Abstract Spinal dysraphism (SD) or spina bifida (SB) is a congenital deformity that results from embryonic neural tube closure failure during fetal devel- opment. This evidence-based position paper represents the official position of the European Union through the UEMS PRM Section. This paper aims to evaluate the role of the physical and rehabilitation medicine (prM) physician and prM practice for children and adults with spinal dys- raphism. a systematic literature review and a consensus procedure involved all European countries delegates represented in the uEMs prM sec- tion through a delphi process. the systematic literature review is reported together with thirty-two recommendations resulting from the delphi procedure. The professional role of the PRM physician requires specific expertise in the treatment of patients with SD to plan, lead and monitor the rehabilitation process in an interdisciplinary setting and to participate in the assessment of the needs of these patients in the transitional phase from childhood to adulthood, with particular attention to the activity limitation and participation restriction.

(Cite this article as: petronic Markovic i, Nikolic d, stahl M, tederko p, hdyrya o, Negrini s, et al. Evidence-based position paper of the uEMs prM on the role of physical and rehabilitation Medicine (prM) physician in the management of children and adults with spinal dysraphism. Eur J phys rehabil Med 2022;58:511-9. doi: 10.23736/s1973-9087.22.07536-0)

Key words: spinal dysraphism; rehabilitation; physical and rehabilitation medicine; Guideline adherence; consensus.

Abstract  

Background. The article deals with the effect of physical therapy on students with vertebral artery functional compression syndrome. Constant stable flexion of the cervical spine is one of the functional factors that can cause deformation of the vertebral arteries and, as a consequence, to reduce blood flow through these arteries

The purpose of the research is to define the effect of physical therapy on vertebral artery functional compression syndrome caused by a violation of biomechanics in the cervical spine.

Material and methods. The research involved 24 students aged 18 to 23 years old. The research used the following methods: theoretical analysis and generalization of reference sources on the topic of scientific research, clinical evaluation of vegetative disorders with a questionnaire for determining signs of vegetative changes by O. M. Vein, comprehensive ultrasound examination of the head and neck blood vessels, goniometry of the cervical spine and mathematical statistics.

Results. Physical therapy helped to restore the volume of active movements in the cervical spine (p<0.05). The disappearance of the main symptoms was noted by an average of 74% of respondents, and the rest noted their decreased character. Peak systolic blood flow velocity in the vertebral arteries when performing functional tests increased (p <0.05).

Discussion. The positive results were achieved, probably due to the normalization of anatomical and functional interconnections in the cervical spine, stimulation of its reparative capabilities via manual therapy, namely post-isometric muscle relaxation.

Conclusions. The research results show that the use of physical therapy for patients with vertebral artery functional compression syndrome helps to reduce the clinical manifestations of the disease, restore proper spinal biomechanics and improve blood flow in vertebral arteries.

Key words: physical therapy, vertebral artery functional compression syndrome, post-isometric muscle relaxation, biomechanics of the cervical spine, goniometry of the cervical spine, ultrasound examination of the vertebral arteries.  

УДК 616.612

Мета дослідження — провести регресійний аналіз факторів ризику серцево-судинних захворювань та стану коронарних судин у пацієнтів з ішемічною хворобою серця в поєднанні з тривожно-депресивними розладами. Матеріал і методи. Для досягнення поставленої мети було проведено дослідження серед 90 пацієнтів. Вік пацієнтів коливався від 36 до 83 років, середній вік становив 58,7±17,2 року. Чоловіків було 56,6%, жінок — 43,4% серед опитуваних. Комплексне обстеження включало в себе збір скарг, даних анамнезу захворювання та життя, аналіз основних факторів ризику серцево-судинних захворювань (вік, рівень холестерину, глюкози, артеріального тиску, індекс маси тіла (ІМТ), спадковість, гіподинамія, куріння), професії, проведення коронароангіографії й опитування за госпітальною шкалою тривоги та депресії HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale).

Результати. Проведено мультифакторний аналіз 16 ознак, серед яких 11 факторів ризику серцево-судинних захворювань та 5 показників, що відображають стан коронарних судин. Відомо, що значення й ступінь сили кожного з чинників відрізняються щодо наявності депресії та тривоги в пацієнтів з ІХС. Аналізуючи дані регресійного аналізу щодо наявності депресивного стану, отримано чотири незалежні ознаки: вік понад 60 років, гіподинамія, ІМТ (>30), трисудинне ураження коронарних артерій. При поєднанні зазначених ознак отримано результати, які є статистично достовірними (р<0,05) щодо підвищеного ризику серцево-судинних захворювань і депресивних розладів. Опрацьовуючи результати регресійного аналізу щодо наявності тривожного стану, нами отримано такі чотири незалежні ознаки: спадковість, «slow flow» феномен (сповільнення коронарного кровотоку), одно- та двосудинне ураження коронарних артерій, що є статистично достовірними (р<0,05). Тобто, у пацієнтів з ІХС у поєднанні із тривогою існує сильний прямий зв’язок зі спадковістю та наявністю сповільнення кровотоку, згідно з даними коронароангіографії, а також одно- чи двосудинним ураженням коронарних артерій.

Висновки:

1. Високий рівень депресії достовірно пов’язаний із віком понад 60 років, гіподинамією, ІМТ (>30) і трисудинним ураженням коронарних артерій, тоді як високий рівень тривоги — зі спадковістю, «slow flow» феноменом, одно- та двосудинним ураженням коронарних артерій.
2. Тісний взаємозв’язок між факторами ризику ІХС, психічним здоров’ям і станом коронарних судин у виникненні її ускладнень зумовлює застосування комплексного підходу до лікування, включаючи медикаментозну терапію, спрямовану на психокорекцію.

Ключові слова: серцево-судинні захворювання, ішемічна хвороба серця, фактори ризику, тривожні розлади, депресивні розлади, стан коронарного русла.

Abstract. The aim of the study. To conduct a regression analysis of risk factors for cardiovascular diseases and the state of coronary vessels in patients with coronary heart disease in combination with anxiety-depressive disorders. Material and methods. To achieve the goal, a study was conducted among 90 patients. The age of the patients ranged from 36 to 83, the average age was 58.7±17.2 years. 56.6% of respondents were men, 43.4% were women. A comprehensive examination included the collection of complaints, data on the history of the disease and life, analysis of the main risk factors for cardiovascular diseases (age, cholesterol, glucose, blood pressure, body mass index (BMI), heredity, hypodynamia, smoking), professions, data coronary angiography and hospital anxiety and depression scale HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale).

Results. In search of an answer, we conducted a multifactorial analysis of 16 signs, among them 11 risk factors for cardiovascular diseases and 5 indicators reflecting the state of coronary vessels. It is known that the value and degree of strength of each of the factors differ in relation to the presence of depression and anxiety in patients with coronary artery disease. Analyzing the regression analysis data on the presence of a depressive state, four independent signs were obtained: age over 60 years, hypodynamia, BMI (more than 30), three-vessel coronary artery disease. When combining the above-mentioned signs, results were obtained that are statistically reliable (p<0.05) in relation to cardiovascular diseases and depressive disorders. Working out the results of the regression analysis regarding the presence of anxiety, the following four independent signs were obtained: heredity, «slow flow» phenomenon (slowing down of coronary blood flow), one- and two-vessel damage of coronary arteries, which are statistically significant (p<0.05) . That is, in patients with coronary heart disease in combination with anxiety, there is a strong direct relationship with heredity and the presence of blood flow slowing, according to coronary angiography data, as well as one- or two-vessel coronary artery disease. Conclusions: 1. A high level of depression is reliably associated with age over 60, hypodynamia, BMI (over 30) and three-vessel coronary artery disease, while high anxiety is associated with heredity, «slow-flow» phenomenon, single- and two-vessel coronary artery disease. 2. The close relationship between the risk factors of CVD, mental health and the state of coronary vessels in the occurrence of its complications requires the use of a complex approach to treatment, including drug therapy aimed at psychocorrection.

Keywords: сardiovascular diseases, ischemic heart disease, risk factors, anxiety disorders, depressive disorders, coronary

artery disease.

УДК: 616.12-008.331.1:616-018.2]-036-06-07

Коморбідність — це співіснування патогенетично або генетично взаємопов’язаних двох або більше захворювань в одного пацієнта. З кожним роком збільшується кількість хворих із коморбідними ураженнями, які погіршують перебіг основної хвороби або призводять до її хронізації, є причиною інвалідизації та передчасної смерті. Яскравим прикладом поєднаних станів може бути наявність у пацієнта з АГ цукрового діабету, ІХС, хронічного обструктивного захворювання легень, дисплазії сполучної тканини (ДСТ). ДСТ — це генетично детерміновані стани, які характеризуються дефектами волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини (СТ), що призводять до порушення формування органів і систем, мають прогредієнтний перебіг та визначають особливості асоційованої патології.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини, особливості клінічного перебігу, ускладнення,

діагностика.

Abstract. Comorbidity is the coexistence of two or more pathogenetically or genetically related diseases in one patient. Every year, the number of patients with comorbid lesions that worsen the course of the main disease or lead to its chronicity, cause disability and premature death, is increasing. A vivid example of combined conditions can be the presence of diabetes mellitus, coronary heart disease, chronic obstructive pulmonary disease, connective tissue dysplasia (СTD) in a patient with hypertension. CTD are genetically determined conditions characterized by defects of fibrous structures and the main substance of connective tissue (CT), which lead to a violation of the formation of organs and systems, have a progressive course and determine the features of the associated pathology.

Keywords: arterial hypertension, connective tissue dysplasia, features of the clinical course, complications, diagnosis.

Мета. З’ясувати особливості й ризики розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаної з дисплазією сполучної тканини (ДСТ), на основі вивчення зовнішніх і внутрішніх ознак ДСТ, показників вільного та загального оксипроліну крові, результатів інструментальних методів дослідження, консультацій лікарів-спеціалістів та розробити алгоритм оцінки ризику виникнення АГ за наявності ДСТ.

Матеріал і методи. У дослідження було включено 100 пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаною з ДСТ, серед яких було 48 (48%) чоловіків та 52 (52%) жінки. Середній вік пацієнтів становив 59,72±2,42 року. Контрольну групу становили 30 осіб без підвищеного АТ та встановленої ДСТ.

Результати. Частота виявлення зовнішніх фенотипових ознак ДСТ у пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів була вищою в ІІІ групі порівняно з І та ІІ відповідно. Серед них найчастіше спостерігали: атрофічні стрії в нижньогрудному або поперековому відділі хребта; геморагічні шкірні прояви; зміни з боку нігтів (м’які, ламкі, попереково посмуговані); зміни волосся (стоншення, ламкість, сухість, повільний ріст); зміни вушних раковин, у вигляді великих вух, що стирчать; зміни кістково-м’язової системи (сколіоз, біль у ділянці хребта, поперечна плоскостопість, вальгусна установка стоп, макродактилія першого пальця стопи, «хрускіт» у суглобах, другий палець стопи більший за перший). Серед внутрішніх фенотипових ознак ДСТ найчастіше реєстрували в ІІІ групі пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів порівняно з І та ІІ відповідно. Відмічали такі зміни з боку серцево-судинної системи: додаткові хорди серця, фібриляція передсердь, варикозне розширення вен нижніх кінцівок легкого ступеня; органів зору — ангіопатія сітківки; щелепно-лицевої ділянки — карієс зубів, пародонтит; шлунково-кишкового тракту — дискінезія жовчовивідних шляхів на тлі анатомічних порушень (перегинів); сечовидільної системи — дисметаболічна нефропатія, неповне подвоєння нирок. Підвищення концентрації вільного оксипроліну в крові пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаною з ДСТ, виявили в І групі в 19 (100%) осіб, у ІІ — у 31 (96,88%), у ІІІ — у 47 (95,92%); збільшення концентрації загального оксипроліну крові в І групі пацієнтів в 10 (52,63%) осіб, у ІІ — у 25 (78,13%), у ІІІ — у 45 (91,84%). На підставі бальної оцінки проявів ДСТ щодо їх прогностичної цінності розроблено алгоритм оцінки ризику виникнення АГ в осіб із ДСТ.

Висновки. Для найпоширеніших ознак ДСТ визначено прогностичний бал щодо ризику розвитку АГ. Сума прогностичних балів, визначених для окремих ознак ДСТ, дозволяє прогнозувати виникнення низького ризику АГ 1-го та 2-го ступенів при досягненні до 12 балів, середнього — від 13 до 19, високого — від 20 до 29 та дуже високого — від 30 і більше відповідно. Для розвитку АГ 3-го ступеня низький її ризик мають пацієнти із сумою балів до 6, середній — від 7 до 14, високий — від 15 до 19 та дуже високий –від 20 і більше відповідно.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини, оксипролін крові, добовий моніторинг артеріального тиску, ризик виникнення артеріальної гіпертензії.

Abstract

The aim of the study. To find out the features and risks of arterial hypertension (AH) stage II 1-3, combined with connective tissue dysplasia (CTD), based on the study of external and internal signs of CTD, indicators of free and total oxyproline, the results of instrumental research methods, consultations specialists and develop an algorithm for assessing the risk of hypertension in the presence of СTD.

Material and methods. The study included 100 patients with stage II-3 grade AH combined with CTD, including 48 men (48%) and 52 women (52%). The mean age of patients was 59.72±2.42 years. The control group consisted of 30 people without high blood pressure and established CTD.

Results. The frequency of detection of external phenotypic signs of CTD in patients with hypertension stage II 1-3 degrees was higher in group III compared with I and II, respectively. Among them were most often observed: atrophic stretch marks in the lower thoracic or lumbar spine; hemorrhagic skin manifestations; changes on the part of the nails (soft, brittle, lumbar striped); hair changes (thinning, fragility, dryness, slow growth); changes in the auricles, in the form of large protruding ears; changes in the musculoskeletal system (scoliosis, pain in the spine, transverse flat feet, valgus feet, macrodactyly of the first toe, «crunch» in the joints, the second toe larger than the first). Among the internal phenotypic features of CTD, most often registered in group III patients with hypertension stage II 1-3 degrees, compared with I and II, respectively. The following changes in the cardiovascular system were noted: additional chords of the heart, atrial fibrillation, varicose veins of the lower extremities of the mild degree; visual organs — retinal angiopathy; maxillofacial area — dental caries, periodontitis; gastrointestinal tract — dyskinesia of the biliary tract on the background of anatomical disorders (inflections); urinary system — dysmetabolic nephropathy, incomplete doubling of the kidneys.

Increases in the concentration of free oxyproline in the blood of patients with stage II hypertension of 1-3 degrees, combined with CTD, were found in group I in 19 people (100%), in group II — in 31 (96.88%), in group III — in 47 (95.92%); increase in the concentration of total oxyproline in the first group of patients in 10 people (52.63%), in the second — in 25 (78.13%), in the third — in 45 (91.84%). Based on the scoring of the manifestations of CTD in relation to their prognostic value, an algorithm for assessing the risk of hypertension in persons with CTD has been developed.

Conclusions. For the most common signs of CTD, a prognostic score on the risk of developing hypertension was determined. The sum of prognostic points determined for individual signs of CTD allows to predict the occurrence of low risk of hypertension 1 and 2 degrees when reaching 12 points, medium — from 13 to 19, high — from 20 to 29 and very high — 0 from 30 and more, respectively. For the development of grade 3 hypertension, patients with a score of up to 6, medium — from 7 to 14, high — from 15 to 19 and very high — from 20 and more, respectively, have a low risk.

Keywords: arterial hypertension, connective tissue dysplasia, oxyproline of blood, daily monitoring of arterial pressure, risk of arterial hypertension.