UDC 616.24-056.52-056.83]-018-092.9 

The influence of obesity (with and without passive smoking) on the formation of pathomorphological changes in the lungs was studied in 4 groups of sexually mature male rats: the control group (CL), the group with isolated alimentary obesity (O), the group exposed to isolated exposure to tobacco smoke (S), the group with combined dietary obesity and exposure to tobacco smoke (OS) after 4 months of the experiment. The morphological changes found in the CL group were insignificant. In group S, the presence of changes characteristic of chronic bronchitis and focal emphysema was established. Pathomorphological changes typical for the chronic obstructive pulmonary disease were found in group O: chronic bronchitis, initial manifestations of
bronchiectasis formation, pulmonary emphysema, focal pneumosclerosis, and initial manifestations of pulmonary hypertension.
In the OS group, the changes were not qualitatively different from those in the O group. It was found that the changes characteristic of chronic obstructive pulmonary disease developed in rats with simulated obesity, regardless of whether the smoking model was used

UDC 616.831-005.1 : 616.5-003.42-036-092-018. 001.36 

Pathomorphological research changes in brain tissue in the perihematomal zone of 28 autopsies of patients with hemorrhagic stroke was examinated. It has been established that the combination of acute and chronic lesions of the vascular wall is the cause of premature death in stage I. Coagulation necrosis is a common variant of neuronal death. Hemistocytic astrocytes is significantly predominate in stages II and III. The intensity of regeneration is less pronounced and significantly increases among patients who died after 7 days after the disease. The demarcation inflammation zone in most researches reveals itself in period of early and late subacute hematoma, with the gliomesodermal capsule that forms over time.

Introduction. The COVID-19 pandemic and the war in Ukraine pose new challenges for the state, society, and all areas of operation, including higher education and healthcare systems.

Aim. The aim of this research was to study the impact of the COVID-19 pandemic and martial law on the socio-psychological aspects of the activities of physicians(pharmacists)-specialists and the opinion of physicians(pharmacists)-specialists on the quality of postgraduate education, namely, ATC (advanced training courses) at Danylo Halytsky Lviv National Medical University.

Methods. The study uses the sociological method, methods of the systemic approach, structural-logical and medical-statistical analysis.

Results. The study was conducted in 2024. The healthcare reform in Ukraine contributed to the increase in the satisfaction of medical workers with the nature of work, working conditions, workplace, and especially the remuneration system – from 32.20±1.63% to 69.56±2.12%.

According to respondents, the impact of the COVID-19 pandemic caused a deterioration in the nature of work, the remuneration system, the work regime and its conditions, and at the same time, improved information in the industry, the workplace, financing and increased levels of provision of medical institutions.

According to the study results, the war’s impact caused a deterioration in the nature of work, conditions, regime, labor organization and remuneration system.

The improvement in the quality of postgraduate education is evidenced by the increase in the level of student satisfaction with the level of theoretical knowledge obtained and practical skills acquired.

Conclusions. Difficult working conditions caused by emergencies are not obstacles but new challenges in improving the quality of higher medical education in general and postgraduate education in particular.

Вступ. Через пандемію COVID-19 та війну в Україні постали нові виклики перед державою, суспільством та в усіх сферах діяльності, зокрема і в системі вищої освіти та охорони здоров’я.

Мета. Метою цього дослідження було вивчення впливу пандемії COVID-19 та воєнного стану на соціально-психологічні аспекти діяльності лікарів (провізорів)-спеціалістів та на їхню думку щодо якості післядипломної освіти, а саме – курсів підвищення кваліфікації (КПК) у Львівському медичному університеті (ЛНМУ) імені Данила Галицького.

Методи. У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.

Результати. Дослідження було проведене у 2024 році. Реформа охорони здоров’я в Україні сприяла зростанню задоволеності медичних працівників характером роботи, умовами праці, робочим місцем, а найбільше – системою оплати праці – (32.20±1.63 % – 69.56±2.12 %).

Вплив пандемії COVID-19, на думку респондентів, зумовив погіршення характеру роботи, системи оплати праці, режиму праці та її умов, і водночас вплинув на поліпшення стану інформації у галузі, робочих місць, фінансування та зростання рівнів забезпечення медичних закладів.

Вплив війни, за результатами дослідження, також спричинив погіршення характеру роботи, умов, режиму, організації та системи оплати праці.

Про підвищення рівня якості післядипломної освіти свідчать зростання задоволеності слухачів рівнем отриманих теоретичних знань та набутих практичних навичок.

Висновки. Важкі умови праці, спричинені надзвичайними станами, стають не перешкодою, а новими викликами в процесі підвищення рівня якості вищої медичної освіти загалом та післядипломної освіти зокрема.

УДК: 614.2:364.444:331:159.9]:303.4:311.212

Ситуація в державі пов’язана з воєнними діями посилила існуючий стрес, зумовлений  специфікою роботи медичних працівників.

Мета. Вивчення впливу умов праці на стан психічного здоров’я медичних працівників за їх самооцінкою.

Матеріал і методи. Використано дані опитування 389 медичних працівників з використанням власної розробленої анкети. Застосовано наступні методи: опитування, кількісний та якісний аналіз результатів.

Результати й обговорення. Встановлено, що найбільший вплив на рівень психічного здоров’я медичних працівників має «Задоволеність умовами праці». Враховуючи такі результати проведено аналіз цієї оцінки респондентами у залежності від їх статусу, а саме: статі, стажу роботи у системі охорони здоров’я та займаної посади. Керівниками ж закладів охорони здоров’я дано найвищу оцінку значимості цієї детермінанти (3,84±0,16 балів), а група лікарів оцінила її найнижче (3,19±0,13 бали), що виявилось достовірно нижчою оцінкою у порівнянні з результатами опитування в інших групах респондентів залежно від займаної посади (р<0,05). Задоволеність умовами праці у значній мірі асоціюється з рівнем особистого доходу та його розподілу, а також із задоволеністю житловими умовами. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між задоволеністю умовами праці та житловими умовами і рівнем особистого доходу, що підтверджує висновки дослідників про важливість впливу цих детермінант на стан психічного здоров’я.

Висновки. Специфіка умов праці медичного персоналу виступає важливою детермінантою впливу на стан їх психічного здоров’я та має прямий вплив на задоволеність життям, що в свою чергу сприяє покращенню якості та продуктивності роботи, підвищенню мотивації персоналу. Підтримка психічного здоров’я медичного персоналу є важливою частиною зміцнення громадської охорони здоров’я.

УДК: 616.94-07:616-003.9:615.361:576.362

 РЕЗЮМЕ:Актуальність. Всесвітня організація охорони здоров’я визнала сепсис одним із глобальних пріоритетів охорони здоров’я. Сепсис визначається як розвиток небезпечної для життя поліорганної дисфункції, спричиненої нерегульованою імунною реакцією організму на інфекцію, що є безпосередньою причиною смерті тяжкохворих пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії. Незважаючи на досягнення в інфузійній реанімації, застосуванні антибіотиків і підтримці органів, що разом зменшили смертність у лікарні, пацієнти із сепсисом демонструють підвищену віддалену захворюваність та смертність. Багато людей, які пережили сепсис, страждають від тривалих фізичних і когнітивних розладів і мають вищий рівень смертності, ніж серед населення в цілому. На сьогодні кілька доклінічних досліджень визнали мезенхімальні стромальні клітини (МСК) новим інструментом для терапії сепсису через їх здатність пригнічувати запальну реакцію.

Мета роботи – дати оцінку перспективності дослідження терапевтичної ефективності похідних мезенхімальних стромальних клітин при сепсисі.

Матеріали та методи. Підбір публікацій виконано за базами даних PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection, та Google Scholar, у яких висвітлювались відомості про терапевтичні ефекти екзосом, отриманих з МСК при сепсисі. На першому етапі проводили пошук літературних джерел за ключовими словами: сепсис, позаклітинні везикули, екзосоми, мезенхімальні стромальні клітини, гострий респіраторний дистрес-синдром, гостре пошкодження нирок, дисфункція міокарда, ураження печінки. На другому етапі вивчались резюме статей та виключались публікації, які не відповідали критеріям дослідження. На третьому етапі вивчали повні тексти відібраних статей на відповідність критеріям включення до списку літератури та релевантність досліджень. Результати та їх обговорення. Зважаючи на ключові патогенетичні ланки сепсису, наведено характеристику відомостей про терапевтичну ефективність екзосом з МСК при чотирьох провідних синдромах сепсису – при гострому ураженні легень, при ушкодженні нирок, при серцево-судинних розладах та на тлі пошкодження печінки, спричиненого сепсисом. Гостре ураження легень є найпоширенішим ураженням органів у пацієнтів із сепсисом, що підвищує смертність до 40%. Екзосоми є ключовими ефекторами взаємодії легеневого ендотелію з сусідніми та циркулюючими клітинами та медіаторами для модуляції локального імунного тромбозу, адгезії запальних клітин та цілісності альвеолярних одиниць. Низка експериментальних досліджень продемонструвала ефективність застосування екзосом з МСК при змодельованому гострому ураженні легень у тварин. Гостре пошкодження нирок (ГПН) зустрічається у 20% хворих з сепсисом, а ураження серця є поширеним розладом у пацієнтів із сепсисом, і приблизно у 50% пацієнтів із сепсисом виявляють ознаки дисфункції міокарда. Запалення та коагуляція є критичними ланками при сепсисі, які включають лейкоцити, тромбоцити та судинні ендотеліальні клітини. Гепатопротективна активність екзосом з МСК продемонстрована на цілій низці гострих уражень печінки, зокрема індукованих тетрахлорметаном, конканаваліном А та моделі ішемічно-реперфузійного ушкодження печінки.

Висновки. Низка досліджень продемонстрували, що секретом, отриманий із МСК, проявляє терапевтичні ефекти, подібні до тих, що спостерігаються після трансплантації МСК. Екзосоми, отримані як з імунних, так і з неімунних клітин, відіграють важливу роль в імунній регуляції, яка може сприяти розвитку патології багатьох захворювань через посередництво імунної стимуляції або пригнічення. Екзосоми, отримані з МСК, мають протективну активність при провідних синдромах сепсису – при гострому ураженні легень, при ушкодженні нирок, при серцево- судинних розладах та на тлі пошкодження печінки, спричиненого сепсисом.

Ключові слова: сепсис, позаклітинні везикули, екзосоми, мезенхімальні стромальні клітини, гострий респіраторний дистрес-синдром, гостре пошкодження нирок, дисфункція міокарда, ураження печінки.

ABSTRACT: Background. The World Health Organization has recognized sepsis as one of the global health priorities. Sepsis is defined as the development of life-threatening multiple organ dysfunction caused by an unregulated immune response of the body (systemic inflammatory response syndrome) to infection, which is the direct cause of death of critically ill patients in the intensive care unit. Despite advances in infusion resuscitation, antibiotic use, and organ support that have combined to reduce in-hospital mortality, patients with sepsis exhibit increased long-term morbidity and mortality. Many sepsis survivors suffer long-term physical and cognitive impairments and have a higher mortality rate than the general population. To date, several preclinical studies have identified mesenchymal stromal cells (MSCs) as a novel tool for sepsis therapy due to their ability to suppress the inflammatory response.

Purpose – to give an assessment of the prospective study of the therapeutic effectiveness of MSC derivatives in sepsis.

Materials and Methods. Publications were selected based on the databases PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, eBook Business Collection, and Google Scholar,which covered information on the therapeutic effects of exosomes obtained from MSCs in sepsis. At the first stage, literature sources were searched using key words: sepsis, extracellular vesicles, exosomes, mesenchymal stromal cells, acute respiratory distress syndrome, acute kidney injury, myocardial dysfunction, liver damage. At the second stage, summaries of articles were studied and publications that did not meet the research criteria were excluded. At the third stage, the full texts of the selected articles were studied for compliance with the criteria for inclusion in the literature list and research relevance.

Results. Taking into account the key pathogenetic links of sepsis, the data on the therapeutic effectiveness of exosomes from MSCs in four leading sepsis syndromes –acute lung injury, kidney damage, cardiovascular disorders, and liver damage caused by sepsis – are described. Acute lung injury is the most common organ injury in patients with sepsis, increasing mortality to 40%. Exosomes are key effectors of pulmonary endothelial interactions with neighboring and circulating cells and mediators for modulating local immune thrombosis, inflammatory cell adhesion, and alveolar unit integrity. A number of experimental studies have demonstrated the effectiveness of using exosomes from MSCs in simulated acute lung injury in animals. Acute kidney injury (AKI) occurs in 20% of patients with sepsis, and cardiac involvement is a common disorder in patients with sepsis, and approximately 50% of patients with sepsis show signs of myocardial dysfunction. Inflammation and coagulation are critical components in sepsis, involving leukocytes, platelets, and vascular endothelial cells. Hepatoprotective activity of exosomes from MSCs has been demonstrated in a number of acute liver injuries, in particular those induced by tetrachloromethane, concana- valin A, and ischemia-reperfusion liver injury models.

Conclusions. A number of studies have demonstrated that MSC-derived secretome exhibits therapeutic effects similar to those seen after MSC transplantation. Exosomes derived from both immune and non-immune cells play an important role in immune regulation, which can contribute to the pathology of many diseases by mediating immune stimulation or suppression. Exosomes obtained from MSCs have protectiv ctivity in the leading syndromes of sepsis – in acute lung injury, in kidney damage, in cardiovascular disorders and against the background of liver damage caused by sepsis.

Key words: sepsis, extracellular vesicles, exosomes, mesenchymal stromal cells, acute respiratory distress syndrome, acute kidney injury, myocardial dysfunction, liver damage.