УДК 616.12:612-001]:355(091)

Вступ. Ушкодження серцево-судинної системи (ССС) у постраждалих з бойовою травмою вкрай різноманітні та є найпоширенішою патологією внутрішніх органів у цієї категорії пацієнтів. На стан ССС та кардіоваскулярний ризик (КВР) можуть впливати травматичні ампутації кінцівок, але стан серця за умов бойових травматичних ампутацій кінцівок вивчений недостатньо.
Мета. Визначити особливості стану ССС у поранених з ампутованими кінцівками у віддалені терміни бойової травми.
Матеріал та методи. Проведено огляд літератури за ключовими словами та наведені власні клінічні випадки.
Результати. За умов бойових травматичних ампутацій кінцівок може розвиватись кардіоміопатія, яка проявляється зменшенням толерантності до фізичного навантаження з погіршенням коронарного кровоплину і змінами варіабельності серцевого ритму, збільшенням КВР та коронарного ризику внаслідок перебудови судинного русла через ангіосклероз, ліпідний дистрес, інсулінорезистентність, ендотеліальну дисфункцію, запалення та ендогенну інтоксикацію. На нашу думку, вже на ранніх стадіях лікування на електрокардіограмі (ЕКГ) виявляють певні зміни, притаманні кардіоміопатії, про що свідчить наведений аналіз ЕКГ.
Висновки. Після бойової травматичної ампутації кінцівок вже на ранніх стадіях розвивається кардіоміопатія, яка проявляється збільшенням індексу
Sokolow-Lyon без інших ознак гіпертрофії лівого шлуночка, помірним подовженням інтервалу QT, неповними блокадами ніжок пучка Гіса та змінами зубця Р, що вимагає ретельного аналізу можливих причин.

УДК 61:001.4:811.16

Однією із засад унормування української медичної термінології є її українізація з дотриманням питомих лексико-семантичних норм нашої мови. Це стосується як саме українських термінів, так і слів чужомовного походження, написання яких нерідко спірне. У такому разі доцільно звертатися до їхніх відповідників у науковій медичній термінології близькоспоріднених слов’янських мов, беручи до уваги їхні правила застосування питомої
лексики і створення чужомовних слів.

УДК 616-099:615.9]:327.5

Вступ.Станом на березень 2024 р. від початку року росія 346 разів застосовувала хімічну зброю проти українських військових. Проте, дисципліна «Військова терапія» у медичному університеті не встигає висвітлити особливості клініки та діагностики уражень подразнювально-задушливими бойовими отруйними речовинами (БОР).
Мета. Збільшити поінформованість щодо проявів уражень БОР подразливо-задушливої дії, які використовуються у сучасній війні росії проти України.
Матеріал та методи. Проведено огляд літератури за ключовими словами та наведено ілюстративний випадок.
Результати. Найчастіше застосовуються гранати К-51 з хлорпікрином, РГР з лакримантом о-хлоробензиліден малонітрілом (CS) та РГ-Во з іритантом хлорацетофеноном (CN). Ураження БОР подразнювально-задушливої дії переважно є зворотними, перебігають стадійно і впливають на органи зору та чуття, дихальну, травну, нервову та серцево-судинну систему, що потребує медичних втручань симптоматичного характеру.Клінічна ілюстраціяпоказує випадок раптового розвитку негоспітальної пневмонії з множинним абсцедуванням, що може бути зумовлено «цитокіновим штормом» внаслідок дії БОР.
Висновки.Обсяг та географія використання БОР хлорпікрину, хлоробензиліден малонітрілу та хлорацетофенону російською армією у сучасній війні зростають. Ураження БОР подразнювально-задушливої дії переважно є зворотними, перебігають стадійно і впливають на органи зору та чуття, дихальну, травну, нервову та серцево-судинну систему, що потребує медичних втручань симптоматичного характеру. Особливістю клінічного випадку були відтерміновані прояви пошкодження легеневої тканини щодо дії БОР, множинність абсцедування, відсутність вираженої температурної реакції, досить швидке покращення щодо абсцесів, що дозволяє сформувати гіпотезу про зумовленість деструкції легеневої тканини у цьому випадку «цитокіновим штормом».

УДК 616.12:612-001]:355(091) 

Вступ. До найскладніших сучасних проблем військової медицини належать питання діагностики, надання невідкладної допомоги та хірургічного лікування поранених з ураженнями серця та перикарда.
Мета. Вивчити структурно-функціональні особливості серця у поранених для прогнозування віддалених посттравматичних міокардіодистрофій.
Матеріали та методи. Аналіз наукової літератури проведений у базі Pubmed та у вітчизняній літературі. Описовий матеріал проілюстрований клінічним випадком.
Результати. За даними літератури, ураження серця під час та після бойової травми край різноманітні, їх можна поділити на безпосередні (відкриті та закриті) та віддалені посттравматичні. Для діагностики найбільш складними є закриті тупі травми серця (струс серця, забій серця, розрив серця
зовнішній чи внутрішній з гемоперикардом, тампонадою серця, гемотораксом), що може спричиняти стан гібернації чи оглушення міокарда на тлі його набряку, викликати зміни ендокарда та перикарда, аритмії, у тому числі життєво небезпечні, гострий розрив серця, розшарування чи розрив аорти. Аналіз клінічного випадку свідчить, що саме порушення електрофізіологічних процесів та формування дисфункції міокарду можна вважати проявом посттравматичної міокардіодистрофії токсично-запального характеру у віддалений період важкої церебральної травми.
Висновки. Віддалені посттравматичні міокардіодистрофії токсично-запального характеру зумовлені активацією запалення та ендотоксикозу, гіпоксією та метаболічними змінами з процесами апоптозу кардіоміоцитів, що ілюструє клінічний випадок.

УДК 616.514-036.12-02:616.8-008.615.1]-036.864

Introduction. Skin is the largest human organ. Its main functions are protective, excretory, receptory, thermoregulatory, respiratory, etc. Any metabolic disorders in our body, infectious and autoimmune diseases, toxic lesions, chronic renal diseases and those of gastrointestinal tract, diseases of the blood, liver, gall bladder can manifest as skin lesions, for example, in the form of chronic urticaria (CU). Nervous system also plays a significant role in the development of urticaria.
Objectives. Studying the prevalence of urticaria in adult patients, main causes of increased skin itching and rash, effect of stress on the frequency and severity of urticaria exacerbations and treatment effectiveness.
Materials and methods. The article presents the results of instrumental and laboratory methods of examination of urticaria patients, as well as comparison of the treatment effectiveness depending on the obtained research findings and stress test results. The study included 75 patients aged 18 and over. Patients in both groups underwent laboratory and instrumental examinations, stress testing (The Kessler Psychological Distress Scale (K10)), and the UAS7-test for urticaria control. The main study included 63 patients with urticaria, who were divided into three groups (depending on the results of the stress test).
Conclusions. Nowadays CU is an important global problem. Due to constant itching, sleep disturbances, decrease in performance, cosmetic discomfort, the patients’ quality of life is getting worse. Timely diagnosis and prescription of treatment improves patients’ well-being and social adaptation. The research shows that stress exacerbates the course of CU. Patients with high and medium level of stress noticed expressed reduction in rash and itching when treatment included sedative medications.