УДК 159.09.07

Дослідження присвячене вивченню проблем адаптації та реабілітації учасників бойових дій, 
які після повернення з війни стикаються з серйозними фізичними, психологічними та соціальними 
труднощами. Підвищення кількості військових конфліктів у сучасному світі, а особливо в Україні 
посилює актуальність теми, адже бойовий досвід часто залишає глибокі рани, що вимагають спе-
ціальної допомоги для повноцінного повернення до мирного життя. Учасники бойових дій нерідко 
мають різноманітні травми, зокрема посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), тривожні стани, 
депресію, фізичні ушкодження та інші складнощі, які впливають на їхню здатність інтегруватися у 
звичайне суспільство. Також, деякі психологічні наслідки війни присутні і у цивільних.
Метою даної роботи є аналіз існуючих програм реабілітації, які враховують фізичні, психо-
логічні та соціальні потреби ветеранів. Дослідження спрямоване на виявлення методик, що дозво-
ляють ефективно відновлювати загальний стан учасників конфліктів та сприяти їхній інтеграції в 
соціум. Основна увага приділяється комплексному підходу, що включає поєднання фізичних тре-
нувань, психотерапевтичних практик, арт-терапії, тренінгів для розвитку комунікативних навичок, 
а також роботи з самооцінкою. Важливо, щоб реабілітаційні програми сприяли не лише фізичному 
відновленню, а й забезпечували зниження рівня тривожності, поліпшення емоційного стану та під-
вищення самооцінки. 
Окремий акцент робиться на необхідності зменшення симптомів ПТСР, адже цей розлад є 
поширеним явищем серед військових. Реабілітаційні заходи, які охоплюють різні аспекти психіч-
ного здоров’я, дозволяють сформувати у ветеранів емоційну стійкість і знижують рівень агресії. 
Важливо також забезпечити соціальну інтеграцію, адже учасники, які проходять комплексну ре-
абілітацію, успішніше адаптуються до мирного життя, легше налагоджують соціальні зв’язки та 
повертаються до професійної діяльності. 

УДК: 616.155.3-097.37-07:615.262.1.454.1]-092.9

 Various pro- and anti-inflammatory cytokines play crucial roles in the development of acute inflammatory processes. Depending on their effect on inflammatory processes, interleukins are divided into pro-inflammatory (IL-6) and anti-inflammatory (IL-10). The aim of the study was to analyze the dynamics of pro- and anti-inflammatory cytokines in the blood plasma of rats in an experiment using hydrogel dressings saturated with silver ions and an antioxidant drug for the local treatment of inflammatory processes. The experimental study was conducted on 80 sexually mature male rats. The healing of an experimental infected wound was studied using hydrogel dressings saturated with medicinal substances. The effectiveness of local therapy was assessed using biochemical methods. Analysis of the dynamics of the pro- and anti-inflammatory balance showed that the greatest manifestation of the inflammatory process and suppression of the body's compensatory reactions was observed on the third day. Indicative data on the relative ratio of the course of the inflammatory process were obtained on the seventh day. The highest result was in the control group – 2.719±0.55 IU, which clearly reflected the general tendency towards the equalization of pro- and anti-inflammatory reactions in the animals' bodies. However, in the third experimental group, it was even lower (1.094±0.23 IU) than the normal value, which indicates the predominance of anti-inflammatory reactions of the body to damage when using hydrogel dressings saturated with silver ions and an antioxidant preparation. On the 10th day, the body's anti-inflammatory defense mechanisms intensify, with parallel processes of inflammation subsiding. The results obtained on the 14th day of the experiment did not differ statistically significantly from the norm in all animal groups. The use of hydrogel dressings reduces the duration of treatment of the inflammatory process. 

УДК: 616.716.8:616.314.165-002.3]-018.4-07-089

У статті розглядається проблема ефективності застосування системної ензимотерапії для лікування післяопераційних гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Під впливом системної ензимотерапії відбувається регуляція продукції цитокінів, необхідних для адекватної запальної відповіді, зменшується концентрація біомаркера запалення - С-реактивного протеїна, а також посилюється фібриноліз. Мета дослідження - вивчити за допомогою клініко-лабораторних методів дослідження у порівняльному аспекті ефективність впливу низки лікарських препаратів для системної ензимотерапії на запальну реакцію у стоматологічних хворих після видалення радикулярних кіст на нижніх щелепах. Матеріал та методи дослідження. Хворим основної групи призначено антибіотик “Далацин Ц”, кетопрофен та «Флогензим». Хворі групи порівняння для системної ензимотерапії отримували «Мовіназу». Місцеві клінічні прояви гострої запальної реакції оцінювали за методикою Sulieman MS. В ротовій рідині досліджували вміст простагландину Е2. Результат. Встановлено, що поєднане застосування кетопрофену з лікарським засобом, що містить комбінацію бромелаїну, рутоциду та трипсину, має кращу анальгетичну дію ніж одночасне вживання цього анальгетика із серратіопептидазою (χ2 – 5,38, р ˂ 0,025). В групі порівняння повільніше проходила редукція запального процесу в щелепно-лицевій ділянці. Висновки. Поєднане застосування кетопрофену з лікарським засобом, що містить комбінацію бромелаїну, рутоциду та трипсину, стоматологічним хворим для лікування післяопераційного больового синдрому й гострого запального процесу в щелепно - лицевій ділянці є більш ефективне у порівнянні з медикаментозною схемою лікування ноцицептивного болю та гострого запалення, в якій поєднуються кетопрофен із серратіопептидазою. 

Uniformed personnel are highly exposed to occupational stress, which increases the risk of mental health problems. This study examined whether coping styles moderate the relationship between perceived stress and satisfaction with life among uniformed personnel treated for bodily distress disorder or post-traumatic stress disorder. Methods: A cross-sectional study was conducted with 183 participants (81% male, aged 30–66 years). Standardized questionnaires were administered: the Perceived Stress Scale (PSS-10), Satisfaction with Life Scale (SWLS), and Coping Inventory for Stressful Situations (CISS). Pearson correlations with 95% confidence intervals were computed, and moderation analyses were conducted using separate regression models for each coping style with bootstrap estimation (1000 samples). Gender differences were examined using t-tests with Cohen’s d. Results: Perceived stress was negatively correlated with life satisfaction (r = −0.43, 95% CI [−0.54, −0.29], moderate effect). Emotion-oriented coping correlated negatively with life satisfaction (r = −0.28, 95% CI [−0.42, −0.14]), while social diversion correlated positively (r = 0.21, 95% CI [0.07, 0.35]). Women reported higher stress (Cohen’s d = 0.60) and lower life satisfaction (Cohen’s d = −0.50) than men. Moderation analysis revealed that emotion-oriented coping significantly intensified the negative effect of stress on life satisfaction (B = −0.01, p = 0.019). Conclusions: Perceived stress strongly impairs life satisfaction in uniformed personnel, particularly among those relying on emotion-oriented coping. Targeted interventions, such as emotion regulation training, mindfulness, and cognitive restructuring, may enhance resilience and mitigate stress-related declines in well-being in this high-risk occupational group.

УДК: 618. 11‑006.2‑036‑07‑08‑053.6 

 Об’ємні утворення яєчників у дітей – досить рідкісне явище. Вони становлять менш як 2,0% випадків серед усіх пухлин у дівчаток віком до 16 років. Клінічна картина доброякісних новоутворень яєчників у дівчат-підлітків дуже варіабельна і може коливатися від безсимптомного перебігу до порушення менструального циклу, тазового болю, нудоти, блювоти, підвищення температури тіла тощо. Методи візуалізації відіграють важливу роль у діагностиці кіст яєчників. Методом діагностики першої лінії вважається ультрасонографія, яка дозволяє віддиференціювати кісти яєчників від інших патологічних станів та визначити тип кісти. Однак, якщо ультразвукова діагностика не дає можливості чітко верифікувати діагноз, тоді необхідно провести комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію. Лікування новоутворень яєчників у дітей та підлітків повинно ґрунтуватися на малоінвазивному органозберігаючому підході зі збереженням фертильності.

Клінічний випадок. У статті презентовано клінічний випадок 15‑річної дівчинки, у якої було виявлено кісту лівого яєчника гігантських розмірів, яка спричинила двобічний гідронефроз та надалі була успішно прооперована лапароскопічним доступом завдяки злагодженій роботі мультидисциплінарної команди. Пацієнтка поступила зі скаргами на збільшення маси тіла та швидкий ріст живота в об’ємі протягом останнього місяця. При проведенні ультразвукового обстеження було виявлено, що всю порожнину малого тазу та черевну порожнину виповнює двокамерний рідинний, тонкостінний утвір без пристінкових об’ємних включень, без ознак васкуляризації (ймовірно цистаденома лівого яєчника гігантських розмірів), який досягає мечоподібного відростка. Магнітно-резонансна томографія органів малого тазу та черевної порожнини підтвердила наявність у пацієнтки гігантського тазово-абдомінального локулярного кістозного утворення без ознак контрастного підсилення стінок та виявила двобічний гідронефроз. Під ендотрахеальним наркозом дівчинці було проведено лапароскопію з використанням 3D-технології. Під час операції було спунктовано капсулу кісти – аспіровано близько 6800 мл прозорої серозної рідини, після чого було виявлено перекрут ніжки кісти лівого яєчника. Проведено деторсію яєчника, лівобічну цистектомію з максимальним збереженням яєчникової тканини. Жодних інтраопераційних та післяопераційних ускладнень не було. До операції вага пацієнтки становила 41,1 кг, а обвід живота – 81 см, після операції маса тіла – 33,3 кг, а обвід живота – 68 см. Таким чином, після видалення гігантської кісти лівого яєчника, вага пацієнтки зменшилась на 8 кг, об’єм талії – на 13 см. На другу добу післяопераційного періоду пацієнтка у задовільному стані була виписана додому під спостереження педіатра та дитячого гінеколога. Результат гістологічного дослідження підтвердив клінічний діагноз: серозна цистаденома яєчника. Через один місяць після оперативного лікування пацієнтці було проведено УЗД нирок, ознак гідронефрозу не виявлено.

Висновки. Рання діагностика кіст яєчників у дівчат-підлітків дасть змогу обрати персоналізовану тактику ведення пацієнтки та запобігати виникненню серйозних гінекологічних та урологічних ускладнень. У діагностиці даної патології визначальну роль відіграє використання експертного ультразвукового обстеження. У випадку великих розмірів кісти та діагностичних сумнівів ультразвукову діагностику слід доповнити комп’ютерною або магнітно-резонансною томографією, а також визначенням онкомаркерів яєчника. Успішний результат у тактиці ведення дівчат-підлітків із кістами яєчників гігантських розмірів забезпечує злагоджена робота мультидисциплінарної команди із залученням дитячого гінеколога, уролога, спеціаліста ультразвукової діагностики та анестезіолога. У випадку необхідності проведення оперативного втручання у дівчат-підлітків з кістами яєчників великих розмірів за відсутності ознак малігнізації перевагу слід віддати лапароскопічному доступу, за можливості, з використанням 3D технології.

Ovarian masses in pediatric patients constitute a rare clinical entity, representing less than 2% of all tumors in females under 16 years of age. Benign ovarian neoplasms in adolescents may present with diverse clinical manifestations ranging from asymptomatic findings to menstrual disturbances, pelvic discomfort, nausea, vomiting, and febrile episodes. Ultrasonography serves as the primary diagnostic modality for differentiating ovarian cysts from other pelvic pathologies. In cases of diagnostic uncertainty, advanced imaging techniques including computed tomography or magnetic resonance imaging are indicated. The management of ovarian neoplasms in pediatric populations should emphasize minimally invasive, organ- preserving approaches with particular attention to fertility conservation.

Clinical case. We describe the case of a 15 -year-old female patient who presented with rapid abdominal enlargement and weight gain over a one-month period. Diagnostic evaluation revealed a giant left ovarian cyst causing bilateral hydronephrosis. Ultrasonographic examination demonstrated a thin-walled, bilocular cystic lesion occupying the entire abdominopelvic cavity, extending to the xiphoid process without evidence of vascularization, suggestive of cystadenoma. Pelvic magnetic resonance imaging (MRI) confirmed the presence of a    massive cystic structure without contrast enhancement and identified secondary bilateral hydronephrosis. The patient underwent 3D laparoscopic intervention under endotracheal general anesthesia. The surgical procedure included aspiration of approximately 6800 mL of clear serous fluid from the cystic cavity, identification and correction of left ovarian torsion, and subsequent cystectomy with maximal preservation of ovarian parenchyma. The intraoperative and postoperative courses were uncomplicated. Notable clinical parameters demonstrated significant changes following the procedure: preoperative measurements included a body weight of 41.1 kg and abdominal circumference of 81 cm, while postoperative values decreased to 33.3 kg and 68 cm respectively, reflecting a reduction of 7.8 kg in weight and 13 cm in abdominal girth. On the postoperative day 2, the patient was discharged home in a satisfactory condition under the supervision of a    pediatrician and a pediatric gynecologist. Histopathological examination confirmed the diagnosis of serous cystadenoma. Follow-up renal ultrasonography performed one month postoperatively showed complete resolution of the previously noted hydronephrosis.

Conclusions.Early diagnosis of ovarian cysts in adolescent girls will allow to choose a personalized tactic of patient management and prevent the occurrence of serious gynecological and urological complications. Early diagnosis of ovarian cysts in adolescent patients enables the selection of personalized management strategies and prevents potential gynecological and urological complications. Expert ultrasonography serves as the cornerstone diagnostic modality for this pathology. When evaluating large cysts or cases with diagnostic uncertainty, supplementary imaging with computed tomography or magnetic resonance imaging combined with assessment of ovarian tumor markers is recommended. Optimal management of giant ovarian cysts in adolescent patients requires a specialized multidisciplinary approach involving pediatric gynecologists, pediatric urologists, radiologists with expertise in adolescent ultrasonography, and anesthesiologists experienced with teenage patients. For surgical cases in adolescent girls without malignant features, laparoscopic intervention utilizing three- dimensional visualization technology represents the preferred approach when available, with particular attention to preserving future reproductive potential in this young patient population.