Introduction 
Tuberculosis (TB) remains one of the leading  causes of death from infectious diseases in the world. The 
situation is complicated by the increasing prevalence of multidrug-resistant forms of the pathogen Mycobacterium 
tuberculosis against the background of covid, post-covid, long-covid disorders, which requires improving 
approaches to pharmacotherapy according to the requirements of ICD-11. According to the World Health 
Organization, more than ten million new cases of tuberculosis are registered in the world annually, while 
about one million three hundred thousand patients die [15]. Standard treatment of active tuberculosis, 
recommended by the World Health Organization, involves the use of a combination of at least three or four anti
tuberculosis drugs. This approach allows you to effectively combat the bacterial load, reduce the risk of developing drug resistance, shorten the duration of therapy, and reduce the frequency of relapses of the disease [6]. 
Fixed-dose combination drugs, which contain several active pharmaceutical ingredients in one dosage form, are designed to increase patient adherence to treatment and prevent dosing errors. These drugs are particularly relevant in countries with high tuberculosis incidence rates, where non-adherence to treatment regimens is common. Numerous studies have shown that fixed-dose combination drugs provide efficacy and safety comparable to single drugs, and reduce the risk of drug resistance [7, 8]. However, the use of fixed-dose combination 
drugs has certain limitations. Among patients with human immunodeficiency virus co-infection, pharmacokinetic 
interactions between anti-tuberculosis and antiretroviral drugs are possible. This can lead to changes in the 
concentration of active substances in the blood, reduced treatment efficacy, or increased toxicity [9]. In addition, 
the use of fixed-dose combination drugs may be inappropriate in cases of individual intolerance to one of 
the components or if dosage adjustment is necessary for a particular patient. Thus, despite the advantages of fixed-dose combination anti-tuberculosis drugs, their use requires an individual approach and constant monitoring of the effectiveness and safety of therapy. The rational use of such drugs in national tuberculosis control programs is a key factor in the successful control of this global health problem [10]. Overcoming multidrug-resistant tuberculosis is a challenging task, as the bacteria that cause this infection can develop resistance to standard anti-TB drugs. However, combination antimycobacterial chemotherapy remains the mainstay of treatment. It involves the use of at least three anti-TB drugs to which the bacteria are still susceptible, and the duration of treatment is at least 6 months [11, 12]. The main principles of anti-TB chemotherapy are: 
• Combination use of anti-TB drugs: The use of several drugs simultaneously reduces the risk of the development 
of resistance of TB bacteria to one of the drugs. 
• Use of standard drug combinations: Certain combinations of anti-TB drugs are defined as standard and 
are used to treat patients with new cases of TB and relapses of the disease. 
• Monitoring by healthcare professionals: Healthcare professionals should ensure that patients take their 
medications correctly and adhere to their treatment regimen. 
• Avoid adding one anti-TB drug after treatment failure: If a patient does not respond to treatment, adding another anti-TB drug to the regimen may lead to further failure. In addition, antimicrobial therapy is administered 
under the supervision of healthcare professionals, which allows for monitoring of drug use and prevention of 
potential complications. 
Regarding the convenience of taking medications, the development of combination drugs that contain the 
active pharmaceutical ingredients necessary for pharmacotherapy can help patients to facilitate their treatment regimen, improve adherence to the therapy protocol, and ensure the quality of the drugs [12]. Overall, the fight against multidrug-resistant tuberculosis requires a comprehensive approach, active collaboration between healthcare professionals and patients, as well as continuous improvement of anti-TB strategies and the development of new drugs to treat this dangerous infection. The purpose of the study was to conduct a content 
analysis of the modern range of combined anti-tuberculosis drugs registered on the pharmaceutical market of Ukraine, considering the current requirements of domestic legislation in the field of healthcare. Particular attention is paid to the study of the clinical feasibility of using fixeddose combination drugs in the pharmacotherapy of 
tuberculosis in accordance with the provisions of the sixteenth edition of the State Formulary of Medicines, 
approved by the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated March 12, 2024 No. 418 “On Approval and 
Implementation of the Sixteenth Edition of the State Formulary of Medicines”. The work also analyzed current 
scientific sources on the effectiveness, safety, and impact of combined anti-tuberculosis pharmacotherapy on 
reducing the level of chemoresistance and increasing patient adherence to treatment.   
Materials and methods The study is of a content analysis nature and is based on a comprehensive study of open information sources related to combined anti-tuberculosis drugs. The main information resources were: scientific publications from professional domestic and international medical and pharmaceutical journals, official documents of the World Health Organization, analytical materials of international initiatives to combat tuberculosis, as well as current regulatory legal acts of Ukraine in the field of health care. The analysis of the range of combined anti
tuberculosis drugs registered in Ukraine was carried out using data from the State Register of Medicines of Ukraine. Particular attention was paid to drugs included in the sixteenth edition of the State Formulary of Medicines, approved by the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated March 12, 2024 No. 418 “On Approval and Implementation of the Sixteenth Edition of the State Formulary of Medicines”. International non-proprietary names of active pharmaceutical ingredients, trade names of medicines, release forms, dosages, as well as their availability in state reimbursement programs were studied. In the process of research, methods of content 
analysis of scientific literature, comparative analysis of regulatory sources, classification method, as well as 
elements of a statistical approach for quantitative assessment of the presence of combined drugs on the 
pharmaceutical market of Ukraine, previous studies of foreign and domestic scientists in the direction of content 
analysis, quality of drugs [13-20] were applied. Special attention was paid to comparing data on the advantages and disadvantages of combination therapy in the context of international and national clinical guidelines, [21-23]. 
The research of the article is a fragment of research works of Private Scientific Institution "Scientific 
and Research University of Medical and Pharmaceutical Law" and Danylo Halytsky Lviv National Medical 
University on the topic "Diagnosis, treatment, pharmacotherapy of inflammatory, traumatic and onco
thoracic pathology using instrumental methods" (state registration number 0125U000071, implementation period 
2025-2031); Lviv Medical Institute on the topic of "Improving the system of circulation of drugs during 
pharmacotherapy on the basis of evidentiary and forensic pharmacy, organization, technology, biopharmacy and 
pharmaceutical law" (state registration 0120U105348, implementation period 2021-2026); Private Scientific Institution "Scientific and Research University of Medical and Pharmaceutical Law" on the topic “Multidisciplinary research of post-traumatic stress disorders during war among patients (primarily combatants)” (state registration number 0124U002540, implementation period 2024-2028). 

 УДК 314.8:(330+355.1)](477)

 Мета: встановлення характерологічних особливостей у природному русі населення України за 30 років незалежності (1991–2021) як основному індикаторі процесу відновлення людського ресурсу для економіки та Збройних сил держави.
 Матеріали і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за 1991–2021 рр., із застосуванням для аналізу комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів з урахуванням принципів системності.
 Результати. Аргументовано, що природний рух населення в країні за період в 30 років незалежності характеризується такими своєрідностями, як «демографічний перехрест» (1991), що визнається отриманими біостатистичними даними щорічного медіального скорочення числа народжень на М=-14 320±120 епізодів (1991 р. – Р=12,1 ‰ і 2021 р. – Р=7,3 ‰) та збільшенням чисельності смертей (1991 р. – Р=12,9 ‰ і 2021 р. – Р=18,5 ‰) з осередкованим, упродовж кожного року, наростанням кількості померлих на n=22 663±151 випадок, 
тоді як величина природного приросту серед людності країни у простежуваний проміжок часу є негативною та має спрямування до збільшення за Тпр  у Р=10,3 раза (1991 р. – Р= -0,8 ‰, тоді як у 2021 р. – Р=-11,2 ‰).
 Висновки. Висліди достеменно посвідчують наявність демографічного перехресту у стані природного руху населення та його пагубного наслідку – депопуляції, що призводить в суспільстві до систематичного зменшення абсолютної чисельності людності та зниження процесів відтворення населення (кожне наступне покоління чисельно менше за попереднє!), з причини чого і відбувається в Україні «старіння нації».
 Архіактуальним на сьогодні в питанні відтворення населення є безкомпромісне виконання заходів міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, що виходять зі «Стратегії людського розвитку» (2021), де «стратегічною ціллю № 1 є покращення медико-демографічної ситуації в Україні», що, власне, і засвідчує про пріоритетну увагу з боку держави до сфери людського розвитку як напряму забезпечення людським ресурсом економіки та обороноздатності держави. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: населення; чисельність; природний рух; демографічний перехід; народжуваність; смертність; природний приріст; депопуляція; стратегії людського розвитку; економіка; Збройні сили.

 Purpose: to establish characterological features in the natural movement of the population of Ukraine over the 30 years of independence (1991–2021) as the main indicator of the process of restoring human resources for the economy and the Armed Forces of the state.
 Materials and Methods. An epidemiological, one-time, continuous study was performed using biostatistical data from the database of the State Statistics Committee of Ukraine for 1991–2021, using the Microsoft Office Excel (2021) computer package for analysis and several scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity.
 Results. It is argued that the natural movement of the population in the country during the period of 30 years of independence is characterized by such peculiarities as the "demographic crossroads" (1991), which is recognized by the obtained biostatistical data of the annual medial reduction in the number of births by М=14320±120 episodes (1991 – Р=12.1 ‰ and 2021 – Р=7.3 ‰) and an increase in the number of deaths (1991 – Р=12.9 ‰ and 2021 – Р=18.5 ‰) with averaged, during each year, with an increase in the number of deaths by n=22663±151 cases, while the magnitude of natural increase among the population of the country in the observed period is negative and has a direction to increase according to Тincr
 by Р=10.3 (1991 – Р= -0.8 ‰, while in 2021 – Р=-11.2 ‰).
 Conclusions. The findings conclusively demonstrate the presence of a demographic crossroads in the state of natural population movement and its harmful consequence – depopulation, which leads to a systematic decrease in the absolute number of people in society and a decrease in the processes of population reproduction (each subsequent generation is numerically smaller than the previous one!), which is why the “aging of the 
nation” is happening in Ukraine.
 What is very relevant today in the issue of population reproduction is the uncompromising implementation of measures by ministries, other central bodies of executive power, regional, city-state administrations, and local self-government bodies based on the “Strategy of Human Development” (2021), where “strategic goal No. 1 is to improve the medical and demographic situation in Ukraine”, which, testifies to the priority attention of the state to the sphere of human development – as a direction of providing human resources for the economy and defense 
capability of the state. 
KEY WORDS: population; quantity; natural movement; demographic transition; birth rate; mortality; natural increase; depopulation; human development strategies; economy; Armed Forces.

Abstract. For the first time in Ukraine, our team successfully  applied  extracorporeal  blood hyperthermia (EBH) within a closed-loop circuit to manage inflammatory conditions of the lungs and pleura. Controlled warming of autologous blood to 38°C and its subsequent reinfusion produced rapid, clinically  significant  reductions  in  exudative pleurisy,  pleural  empyema,  and  paracancerous inflammatory  lesions.  Earlier,  EBH  had  been 
incorporated  into  U.S.  military  field  protocols between  2003  and  2007,  and  it  is  now  formally 
included  in  therapeutic  guidelines  across  the United  States,  Canada,  New  Zealand,  multiple European nations, and several African healthcare systems.  Our  findings  corroborate  international data  showing  that  mild  systemic  hyperthermia enhances  phagocytic  activity,  improves microcirculation  within  the  pleural  cavity,  and accelerates  resorption  of  inflammatory  exudate while  maintaining  a  favorable  safety  profile.  No severe adverse events or hemodynamic instabilities were observed during or after the procedures in our 
cohort.  Beyond  its  direct  anti-inflammatory impact, EBH may potentiate antibiotic penetration into pleural tissues, offering a valuable adjunct in the  era  of  rising  antimicrobial  resistance.  Future multicenter  trials  with  larger  patient  populations and  comparative  cost-effectiveness  analyses  are warranted  to  refine  treatment  parameters  and confirm  long-term  benefits  of  this  promising modality. 
Keywords:  inflammatory  pulmonary  pathology, treatment, extracorporeal blood hyperthermia

УДК 314.489(477) 

Мета: з’ясування істотних причин безповоротних втрат людського ресурсу – смерті, серед населення України  
у 2005–2021 рр. 
Матеріали та методи. Проведено епідеміологічне, одномоментне, суцільне, перспективне дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України (2005–2021) та комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) за застосовування низки наукових медико-біостатистичних методів із урахуванням принципів системності. 
Результати. Доведено, що число померлих у 2005–2021 рр. скоротилося на n=67698 випадків (P=8,7%) і становило у 2021 р. n=714263 смертей при Р=1724,5о/оооо, проте ООН (2021) визнала це одним із найшвидших у світі темпів скорочення населення. 
Обґрунтовано, що основною причиною смертей серед населення України є неінфекційні хвороби (НІХ), котрі щорічно у Мніх =80,3±0,9% домінують над показником частки померлих з інших мотивів (Мін =19,7±0,4%) у Рсn =4,1 рази.
 Аргументованим є і те, що серед усіх померлих через НІХ перше рейтингове місце у М=81,5±0,9% смертей займають хвороби системи кровообігу [I00–I99], тоді як другу оцінювальну позицію з показником структури М=15,9±0,4% посідають новоутворення [С00–D48], третю позицію – хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів [J40–J47] (М=1,8±0,2%), четвертий ступеневий рівень займає цукровий діабет [Е10–Е14] (М=0,5±0,06%), а розлади психіки та поведінки [F01–F99] зумовили смертність населення у М=0,3±0,01% від усіх випадків.

 Висновки. Результати достеменно посвідчують високий рівень смертності серед населення України, що має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного добробуту суспільства, ресурсне забезпечення військово-оборонного та народногосподарського комплексу держави і вимагає від МОЗ України нагальних напрацювань для системи медичної допомоги та охорони здоров’я науково-методичних, організаційно-управлінських механізмів мінімізації виникнення зазначеної патології та її наслідків серед населення в контексті наявних рекомендацій ВООЗ на рівні як індивідуального, так і громадського здоров’я.
 Ключові слова: Україна, населення, померлі, причини, неінфекційні хвороби, структура, поширеність, рейтинг.

 Purpose: to establish the main causes of irreversible loss of human resources – deaths, among the population of Ukraine in 2005–2021. 
Materials and methods. An epidemiological, single-moment, continuous, prospective study was conducted using the biostatistical data of the State Statistics Committee of Ukraine (2005–2021) and the Microsoft Office Excel computer package (2021), using a number of scientific medical and biostatistical methods taking into account the principles of systematicity. 
Results. It was proven that the number of deaths in 2005–2021 decreased by n=67698 cases (P=8.7%) and amounted to n=714263 deaths in 2021, with Р=1724.5о/оооо . However, the UN (2021) identified this as one of the fastest rates of population decline in the world. 
It is substantiated that the main cause of deaths among the population of Ukraine is non-communicable diseases (NCD), which annually in Мncd
 =80.3±0.9% dominate over the indicator of the specific weight of deaths from other reasons (Мoth =19.7±0.4%) in Рсn =4.1 times.
 It is also argued that, among all those who died due to NCD, the first ranking place in М=81.5±0.9% of deaths is occupied by diseases of the circulatory system [I00-I99], while the second ranking position with the structure indicator М=15.9±0.4% are neoplastic diseases [С00-D48], the third position is chronic diseases of the lower respiratory tract [J40–J47] (М=1.8±0.2%), the fourth degree level reflects diabetes mellitus [Е10–Е14] (М=0.5±0.06%), mental and behavioral disorders [F01–F99] caused the deaths of the population in М=0.3±0.01% of all cases.
 Conclusions. The results conclusively demonstrate the high level of mortality among the population of Ukraine, which has a direct negative impact on the state of socio-economic well-being of society, the resource provision of the military-defense and nationaleconomic complex of the state, and requires the Ministry of Health of Ukraine to urgently work on the system of medical aid and health  care of scientific, methodical, organizational, management mechanisms for minimizing the occurrence of the outlined pathology and its consequences among the population in the context of the existing recommendations of the WHO at the level of individual and public health.
 Key words: Ukraine, population, deceased, reasons, non-communicable diseases, structure, prevalence, rating.

УДК 614.21:616.1/.4]:303.62(4 
Вступ. Від часу появи концепції епідеміологічного переходу (Abd el R. Omran, 1971) домінування неінфекційних хвороб (НІХ) серед населення європейських країн стало реальністю у контексті стану як індивідуального, так і громадського здоров’я, а також тривалости життя,  економічного й оборонного ресурсу. Важливо й те, що НІХ є наслідком поведінки самої людини, що окреслює її спосіб життя через наявні чинники ризику.
 Мета. З’ясувати показник обізнаности щодо теоретичного рівня знань у керівників органів і закладів охорони здоров’я Львівщини у контексті неінфекційних хвороб та їхніх наслідків із огляду на ріст захворюваности на неінфекційні хвороби в Україні за період незалежности в nніх = +1,5 разу та їхній вплив на зменшення чисельности людности країни (Мніх = 80,3 ± 0,9 % загальної кількости померлих). 
Матеріяли й методи. Виконано загальне, прикладне, описово-аналітичне, монографічне/разове, середньострокове, суцільне соціологічне дослідження, згідно з опрацьованим інструментом «Анкета вивчення стану обізнаности лікарів щодо наявности НІХ в Україні», серед слухачів циклів удосконалення катедри громадського здоров’я факультету післядипломної освіти  Львівського національного медичного університету 
імени Данила  Галицького в 2022 р. (∑курсантів n = 327) із-поміж (∑n = 392) керівників органів і закладів медичної допомоги та охорони здоров’я Львівщини. Методи дослідження базувалися на принципах системности й відповідають Паспорту спеціяльности 14.02.03 – соціяльна медицина.
 Результати. Визначено, що М = 80,4 ± 0,3 % (n = 263) респондентів розуміють сутність поняття «неінфекційні хвороби»; М = 40,1 ± 0,2 % (n = 131) опитаних розкрили зміст епідеміологічного переходу від інфекційних до хронічних хвороб, що радикально змінило структуру смертности за причинами; дві третини анкетованих правильно вказали перелік хвороб, віднесених до групи НІХ; М = 68,2 ± 0,3 % (n = 223) досліджених засвід
чили ступінь розуміння причин виникнення НІХ; М = 76,8 ± 0,3 % (n = 251) респондентів вказали на наявність чинників ризику, які коригуються у стані здоров’я людини; М = 69,4 ± 0,3 % (n = 227) анкетованих зазначили розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних хвороб для досягнення глобальних цілей сталого розвитку» № 530-р від 26 липня 2018 р. як 
регламентний документ у повсякденній діяльности органів і закладів медичної допомоги та охорони здоров’я; М = 22,3 ± 0,1 % (n = 73) опитаних знайомі з проведеним національним дослідженням STEPS (2019), М = 14,1 ± 0,1 % (n = 46) анкетованих  знайомі з його деякими результатами; М = 85,9 ± 0,3 % (n = 281) зазначили, що НІХ є провідними причинами смертности серед населення.
 Висновки. Результати засвідчують про брак знань із теоретичних основ неінфекційних хвороб серед управлінців медичних закладів і органів охорони здоров’я Львівщини. Це вимагає впровадження до навчального процесу катедр медичних вишів організаційно-управлінського та клінічного спрямування як у додипломному, так і в післядипломному навчанні навчальних тем / факультативів / циклів тематичного вдосконалення щодо змісту неінфекційної патології з метою мінімізації її наслідків.
 Ключові слова: концепція, епідеміологічний перехід, соціологічне дослідження, неінфекційні хвороби, керівники, медична допомога, охорона здоров’я, смертність, причини, мінімізація.