УДК 615.15:615.12: 616.9:614.46+316:001.8(477) 

Із початку карантину фармацевтичні фахівці, насамперед ті, що працюють в аптеках, перебувають на передовій у боротьбі з коронавірусною інфекцією COVID-19, і вони роблять усе можливе для надання якісної фармацевтичної допомоги.
Метою дослідження було вивчити думки фармацевтичних фахівців щодо організаційних особливостей їх роботи в аптеках під час карантину, пов’язаному з глобальною епідемією коронавірусної інфекції COVID-19. Використано методи анкетування, математичної статистики, узагальнення та інтерпретації результатів. Опитано 499 фармацевтичних фахівців із 25 регіонів України за виключенням неконтрольованих
Урядом територій. Дослідження проведено у період з 7 по 19 квітня 2020 р. З’ясовано тривожні очікування та песимістичні настрої фармацевтичних фахівців через коронавірус COVID-19. Показано, що соціальне дистанціювання в аптеках насамперед спрямовано на обмеження кількості осіб, яких допускають в аптеку одночасно, далі – на встановлення в залі обслуговування захисного екрана (плівки), а також його планування. Вияснено, що фармацевтичним фахівцям аптек часто доводиться наражатися на неналежну поведінку відвідувачів. Виявлено збільшення фізичне навантаження фармацевтичних фахівців, основною причиною якого є особливості роботи з відвідувачами за соціального дистанціювання, а також знаходження значної їх частини під постійним психологічним тиском.
Встановлено ступінь занепокоєності фармацевтичних фахівців через коронавірус COVID-19, забезпеченість їх різними заходами безпеки в аптеках, рівні агресивної поведінки з боку відвідувачів аптек, фізичного навантаження та знаходження під постійним психологічним тиском

УДК 303.82:303.445:615.1:616.65-002

Мета роботи. Здійснити моделювання концепції фармацевтичної допомоги (ФД) хворим на хронічний простатит (ХП). Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були теоретичні питання організації ФД, зокрема хворим на ХП. Використано методи інформаційного пошуку, критичного аналізу, конкретизації, узагальнення, аналізу системи менеджменту якості (діаграма К. Ісікави), моделювання.Результати й обговорення. Опрацьовано причинно­наслідкову модель ФД хворим на ХП на основі діаграми К. Ісікави, реалізація якої через інтеграцію шести головних чинників (ключові цінності, асортимент лікарських засобів (ЛЗ), терапевтичний конкорданс, вибір ЛЗ, нормативно­інформаційні документи, моніторинг фармакотерапії) та їх складових очікувано матиме позитивний вплив на якість життя обстежуваного контингенту хворих завдяки покращенню якості їх медикаментозного забезпечення, підвищенню фізичної та економічної доступності необхідних для пацієнтів ЛЗ та в кінцевому результаті дозволить вирішити важливу медичну, соціальну та економічну проблему з оптимізації ФД хворим на ХП.Висновок. На засадах діаграми К. Ісікави змодельовано концепцію ФД хворим на ХП, яка уможливлює виявлення й групування умов і чинників, котрі впливають на процес цієї допомоги, та здійснення аналізу причинно­наслідкового звʼязку у цьому процес

УДК: 001.891.3:615.1]:005.35

Мета роботи висвітлення базових засад теорії систем як інструмента пошуку нових наукових напрямів та обґрунтування невирі-шених актуальних питань соціальної відповідальності для да подальшого використання молодими науковцями (магістрантами, аспірантами тощо) як підґрунтя розвитку свого наукового потенціалу, інтернами та слухачами системи підвищення кваліфікації в контексті безперервного професійного розвитку.Матеріали та методи. Проаналізували публікації фундаментальних і прикладних досліджень вітчизняних і закордонних науковців із порушеного питання, науково-методичні публікації, нормативні та законодавчі документи. У роботі використали основні поло-ження теорії систем та загальнонаукові методи пізнання: аналізу й синтезу, абстрагування, дедукції, моделювання, узагальнення.Результати. У сучасній науковій царині є три базові поняття: теорія систем, системний аналіз, системний підхід. Саме теорія систем дає можливість досліджувати властивості будь-яких за природою та складністю систем, зокрема фармацевтичної. Си-стемний підхід і системний аналіз дають змогу розробляти методи розв’язання проблем, що виникають у системі, враховуючи її цілі та функції, а також структуру, всі зовнішні та внутрішні зв’язки.Фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України через призму теорії систем можна представити як складну відкриту систему, що виконує низку основних і допоміжних функцій. За допомогою системного підходу та трьох методів дослідження си-стем (чорної, сірої та білої скрині) на прикладі дослідження соціальної відповідальності у фармації наведено міркування щодо виявлення проблемних аспектів та окреслені можливі перспективні напрями наукових досліджень.Висновки. Дослідницька робота розпочинається з вибору проблеми або теми дослідження, враховуючи науковий напрям усього колективу дослідників, що спрямований на вивчення певних фундаментальних, теоретичних та експериментальних завдань. Висвітливши основні положення теорії систем, обґрунтували її використання для пошуку нових наукових напрямів і проблемних аспектів фармації в контексті соціальної відповідальності молодими науковцями для розвитку свого наукового потенціалу, а також інтернами та слухачами системи підвищення кваліфікації в контексті безперервного професійного розвит

УДК:  331.101.32:615.15-005

Мета. Вивчення думки фармацевтичних фахівців аптечних закладів щодо ролі матеріальних і моральних стимулів та перешкод в їх реалізації у процесі мотивації фахівців до праці.

Матеріал і методи. Дослідження проведене у період з 26 червня по 26 серпня 2020 р. методом анонімного інтернет-опитування 348 фармацевтичних фахівців аптечних закладів України за анкетою, розробленою в google формі та розміщеною у дев'яти фармацевтичних групах соціальної мережі "Фейсбук". Респонденти представляли усі регіони України, за винятком анексованої АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Гранична похибка вибірки 5,1%.

Результат й обговорення. З'ясовано, що абсолютна більшість респондентів вважає, що виконаний обсяг їх роботи має бути більш оплачуваним. Показано, що співвідношення середньої зарплати українських фармацевтичних фахівців (до мінімальної зарплати в країні щонайменше удвічі менше ніж такий показник в їх європейських колег. Виявлено, що серед заохочень роботодавці здебільшого використовують нарахування відсотку з продажів та систему бонусів. Визначено, що для опитаних важливими є повага колег і відвідувачів аптечних закладів, належний моральний клімат в колективі та хороші умови праці. При цьому виявлена стурбованість фармацевтичних фахівців високим ступенем відповідальності, дуже важкою роботою, недоцільністю вимог керівництва та наявністю штрафних санкцій в аптечному закладі.

Висновок. Встановлено, що фармацевтичні фахівці не отримують бажаної матеріальної та моральної задоволеності від роботи в аптечних закладах, а роботодавці на низькому рівні застосовують наявні форми заохочення за трудові досягнення, що спричиняє зневіру фармацевтичних фахівців до обраного фаху та високу текучість кадрів в аптечних закладах.

Стрімкий розвиток аптечної справи в Україні потребує переосмислення та перенацілювання професійних ролей (ПР) фармацевтичного фахівця (ФФ) в суспільстві та системі охорони здоров’я, так як він не лише виготовляє і реалізує лікарські засоби (ЛЗ), а й є рівноправним
учасником процесу фармакотерапії, а саме надавачем фармацевтичних послуг та фармацевтичної інформації.
Метою роботи є аналіз стану реалізації ПР ФФ у вітчизняній фармацевтичній практиці.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були положення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ) та наукові працістосовно ПР ФФ, а також аналіз опису вакансій на сайтах work.ua та robota.ua серед великих аптечних мереж (АМ). Використані методи критичного аналізу, конкретизації та наукового узагальнення.
Результати. Здійснено аналіз наукових праць, положень ВООЗ та МФФ стосовно ПР ФФ, а також проаналізовано опис фармацевтичних вакансій 10 великих АМ України на сайтах work.ua та robota.ua.
Висновки. На підставі вивчення опису вакансій 10 великих АМ та критичного аналізу даних літератури з’ясовано, що нині ПР вітчизняного ФФ зводяться насамперед до ролі продавця ЛЗ. Для наповнення ПР українських ФФ тим змістом, який характерний для світової
фармацевтичної спільноти, необхідно: створити таку систему підготовки кадрів, яка б дозволяла ФФ успішно реалізовувати ті ролі, що вимагає їхня професія в сучасних умовах з погляду положень ВООЗ і МФФ; розробити нові та удосконалити чинні національні нормативно-правові документи щодо ПР ФФ із залученням власне ФФ і фармацевтичних саморегулівних організацій; опрацювати зазначеними організаціями медіа-лінгвістичні технології для формування позитивного образу ФФ, що сприятиме відновленню іміджу фармацевтичної професії та в перспективі дозволить вирішити одну з найважливіших проблем сучасності – проблему довіри до аптеки й ФФ і, як наслідок, матиме позитивний вплив на здоров’я населення