Використання експериментальних тварин із метою вивчення в динаміці морфологічних змін вимагає глибоких знань вихідних показників будови досліджуваного об’єкта в нормі. У наукових вітчизняних і зарубіжних медичних публікаціях приділяється велике значення дослідженню сітківки в нормі та процесам зміни її структурної реорганізації за умов впливу різних нозологій. Беручи до уваги складність будови сітківки та її роль у здобутті інформації з оточуючого середовища, важливо розуміти особливості її пошарової організації з метою створення морфологічного субстрату для подальшого проведення співставлення експериментального матеріалу і порівняння його з вихідними показниками норми та результатами, отриманими на різних термінах протікання експериментально відтвореної патології. 
Мета дослідження: з’ясувати особливості пошарової будови клітинних елементів сітківки на ультраструктурному рівні в нормі. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження слугували статевозрілі, безпородні щурі – 10 самців, маса кожного – 160,0 г, вік – 4-5 місяців. Перед забором матеріалу дослідної ділянки тварину виводили з експерименту за допомогою діетилового ефіру. Як матеріал для ультраструктурного дослідження використали очні яблука щурів. Ультраструктурні препарати готували за загальноприйнятою методикою. У результаті проведеного нами дослідження сітківки інтактної групи тварин її шари зберігали чітку стратифікаційну архітектоніку. Шар пігментного епітелію локалізується на мембрані Бруха, судини хоріоідеї містять поодинокі еритроцити та плазму крові. Ядра пігментного епітелію збережені, базальні складки плазмолеми чітко контуровані. Дрібні фагосоми розташовуються в цитоплазмі пігментного епітелію в один або два ряди. Апікальні мікроворсинки пігментного епітелію збережені, міжфоторецепторний простір герметичний. Мембранні диски зовнішніх сегментів паличок чітко контуровані. Цитоплазматичний перешийок між зовнішніми та внутрішніми сегментами фоторецепторів цілісний. Зовнішня погранична мембрана інтенсивноосміофільна, збережена. Ядра фоторецепторів у зовнішньому ядерному шарі чітко контуровані. Синаптична зона зовнішнього сітчастого шару містить синаптичні мембрани та синаптичні везикули. У внутрішньому ядерному шарі розташовуються ядра горизонтальних і біполярних клітин, ядра клітин Мюллера та ядра амакринових клітин. Просвіти судин внутрішнього сітчастого шару не розширені, містять поодинокі еритроцити. Ядра та перикаріони гангліонарних клітин розташовуються в один або два ряди. Цитоплазматичні структури великих ганглоінарних клітин збережені.