УДК 614.2:616.12-008.331.1-05:314.44 

Мета дослідження. Обгрунтування медико-соціальних особливостей у стані захворюваності гіпертонічною хворобою населення України.
Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження де проаналізовані статистичні дані МОЗ та Держаної служби статистики України (2002–2018) зі зведенням та опрацюванням їх у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016 при використанні низки наукових медико-статистичних методів дослідження з врахуванням принципів системності.
Результати. До особливостей у стані захворюваності населення України гіпертонічною хворобою доречно віднести осіб вікової категорії 18 років і старше, де дана патологія реєструється в Рпер=99,8% та Рзаг=99,9% від загального числа всіх випадків даної патології; осіб працездатного віку (Рпер=54,7% та Рзаг=43,5%) та жіночої статі (Рпер=59,1% і Рзаг=60,8%), а також мешканців міст (Рпер=67,8% та Рзаг=69,1%). 
Висновки. Встановлені медико-соціальні особливості у захворюваності гіпертонічною хворобою серед населення України (доросле і працездатне населення; жінки та міські жителі) засвідчують про значний негативний вплив ГХ на стан громадського здоров’я, що потребує напрацювання на рівні держави та впровадження до практичної здоровохорони програмних цільових дієвих та ефективних превентивних заходів з метою мінімізації факторів ризику у виникненні та подальшому прогресуванні гіпертонічної хвороби.
Ключові слова: Україна, населення, гіпертонічна хвороба, первинна та загальна захворюваність, діти, дорослі, працездатні особи, чоловіки, жінки, місто, село, особливості, профілактика

Purpose of the study. A substantiation of medical and social peculiarities in the state of the hypertonic disease morbidity of the population of Ukraine.

Materials and methods. An epidemiological, cross-sectional, continuous, prospective scientific study was conducted, where the statistical data of the Ministry of Health and the State Statistics Service of Ukraine (2002–2018) were analyzed, summarized and processed in spreadsheets of Microsoft Office Excel 2016 using a number of scientific medical and statistical research methods, taking into account the systematic principles.
Results. The peculiarities in the state of hypertonic disease morbidity of the population of Ukraine should include persons aged 18 years and older, where this pathology was registered in Рpr=99.8% and Рgen=99.9% from the total number of all cases of this pathology; persons of working age (Рpr=54.7% and Рgen=43.5%) and female persons (Рpr=59.1% and Рgen=60.8%), and urban residents (Рpr=67.8% and Рgen=69.1%). 
Conclusions. The established medical and social peculiarities in the hypertonic disease morbidity among the population of Ukraine (adults and population of working age; women and urban residents) confirm a significant negative impact of hypertonic disease on public health state, which requires the development at the state level of target program effective and efficient preventive measures to minimize risk factors in the occurrence and further 
progression of hypertonic disease.
Key words: Ukraine, population, hypertonic disease, primary and general morbidity, children, adults, persons of working age, men, women, city, village, peculiarities, prevention.

 УДК: 616.12-008.331.1-036.2(477)

Мета дослідження. Обґрунтування біостатистичних тенденцій у стані захворюваності серед населення Україні гіпертонічною хворобою та її причетності до наяних патологій класу хвороб системи кровообігу.
Матеріал і методи. Проведено епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використання статистичних даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держаної служби статистики України (1993 і 2017 рр.) зі зведенням їх та опрацюванням у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016 з використання ретроспективного, біостатистичних та абстрактного методі дослідження, а також методів викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу і принципів системності.
Результати й обговорення. Наслідки достеменно посвідчують про стійке зростання усіх форм гіпертонічної хвороби серед населення України за досліджуваний часовий період на Рзр=119,8%, коли в 2017 році даною патологією було вражено nзаг=10388376 осіб, при показ

Мета дослідження. Обґрунтування біостатистичних тенденцій у стані захворюваності серед населення Україні гіпертонічною хворобою та її причетності до наяних патологій класу хвороб системи кровообігу.
Матеріал і методи. Проведено епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використання статистичних даних Центру медичної статистики МОЗ України та Держаної служби статистики України (1993 і 2017 рр.) зі зведенням їх та опрацюванням у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel 2016 з використання ретроспективного, біостатистичних та абстрактного методі дослідження, а також методів викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу і принципів системності.
Результати й обговорення. Наслідки достеменно посвідчують про стійке зростання усіх форм гіпертонічної хвороби серед населення України за досліджуваний часовий період на Рзр=119,8%, коли в 2017 році даною патологією було вражено nзаг=10388376 осіб, при показнику поширення Рзаг= 29844,1о/оооо, що і засвідчує про наявний у кожного четвертого громадянина випадок ГХ, тоді як у Рперв=40,4% випадків ГХ супроводжувала ішемічну хворобу серця, у Рперв=23,1% - цереброваскулярні хвороби та у Рперв= 35,8%  - інсульти.
Висновки. Встановлено, що ГХ є одним з найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи та має прямий негативний вплив на стан соціально-економічного благополуччя та ресурсне забезпечення суспільства і вимагає, на тлі здобутих досягнень в етіопатології, діагностиці та лікуванні, від найвищих владних структур держави першочергових адекватних управлінських рішень профілактичного генезу щодо зміцнення здоров'я пацієнтів з ГХ та населення в контесті зміни способу їх життя згідно встановлених факторів ризику у виникненні даної патології.
Ключові слова: хвороби системи кровообігу, гіпертонічна хвороба, загальна та первинна захворюваність, тенденції, причетність, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні хвороби, інсульт.

Purpose of the study. A substantiation by the types of morbidity of biostatistic tendencies in the development of hypertonic disease and its involvement in the existing pathologies of the class of diseases of the circulatory system among the population of Ukraine. 
Material and methods. An epidemiological, cross-sectional, continuous, prospective scientific study was conducted with the use of statistical data of the Health Statistics Center of the Ministry of Health of Ukraine and the State Statistics Service of Ukraine (1993 and 2017) summarizing and processing them in spreadsheets of Microsoft Office Excel 2016 using retrospective, biostatistical and abstract research methods, as well as methods of copying, deductive awareness, structural-logical analysis and systematic principles.
Results and discussion. The results clearly indicated a steady increase in all forms of hypertonic disease among the population of Ukraine over the studied time period by Рincr=119.8%, when in 2017 this pathology affected ngen=10388376 persons, with the prevalence indicator Рgen= 29844.1о/оооо, which testified that every fourth citizen had a case of hypertonic disease, whereas the hypertonic disease accompanied ischemic heart disease in Рpr=40.4% of cases, in Рpr=23.1% - cerebrovascular disease and in Рpr= 35.8% - strokes.
Conclusions. It is established that hypertonic disease is one of the most common diseases of the cardiovascular system and has a direct negative impact on the state of socio-economic well-being and resource provision of society and requires, based on achievements in etiopathology, diagnos-tics and treatment, from the highest governmental structures of the state of the first priority ade-quate managerial decisions of preventive genesis on strengthening the health of patients with hy-pertonic disease and population in the context of changing their lifestyle according to established risk factors in the occurrence of this pathology.
Keywords: circulatory system diseases, hypertonic disease, general and primary morbidity, tendencies, involvement, ischemic heart disease, cerebrovascular disease, stroke.

Aim of investigation. The article summarizes the scientific idea of the epoch-making path of the detrimental effect of patient safety - medical error, in the practical activity of doctors around the world and substantiation of its place in the conditions of transformation of the system of medical care to the population of Ukraine to the European standards.The historical, bibliographic, abstract, historical and comparative, logical and analytical research methodologies are used, as well as deductive awareness, analogy, synchronization, structural and logical analysis taking into account the principles of systematization the current, passive, retrospective, continuous research is performed, where the scientific material is available domestic and foreign scientific medical information sources of various genesis, collected for processing using the electronic search engine Google in accordance with package of Microsoft Office 2016. Scientific novelty. For the first time the epochal way of formation of a detrimental consequence of patient safety - a medical error is systematically and scientifically substantiated, in the practical activity of doctors of the world and its place in the conditions of transformation of the system of medical care to the population of Ukraine to the European standards is substantiated. This allows the practitioner and the head of the body or institution of medical care convincingly and fully realize the importance of such a component of evidence-based medicine as patient safety, in the context of efficiency and cost-effectiveness of medical service; the patient - to understand the content of safety in the treatment process and the ability of the health care system to minimize risks in diagnostic, treatment, preventive and rehabilitation processes, and to the scientist from medicine to comprehend corresponding quality and efficiency in scientific researches. Conclusions. Based on world experience in the observance of patients' rights in the context of medical service safety, to create a patient safety system in Ukrainian medicine that will raise the medical practice of doctors to the European level in accordance with the principles of evidence-based medicine and minimize medical error according to its legal, psychological, deontological, spiritual, bioethical, social, economic and medical aspects.
Key words: history of medicine, medical care, patient safety, medical error, minimization, evidence-based medicine, doctor, patient, medical institution.

УДК 314:(330+355.1).001.36(477)

Мета дослідження – встановлення істотних особливостей у чисельності населення за 30-ть років незалежності - як основного базису людського ресурсу для економіки та Збро́йних си́л України. 
Матеріали та методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспек-тивне наукове дослідження з використання біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України за період 1991-2021 роки, з використанням комп’ютерного пакету Microsoft Office Excel (2021) при застосовуванні низки наукових медико-біостатистичних методів з врахуванням принципів системності. 
Результати. Вірогідно встановлені та науково обґрунтовані як кількісне зменшення населення країни за аналізовані роки на n=-10451713 осіб (Р=-20,1%), так і наявні диспропорції у його статевій (жінки М=53,7±0,7%; чоловіки М=46,3±0,6% у взаємозв’язку 1,2:1), територіальній (міські М=67,9±2,7% та сільські М=32,1±1,8% жителі у співвідношенні 2,1:1) та віковій (0-17 років М=20,6±0,5%; 18-59 років М=58,6±0,8% та 60 років і старше М=20,7±0,5%)  структурах, що напряму засвічує регресивний тип населення, стан депопуляції та старіння людності незалежної України.
Висновки. Результати свідчать про катастрофічну демографічну ситуацію в державі в контексті значного щорічного наростання регресивного типу населення, темпу депопуляції та процесу старіння серед населення України, що характеризується прямим негативним впливом на наявну потребу в людському ресурсі для економіки та Збройних Сил України.
Ключові слова: незалежна Україна; кількість населення; стать; вік; місце проживання; економіка; Збройні сили; регресивний тип; депопуляція; старіння.

The purpose of the study is to establish significant features in the number of the population for 30 years of independence as the main basis of human resources for the economy and the Armed Forces of Ukraine. 
Materials and methods. An epidemiological, single-moment, continuous, prospective scien-tific study was carried out using the biostatistical data of the database of the State Statistics Commit-tee of Ukraine for the period 1991-2021, using the Microsoft Office Excel (2021) computer package when applying several scientific medical and biostatistical methods, taking into account the princi-ples of systematicity. 
Results. The quantitative decrease of the population of the country over the analyzed years by n=-10451713 people (Р=-20.1%), and existing disproportions in its gender (women M=53.7±0.7%; men M= 46.3±0.6% in a ratio of 1.2:1), territorial (urban M=67.9±2.7% and rural M=32.1±1.8% residents in the ratio of 2.1:1) and age (0-17 years M=20.6±0.5%; 18-59 years M=58.6±0.8% and 60 years and older M=20.7±0.5%) structures were reliably established and scientifically substantiated, which directly show the regressive type of population, state of depopulation and the aging process of the population of independ-ent Ukraine.
Conclusions. The results indicate a catastrophic demographic situation in the country in the context of a significant annual increase of the regressive type of population, in the rate of depopulation and the aging process among the population of Ukraine, which is characterized by a direct negative impact on the existing need for human resources for the economy and the Armed Forces of Ukraine.
Keywords: independent Ukraine; the number of population; gender; age; place of residence; economy; Armed forces; regressive type; depopulation; aging.

УДК 613.6:[614.71:615.9:579.61]:636.5-047.44 

Анотація. Вітчизняне птахівництво є однією з найбільш прибуткових галузей тваринництва, що забезпечує швидке повернення вкладених коштів та динамічний приріст виробництва продукції. Під час використання сучасних технологій вирощування птиці обслуговуючий персонал на робочому місці зазнає сполученого та комбінованого впливу значної кількості шкідливих чинників виробничого середовища, які негативно впливають на стан їхнього здоров’я.

Метою дослідження є виявлення ризик-спрямованих чинників у птахівництві під час застосування інтенсивних технологій вирощування та забою птиці за даними гігієнічної оцінки умов праці та професійних ризиків для здоров’я птахівників.

Матеріал та методи. Огляд та узагальнення даних літератури, які стосуються впливу шкідливих чинників робочої зони птахоферми на здоров’я птахівників.

Результати. Основними ризиками і небезпеками, що слід уважати несприятливими чинниками середовища птахофабрики, є: фізична небезпека (ризик спотикання та падіння через вологу або слизьку поверхню, переміщення вручну важких предметів, що призводить до травм опорнорухового апарату, небезпека контакту з рухомими частинами годівниць або систем збору яєць); хімічна небезпека (вплив засобів для чищення, дезінфекції та пестицидів, які використовуються для підтримки гігієни та боротьби зі шкідниками, контакт із ліками та вакцинами, які можуть становити ризик, якщо не використовувати їх належним чином); біологічна небезпека (вплив високої насиченості робочої зони пташника пилом, пір’ям та продуктами життєдіяльності птиці, що може призвести до респіраторних проблем, таких як алергічні реакції або професійна астма, контакт із відходами птиці, які можуть містити шкідливі бактерії, такі як сальмонела або кишкова паличка); передача зоонозних захворювань (ризик зараження від птиці пташиним грипом або кампілобактеріозом, особливо під час обробки або обробки хворих птахів); психосоціальна небезпека (середовище високого стресу через щільний графік, велике робоче навантаження, відсутність соціальної підтримки чи спілкування серед працівників, що призводить до ізоляції чи конфліктів). Вивчення питань впливу шкідливих чинників закритого середовища птахофабрик на морфофункціональні, імунологічні показники здоров’я робітників та ризику їх захворюваності залишаєтьcя актуальним.

Висновки. В Україні не розроблена ризик-орієнтована система профілактики виробничо зумовленої захворюваності працівників птахогосподарств. Сучасні технологічні процеси спрямовані на безпечне вирощування птиці. Способи обробки для зниження контамінації поголів’я з патогенними мікроорганізмами, емісії шкідливих газів із підстилки і за рахунок цього підвищення продуктивних показників птиці забезпечують якість і кількість виробленої продукції. Проте вдосконалення цих способів та розроблення більш ефективних і екологічно безпечних залишаються актуальними науково-практичними завданнями, якими займається переважна більшість дослідників.

Аbstract. Domestic poultry farming is one of the most profitable branches of animal husbandry, which ensures a quick return on invested funds and a dynamic increase in production. During the use of modern poultry farming technologies, service personnel at the workplace are exposed to the associated and combined effects of a significant number of harmful factors of the production environment, which negatively affect their health

The purpose of the study is to identify risk-oriented factors in poultry farming during the application of intensive technologies for breeding and slaughtering poultry based on the data of a hygienic assessment of working conditions and occupational risks for the health of poultry breeders.

Material and methods. Review and generalization of literature data related to the influence of harmful factors of the working area of the poultry farm on the health of poultry breeders.

The results. The main risks and dangers that should be considered unfavorable factors of the poultry farm environment are: physical danger (the risk of tripping and falling due to wet or slippery surfaces, manual movement of heavy objects, which leads to injuries of the musculoskeletal system, the danger of contact with moving parts of feeders or egg collection system); chemical hazard (influence of cleaning agents, disinfectants and pesticides used to maintain hygiene and pests control, contact with medicines and vaccines that can pose a risk if not used properly); biological hazard (the impact of high saturation of the working area of the poultry house with dust, feathers and waste products of the birds, which can lead to respiratory problems such as allergic reactions or occupational asthma, contact with poultry biowaste that may contain harmful bacteria such as salmonella or E. coli); transmission of zoonotic diseases (risk of infection from poultry, such as avian influenza or campylobacteriosis, especially when handling or handling sick birds); psychosocial hazards (high stress environment due to tight schedule, heavy workload, lack of social support or communication among employees, leading to isolation or conflict) The study of the influence of harmful factors of the closed environment of poultry farms on the morphofunctional and immunological indicators of workers' health and the risk of their illness remains relevant.

Conclusions. Ukraine has not developed a risk-oriented system for the prevention of production-related morbidity of workers in poultry farms. Modern technological processes are aimed at safe breeding of poultry. Processing methods to reduce the contamination of livestock with pathogenic microorganisms, the emission of harmful gases from the litter and, due to this, increase the productivity of poultry, ensure the quality and quantity of produced products. However, the improvement of these methods and the development of more effective and ecologically safe ones remain relevant scientific and practical tasks, which are engaged in by the prevailing majority of researchers.