УДК : 616.34-008.314.06:615.331]-036.1

Найпоширенішим ускладненням антибіотикотерапії є антибіотик-асоційована діарея (ААД). До факторів впливу на розвиток цієї патології належать: клас і кратність прийому антибіотика, вік пацієнта, тривалість госпіталізації, супутні соматичні захворювання та поєднане приймання препаратів, які знижують секрецію соляної кислоти шлунком. Патогенез AAД зумовлений зміною кишкової мікробіоти, надмірним ростом умовно-патогенних мікроорганізмів і прямою токсичністю ліків на кишківник. Менше 33% випадків AAД викликані Clostridioides difficile, тому важливим є ідентифікація інших патоген-етіологічних чинників. Лікування ААД є поетапним та потребує систематичного і комплексного підходу. Профілактика включає насамперед раціональне використання антибіотиків і дотримання працівниками закладів охорони здоров’я санітарно-гігієнічних норм.

ДК: 616.12-008.318:615.22

Резюме. Огляд рекомендацій Європейського товариства кардіологів із ведення хворих із фібриляцією передсердь (ФП) 2024 року містить оновлені та частково змінені настанови з лікування ФП згідно з основним принципом AFCARE, який включає C – «comorbidity and risk factor management» — втручання з метою корекції супутніх захворювань і факторів ризику; A — «avoid stroke and thromboembolism» — заходи з профілактики інсульту та тромбоемболії; R — «reduce symptoms by rate and rhythm control» — зменшення вираженості симптомів шляхом контролю частоти шлуночкових скорочень і контролю ритму; E — «evaluation and dynamic reassessment» — обстеження й динамічне спостереження.
Ключові слова: фібриляція передсердь, принцип AF-CARE, антикоагулянтна терапія.

Розвиток сфери охорони здоров’я (ОЗ) і успішна інтеграція у європейську медичну спільноту неможлива без достатньої цифрової грамотності практикуючого лікаря. До недавнього часу перелік компетентностей, необхідних для успішної цифровізації галузі ОЗ, не був чітко визначений в Україні. Впродовж серії
консультацій з вивчення цього питання, Міністерством Охорони Здоров’я України визначено ключові поняття та систематизовані дані, які відображені у документі «Концептуально-референтні рамки цифрових компетентностей для працівників ОЗ та її затвердження для подальшого використання» [1]. Документ представлений та затверджений на засіданні міжсекторальної робочої групи з питань розвитку інформаційної культури, цифрової грамотності та кібергігієни працівників сфери ОЗ 6 жовтня 2023 року. Після громадського обговорення документ було представлено 07.02.2024 року [1]. Підвищення рівня цифрової компетентності працівників ОЗ неможливий без створення новітнього освітнього середовища на всіх рівнях переддипломної і післядипломної освіти і є актуальною темою підготовки лікаря-спеціаліста.