УДК 614.2:005.96:[613: 59.964.2]:303.62 

 Мета: ідентифікація ключових характеристик самосприйняття стану здоров’я керівниками закладів охорони здоров’я та обґрунтування його ролі як чинника управлінської спроможності і кадрової стійкості в умовах трансформацій системи охорони здоров’я.
 Матеріали і методи. Проведено кількісне одноразове опитування n=327 керівників Львівської області (Р=83,4 % від генеральної сукупності) за репрезентативної вибірки (SE=1,12 %, Е=±2,2 %, p < 0,001). Дані збиралися авторською анкетою, орієнтованою на виявлення медичних станів, переважно серцево-судинної патології, а обробка проведена за допомогою MS Excel із застосуванням медико-статистичних методів та системного аналізу.
 Результати. Виявлено дисбаланс у кадровому забезпеченні сільських територій (Р=91,1% керівників працюють у містах), тоді як у гендерному складі переважають жінки (Р=70,6%), а віковий розподіл охоплює продуктивні групи, що дає змогу розраховувати на міжгенераційний обмін досвідом і водночас потребує індивідуального підходу до профілактики хронічних захворювань. 
Доведено, що близько Р=66,7% оцінюють своє здоров’я як добре та відмінне, а Р=25,7% – як задовільне, що вказує на можливі ризики, пов’язані з професійним стресом і віковими змінами. Найпоширеніші медичні стани у здорових респондентів свідчать про обмежену діагностичну обізнаність у стані власного здоров’я серед управлінців.
 Установлені кластери ризику (кардіометаболічний, атеросклеротичний і кластер недостатнього обстеження) засвідчують наявність структурованих груп медичних загроз, що потенційно впливають на функціональну спроможність та довготривалу працездатність керівників у сфері охорони здоров’я, тоді як обрахований індекс здоров’я HSI ≈ 0,77 свідчить про помірно добрий загальний стан керівників. Усе це у цілому засвідчує недооцінку управлінцями серйозності власного стану здоров’я та вказує на потребу в підвищенні медичної обізнаності щодо особистих ризиків у здоров’ї.
 Висновки. Отримані результати мають прикладну цінність як аналітична основа для вдосконалення кадрової політики в охороні здоров’я, сприяючи реалізації нормативних вимог та формуванню стратегій підтримки управлінської спроможності на засадах збереження здоров’я, профілактики вигорання й забезпечення життєздатності керівників і кадрової стійкості медичної галузі.
 КЛЮЧОВІ СЛОВА: здоров’я; система охорони здоров’я; керівники; соціологічне дослідження; самооцінка здоров’я; медичні стани; серцево-судинна патологія; індекс здоров’я; особливості; кадровий ресурс. 

Purpose: to identify key characteristics of health self-perception among healthcare facility managers and to substantiate its role as a factor of managerial capacity and workforce stability amid healthcare system transforma tions.
 Materials and Methods. A quantitative, cross-sectional survey was conducted among n = 327 managers in the Lviv region (83.4% of the total population), with a representative sample (SE = 1.12%, E = ±2.2%, p < 0.001). Data were collected using a structured author-developed questionnaire focused on medical conditions, primarily cardio vascular pathology, and processed using MS Excel with application of medical-statistical methods and systems analysis.
 Results. A significant urban–rural staffing imbalance was identified (Р=91.1% of managers work in cities). Women comprised Р=70.6% of the managerial staff, and the age distribution covered productive groups, allowing intergenerational exchange of experience while necessitating individualized approaches to chronic disease preven tion. Approximately Р=66.7% rated their health as good or excellent, while Р=25.7% assessed it as satisfactory, ndicating potential risks associated with occupational stress and aging. The most common medical conditions among respondents indicate limited diagnostic awareness of their own health among managers. Three risk clusters were identified: cardiometabolic, atherosclerotic, and insufficient screening, potentially affecting functional capac ity and long-term workability. The calculated Health Status Index (HSI ≈ 0.77) indicated a moderately good overall health status, highlighting underestimation of personal health risks and the need to improve health literacy among 
managers.

Key features of self-assessed health provide a basis for optimizing HR policies and developing pragmatic strategies to maintain managerial functional capacity, focusing on health preservation and burnout prevention.
 Conclusion. The findings have practical value as an analytical basis for improving HR policies in healthcare, supporting compliance with regulatory requirements and developing strategies to maintain managerial capacity through health preservation, burnout prevention, and ensuring the viability of managers and workforce stability.
 KEY WORDS: health; healthcare system; managers; sociological survey; self-assessed health; medical conditions; cardiovascular pathology; health index; characteristics; workforce

616-001.41:616.212-089.844

Великі дефекти носа після укусів собак - складна про­блема, вирішення якої можливе за умови оптималь­
ного вибору шкірного трансплантата та фахового виконання хірургічного втручання в якнайкоротший
час після нанесення травми.
Мета. Визначити доцільність застосування ротацій­ного парамедіанного повношарового клаптя з чола
для реконструкції дефектів носа після укусу собаки.
Матеріал і методи. Протягом шести років (2017-2023) у Львівський обласний госпіталь ветеранів вій-ни та репресованих імені Юрія Липи Львова швидкою медичною допомогою привезено 6 постраждалих з
кусаними ранами носа, через 4-7 годин від отримання травми. Всі пацієнти були чоловічої статі віком від
22 до 51 року. У зв'язку з відсутністю документальної інформації щодо щеплень, усім пацієнтам проведено
пасивну профілактику правцю. Згідно діючих наста­нов, повідомлено відповідні служби про нанесення укусів тваринами. Ретельно виконували первинну хірур­гічну обробку рани (промивання ізотонічним розчином
натрію хлориду, видалення згустків крові, нежиттє­здатних частин тканин, деконтамінація шкіри миль­
ним розчином та водним - йоду), що створило мож­ливості до ревізії рани на всю глибину. Ушкоджень
кістки чи хряща не встановлено в жодному випадку, натомість дефект м'яких тканин був значним. Усіх
постраждалих оперовано упродовж першої ооби пе­ребування в клініці під ендотрахеальним наркозам.
Тривалість втручання - 91-210 хвилин. Призначення антибіотиків широкого спектру дії починали перед
хірургічним втручанням і продовжували до 5-7 дня. Післяопераційний період - без ускладнень. Прижив­лення трансплантату було в кожному випадку. Кос­метичний прикінцевий результат не викликав засте­режень у всіх пацієнтів.
Результати. Пацієнтам застосовано класичне двоетапне хірургічне лікування. Першим виконували плас­тику парамедіанним клаптем чола. Вибір донорської ділянки був обумовлений близькістю шкіри лоба до
кольору і текстури носа. Окрім того, краї шкіри чола після виділення трансплантата, будучи мобілізова­ними гострім та тупим способами, можуть бути зшиті без натягу. Складніш моментом операції вва­жаємо визначення достатнього за розміром і фор­мою трансплантата (не більший і в жодному разі не менший). Натяг тканин вважаємо неприпусти­мою помилкою, яка може призвести до некрозу тка­нин, нагноєнню, відтак - незадовільному косметич­ному результату. Після ретельного гемостазу рани зашивали вузловими швами (Ргоіепе 4-5,0). Другим етапом пластики м'яких тканих носа було проведено відсічення харчуючої ніжки на 30-35 день.
Обговорення. Укус собаки є одним з найпоширеніших видів укусів тварин. На його частку припадає від
26,8% до 56,5% травм голови та шиї. Близько 1-2% пацієнтів з укусами потребують госпіталізації. Най­
поширенішим місцем укусу голови та шиї є верхня губа - 37,8%, ніс - близько 20,6%. Хірургічне втручання
з використанням лобного клаптя займає менше часу, не обмежує моторику пацієнта після операції та не
обмежує споживання їжі на відміну від реконструк­тивних операцій, в яких для закриття м'якотканинних дефектів носа використовється клапті з інших частин тіла, наприклад передпліччя (італійська плас­тика), що займає більше часу, ніж операція на чолі, обмежує рухи тіла пацієнта протягам певного періоду після операції і потребує більше етапів для до­сягнення доброго естетичного вигляду. Підсумовую­ чи, хірург, який реконструює ніс після укусу собаки, повинен розглядати ймовірність використання лоб­ного клаптя як ключового хірургічного методу.
Висновок. Кусані рани носа різняться за формою, розмірами і глибиною дефекту. Реконструкція м'якотканинних великих дефектів носа після укусів собак лобним ротаційним трансплантатом дає хороші від­
далені результати при умові фахового її виконання.

618.11-006.2-031-06:612.015.3]-055.2-085.874.2

The purpose of the study is to substantiate, based on a review of literary sources, the effectiveness of various types of diet therapy as an initial method of treatment in women with polycystic ovary syndrome and insulin resistance, their effect on the normalization of the menstrual cycle, correction of metabolic disorders and reduction of the level of insulin resistance. From 2018 to 2024 40 articles were analyzed with key words: polycystic ovary syndrome (PCOS), insulin resistance, diet therapy, Mediterranean diet, ketogenic diet, low-carbohydrate diet, low-fat diet, Homeostasis model assessment (HOMA) according to which a review of the available literature was conducted in PubMed, National Library of Medicine, Medscape. The study did not include pregnant, lactating women who took hormonal therapy and/or insulin sensitizers during the last 2 months, had liver, kidney, and heart diseases that failed local treatment of hirsutism, with congenital hyperplasia of the adrenal glands, androgen-secreting tumors, Cushing's syndrome. A review and analysis of studies on the effects of a ketogenic diet for 12 weeks, in which 14 overweight women with a diagnosis of polycystic ovary syndrome, participated. 40 articles were studied using bibliographic and analytical methods. At the beginning of the study patients had HOMA-IR above 2.5, which confirms insulin resistance. After using ketogenic diet, a significant decrease in the level of glucose, insulin, and, therefore, the HOMA index was observed. There were significant changes in lipid profiles with a decrease in triglycerides, total cholesterol, and low-density lipoproteins along with increases in high-density lipoprotein. Anthropometric measurements revealed a weight loss of 8.78 kg and a significant decrease in the body mass index of 3.18. A study of 72 women with PCOS showed a superior efficacy of a Mediterranean diet (MED) combined with a low-carbohydrate (LC) diet versus a low-fat diet alone. In patients who used the combination of MED/LC diet, in 86.7% of cases, the regular menstrual cycle was restored, and pregnancy occurred.

 УДК 222.11:241.7:613.2

Вступ. Сьогодні в духовному житті людини аксіомою є той факт, що від часу гріхопадіння Адама і Єви в Едемі певної еволюції в суспільному житті людей зазнало їхнє земне буття у бік поступового скорочення тривалости життя. З цієї причини й зроблено спробу науково з’ясувати такі складники тривалости життя людини на Землі, як спосіб життя та їстівні продукти у прабатьків людства Адама і Єви в Едемі. 
Мета. З’ясувати Господні настанови для родоначальників людства Адама і Єви про буття й харчування в Едемі як перший Божий варіант здорового способу життя і свідчення важливости цього для тривалости повсякденного життя і здоров’я людини в XXI сторіччі.
 Матеріали й методи. Виконано епідеміологічне одномоментне суцільне дослідження Святого Письма з використанням низки наукових епідеміологічних та  історичних методів дослідження з урахуванням принципів системности. 
Результати. З’ясовано, що для створених і поселених Господом Богом в Едемському саду перших людей Творець Всесвіту запровадив повсякденні настанови щодо проживання та їстівних продуктів, яких вони неухильно дотримувалися упродовж семи років. Визначений Богом зміст буття й харчування уможливив Адамові і Єві мати прекрасні духовні й фізичні сили, світлий розум, чисте серце і добру волю, проживати в гармонії з навколишнім рослинним і тваринним світом, бачити й спілкуватися із Всевишнім, який освічу вав і розвивав їхній розум та оберігав Своєю Благодаттю, а вони цілковито опановували Господні науки.
 Аргументовано, що порушення визначеного Господом способу життя через харчові продукти «стало наріжним каменем» у подальшому співіснуванні перших людей з Богом, що привело їх до гріхопадіння.
 Розгніваний такою поведінкою Адама і Єви Бог-Творець різко перемінив для них місце, стиль життя і спосіб харчування, прирікши їх і наступний рід людський на хвороби, старість і смерть, а також змінив і власний рукотворний об’єкт – сушу на середовища рослинного і тваринного світу.
 Висновки. Господні настанови родоначальникам людства Адамові і Єві в Раю про спосіб їхнього життя та їстівні продукти доцільно інтерпретувати в новітньому кризовому стані як індивідуального, так і громадського здоров’я як першу модель здорового способу життя для людини згідно з настановами Бога, де базисом для населення християнської держави Україна (67,9 % громадян вважають себе вірянами, 62,3 % – сповідують православ’я) зостається дотримання Божих заповідей. 
Ключові слова: Господь Бог, перші люди,  Божі настанови, їстівні продукти, перша модель здорового способу життя. 

Introduction. An axiom for current spiritual life of a person is the fact that since the fall of Adam and Eve in Eden, a certain evolution in the social life of people caused gradual shortening of their lifespan. With this regard an attempt was made to figure out which elements of lifestyle and edible products of mankind progenitors – Adam and Eve in Eden – influenced the  duration of human life on the Earth.
 The aim of the srudy. Clarification of God's instructions to the progenitors of mankind – Adam and Eve – about mode of everyday life and food consumption in Eden as God's first option for a healthy lifestyle and evidence the importance of these instructions for the duration of life and human health in the XXI century.
 Materials and methods. The epidemiological, one-time, continuous study of the Holy Scriptures was carried out using several scientific, epidemiological, and historical research methods, taking into account the principles of systematicity. 
Results. It was found out that for the first people created by the Lord God, who were settled in the Garden of Eden, the Creator of the Universe established daily guidelines for living and edible products, which they consistently followed for seven years. 
The mode of life and nutrition standards established by God allowed Adam and Eve to have excellent spiritual and physical strength, bright mind, pure heart, and good will, to live in harmony with the surrounding plant and animal world, and to be able to see and communicate with God, who enlightened and developed their mind and protected them with His grace, and they completely mastered the Lord's sciences.
 As revealed the violation of the mode of life established by the Lord through food products “became the cornerstone” in the further coexistence of the first people with God, which led them to fall into sin. 
It is argued that when God, the Creator of the Universe, angered by such behavior of Adam and Eve, drastically changed their location, lifestyle, and way of food consumption, dooming them and the next human race to disease, old age, and death. The Creator of the World also changed his own man-made object – land – on the environment of the plant and animal world.
Conclusions. The Lord's instructions to the mankind progenitors – Adam and Eve in Paradise – about mode of their living and edible products should be interpreted taking into consideration modern crisis of both individual and public health as the first model of a healthy lifestyle for a person according to the instructions of God. Regarding Ukraine, the Christian country, 67.9 % citizens of which consider themselves believers, and 62.3 % profess Orthodoxy, the observance of these commandments of God remains crucial obcion.
 Keywords: God, the first people, God's instructions, edible products, the first model of a healthy lifestyle