Ефективність процесу тренування під час занять фізичною культурою, в першу чергу, залежить від відповідності ступеня навантаження, рівню фізичного розвитку і підготовленості студентів, а також від стану здоров’я і функціональних можливостей організму осіб, які займаються спортом. Медичне забезпечення тренування осіб, що займаються спортом, передбачає спільну роботу лікаря і викладача з фізичного виховання (тренера) для удосконалення цього процесу. Аналіз протоколів лікарсько-педагогічного спостереження дозволяє складати адекватні програми для конкретного контингенту осіб, що займаються спортом, з можливістю їх подальшого корегування.
ВООЗ визначає ППД як «активну комплексну турботу про тіло, розум і дух дитини, а також включає підтримку сім'ї». У законодавчо-правових актах України зазначається, що метою педіатричної паліативної допомоги (ППД) є підтримання найкращої якості життя дитини та надання підтримки її родині, що охоплює полегшення симптомів захворювання, послуги для сім’ї, догляд до моменту смерті та протягом пері-оду втрати. Надання паліативних послуг педіатричним пацієнтам – один із пріоритетних напрямів розвитку медичних послуг населенню у нашій країні, що відображено у низці законодавчих документів України.
Aim: The objective of this literature review was to determine the current aspects of the clinic, diagnosis and treatment of uterine leiomyoma in women of reproductive age.
Materials and methods: Pubmed, Google Scholar, Web of Science, and Scopus databases were used to search for materials on current aspects of the clinic, diagnosis, and treatment of uterine leiomyoma in women of reproductive age.
Conclusions: Women who have a pregnancy in the background of leiomyomas of the uterus, constitute a high-risk group for the occurrence of obstetric and perinatal complications, therefore, in the most dangerous periods of pregnancy, hospitalization in a specialized obstetrical hospital is recommended. It is advisable to exclude the tactics of passive surveillance of women of childbearing age with leiomyoma of the uterus. Women of childbearing age with leiomyoma of the uterus are recommended to carry out organ-preserving operations in the volume of leiomyomectomy in order to preserve the reproductive function of the woman.
Background. Ascariasis remains one of the most common helminth infections in the world, particularly in countries with temperate climates, including Ukraine. The problem remains understudied and clinically underestimated in the field of outpatient gynaecology and primary care. The aim was to determine the relationship between the presence of ascariasis, skin rashes on the face, gynaecological diseases, changes in hormonal status and blood clotting disorders in women of reproductive age.
Materials and methods. A total of 234 women aged 18 to 47 years who consulted a gynaecologist for vaginal discharge and had characteristic rashes on the skin of the face were examined. The comprehensive examination included: gynaecological examination, microscopy of smears, ultrasound of the pelvic organs and abdominal cavity, laboratory analysis of faeces for helminth eggs, examination for demodicosis, hormonal profile (oestrogens, cortisol), coagulogram, and clinical blood and urine tests. The control group consisted of 20 women with no signs of parasitic infestation or gynaecological pathology.
Results. Ascaris lumbricoides eggs were found in the stool of 196 women (83.8 %), and Giardia cysts were also detected in 13 patients. Thrombocytosis was recorded in 62 (26.5 %) of the examined women, thrombocytopenia in 27, and prolonged activated partial thromboplastin time in 20 %. In 86 % of cases, inflammatory gynaecological diseases (endocervicitis, salpingo-oophoritis, endometriosis, bacterial vaginosis) were diagnosed. In 78 % of patients with acne and ascariasis, elevated cortisol levels were detected, and in 63 % — hormonal imbalance (hypoestrogenism or relative hyperestrogenism). Specific rashes in the lower third of the face appeared before menstruation or after stress.
Conclusions. Women with ascariasis have a characteristic clinical triad: skin rashes (acne), gynaecological inflammatory diseases and dysbiosis caused by parasitic invasion, changes in immune and hormonal status, as well as disorders of the coagulation system. It is advisable to include parasitological and coagulation tests in the diagnostic algorithm for patients with recurrent acne, bacterial vaginosis, and endometriosis.
Генітальний ендометріоз (ГЕ) – гінекологічна хвороба, яка характеризується розростанням
тканини, гістологічно подібної на ендометрій, за межами порожнини матки. Поширеність недуги зросла до 30,0 % у пацієнток із безпліддям і до 45,0 % – у пацієнток із хронічним тазовим болем, що певною мірою визначає якість життя, впливає на кар’єру, повсякденну діяльність, сексуальні та соціяльні стосунки, фертильність. ГЕ впливає на функції не лише ушкоджених і суміжних органів, а й віддалених: печінки, селезінки, підшлункової, щитоподібної, надниркових залоз, серцевої і нервової систем.
Сьогодні немає способів радикального лікування ГЕ. Основні напрями й вимоги до лікування ГЕ – усунення або послаблення больового синдрому, зниження захворюваности, збереження або відновлення репродуктивної функції, максимальне відтермінування рецидиву хвороби та поліпшення якости життя пацієнток. У лікуванні ГЕ досягнуто певних успіхів, особливо завдяки застосуванню сучасних гормональних лікарських засобів. Попри це, не розв’язано проблему лікування хворих на ГЕ залежно від віку, індивідуальних особливостей, локалізації, клінічних ознак, наявности соматичних уражень, що ускладнює лікування. Нагромаджений досвід свідчить, що курація ГЕ буде найефективнішою за умов поєднання хірургічних і терапевтичних методів лікування, які наукова медична спільнота шукає обґрунтовано і невпинно.