У статті представлено сучасні підходи до діагностики та лікування пацієнтів з мікроваскулярною дисфункцією та вазоспастичною стенокардією, згідно Настанов Європейського товариства кардіологів від 2019 року [1]. Проаналізований алгоритм діагностики зазначених станів – шляхом вимірювання резерву коронарного потоку, визначення індексу мікроциркуляторної резистетнтності, проведення провокаційного тесту з внутрішньокоронарним введенням ацетилхоліну або ергоновину. Розглянуто сучасні підходи до ведення пацієнтів з рефрактерною стенокардією та безсимптомних дорослих осіб. Підкреслено важливість врахування сучасних рекомендацій в оптимізації лікування окремих популяцій пацієнтів з хронічним коронарним синдромом.

Ключові слова. Хронічний коронарний синдром, мікроваскулярна стенокардія, вазоспастична стенокардія, рефрактерна стенокардія, безсимптомні пацієнти. 

This article presents contemporary approaches to the diagnosis and treatment of patients with microvascular dysfunction and vasospastic angina, according to European Society of Cardiology (ESC) 2019 guidelines [1]. The algorithm for diagnosing these conditions was analyzed, including measurement of coronary flow reserve, determination of the microcirculatory resistance index and performing a provocative test with intracoronary administration of acetylcholine or ergonovine. Contemporary management approaches for patients with refractory angina and asymptomatic adults are considered. The importance of considering contemporary recommendations in optimizing the treatment of specific patient populations with chronic coronary syndrome is emphasized. 

Keywords: сhronic сoronary іyndrome, microvascular angina, vasospastic angina, refractory angina, asymptomatic patients.

Близько 422 млн людей у ​​світі мають на сьогоднішній день цукровий діабет (ЦД) і понад 1 млн 300 тисяч осіб хворіють на діабет в Україні. Діабетична нейропатія сприяє появі в пацієнтів з ЦД атипових – безбольових варіантів перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС).Поширеність безбольової ішемії міокарда (ББІМ) серед таких осіб є досить високою, що затруднює вчасну діагностику ІХС та маскує її перебіг. Мета роботи – з’ясувати наявність епізодів ішемії міокарда у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) упродовж першої доби після стентування інфарктзалежної коронарної артерії (КА) та на прикладі клінічного випадку продемонструвати їх безбольовий характер за наявності ЦД 2 типу. Матеріали та методи: обстежено 30 пацієнтівзі STEMI, яким упродовж першої доби після стентування інфарктзалежної КА проведено добовий моніторинг (ДМ) ЕКГ. Результати. Епізодитранзиторної ішемії міокарда були зареєстровані в 50 % осіб. Встановлено, що більшість епізодів (80 %) були безбольовими. За наявності ЦД відмічались лише епізоди безбольової ішемії міокарда (ББІМ), що продемонстровано на прикладі клінічного випадку. Відмічено інформативність ДМ ЕКГ щодо виявлення епізодів ішемії міокарда, зокрема її безбольового варіанту. Висновки. У пацієнтівзі STEMI упродовж першої доби після стентування КА реєструються епізодитранзиторної ішемії міокарда, більшість з яких є безбольовими; за наявності ЦД епізодиішемії мають безбольовий характер; інформативним методом виявлення ішемії міокарда є ДМ ЕКГ.

 Ключові слова. Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, стентування інфарктзалежної коронарної артерії, безбольова ішемія міокарда, цукровий діабет, добовий моніторинг електрокардіограми.

Currently, approximately 422 million people in the world have diabetes mellitus, and over 1.3 million individuals in Ukraine are diagnosed with diabetes mellitus. Diabetic neuropathy contributes to atypical, painless variants of ischemic heart disease in patients with diabetes. The prevalence of silent myocardial ischemia among these individuals is quite high, which makes timely diagnosis of ischemic heart disease difficult and masks its course. The purpose of this research was to determine the presence of myocardial ischemia episodes in patients with ST-elevation myocardial infarction during the first day after stenting of the infarct-related coronary artery and to demonstrate their painless nature in the presence of type 2 diabetes mellitus using a clinical case. Materials and methods: 30 patients with ST-segment elevation myocardial infarction were examined, and 24-hour electrocardiographic monitoring was performed during the first day after stenting of the infarct-related coronary atery. The results. Episodes of transient myocardial ischemia were registered in 50% of people. It was established that the majority of episodes (80%) were painless. In the presence of diabetes mellitus, only episodes of painless myocardial ischemia were noted, which is demonstrated by the example of a clinical case. The informativeness of 24-hour electrocardiographic monitoring  in detecting episodes of myocardial ischemia, in particularly its painless variant, was noted. Conclusions. In patients with STEMI episodes of transient myocardial ischemia are registered during the first day after stenting of the coronary artery, most of which are painless; in the presence of diabetes mellitus, ischemic episodes are painless. 24-hour electrocardiographic monitoring is an informative method for detecting myocardial ischemia.

Keywords: ST-segment elevation myocardial infarction, stenting of the infarct-related coronary artery, silent (painless) myocardial ischemia, diabetes mellitus, 24-hour electrocardiographic monitoring.

Abstract: Introduction: Nowadays, the coronavirus disease COVID-19 is a global problem for the population of the whole world which has acquired the character of a pandemic. Under physiological conditions, in a healthy person, erythrocytes make up 96% of all blood cells, leukocytes 3%, and hrombocytes about 1%. In healthy individuals, erythrocytes are mostly shaped like a biconcave disc and do not contain a nucleus. The diameter of the erythrocyte is 8 microns, but the peculiarities of the cell structure and the membrane structure ensure their great ability to deform and pass through capillaries with a narrow lumen of 2-3 microns. Therefore, the study of the morpho-functional state of blood cells, namely erythrocytes, in this category of patients is relevant and deserves further research.

The Aim: To figure out the effect of the coronavirus disease COVID-19 on the ultrastructural blood cell changes, in particular erythrocytes, in patients with ischemic heart disease (IHD) and diabetes mellitus type 2.

Materials and Methods: Twelve patients with COVID-19 who had an acute myocardial infarction were examined. The comparison group consisted of 10 people with acute myocardial infarction without symptoms of COVID-19. The average age of the patients was 62 ± 5,6 years. The functional state and ultrastructure of blood cells were studied using electron microscopy.

Results: In the presence of COVID-19, we detected both calcification and destruction of erythrocytes and platelets. Reticulocytes were detected much more often in these individuals than in the comparison group. In patients with acute myocardial infarction in the presence of type 2 diabetes and COVID-19, a significant number of markedly deformed, hemolyzed erythrocytes or with signs of acanthosis, which stuck together and with other destructively changed blood cells, were found. We also detected «neutrophils extracellular traps» (NETs).

Conclusions: Morphological changes of blood cells in COVID-19 varied according to the disease course and severity especially in the background of a weakened immune system in older and elderly people, in the presence of diabetes, excessive body weight, cardiovascular diseases and occupational hazards. Under the influence of COVID-19, blood cells are destroyed by apoptosis and necrosis. Therefore, hypoxia and ischemia of vital organs of the human body occur.

Моніторинг серцево-судинних ускладнень хіміотерапевтичних препаратів є важливою складовою протипухлинного лікування, що впливає на якість і тривалість життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Європейське товариство кардіологів (ESC) у співпраці з Європейською гематологічною асоціацією (EHA), Європейським товариством терапевтичної радіології та онкології (ESTRO) і Міжнародним товариством кардіоонкології (ICOS) розробило перші рекомендації щодо моніторингу серцево-судинної токсичності, які включають базову оцінку серцево-судинних ризиків на підставі огляду кардіолога із стратифікацією ризику на основі SCORE2 або SCORE2-OP, контролю АТ, запису ЕКГ, методів візуалізації серця з проведенням трансторакальної й speckle tracking ехокардіографії, МРТ, та визначення серцевих біомаркерів, таких як натрійуретичний пептид і тропоніни. На підставі проведеного аналізу кардіотоксичності для кожної з груп протипухлинних препаратів було визначено обсяг досліджень, частоту і тривалість спостереження. Згідно з даними, отриманими під час спостереження, визначається тактика подальшого лікування, зважується ризик/користь продовження протипухлинної терапії, а довгострокові стратегії дозволяють виявити віддалені серцево-судинні ускладнення. Для спостереження рекомендовано застосовувати нові протоколи, розглянуті в цій частині, проводити повторну оцінку ризиків з урахуванням застосованих методів терапії, виду раку, наявності чи відсутності серцево-судинних подій під час лікування, стресових факторів навколишнього середовища. Протоколи, спрямовані на покращення стратегій виживання хворих з онкологічними захворюваннями, у своїй діяльності зможуть використовувати лікарі різних спеціальностей — онкологи, гематологи, кардіологи, сімейні лікарі.

Monitoring of cardiovascular complications of chemotherapy is an important component of anticancer treatment, which affects the quality of life and overall patient survival. The European Society of Cardiology (ESC), in collaboration with the European Haematology Association (EHA), the European Society for Therapeutic Radiology and Oncology (ESTRO) and the International Cardio-Oncology Society (IC-OS), published their first guidelines on monitoring of cardiovascular toxicity, which include a basic assessment of cardiovascular risks based on a cardiologists examination and risk stratification based on SCORE2 or SCORE2-OP, BP control, ECG recording, cardiac imaging methods with transthoracic and speckle tracking echocardiography, MRI, and determination of cardiac biomarkers, such as natriuretic peptide and troponins. According to the cardiotoxicity analysis, the volume of studies, frequency and duration of observation were determined for each of the groups of anticancer drugs. The data obtained during observation determine the tactics of further treatment, weigh the risk/benefit of continuing anticancer therapy, and long-term strategies allow the detection of long-term cardiovascular complications. It is recommended to use the new protocols discussed in this part for monitoring, re-assessment of risks taking into account the applied therapy methods, the type of cancer, the presence or absence of cardiovascular events during treatment, and environmental stress factors.
Protocols aimed at improving the survival strategies of patients with cancer will be able to be used by doctors of various specialties in their clinical practice — oncologists, hematologists, cardiologists, family doctors.

Сучасні ефективні методи лікування онкологічних захворювань дозволяють збільшити виживаність хворих, проте актуальною є проблема ускладнень протипухлинної терапії, що пов’язана з її токсичним впливом на серцево-судинну систему. У 2022 році Європейським товариством кардіологів (ESC), а саме робочою групою з кардіоонкології ESC, опубліковано перші рекомендації щодо вирішення проблем кардіоонкології, розроблені в співпраці з Європейською гематологічною асоціацією (EHA), Європейським товариством терапевтичної радіології та онкології (ESTRO) і Міжнародним товариством кардіоонкології (ICOS). Кардіоонкологію названо новою міждисциплінарною галуззю, метою якої є покращити діагностику, лікування й профілактику серцево-судинних ускладнень протипухлинної терапії. У цій настанові представлено базову оцінку серцево-судинної токсичності протипухлинних препаратів, основні методи ранньої діагностики ускладнень, на підставі результатів яких приймаються рішення про ризик/користь лікування онкологічних захворювань. Настанова містить рекомендації щодо первинної і вторинної профілактики, лікування серцево-судинних ускладнень та спостереження за пацієнтами, які отримували потенційно кардіотоксичну протипухлинну терапію.
Стратифікація ризиків побудована на вже відомих факторах серцево-судинних захворювань з урахуванням побічних ефектів протипухлинних препаратів різних груп. Відповідно до цієї стратифікації пацієнтів поділяють на групи з низьким, помірним, високим і дуже високим ризиком, що визначає стратегію лікування. На підставі нових протоколів надаються рекомендації щодо профілактики та лікування залежно від результатів обстежень, відсутності/наявності захворювань серцево-судинної системи, класу протипухлинних препаратів та індивідуального підходу. У настанові звертається особлива увага на довгострокове, часто пожиттєве спостереження за хворими, які пройшли потенційно кардіотоксичну терапію, та розроблено відповідну стратегію планування програми такого спостереження. Настанова дозволить лікарям різних спеціальностей покращити допомогу хворим з онкологічними захворюваннями, зменшити потенційні кардіотоксичні ризики й підвищити якість життя таких пацієнтів.
У цій частині нашої статті розглядаються стратифікація ризиків розвитку серцево-судинних ускладнень протипухлинної терапії та стратегії їх діагностики й профілактики.

Modern effective methods of oncological diseases treatment allow to improve the survival of patients. However, the problem of antitumor therapy complications associated with toxic effect on the cardiovascular system is relevant. The first ESC Cardio-Oncology Guidelines 2022 was issued in 2022 by the European Society of Cardiology (ESC), was developed in collaboration with the European Hematology Association (EHA), the European Society for Therapeutic Radiology and Oncology (ESTRO) and the International Cardio-Oncology Society (IC-OS): was developed by a Working Oncology Group on Cardio-Oncology of the European Society of Cardiology (ESC). Cardio-Oncology is a new interdisciplinary field, the goal of which is to improve the diagnosis, treatment and prevention of anticancer therapy cardiovascular complications. The first ESC Cardio-Oncology Guidelines 2022 presents a basic assessment of the anticancer drugs cardiovascular toxicity, the main methods of early diagnosis of complications. All decisions about the risk-benefit of cancer treatment are made based on the results of these methods. The guidelines include recommendations for primary and secondary prevention, treatment of cardiovascular complications and follow-up of patients receiving potentially cardiotoxic anticancer therapy. Risk stratification is based on factors of cardiovascular diseases, taking into account the side effects of anticancer drugs of different groups. The patients are divided into groups with low, moderate, high and very high risk according to this stratification. It is important to determine the treatment strategy. Based on the new protocols, recommendations for prevention and treatment are provided depending on the results of examinations, the presence or absence of the cardiovascular diseases, the anticancer drugs class and individual approach. The guidelines pay special attention to long-term, life-long monitoring of patients undergoing potentially cardiotoxic treatments.The appropriate strategy for planning a monitoring program was also developed. The Guidelines will allow doctors of various specialties to improve the care of cancer patients, to reduce potential cardiotoxic risks and to improve the quality of life of such patients. In this part of article, risk stratification of the cardiovascular complications development of anticancer therapy and strategies for their diagnosis and prevention are considered.