UDC 61:378:061.22-057.87

This study explores additional opportunities for the formation and improvement of hard skills and soft skills in medical students through their participation in student scientific societies. Given that the specifics of a doctor's work involve performing a range of diagnostic and therapeutic procedures while also requiring communication with patients and medical colleagues to make optimal decisions, the skill set used by physicians in their professional duties can be divided into hard skills—specialized (theoretical and practical) competencies—and soft skills, which include social and communicative abilities.
Today, higher medical educational institutions prioritize the development of strong professional knowledge and skills among their graduates but often do not place enough emphasis on the formation of flexible socio-communicative competencies. Therefore, extracurricular engagement in student scientific societies during university studiesserves as a universal opportunity for improving hard skills and developing soft skills such as communication, creativity,
teamwork, the ability to formulate hypotheses and draw conclusions, active listening, scientific discussion, quick decision-making, risk assessment, and prevention strategies.
The development of hard skills and soft skills is an essential component of the educational process in higher medical institutions. Exploring the opportunities and conditions for developing these skills among medical students, while integrating a broad range of methods into their training, will significantly enhance the competitiveness of future medical professionals and ensure their successful self-realization.

Малорухомий спосіб життя належить сьогодні до групи медико-соціальних проблем планетарного рівня, які, поряд з глобальними екологічними змінами, зумовленими численними техно-генними катастрофами, військовими діями, а також побутовим забрудненням навколишнього се-редовища та інфекційними епідеміями стають основними причинами стрімкого росту захворюваності населення, незалежно від території проживання, віку, статі, соціального статусу тощо. Недостатність фізичної активності веде до порушення обміну речовин, зниження синтезу білка, є причиною зростання ризику розвитку серцево-судинних захворювань, хвороб опорно-рухового апарату, внутрішніх органів та систем.
Відомо, що надлишкова маса тіла та гіподинамія, сповільнюючи як загальний, так і кістковий метаболізм, є ключовими чинниками зниження мінеральної маси кісткової тканини, що веде до виникнення і прогресування остеопенії та розвитку остеопорозу, збільшення ризику зламів кісток навіть при незначній травмі. При цьому посттравматична іммобілізація стає додатковим чинником, який приводить до обмеження чи пов-ного виключення функції іммобілізованих суглобів, функціональні порушення яких, на думку низки дослідників можуть перейти у незворотні структурні.

Встановлено, що вміст кальцію і фосфору в КТ НЩ на 84-у добу в обох експериментальних групах були більшою мірою наближеними до норми, ніж у контролі Показники вмісту магнію та натрію в КТ після заповнення кісткового дефекту матеріалом ОКФ-Н на кінець експерименту істотно не відрізнялися від контролю, а при заповненні матеріалом ОКФ-Н-Хітозан-Ампіцилін – поверталися до норми. Показники вмісту натрію були вищими, ніж у контролі, за винятком 84-ї доби при заповненні дефекту матеріалом ОКФ-Н-Хітозан-Ампіцилін. Показники магнію при використанні ОКФ-Н були вищими за норму і значення у контролі упродовж усього експерименту. Вміст калію упродовж усього експерименту був нижчим, ніж у інтактних тварин у контролі. При цьому, у разі використання матеріалу ОКФ-Н на 84-у добу досліджуваний параметр залишався істотно нижчим, ніж у інтактних тварин; при використанні матеріалу ОКФ-Н-Хітозан-Ампіцилін – повертався до нормального значення.

У травні 2025 року свій 75-річний ювілей відзначив видатний український науковець, талановитий педагог, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, дійсний член та член Президії Наукового товариства імені Шевченка, професор Ростислав Степанович Стойка. Його глибинний вклад у клітинну біологію, експериментальну медицину та навчання майбутніх поколінь науковців, створена ним наукова школа клітинної біології збагатили здобутки української та міжнародної наукової спільноти. Істотно поповнилися наукові надбання і дослідженнями та численними друкованими працями професора Р.С. Стойки стосовно вивчення молекулярних і клітинних механізмів регуляції проліферації та апоптозу нормальних і пухлинних клітин, виникнення резистентності пухлинних клітин до хіміопрепаратів і шляхів її подолання, а також ролі цитокінів у цьому процесі. Ефективні випробування in vitro та in vivo нових нанорозмірних систем є дуже важливими для потреб медицини і біотехнології.
Ключові слова: Ростислав Стойка, клітинна біологія, Наукове Товариство імені Шевченка (НТШ), ювілей.

УДК: 547.789’39;792:615.279.015.11

Зручним та ефективним методом формування 4-тіазолідинонового циклу є реакція [2+3]-циклоконденсації S,N-бі-нуклеофілів із різними еквівалентами діелектрофільного синтону [C2]2+. Дотримуючись наведеної концепції, одержали ряд цільових5-алкілзаміщених 2-метиліденгідразино-4-тіазолідинону з 6-арилімідазо[2,1-b][1,3,4]тіадіазольним фрагментом у молекулах 6a–e і 7a–b шляхом взаємодії N1-(6-арилімідазо[2,1-b][1,3,4]тіадіазол-5-ілметиліден)тіосемікарбазонів 5a–c з α-галогенкарбоновими (мо-нохлорацетатною, 2-бромопропіонатною, 2-бромобутаноатною) кислотами або α-бромо-γ-бутиролактоном у середовищі ацетатноїкислоти та за наявності ацетату натрію. Структуру синтезованих сполук підтверджено елементним аналізом і спектроскопією ПМР. Результати скринінгу антитрипаносомної активності in vitro синтезованих сполук на штамі Trypanosoma brucei gambiense(TBG) дали змогу ідентифікувати дві високоактивні сполуки – 6c і 7b, які зі значеннями IC50 = 3,7 та 3,2 мкМ відповідно мали сут-тєвий трипаноцидний ефект