Introduction. Almost all patients, who have experienced acute manifestations of COVID-19, regardless of the severity of the acute phase of the disease, are only at the beginning of a long way to recovery. According to experts, SARS-CoV-2 infection should affect almost 80% of the world's population, so all these patients to a greater or lesser extent will need a rehabilitation of certain manifestations of postcovid syndrome.

Purpose: to study the effectiveness of rehabilitation program and the dynamics of cognitive impair- ment and manifestations of chronic fatigue syndrome in patients after coronavirus disease.

Methods: The study design included 60 patients after SARS-Cov-2 infection. Among the examined patients there were 26 (43,3%) women and 34 (56,7%) men. An average age of the patients was 43,9±1,08 years. Patients were referred to the Department of Physical Rehabilitation after corona- virus disease with chronic fatigue and cognitive disorders syndromes. Accordingly, all patients, who participated in the study, were divided into two groups: group I - 28 patients with a general condition of moderate severity at the hospital stage and 32 patients - group II, with severe course of the disease and oxygen demand at the hospital stage. Depending on the duration of rehabilitation, two observation periods were used - on the 7th and 14th day of rehabilitation program.

Results: It has been proven, that patients, who didn’t need oxygen, were complaining about anos- mia, cephalgia, cognitive impairment, increased anxiety and fatigue. Dysgeusia, dyssomnia, and depression were more common in patients, requiring oxygen therapy at the hospital stage. Rehabil- itation program eliminated cognitive dysfunction, depression, cephalgia, drowsiness and dyssom- nia on the 7th day in patients, who did not require oxygen therapy (p>0,05), and in patients, who needed oxygen therapy - on the 14th day of the rehabilitation program (p>0,05). However, 2 (6,3%) and 3 (9,4%) patients, who needed oxygen therapy, even after 14 days of rehabilitation had mani- festations of minor recurrent headache and drowsiness.

Conclusion: Thus, patients after coronavirus disease, who needed oxygen therapy at the hospital stage, need long-term rehabilitation program.  
Keywords: postcovid syndrome, anxiety, depression, drowsiness, rehabilitation 

УДК 378

Стаття присвячена теоретичному аналізу наукових публікацій, в яких розглядаються різні аспекти проблеми використання інноваційних підходів до професійної підготовки майбутніх дитячих стоматологів з урахуванням ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії. Конкретизуючи спеціалізацію майбутніх лікарів на шляху розв’язання означеної проблеми, науковці пропонують використовувати інноваційні підходи для  вдосконалення професійної підготовки майбутніх стоматологів на сучасному етапі розвитку української вищої школи, презентують досвід організації симуляційного навчання майбутніх стоматологів, аргументують важливість формування комунікативних навичок майбутніх лікарів стоматологів, враховуючи особливості професійної взаємодії фахівців стоматології. У наукових публікаціях відображено педагогічний досвід впровадження сучасних форм, методів і технологій навчання студентів складником оптимізації системи надання стоматологічних послуг. У професійній підготовці майбутніх стоматологів дитячого віку дослідники рекомендують враховувати особливості спілкування з дітьми різних вікових категорій, їхніми батьками, персоналом, щоб перші відвідини дитиною стоматологічного кабінету не мали травматичного чи негативного впливу на систематичні профілактичні огляди стоматологом чи подальше лікування в майбутньому. Проте існує нагальна потреба створення цілісного комплексу завдань, які відображатимуть різні аспекти ситуативно-комунікативних моделей професійної діяльності стоматологів дитячого віку, що визначаємо перспективним напрямом проведення подальших наукових розвідок.
Ключові слова: професійна підготовка, майбутні стоматологи, дитячі стоматологи, інноваційні підходи, ситуативно комунікативні моделі професійної взаємодії, інтерактивне навчання.
The article is devoted to the theoretical analysis of scientific publications, which consider various aspects of the problem of using innovative approaches to the professional training of future pediatric dentists, taking into account situational and communicative models of professional interaction. Specifying the specialization of future doctors on the way to solving the stated problem, the scientists propose to use innovative approaches to improve the professional training of future dentists at the current stage of development of Ukrainian higher education, present the experience of organizing simulation training of future dentists, argue for the importance of forming communicative skills of future dentists, taking into account peculiarities of professional interaction of stomatology specialists. The scientific publications reflect the pedagogical experience of implementing modern forms, methods and technologies of teaching dentistry students in medical institutions of higher education in the process of studying professional disciplines. In some studies, attention is focused on the importance of forming the communicative competence of future dentists through the use of interactive technologies: business games, simulations, cases. The generalization of scientific research shows that researchers consider the communicative competence of future dentists to be a necessary component of optimizing the system of providing dental services. In the professional training of future pediatric dentists, researchers recommend taking into account the peculiarities of communication with children of different age categories, their parents, and staff, so that the child's first visits to the dental office do not have a traumatic or negative impact on systematic preventive examinations by the dentist or further treatment in the future. However, there is an urgent need to create a complete set of tasks that will reflect various aspects of situational and communicative models of the professional activity of pediatric dentists, which we define as a promising direction for further scientific research.
Key words: professional training, future dentists, pediatric dentists, innovative approaches, situational and communicative models of professional interaction, interactive learning

Предметом досліджень інфекційних процесів за сучасних умов все частіше стають випадки, пов’язані з мультирезис­тентною флорою. Етіологічні чинники, що представлені грамнегативними патогенами групи ESKAPE, у багатьох випадках корелюють із тяжким перебігом та незадовільними клінічними і мікробіологічними результатами лікування інфекційних хірургічних ускладнень, у тому числі й при поширених наразі бойових травмах. Відповідно, емпірична антибіотикотерапія в поєднанні з хірургічним лікуванням складає основу менеджменту зазначеної категорії пацієнтів, а підбір схеми протимікробного лікування слід здійснювати з урахуванням складної бактеріальної етіології хірургічної інфекції, активності та доступності компонентів антибіотикотерапії.

Стаття присвячена ефективності проведення післяопераційного знеболювання в хірургічних стаціонарах України. Описано багатоцентрове дослідження ефективності післяопераційного знеболення в Україні з використанням парацетамолу в хірургічних стаціонарах – “РОЗУМ”. Визначено ефективність мультимодальної аналгезії та інших методів знеболювання в післяопераційному періоді. Виявлено предик­тори виникнення неадекватного знеболювання хірургічних хворих, оцінено ризики розвитку больового син­дрому у хірургічному стаціонарі. Проведено оцінку використання парацетамолу в схемах мультимодаль­ної аналгезії в післяопераційному періоді.

У цьому клінічному дослідженні порівнювали ефективність Парацетамолу +ММА, НПЗП + опіоїди та опіоїдів у лікуванні болю, пов’язаного з хірургічними втручаннями. Біль, який відчуває пацієнт, є, як правило, різної інтенсивності, що вимагає призначення препаратів та схем, здатних боротися з помірним та інтенсивним болем. Станом на сьогодні парацетамол залишається найчастіше вживаними препаратом для знеболення з добовою дозою до 4000 мг [4]. Для збільшення ефективності даних препаратів їх часто комбінують з центрально діючими опіатними анальгетиками, такими як кодеїн або гідрокодон. Останні, хоч і мають адитивну дію, також помітно збільшують частоту побічних ефектів [20]. Результати даного багатоцентрового подвійного дослідження – Багатоцентрове дослідження ефективності післяопераційного знеболення в Україні з використанням Парацетамолу в хірургічних стаціонарах – "РОЗУМ". Чутливість обраної моделі болю підтверджується тим фактом, що обидва види активного лікування були достовірно ефективніші, ніж опіоїдів. При оцінці показників тяжкості й ослаблення болю в кожній із точок часу, так само як і при оцінці сумарних 4 і 6год показників, ефективність схеми Парацетамолу+ММА чітко перевищувала показники у групах опіоїдів та НПЗП+опіоїди. Парацетамол у складі ММА переносився добре. Частота ускладнень у трьох групах склала 10, 10 і 14 % відповідно. Найчастіше спостерігалися побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту; їх часто-та була однаковою при всіх трьох видах терапії. При виконанні цього дослідження в кожному з 20 медичних центрів були задіяні спеціально навчені медсестри. Валідність отриманих результатів пов’язана з великою кількістю чинників. Найважливішим з них є той факт, що всі медичні сестри були спеціально навчені і перебували під управлінням однієї науково-дослідної групи. Ми об’єднали дані, отримані в різних медичних центрах, оскільки, незважаючи на географічне розділення місць дослідження, в кожному з них за основу було взято один і той же протокол дослідження і однакову структуру проведення дослідження. Можливість об’єднання даних була також підтверджена статистично, оскільки показники ефективності,зареєстровані в різних дослідницьких центрах, були узгоджені між собою. Порівнянність і поєднуваність даних, отриманих у семи дослідних центрах, є хорошим аргументом на користь того, що дані цього дослідження можуть бути поширені на загальну популяцію всіх пацієнтів, що піддаються вищезгаданим видам оперативних втручань.

Висновок. Парацетамол (Інфулган) для післяопераційного знеболення може з успіхом використовуватися в практичній роботі відділень ІТ та профільних хірургічних відділеннях при різних інтенсивностях больового синдрому, а безпечною добовою дозою є 4 грами і тривалість використання до повного купірування больового синдрому. Даний препарат володіє власним достатньо вираженим знеболюючим ефектом. А його використання в схемі ММАяк базового компонента дає достатній ефект у лікуванні больових відчуттів у ранньому після-операційному періоді. Преемптив-аналгезія з Парацетамолом (Інфулганом) за 30 хв до операції сприяє:●стабільнішому рівню знеболення;●зниженню загальної дози опіоїдних анальгетиків;●менш вираженій стрес-реакції;●меншій інтенсивності болю в ранньому після -операційному періоді