УДК 611.716.4-001.3-018.4-08

Динаміка структурних змін у кістковій тканині щелепи після нанесення кісткоруйнуючої травми.
Актуальність. Травми щелеп з порушенням цілісності кісткової тканини різного ґенезу належать до найчастіших причин звертання пацієнтів в клініку щелепно-лицевої хірургії. Видалення зубів, зокрема – атипове, також є причиною порушення цілісності кісткової тканини коміркових ділянок щелеп, відновлення якої є необхідною умовою для якісного протезування та забезпечення функціональної спроможності жувального апарату. Сьогодні недостатньо вивченими залишаються зміни, які виникають у зруйнованій кістковій тканині та закономірності їх динаміки впродовж періоду відновлення цілісності пошкодженої ділянки кістки на мікроструктурному рівні. Мета роботи – з’ясування особливостей структурної перебудови кісткової тканини коміркової частини тіла нижньої щелепи кролика впродовж 15 діб після нанесення кісткоруйнуючої травми. Методи. Дослідження виконане на 20 статевозрілих кроликах у віці 6-7 місяців, вагою 2,5-3 кг. Всіх тварин було розділено на експериментальну (15 тварин) та контрольну (5 тварин) групи. Тваринам експериментальної групи під комбінованим знечуленням білатерально в ділянці коміркової частини нижньої щелепи наносили кісткоруйнуючу травму шляхом порушення цілісності кісткової тканини за допомогою стоматологічного бора. Тварин виводили з експерименту через 1, 8 та 15 діб. Структуру кісткової тканини вивчали на гістологічних препаратах, забарвлених гематоксиліном та еозином традиційним методом. Результати. Встановлено, що впродовж 15 діб після нанесення кісткоруйнуючої травми кісткова тканина коміркової частини нижньої щелепи має виражені зміни, які візуалізуються на мікроструктурному рівні. Через одну добу після нанесення травми по пери-метру дефекту,виявлено порушення архітектоніки та руйнування остеонного шару з гомогенізацією кісткових пластинок. У віддалених зонах – дезорганізація та гомогенізація кісткових пластинок остеона, поява великої кількості резорбційних лакун. Через вісім діб після травми по периметру порожнини дефекту спостерігали гомогенізацію матриксу прилеглої кістки та появу резорбційних порожнин. На 15-ту добу експерименту в ділянці дефекту спостерігали ознаки глибокої дезорганізації пластинчастої кістки, за-лишки резорбційних лакун та заповнені тканинним детритом і фібрином резорбційні порожнини. Висновок. Проведені дослідження свідчать про гостру реакцію кісткової тканини щелепи у відповідь на ятрогенний чинник, яким є кісткоруйнуюча травма. На початках така реакція проявлялася у вигляді нагромадження дезорганізованих структур кістки а в подальшому включалися механізми лізису безповоротно втрачених структур, з очищенням території майбутньої регенерації.
Ключові слова: кісткова тканина, кісткоруйнуюча травма, нижня щелепа, резорбція, регенерація

Dynamics of structural changes in the bone tissue of the jaw after a bone-destructive trauma.

Background. Injuries of the jaws with a violation of the integrity of the bone tissue of various genesis are among the most frequent reasons for patients to visit the maxillofacial surgery clinic. Removal of teeth, including atypical, is also causes a violation of the integrity of the bone tissue of the alveolar part of the jaws, the restoration of which is a neces-sary condition for high-quality prosthetics and ensuring the functional capacity of the chewing apparatus. However, the changes that occur in the destroyed bone tissue and the patterns of their dynamics during the period of restoration of the in-tegrity of the damaged bone area at the microstructural level remain insufficiently studied. The purpose of the work is to find out the features of the structural reconstruction of the bone tissue of the alveolar part of the rabbit lower jaw body within 15 days after the infliction of a bone-destructive injury. Methods. Research was done on 20 adult 6–7-month-old rabbits, having 2.5-3 kg weight, which were segregated into experimental (15 animals) and control (5 animals) groups. The animals of the experimental group were subjected to combined anesthesia bilaterally in the alveolar part of the lower jaw with a bone-destructive injury by breaking the integrity of the bone tissue with the help of a dental drill. Animals were taken out of the experiment after 1, 8 and 15 days. The structure of bone tissue was studied on histological slides stained by traditional meth-od with hematoxylin and eosin. Results. It was established that within 15 days after inflicting traumatic bone injury, the bone tissue of the alveolar part of the lower jaw has pronounced changes, which are visualized at the microstructural level. One day after inflicting the trauma around the defect, architectonic violations and destruction of the osteon layer with homogeni-zation of the bone plates were detected. In distant zones – disorganization and homogenization of osteon bone plates, the appearance of a large number of resorption lacunae. Eight days after the injury, the homogenization of the adjacent bone matrix and the appearance of resorption cavities were observed along the perimeter of the defect cavity. On the 15th day of the experiment, signs of deep disorganization of lamellar bone, remnants of resorption lacunae, and resorption cavities filled with tissue detritus and fibrin were observed in the area of the defect. Conclusion. The conducted studies indicate an acute reaction of the bone tissue of the jaw in response to an iatrogenic factor, which is a bone-destructive injury. At the beginning, this reaction manifested itself in the form of accumulation of disorganized bone structures, and later the mechanisms of lysis of irreversibly lost structures were activated, with the cleaning of the territory of future regeneration.

Key words: bone tissue, bone-destructive trauma, lower jaw, resorption, regeneration.

Over the 1 year and 3 months, Ukrainian people, and especially Ukrainian medical community, keep resilience in this awful full-scale Russian invasion of our country. Due to our brave defenders, Ukrainian Armed Forces, we have the opportunity to live and work. Also during last months all regions of Ukraine experienced horrible missile attacks of Russian invaders.

УДК 577.161.3:546.23:615.825.1:616.12-008.331.1

Анотація

Артеріальна гіпертензія залишається однією з основних проблем сучасної медицини, оскільки є патогенетичним фактором великої кількості серцево-судинних захворювань та причин передчасної смерті.

Мета дослідження - визначити та порівняти вміст сульфгідрильних груп плазми і крові й відновленого глутатіону еритроцитів у пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ стадії до та після дозованого фізичного навантаження на фоні уживання вітаміну Е та селену.

Матеріал і методи. 60 пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ стадії та 30 практично здорових осіб. Обстежувані особи виконували на велоергометрі двоступеневе фізичне навантаження з інтенсивністю, яка відповідала 50 % і 75 % належного максимального споживання кисню організмом. Тривалість навантаження дорівнювала 5 хв на кожному ступені з трихвилинним відпочинком між ними. Забір крові з ліктьової вени проводився перед велоергометрією та через 5 хвилин після неї. У пацієнтів до та після фізичного навантаження визначали вміст сульфгідрильних груп плазми й еритроцитів і відновленого глутатіону еритроцитів. Обстеження проводилось двічі - до та після уживання вітаміну Е і селену.

Результати й обговорення. Оскільки негайною відповіддю на велоергометрію є зміни рівня небілкових сульфгідрильних груп еритроцитів (зниження), можна припустити, що саме вони беруть участь у формуванні первинної компенсаторної реакції у відповідь на фізичне напруження в осіб з артеріальною гіпертензією.

Висновки. Таким чином, зниження рівня небілкових сульфгідрильних груп еритроцитів дає можливість оцінити ступінь стресу, який впливає на організм людини, а також покращення антиоксидантного захисту у пацієнтів з артеріальною гіпертензією після уживання вітаміну Е та селену як до, так і після фізичного навантаження.

УДК 611.716.4-001.5-018.4:612.015.7]-08

Властивості кісткової тканини, зокрема її міцність і твердість, залежать від мінерального компонента кістки. Метою нашої роботи стало дослідження вмісту чотирьох мінеральних макроелементів: кальцію, фосфору, магнію та натрію у кістковій тканині нижньої щелепи кролика та аналіз його посттравматичної динаміки. Дослідження проведене на 20 статевозрілих кроликах у віці 6-7 місяців, вагою 2,5-3,0 кг. Усіх тварин розподілено на експериментальну (15 тварин) та контрольну (5 тварин) групи. Тваринам експериментальної групи під комбінованим знеболенням білатерально наносили кістковоруйнівну травму шляхом порушення цілісності кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи за допомогою стоматологічного бора. Тварин виводили з експерименту через 1, 2 і 3 тижні після нанесення травми, після чого проводили дезартикуляцію нижньої щелепи. Для визначення мінерального складу кісткової тканини використовували метод атомно- абсорбційного спектрального аналізу. Визначали вміст чотирьох мінеральних елементів (Ca, P, Mg, Na). Встановлено, що вміст кальцію до кінця першого тижня після нанесення травми збільшується більше, ніж у два рази, до кінця другого тижня незначно знижується, а впродовж третього тижня знову незначно збільшується. Вміст фосфору в кістковій тканині збільшується до кінця першого тижня після травми, а впродовж наступних
двох тижнів знижується. Кількість натрію до кінця першого тижня після травми незначно знижується, а впродовж наступних двох тижнів збільшується і в кінці третього тижня перевищує норму. Кількість магнію у кістковій тканині знижується упродовж двох тижнів після нанесення травми, а до кінця третього тижня збільшується, практично повертаючись до нормальних показників. Результати проведеного дослідження дали змогу зробити висновок про те, що впродовж трьох тижнів після нанесення хірургічної кістковоруйнівної травми досліджувані макроелементи кісткової тканини мають виражену динаміку, різну та характерну для кожного елемента.
Ключові слова: кісткова тканини, мінеральний склад, кістковоруйнівна травма, нижня щелепа.

DYNAMICS OF BONE MINERAL COMPOSITION OF RABBIT LOWER JAW AFTER
BONE-DESTRUCTIVE TRAUMA
Abstract. The properties of bone tissue, in particular its strength and hardness, depend on the mineral component of the bone. The aim of our work was to study the content of four mineral macronutrients – calcium, phosphorus, magnesium and sodium in the bone tissue of the rabbit lower jaw and to analyze the posttraumatic dynamics.

Research was done on 20 adult 6-7-month-old rabbits, having 2.5-3.0 kg weight, which were segregated into experimental (15 animals) and control (5 animals) groups. Animals of the experimental group under combined anesthesia were subjected to bilateral bone-destructive trauma with a dental drill, that disrupted the integrity of the bone tissue of the alveolar part of the lower jaw. 1, 2, and 3 weeks after the injury the animals were taken out of the experiment, and were subjected to lower jaw disarticulation. To determine the mineral composition of the bone tissue, we used the method of atomic absorption spectral analysis. The content of four mineral elements (Ca, P, Mg, Na) was determined. It was found that calcium content more than doubled by the end of the fi rst week after injury, slightly decreased by the end of the second week, and slightly increased again during the third week. Bone phosphorus content increases by the end of the fi rst week after injury, and decreases during the next two weeks. The amount of sodium decreases slightly at the end of the fi rst week after injury, but increases during the next two weeks and exceeds the norm at the end of the third week. The amount of magnesium in the bone tissue decreases during the two weeks after injury, and increases by the end of the third week, almost returning to normal levels. The results of the study allowed us to conclude that within three weeks after surgical bone-destructive trauma, the studied macronutrients in bone tissue have a pronounced dynamic, diff erent and specifi c for each element.
Key words: Bone tissue, mineral composition, bone-destructive trauma, lower jaw

The aim: To evaluate anthropometric, hemodynamic parameters, as well as changes in blood and leptin lipid spectrum in children and adults with overweight and obesity.
Materials and methods: We examined 68 overweight children and 90 patients with obesity in combination with stage 2, grade 2 AH who were electively inpatient. The control group consisted of practically healthy individuals – 20 adults and 55 children.
Results: Obesity in childhood isaccompanied by the development of dyslipidemia, hypercholesterolemia, hyperleptinemia and hypertension, and in adulthood may be an additional risk factor for cardiovascular disease, in particular AH. According to the study, total leptin level in overweight children was significantly higher compared to the control group (p<0.01). The concentration of leptin in patients with hypertension in combination with obesity was 3 times higher compared to the control group (p<0.01)
Conclusions: Thus, obesity or overweight, accompanied by hyperleptinemia and an increase in the proatherogenic fractions of the blood lipid spectrum, is an important problem that needs to be addressed in childhood to prevent cardiovascular disease in adulthood.