Практичне спрямування навчального процесу при вивченні базової медичної дисципліни – анатомії людини є вимогою сучасного викладання у вищому медичному навчальному закладі. Вивчення анатомії людини традиційно розпочинається з розділу «Кісткова система». Студент одразу ж зустрічається з труднощами, пов’язаними із необхідністю засвоєння великої кількості фактичного матеріалу. Одним із засобів оптимізації навчального  процесу, формування позитивної мотивації при вивченні цього розділу для фахівців з фізичної реабілітації є роз’яснення функціонального значення частин опорно-рухового апарату, а також націленість на практичне застосування набутих знань. Цьому допомагає недооцінена на даний час «Анатомія поверхні тіла людини» («Human surface anatomy»), яка дозволяє вивчати анатомічні структури тіла людини без розтину і препарування.

Lviv as the capital of the Kingdom of Galicia and Lodomeria (which after the First Partition of Poland fell under Habsburg government in 1772) and its academic life were deeply connected with academic, legal, and political dynamics within the Habsburg Monarchy. For example, this can be shown by the introduction of a dissection course. It was first implemented in Vienna in 1786/87, and somewhat later in more peripheral academic institutions like Lviv, in 1810, after it had proofed itself in the capital. This showcases that Vienna held a special position among all („Austrian“) Habsburg universities as a testing ground for innovations, which later on could be implemented throughout the entire Habsburg Monarchy. The same mechanism has already been researched concerning other “smaller” Habsburg universities, for example in modern day Croatia

Henryk Kadyi, professor of anatomy in the Lviv university, was regarded as one of most eminent researchers in preparatory techniques. He studied medicine in Krakow and Vienna, then working in the Department of Anatomy in Jagiellonian University in Krakow under Professor Ludwik Karol Teichmann. 
Teichmann is recognized as master of preparatory techniques, which enabled him to achieve several important discoveries, especially in the field of lymphatic system anatomical structure. Kadyi was co-working with Teichmann for several years having opportunity to learn and practice the art of preparation. Still in Krakow he began his own scientific project aiming to make full description of the vascular system of the spinal cord. In agreement with Teichmann, exploring several materials and techniques, Kadyi was in close scientific collaboration with Professor Albert Adamkiewicz, whose name is to this day associated with so-called Adamkiewicz artery (arteria radicularis magna).

УДК 616.441:616.379-008.65:616.61]-06

Цукровий діабет 2 типу (ЦД2) - це метаболічне захворювання, яке характеризується системними ураженнями та призводить до хронічних ускладнень. Одним з поширених мікросудинних ускладнень ЦД2 є діабетична хвороба нирок (ДХН). Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) та ЦД2 взаємопов’язані та двонаправлені ендокринні розлади. Пацієнти із ЦД2 можуть мати різноманітні структурні зміни в ЩЗ, що вимагають оцінки за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД). Крім того, зміни функціонального стану нирок прямо впливають на роботу ЩЗ, проте немає достатньо інформації про взаємозв’язок саме ДХН та морфологічних змін ЩЗ. 

Мета - дослідити особливості структурних змін ЩЗ у пацієнтів із ЦД2 та ДХН.

Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 125 пацієнтів із ЦД2 та ДХН, які перебували на стаціонарному лікуванні у ЛОДКЛДЕЦ в період з лютого 2022 р. по квітень 2023 р. Відповідно до ступеня ризику прогресування ДХН сформовано 4 групи, та проведено УЗД ЩЗ з метою обчислення об’єму та оцінки структури залози. Статистичні порівняння проводили за допомогою t-тестів незалежних вибірок для даних із нормальним розподілом і χ2-тестів для відсотків.

Результати. Виявлено збільшення об’єму ЩЗ відповідно до стадії прогресування ДХН (17,24±4,01, 18,36±30, 20,06±4,21 см³, р < 0,05). Доведено пряму кореляцію між ІМТ та об’ємом ЩЗ (r = 0,013; 0,137 та 0,85 відповідно до груп). Спостерігався позитивний кореляційний зв’язок у всі групах між креатиніном та об’ємом ЩЗ (r = 0,094; 0,372; 0,045, p < 0,01), а також між САК й об’ємом ЩЗ (r = 0,004; 0,097; 0,552, p < 0,01 відповідно). Крім того було відзначено негативний кореляційний зв’язок між рШКФ та об’ємом ЩЗ           (r=-0,278; -0,351; -0,362; р<0,01). Підтверджено прямий вплив збільшення рівня ТТГ на об’єм ЩЗ (r = 0,291; 0,231; 0,245, <0,05)  у всіх групах відповідно. Частка пацієнтів із вузловими утвореннями ЩЗ становила (36,8%, 51,5%, 68,8%, р < 0,05) та з ознаками АІТ (22,4 %, 18,2 %, 31,2%) у всіх групах відповідно.

Висновки. У пацієнтів із ЦД2 відповідно до ризику прогресування ДХН вірогідно збільшувався об’єм й поширеність вузлів ЩЗ, тоді як частота виявлення ознак АІТ була незначною.

Українська анатомічна номенклатура є системою, яка історично складається і формується на ґрунті народної мови, а також у тісному зв’язку з міжнародною анатомічною номенклатурою. Головним ініціатором упорядкування української анатомічної номенклатури, як еквівалента Міжнародної, виступив завідувач кафедри нормальної анатомії Львівського державного медичного університету Михайло Андрійович Нетлюх на ІІІ з’їзді анатомів України у Чернівцях (1990 рік). За його наполегливим сприянням була створена Українська анатомічна номенклатурна Комісія (УАНК).