Актуальність. 30 травня 2025 року виповнюється 71 рік з дня народження Зенона Федоровича Колобича – хореографа, Народного артиста України, випускника стоматологічного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ, на той час – Львівський медичний інститут) 1984 року і 50-річний Ювілей Народного ансамблю танцю «Горицвіт» імені Зенона Колобича ЛНМУ імені Данила Галицького. При підготовці фахівців важливо надихати їх прикладами успішних колег, формувати інститут пам’яті і прищеплювати любов до своєї справи.

Мета дослідження. Висвітлити життєвий і творчий шлях талановитого випускника стоматологічного факультету Зенона Колобича.

Матеріали та методи дослідження. Використано бібліографічний метод; хронологічний метод; опитування очевидців тих подій, що дало змогу продемонструвати життєвий і творчий шлях Зенона Колобича.

Результати. Зенон Федорович Колобич – унікальна постать, яка поєднала в собі дві, здавалося б, несумісні сфери: медицину та мистецтво народного танцю. Як натхненний танцівник – зачаровував грацією й майстерністю на сцені, а очолюваний ним колектив досяг міжнародного визнання , функціонує  досі й пропагує українське мистецтво в Україні і світі. Його життєвий шлях став прикладом того, як можна гармонійно поєднувати і  розвивати різні грані свого таланту. Стаття висвітлює його здобутки, внесок у розвиток обох сфер та наголошує на важливості слідування своїм покликанням, незалежно від стереотипів.

Висновки. Зенон Колобич – приклад того, що можна досягти успіху в абсолютно різних сферах, якщо слідувати своїм талантам і наполегливо працювати. Створений ним народний ансамбль танцю « Горицвіт» живе та розвивається, продовжуючи традиції та популяризуючи Україну в світі через мистецтво.

Ключові слова: медичні фахівці, історія, «Горицвіт», ювілеї, мистецтво.

 УДК 616.24-008.444:616.8-009.836:575.1

Мета: систематизація та комплексний аналіз сучасних наукових даних щодо генетичних факторів, які впливають на виникнення й прогресування хропіння й обструктивного апное уві сні у дорослих, а також критичне оцінювання методів діагностики та лікування з урахуванням спадкової схильності для розроблення персоналізованих підходів до ведення пацієнтів. Об’єкт і методи дослідження. Виконано аналіз наукових публікацій за період 2019–2024 рр. з використанням міжнародних (PubMed, Scopus, Web of Science) і вітчизняних наукометричних баз даних. Результати. Ідентифіковано 5 основних генетично детермінованих патогенетичних механізмів розвитку хропіння й обструктивного апное увісні: особливості будови дихальних шляхів, порушення нейром’язової регуляції, аномалії щелепно-лицьового комплексу, схильність до ожиріння та хронічні ЛОР-захворювання. Визначено ключові гени (TBX5, PAX9, COL2A1, ELN, COL3A1, 
FTO, MC4R, IL13, HLA-DQ, CLOCK, PER2), поліморфізми яких асоціюються з підвищеним ризиком розвитку цих розладів. Систематизовано сучасні діагностичні підходи з урахуванням генетичного тестування й розроблено алгоритм персоналізованого лікування залежно від генетичного профілю пацієнта. Висновки. Генетичні фактори відіграють вирішальну роль  у патогенезі хропіння й обструктивного апное уві сні через множинні механізми впливу. Упровадження генетичного тестування в клінічну практику дає змогу стратифікувати пацієнтів груп ризику, оптимізувати діагностичні та терапевтичні стратегії й суттєво підвищити ефективність лікування.
Ключові слова: хропіння, генетичні детермінанти, поліморфізм генів, персоналізована медицина, генетичне тестування.

УДК 617.546-009.7-079.4

 Найбільш поширену форму болю в попереку називають неспецифічним або механічним болем в попереку, оскільки він не має чіткої структурної або патологічної причини. Проте важливо
вміти виявити біль у спині, який має іншу конкретну специфічну причину, що інколи може бути загрозливою
для життя пацієнта. Мета: за допомогою аналізу випадків з клінічної практики з використанням сучасних
літературних джерел продемонструвати важливість виявлення ознак, що можуть вказувати на специфічний
немеханічний характер болю. Матеріали та методи. Аналіз клінічних випадків хворих зі специфічним болем у спині. Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення результатів актуальних наукових досліджень. Результати. Проаналізували 3 випадки з нашої
клінічної практики. Оцінили значущість деяких поширених «червоних прапорців» при болі в спині. Розібрали
алгоритм обстеження пацієнта зі скаргами на біль у спині. Проаналізували найбільш поширені та небезпечні специфічні причини болю в попереку та фактори, на які слід звернути увагу, а також час, коли доречна
нейровізуалізація. У клінічному випадку пацієнтки з менінгіомою у спинному мозку на грудному рівні привертає увагу наявність таких «червоних прапорців»: нічний біль, що не зменшується в спокої, прогресуючий неврологічний дефіцит, слабкість у ногах, зниження сухожильних рефлексів, а також раптова зміна динаміки клінічного перебігу — погіршення після фізичного навантаження, швидке наростання слабкості та чутливих порушень. У клінічному випадку пацієнта з аневризмою черевної аорти привертає увагу нічний пульсуючий біль, що посилюється в положенні лежачи та не пов’язаний із механічним навантаженням. У клінічному випадку пацієнтки з метастазуванням у хребет привертають увагу численні «червоні прапорці», що вказують на потенційно вторинний характер болю: нічний біль, що посилюється у положенні лежачи, онкоанамнез (оперована з приводу раку молочної залози), неврологічна симптоматика. Висновки. При виявленні «червоних прапорців» — ознак, які можуть свідчити про специфічний характер болю, повинен бути проведений ретельний діагностичний пошук. Своєчасна діагностика дозволить швидше розпочати лікування та досягти кращого клінічного результату, а інколи і врятувати життя пацієнту.
Ключові слова: біль; біль у спині; вісцеральний біль; встановлення діагнозу; клінічні випадки