УДК 34:61

Проаналізовано національне законодавство, яке ілюструє особливості правового режиму медичної таємниці, включаючи конфіденційність тестування і його результатів, реєстрацію та облік людей, які живуть з ВІЛ, а також забезпечення конфіденційності при наданні медичної допомоги, пов’язаної з ВІЛ. Висвітлено законодавчо встановлені підстави для розголошення діагнозу ВІЛ, при цьому наголошено на невідповідності положень Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» і положень підзаконних нормативно-правових актів. Проаналізовано невідповідність між положеннями закону щодо розголошення лікарської таємниці та розкриттям діагнозу ВІЛ військово-лікарськими комісіями. Досліджено, що у світлі вирішення справи «М.К. проти України» Європейський суд з прав людини відзначив неузгодженість підзаконного акта з актом вищої юридичної сили в частині розголошення відомостей про людей, які живуть з ВІЛ. Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.

УДК 34:61](075.8)

Підручник підготовлено на основі законодавства Украı̈ни про охорону здоров’я та практики його застосування. Складається із 23 розділів, у яких висвітлено: загальні положення медичного права; медичні правовідносини; медична реформа в Украı̈ні; правове регулювання фармацевтичноı̈ діяльності; договір про надання медичних послуг; правове регулювання трансплантаціı̈ анатомічних матеріалів людини; донорство крові та ı̈ı̈ компонентів; інформаціині інноваціині технологіı̈ у сфері медичного обслуговування; добровільна інформована згода пацієнта; лікарську таємницю; правове регламентування виникнення та припинення життя в контексті здіиснення медичного обслуговування; правове регулювання допоміжних репродуктивних технологіи та сурогатного материнства; правове регулювання відносин щодо створення та використання біобанків в Украı̈ні та ЄС; медичні експертизи; правове регулювання надання психіатричноı̈ допомоги; правове регулювання проведення медичних досліджень; дефекти надання медичноı̈ допомоги; ятрогенна патологія та ı̈ı̈ медико-правове значення; медичне страхування; захист прав суб’єктів медичних правовідносин, інших учасників, законних представників, членів сім’ı̈; юридична відповідальність у сфері охорони здоров’я; міжнародне співробітництво у сфері охорони здоров’я.

УДК 378.22:615.15].091.33

Мета роботи – аналіз процесу професійної підготовки магістрів фармації в сучасних реаліях для визначення проблемних питань і пошуку шляхів їх розв’язання.
Матеріали та методи. Під час роботи використали методи критичного аналізу, контент-аналізу, узагальнення й інтерпретації результатів. Матеріал для дослідження – правові акти щодо регулювання фармацевтичної освіти, дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти, 34 освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки магістра фармації 22 закладів вищої освіти (ЗВО) фармацевтичного спрямування.
Результати. Встановили наявність значної кількості ЗВО, що спричиняє високі витрати на одного здобувача освіти внаслідок невеликого студентського контингенту в більшості ЗВО, а також імовірність порушення ліцензійних вимог і низького рівня підготовки. Немає істотної економії витрат на підготовку, що виникає від масштабів діяльності, належного державного і громадського контролю за дотриманням ЗВО правових актів у сфері освіти і науки. У результаті аналізу змісту ОПП виявили недотримання законодавства щодо нормативної й варіативної частин побудови освітнього процесу та істотне розмаїття освітніх компонент. Встановили наявність різних підходів до мінімальної кількості кредитив для цих
компонент і проведення випускної атестації, що впливатиме на процес інтеграції випускників у міжнародне професійне середовище. У низці ЗВО виявили неналежний кваліфікаційний рівень науково-педагогічних працівників випускних кафедр і розробників ОПП.
Висновки. Підготовку фармацевтичних фахівців станом на 23.02.2022 р. здійснювали 78 ЗВО. Частка студентів заочної форми навчання серед майбутніх фахівців характеризувалася зростанням за рівнями освіти. Встановили істотні розбіжності в наскрізних ОПП, за якими нині здійснюється підготовка магістрів фармації. Запропонували шляхи розв’язання проблемних питань щодо удосконалення освітнього простору підготовки магістрів фармації.
Ключові слова: фармацевтичний фахівець, магістр фармації, заклад вищої освіти, освітня професійна програма, аналіз проблем. 

УДК 614.27:339
Мета роботи. Дослідження стану та перспектив діяльності регіональної аптечної мережі (АМ) в умовах російської агресії проти України (на прикладі мережі аптек «Аптека Пульс»).
Матеріали і методи.Предметом дослідження була діяльність АМ «Аптека Пульс», яка станом на 01.03.2024 р. налічувала 114 аптечних закладів у Львові та Львівській області, один – у Тернопільській.
Використано методи: спостереження, анкетного опитування, математичної статистики, мозкового штурму, комплексного TOWS-аналізу, порівняння та узагальнення.
Результати й обговорення. Шляхом якісного TOWS-аналізу сформовано та обґрунтовано сукупність із 54 чинників, які мають чи можуть мати вплив на стан і перспективи діяльності АМ «Аптека Пульс». На підставі кількісного TOWS-аналізу, участь в якому взяли 43 фармацевтичні фахівці (ФФ) АМ «Аптека Пульс», з’ясовано, що серед 15 загроз високі бали отримали зниження платоспроможності населення, повномасштабна російська агресія проти України, монополізація роздрібного фармацевтичного ринку п’ятьма компаніями та знецінення фармацевтичного фаху, серед 12 можливостей – високий попит на фармацевтичні послуги, внесення урядом фармацевтичної промисловості до переліку пріоритетних галузей економіки та програма державних гарантій медичного обслуговування населення, серед 11 слабких сторін – рівень заробітної плати ФФ не має відчутної різниці, порівняно з іншими АМ, зростання робочого навантаження на ФФ АМ через їх нестачу та недостатньо конкурентна цінова політика, серед 16 сильних сторін – своєчасна виплата заробітної плати, оплата відпусток та листів тимчасової непрацездатності, зручне розташування аптечних закладів, ширина та глибина асортименту, участь АМ в урядовій програмі «Доступні ліки» та налагоджені тривалі зв’язки з постачальниками. Баланс кількісного TOWS-аналізу є позитивним, що вказує на можливість покращення діяльності досліджуваної АМ. За допомогою перехресного аналізу чинників зовнішнього і внутрішнього середовищ виявлено ризики, виклики та порівняльні переваги перспектив розвитку АМ «Аптека Пульс».
Висновки. На підставі результатів проведеного ситуаційного аналізу діяльності АМ «Аптека Пульс» з’ясовано, що найбільш імовірним є реалістичний сценарій її розвитку, який полягає у використанні поєднання тих можливостей та сильних сторін, які швидше за все можуть бути реалізовані, незалежно від змоги реакції з боку загроз і слабких сторін.

In terms of the novel coronavirus disease, the issues of human rights, namely those of healthcare provider and the patient, are of great interest in different states. Considering the existence of the legislative controversies and loopholes in the said area in Ukraine, the objective of the article aims to outline the procedure of personal data processing in the conditions of COVID-19, according to the legislation of Ukraine, to identify problematic issues and search for ways to solve them, to analyze the experience of foreign countries to clarify best state practices and to cover the right to privacy about the state of health, ascertaining whether there are any changes regarding the performance of the professional duty to maintain medical secrecy in conditions of the pandemic. The article outlines foreign practices on restricting human rights to privacy and reveals a balance with public health interests, according to the European Court of Human Rights