відповідно, емпірична антибіотикотерапія в поєднанні з хірургічним лікуванням складає основу менеджменту зазначеної категорії пацієнтів, а підбір схеми протимікробного лікування слід здійснювати з урахуванням складної бактеріальної етіології хірургічної інфекції, активності та доступності компонентів антибіотикотерапії.
Стаття присвячена ефективності проведення післяопераційного знеболювання в хірургічних стаціонарах України. Описано багатоцентрове дослідження ефективності післяопераційного знеболення в Україні з використанням парацетамолу в хірургічних стаціонарах – “РОЗУМ”. Визначено ефективність мультимодальної аналгезії та інших методів знеболювання в післяопераційному періоді. Виявлено предиктори виникнення неадекватного знеболювання хірургічних хворих, оцінено ризики розвитку больового синдрому у хірургічному стаціонарі. Проведено оцінку використання парацетамолу в схемах мультимодальної аналгезії в післяопераційному періоді.
У цьому клінічному дослідженні порівнювали ефективність Парацетамолу +ММА, НПЗП + опіоїди та опіоїдів у лікуванні болю, пов’язаного з хірургічними втручаннями. Біль, який відчуває пацієнт, є, як правило, різної інтенсивності, що вимагає призначення препаратів та схем, здатних боротися з помірним та інтенсивним болем. Станом на сьогодні парацетамол залишається найчастіше вживаними препаратом для знеболення з добовою дозою до 4000 мг [4]. Для збільшення ефективності даних препаратів їх часто комбінують з центрально діючими опіатними анальгетиками, такими як кодеїн або гідрокодон. Останні, хоч і мають адитивну дію, також помітно збільшують частоту побічних ефектів [20]. Результати даного багатоцентрового подвійного дослідження – Багатоцентрове дослідження ефективності післяопераційного знеболення в Україні з використанням Парацетамолу в хірургічних стаціонарах – "РОЗУМ". Чутливість обраної моделі болю підтверджується тим фактом, що обидва види активного лікування були достовірно ефективніші, ніж опіоїдів. При оцінці показників тяжкості й ослаблення болю в кожній із точок часу, так само як і при оцінці сумарних 4 і 6год показників, ефективність схеми Парацетамолу+ММА чітко перевищувала показники у групах опіоїдів та НПЗП+опіоїди. Парацетамол у складі ММА переносився добре. Частота ускладнень у трьох групах склала 10, 10 і 14 % відповідно. Найчастіше спостерігалися побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту; їх часто-та була однаковою при всіх трьох видах терапії. При виконанні цього дослідження в кожному з 20 медичних центрів були задіяні спеціально навчені медсестри. Валідність отриманих результатів пов’язана з великою кількістю чинників. Найважливішим з них є той факт, що всі медичні сестри були спеціально навчені і перебували під управлінням однієї науково-дослідної групи. Ми об’єднали дані, отримані в різних медичних центрах, оскільки, незважаючи на географічне розділення місць дослідження, в кожному з них за основу було взято один і той же протокол дослідження і однакову структуру проведення дослідження. Можливість об’єднання даних була також підтверджена статистично, оскільки показники ефективності,зареєстровані в різних дослідницьких центрах, були узгоджені між собою. Порівнянність і поєднуваність даних, отриманих у семи дослідних центрах, є хорошим аргументом на користь того, що дані цього дослідження можуть бути поширені на загальну популяцію всіх пацієнтів, що піддаються вищезгаданим видам оперативних втручань.
Висновок. Парацетамол (Інфулган) для післяопераційного знеболення може з успіхом використовуватися в практичній роботі відділень ІТ та профільних хірургічних відділеннях при різних інтенсивностях больового синдрому, а безпечною добовою дозою є 4 грами і тривалість використання до повного купірування больового синдрому. Даний препарат володіє власним достатньо вираженим знеболюючим ефектом. А його використання в схемі ММАяк базового компонента дає достатній ефект у лікуванні больових відчуттів у ранньому після-операційному періоді. Преемптив-аналгезія з Парацетамолом (Інфулганом) за 30 хв до операції сприяє:●стабільнішому рівню знеболення;●зниженню загальної дози опіоїдних анальгетиків;●менш вираженій стрес-реакції;●меншій інтенсивності болю в ранньому після -операційному періоді