UDC 613.6.02:616-02:615.012(048.8)

The issue of occupational diseases in chemical and pharmaceutical workers is urgent because it stems from the rapid pace of development, the functional features, and the high biological activity of raw materials used by that industry. The study is aimed at summarizing the information on preconditions and nature of occupational diseases among chemical and pharmaceutical workers based on the analysis of literature data. An important prerequisite for the emergence of occupational diseases is the shortcomings in the production process, leading to pollution of surfaces and workspace air with chemicals through the use of semi-automatic equipment in particular. The harmful substances then enter the bodies of workers through the respiratory system, which is the main and most harmful way. The most dangerous processes are the production and processing of substances with high pharmacological activity, and thus the active pharmaceutical ingredients maybe considered to be the leading causative agents of occupational diseases in the industrial production of medicinal products. The range of diseases diagnosed in pharmaceutical workers is diverse and includes acute intoxication, effects on internal organs, reproductive function, changes in hormonal status, and changes in the hemic system and nervous system. The most common are diseases of respiratory organs and diseases of allergic origin. As a result, influential international organizations and many authors emphasize the need to develop criteria and methods for assessing the harmful effects of medicinal products on the health of workers when authorizing their production.


Стрімкі темпи розвитку, особливості функціонування та висока біологічна активність сировинних матеріалів, що застосовуються, зумовлюють актуальність проблеми професійної захворюваності в працівників хіміко-фармацевтичного виробництва. Метою дослідження було узагальнення інформації про передумови та характер професійної захворюваності серед робітників хіміко-фармацевтичного виробництва, яке проводилось на основі аналізу літературних даних. Показано, що вагомою передумовою виникнення професійних захворювань є недосконалість технологічного процесу виробництва, що призводить до забруднення поверхонь та повітря робочої зони хімічними речовинами за рахунок використання, зокрема, напівавтоматизованої праці. При цьому надходження шкідливих речовин в організм робітників через органи дихання є основним і найбільш небезпечним шляхом. Найбільша небезпека існує під час отримання та переробки субстанцій, що пояснюється високою фармакологічною активністю останніх, і тому саме активні фармацевтичні інгредієнти можна вважати провідним етіологічним чинником професійних захворювань при промисловому виробництві ліків. Спектр захворювань, які фіксувались у робітників фармацевтичних підприємств, є досить різноманітним і включає гострі отруєння, вплив на роботу внутрішніх органів, на репродуктивну функцію, зміни гормонального статусу, зміни в роботі системи крові та нервової системи. Проте найпоширенішими є патології органів дихання та захворювання алергічного генезу. З огляду на це впливовими міжнародними організаціями та багатьма авторами наголошується, що при авторизації лікарських препаратів мають бути одночасно розроблені критерії та методи оцінки їх шкідливого впливу на здоров’я робітників.

The development of medical genetics, which took place in the last decade, allows specialists to apply an individual approach to treatment considering the genetic characteristics of the patient
Aims: to conduct an analysis of the literature on the development of medical genetics and the use of its directions in diagnosis and treatment, as well as to clarify the ethical aspects of the introduction of genetics tools in medicine
Methodology: During the literature review, data analysis and summarization was carried out on the topic of the study using the PubMed medical search engine. The search for literary sources was limited to keywords on the research topic and covered the period 2019-2024.
Results: As a result of studying the literature, it was established that today the use of medical genetics methods is a promising direction that opens opportunities for the introduction of personalized medicine. Areas such as sequencing and genomics make it possible to study the structural and functional features of the patient's gene and help predict the development of genetic diseases, while pharmacogenomics and bioinformatics make it possible to model the effect of drugs.
Scientific Novelty: During the literature search, it was found that the implementation of medical genetics in treatment and diagnostics creates several issues related to the protection of personal data, as well as imperfect sequencing methods can cause diagnostic errors. It is important to ensure access to medical genetics methods for all population groups.
Conclusion: today society is on the threshold of a discovery in medicine, which relates to the introduction of medical genetics tools in diagnosis and treatment. The methods make it possible to treat a specific patient considering genetic characteristics, which improves diagnosis, reduces
the side effects of drugs and, in general, improves the results of treatment.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ПОКАЗНИКОМ N-ТЕРМІНАЛЬНОГО ФРАГМЕНТУ МОЗКОВОГО НАТРІЙУРЕТИЧНОГО ПЕПТИДУ І РИЗИКОМ СМЕРТІ У ХВОРИХ НА КОРОНАВІРУСНУ ХВОРОБУ ТА СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ

Вступ. Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю є вразливими до коронавірусної хвороби (COVID-19).

Мета. Дослідити фактори ризику несприятливого прогнозу та прогресування серцевої недостатності у госпіталізованих пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та пневмонією COVID-19.

Методи дослідження. На першому етапі наукової роботи проведено ретроспективний аналіз медичних карт 555 госпіталізованих пацієнтів з діагнозом COVID 19. В подальшому дані зібрані від 90 пацієнтів із ХСН та COVID-19 пневмонія за січень-лютий 2021 року у Львівській лікарні швидкої медичної допомоги. Оцінювали параметри: антропометичні, демографічні дані, ускладнення, результати лікування (виписка/смерть), клінічні, лабораторно-інструментальні результати обстеження, зокрема, значення NT-proBNP в динаміці,.

Результати. У хворих на COVID-19 ХСН реєструється у 42,9% випадках та асоціюється з нижчими значеннями сатурації крові O2 (p=0,0474), гемоглобіну (p=0,0090), протромбінового часу (p=0,0196) та індексу (р=0,0196), вищими значеннями глюкози (p=0,0032), креатиніну (р=0,00001) та інтерлейкіну-6 (р=0,0041). Декомпенсація ХСН розвивається на фоні нижчих показників температури тіла (р=0,0047), сатурації кисню (р=0,0076), гемоглобіну (р=0,0026), підвищення креатиніну (р=0,0034), інтерлейкіну-6 (р=0,0300), AсT (p=0,0035) і тропоніну I (p=0,0061). Інфаркт міокарда (p=0,0014), аритмії (p=0,0011) і гіпертонічний криз (p=0,0096) були важливими клінічними предикторами розвитку декомпенсації СН при пневмонії COVID-19 і її розвиток асоціювався зі збільшенням смертності (OR=5.72; 95% ДІ: 1,84, 17,81; p=0,0026).

Висновки. ХСН – поширена і часто летальна у пацієнтів з COVID-19, особливо при декомпенсованій ХСН. Сприяють декомпенсації ХСН у хворих на COVID-19 низька сатурація кисню, інфаркт міокарда, аритмії, гіпертонічний криз, підвищені маркери кардіоцитолізу, підвищені прозапальні цитокіни та фонові фактори несприятливого серцево-судинного ризику.

УДК: 616.12-06:[616.9:578.834.1]-036-091

Мета роботи – дослідити клініко-патоморфологічні особливості ураження серця у хворих, які померли внаслідок COVID-19 пневмонії.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз первинної медичної документації 556 пацієнтів, які були госпіталізовані в КНП «Лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» в січні – лютому 2021 року з діагнозом COVID 19 пневмонія та 90 протоколів патологоанатомічного дослідження причин смерті пацієнтів, хворих на COVID 19 пневмонію. Оцінювали клінічні параметри (демографічні дані, супутні захворювання, наявність ускладнень COVID 19 пневмонії, скарги, анамнез, результати фізичного обстеження та додаткових
лабораторно-інструментальних методів обстеження, визначених при госпіталізації, у тому числі – рівні N-кінцевого пропептиду натрійуретичного гормону В-типу (NT-proBNP) та тропоніну імунофлуоресцентним методом) та результати патологоанатомічного дослідження.
Результати. Прижиттєво у більшості пацієнтів, що померли внаслідок COVID-19 пневмонії, діагностували гострий респіраторний дистрессиндром (ГРДС), розвиток поліорганної недостатності, рідше – тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА). У них виявляли суттєво нижчі показники сатурації киснем капілярної крові порівняно з аналогічними показниками пацієнтів, що одужали, а також зростання
маркерів системного запалення (рівня лейкоцитів та інтерлейкіну-6), продуктів деградації фібрину (Д-димерів) та маркерів мультиорганної недостатності (креатинін, NT-proBNP, тропонін І). Найчастішими патоморфологічними ознаками ураження серця при COVID-19 були інтерстиційний набряк із повнокрів’ям (63,5 %) та фрагментацією кардіоміоцитів (34,1 %). У кожного четвертого пацієнта відзначали інфільтрацію мононуклеарними клітинами, яка асоціювалася зі зростанням NTproBNP, зниженням сатурації кисню в капілярній крові
та зростанням аспартатамінотрансферази. Значно рідше у хворих на COVID-19 виникали інфаркт міокарда, перикардит та міокардит.
Висновки. Різноманітність клінічних сценаріїв ураження серця вимагає високого рівня підозри на ранніх стадіях захворювання та використання відповідних досліджень для виявлення його причини.