Background We examined the human toll and subsequent humanitarian crisis resulting from the Russian invasion of Ukraine, which began on 24 February 2022.

Method We extracted and analysed data resulting from Russian military attacks on Ukrainians between 24 February and 4 August 2022. The data tracked direct deaths and injuries, damage to healthcare infrastructure and the impact on health, the destruction of residences, infrastructure, communication systems, and utility services – all of which disrupted the lives of Ukrainians.

Results As of 4 August 2022, 5552 civilians were killed outright and 8513 injured in Ukraine as a result of Russian attacks. Local officials estimate as many as 24 328 people were also killed in mass atrocities, with Mariupol being the largest (n=22 000) such example. Aside from wide swaths of homes, schools, roads, and bridges destroyed, hospitals and health facilities from 21 cities across Ukraine came under attack. The disruption to water, gas, electricity, and internet services also extended to affect supplies of medications and other supplies owing to destroyed facilities or production that ceased due to the war. The data also show that Ukraine saw an increase in cases of HIV/AIDS, tuberculosis, and Coronavirus (COVID-19).

Conclusions The 2022 Russia-Ukraine War not only resulted in deaths and injuries but also impacted the lives and safety of Ukrainians through destruction of healthcare facilities and disrupted delivery of healthcare and supplies. The war is an ongoing humanitarian crisis given the continuing destruction of infrastructure and services that directly impact the well-being of human lives. The devastation, trauma and human cost of war will impact generations of Ukrainians to come.

УДК 616.5-002.525.2-031.81-06:616.12-008-039.5]-037-074

Резюме. Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна автоімунна недуга, за якої уражаються майже всі внутрішні органи і серед них – органи системи кровообігу (ОСК).

Мета. З’ясувати прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного черво-ного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу.

Матеріали і методи.  У дослідження включено 125 хворих на СЧВ із наявністю уражень ОСК, серед яких переважали жінки молодого віку. Хворих стратифікували за наявністю коморбідних синтропічних уражень ОСК. Результати опрацьовано у програмі «Exсel», статистично достовірною вважали різницю, якщо р < 0,050. Зв’язок вважали підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації ≥ 0,50 або коефіцієнт контингенції ≥ 0,30.

Результати. З’ясували, що для визначення ймовірности виникнення ангіопатії сітківки у хворих на СЧВ найкраще прогностичне значення має констеляція із ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для капіляриту – окремий маркер ↑ АлТ; для синдрому А. Г. М. Рейно – окремий маркер ↓ С3; для ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑  anti-ds  DNA  + ↑ anti-Sm; для атеросклерозу  –  ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑  ANA  + ↓ С4; для недостатности мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ антифосфоліпідних антитіл Ig М; для ущільнення мітрального клапана  –  ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑  ANA; для перикардіального випоту  – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту; для легеневої гіпертензії  –  гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds  DNA  + ↑  ANA; для міокардиту  –  окремий маркер ↓ С4; для ендокардиту  –  не виявлено; для симптоматичної артеріальної гіпертензії – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA  + ↑ anti-SSA (Ro); для тромбозу вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA.

Висновки. Для кожного коморбідного синтропічного ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак визначено діагностично цінні окремі лабораторні маркери або їхні констеляції, які мають найкраще прогностичне значення для визначення ймовірности виникнення цих уражень.

29 вересня – 1 жовтня 2022 р. у Кракові (Польща) відбулася міжнародна конференція 7th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM 2022). Цю престижну зустріч лікарів, які спеціалізуються на внутрішніх хворобах, щорічно організовують Польський інститут доказової медицини (Polski Instytut Evidence Based Medicine) та McMaster University (Канада) – батьківщина доказової медицини (EBM) і проблемно-зорієнтованого навчання (PBL) у співпраці з European Federation of Internal Medicine, International Society of Internal Medicine, Collegium Medicum Ягеллонського університету, American College of Physicians, Центром післядипломної медичної освіти у Варшаві, Польським товариством внутрішньої медицини, видавництвом Medycyna Praktyczna та 44 товариствами внутрішньої медицини з усього світу. Мета конференції – поділитися практичним досвідом, поглибити знання з певних медичних напрямів, що корисні на будь-якому рівні медичної освіти. Експерти з Європи та Північної Америки прочитали лекції про останні розробки в методології викладання медицини. 

УДК 617.731-007.23-02-036.1-07-08(048.8)

У статті представлено огляд та аналіз наукових праць щодо проблематики хронічної рецидивуючої запальної оптичної нейропатії, критеріїв її діагностики та методів лікування. Хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія, уперше описана в 2003 році, – це автоімунне запальне захворювання зорового нерва невідомої етіології, що супроводжується частими больовими епізодами оптичного невриту, з чіткою реакцією на стероїдну терапію та рецидивами після її відміни. Проведено аналіз закордонних праць, опублікованих у базах даних E-Library, CrossRef, PubMed, Web of Science, Scopus з метою систематизації даних щодо етіології, патогенезу, клінічних проявів, діагностичних критеріїв, диференційної діагностики та лікування цього патологічного стану. Установлено, що хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія є рідкісною, рецидивуючою, кортикостероїдно-залежною зоровою нейропатією, при якій відсутній інший неврологічний дефіцит, не виявляється етіологічний чинник та є діагнозом виключення. Важливість виявлення таких пацієнтів зумовлена тим, що призначення відповідної імуносупресивної терапії спричинює ремісію захворювання. 

Background: The patients with liver cirrhosis (LC) have autonomic nervous system (ANS) imbalance that can be evaluated by the heart rate variability (HRV) study. ANS imbalance results into cirrhotic cardiomyopathy (CCMP) and the most easily diagnosed feature of CCMP is the prolonged QT interval. Usually, in the literature not all HRV parameters are characterized, or their assessment period is short, not allowing covering all the important moments and therefore needing further study.

Material and Methods: In a randomized way with the preliminary stratification by the presence of LC 33 patients after signing the informed consent were examined. In addition to routine screening methods, all patients underwent 24-hour ECG monitoring.

Results: Patients with LC and syntropic CCMP have the ANS disorders with a HRV decrease, predominance of the sympathetic over the parasympathetic system, heart rate regulation at the humoral-metabolic level. The ANS disorders severity depend on the LC severity according to C. G. Child - R. N. Pugh criteria. During the analysis of the received results the significant positive correlation between the SDNN index and maxQT, avg QT, positive correlation between HF and max QTc, avg QTc were found. The diagnostic sensitivity of SDNN index and HF was high in the patients with LC and CCMP.

Conclusions: The ANS imbalance can be regarded as syntropic comorbid disorder in the cirrhotic patients. The diagnostic sensitivity of SDNN index and HF was found to be high in the patients with LC and CCMP, serving as diagnostic markers of CCMP.