Проблема формування професійних якостей у медсестер є важливим напрямом досліджень у галузі педагогіки, психології та медицини. Професійна компетентність охоплює здатність швидко орієнтуватися, приймати рішення та надавати допомогу в критичних ситуаціях, а також розвиток професійних якостей, що є індивідуальними характеристиками, які впливають на ефективність діяльності й успішність виконання завдань. Система цих якостей виступає внутрішніми умовами, що визначають реалізацію зовнішніх вимог до професійної діяльності.
УДК 61:377:614.24
Проблема формування професійних якостей у медсестер є важливим напрямом досліджень у галузі педагогіки, психології та медицини. Професійна компетентність охоплює здатність швидко орієнтуватися, приймати рішення та надавати допомогу в критичних ситуаціях, а також розвиток професійних якостей, що є індивідуальними характеристиками, які впливають на ефективність діяльності й успішність виконання завдань. Система цих якостей виступає внутрішніми умовами, що визначають реалізацію зовнішніх вимог до професійної діяльності.
Проблема антибіотикорезистентності має глобальні масштаби і загрожує повернути нас у доантибіотичну еру. Нераціональне використання
антибіотиків, як у медицині, так і в тваринництві, призводить до появи бактерій, стійких до дії цих препаратів. Це означає, що навіть незначні інфекції можуть стати смертельними, а хірургічні операції – надзвичайно ризикованими. Крім того, антибіотикорезистентність завдає значної шкоди економіці, збільшуючи витрати на охорону здоров’я, знижуючи продуктивність праці та гальмуючи розвиток багатьох галузей. Щоб протистояти цій загрозі, необхідно вживати комплексних заходів, включаючи посилення контролю за використанням антибіотиків, розробку нових препаратів, а також проведення масштабних освітніх кампаній.
Епідемія туберкульозу (ТБ) має місце в усьому Світі. Дана хвороба не подолана в жодній країні. Вона відбувається відповідно до певних
закономірностей. Однак швидкість, з якою ТБ виникає в конкретному регіоні, та її масштаби можуть різнитись залежно від певних чинників: початкових епідеміологічних показників, часу початку впровадження систематичних заходів щодо боротьби з цією хворобою та їх
ефективності, матеріальних можливостей системи охорони здоров’я та соціально-економічного розвитку країни, стану захворюваності на різні хвороби і таке інше.
Порушення вуглеводного обміну — одна з найпоширеніших патологій метаболізму, яка супроводжується значними змінами в гомеостазі організму та серйозними системними ускладненнями. Цукровий діабет, як найбільш відома форма таких порушень, характеризується хронічною гіперглікемією, що виникає внаслідок абсолютного або відносного дефіциту інсуліну. У процесі прогресування захворювання уражаються серцево-судинна, нервова, сечовидільна системи, що відображається на показниках крові.
Оцінка клінічних та біохімічних показників крові є важливим інструментом для раннього виявлення ускладнень, контролю за перебігом хвороби та корекції терапії. Наразі існує потреба у систематизації даних про стан деяких показників крові пацієнтів із порушеннями вуглеводного обміну для формування ефективної моделі моніторингу. Актуальність дослідження полягає в необхідності поглибленого аналізу змін у показниках крові як маркерів метаболічного дисбалансу, що дозволяє поліпшити якість лікувально-діагностичних підходів до пацієнтів з цукровим діабетом.