В рейтингу пріоритетів державної політики в контексті забезпечення соціально-економічного розвитку України системі охорони здоров’я належить одна з чільних позицій, як такій, що забезпечує збереження і зміцнення здоров’я населення, а відтак – продовження тривалості працездатного віку та періоду активного довголіття. Відповідно до Конституції України, забезпечення здоров’я нації належить до проблем, що повинні вирішуватися в тісному зв’язку державної політики з органами місцевого самоврядування та населенням. 
Саме тому якість медичної допомоги слід розглядати водночас і як цільову функцію, і як критерій діяльності системи охорони здоров’я. З цієї точки зору особливої ваги для управління сферою надання медичних послуг набирає не лише збалансований розрахунок її потреб, але й створення механізмів ефективного функціонування, що забезпечить надання якісних медичних послуг населенню в цілому.
  Особлива роль у розвитку принципово нових напрямків організації надання медичної допомоги населенню сьогодні відводиться прогресу в цифрових, а також інформаційних та телекомунікаційних технологіях. Тому до пріоритетних напрямів розвитку системи охорони здоров’я сьогодні належить створення єдиного медичного інформаційного простору, який забезпечить прийняття ефективних рішень на всіх рівнях, тісну взаємодію системи охорони здоров’я та медичної науки, планування наукових медичних досліджень залежно від потреб системи охорони здоров’я, активне втілення наукових результатів у медичну практику, а також цілеспрямовану підготовку фахівців різних галузей медицини, здатних забезпечити впровадження та широке практичне застосування наукових досягнень у практику.

Створення системи єдиного медичного простору дасть змогу медичним закладам налагодити ефективний облік діяльності, забезпечить сучасний рівень менеджменту, своєчасне отримання інформації щодо передових досягнень в галузі медичної науки, а також дозволить використовувати всю медичну інформацію стосовно кожного пацієнта, яка була отримана і збережена впродовж тривалого часу (в перспективі – від народження і впродовж усього життя). Це значно спростить і, одночасно, максимально оптимізує надання якісної медичної допомоги, дозволить удосконалити існуючі та розпрацюватинові ефективні методи профілактики, ранньої діагностики та лікування низки хвороб. Інформатизація охорони здоров’я сьогодні передусім має на меті використання інформаційних технологій (ІТ), які дозволяють забезпечити швидке цільове отримання значного об’єму інформації, необхідної для надання медичних послуг на всіх етапах та рівнях медичного супроводу пацієнта: від первинної медичної допомоги до надання телемедичних консультацій безпосередньо в операційній, обрання протезної техніки та реабілітаційних заходів.
Впровадження ІТ у медичну сферу забезпечує значну економію часу, зменшення витрат на надання медичної допомоги, підвищення її якості та ефективності роботи медичного персоналу, а відтак – зростання рентабельності медичних закладів.

Сьогодні без використання цифрових технологій складно уявити функціонування різних напрямків медицини та пов’язаних з нею галузей. 
Цифрові технології задіяні практично у всіх аспектах медичних, фармацевтичних, медико-соціальних, медико-профілактичних послуг, навчальних та наукових процесах. Заклади вищої медичної освіти активно використовують цифрові інноваційні технології для оптимізації навчального процесу, а в умовах тотального карантину ці технології лягли в основу розпрацювання платформ для дистанційного навчання студентів та контролю рівня їх підготовки. Дорожньою картою реформування медичної галузі у напрямку реалізації принципово нового підходу до розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я сьогодні є національний проект «Здорова нація». 
Основні її засади ґрунтуються на результатах багаторічних досліджень щодо особливостей формування та функціонування системи надання якісних соціальних послуг, у т.ч. медичних, впроваджених як вітчизняними, так і закордонними вченими. Результати численних сучасних досліджень переконливо свідчать, що ключову роль у збереженні та зміцненні здоров’я населення, поліпшенні демографічної ситуації, підвищенні якості й ефективності медико-санітарної допомоги, забезпеченні прав громадян на охорону здоров’я відіграє впровадження інформаційних технологій у роботу даної галузі. Інформатизація сфери охорони здоров’я передбачає кілька напрямків – створення інформаційно-аналітичної системи ведення державних реєстрів, нормативно-довідкового забезпечення в галузі охорони здоров’я –інформаційної системи персоніфікованого обліку надання медичної допомоги; забезпечення інформаційної підтримки процесу надання первинної медичної допомоги, лікувально-діагностичного процесу, в тому числі на основі забезпечення широкого доступу медичних працівників до нормативно-довідкової інформації, необхідної для професійної діяльності і, безумовно, створення і втілення автоматизованої системи ведення медичної карти пацієнта в електронному вигляді.
Проте численні джерела літератури свідчать про наявність цілої низки проблем, зумовлених неналежною ефективністю механізмів функціонування сфери охорони здоров’я та підтверджують необхідність її модернізації для подолання існуючих проблем та підвищення її ефективності.
Метою нашої роботи стало дослідження напрямків використання інформаційних технологій в роботі медичних закладів та з’ясування можливостей сприяння ефективному вирішенню завдань з надання якісної медичної допомоги населенню з їх застосуванням. Для досягнення поставленої мети нами було використано методи системного підходу і системного аналізу що дозволило комплексно дослідити визначені предмети та процеси; окреслити підходи до виявлення і аналізу проблем, а також запропонувати шляхи їх вирішення; Застосування методу процесного підходу дало можливість дослідження різних видів діяльності, що відбуваються в системі з метою забезпечення якості медичних послуг; вивчення ефективності лікувальних і діагностичних заходів, впровадження та функціонування медичних інформаційних систем. Результати проведеного дослідження мають практичне значення як для працівників керівної ланки закладів охорони здоров’я, так і для практичних лікарів медичних закладів різного рівня та спеціалізації. 
Проведений аналіз можливих напрямків використання інформаційних технологій в роботі медичних закладів засвідчує можливість підвищення ефективності надання якісної медичної допомоги населенню шляхом запровадження автоматизованої системи реєстрації, електронних баз даних та ведення електронної документації в медичних закладах; надання медичних послуг з використанням цифрових діагностичних пристроїв та лабораторної техніки в контексті централізації та запровадження єдиної електронної бази. Важливою з практичної точки зору щодо ефективності використання медичних інформаційних систем. для удосконалення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів є можливість прийняття управлінських рішень, що ґрунтуються на засадах доказової медицини. 

В рейтингу найчастіше маніфестованих патологій серед жіночої популяції в світі сьогодні чільне місце належить патологічним процесам молочної/грудної залози. Оскільки частота їх розвитку у жінок різних вікових груп сягає 70-75% і має стійку тенденцію до зростання, проблема їх ранньої діагностики є сьогодні особливо актуальною [1]. Патологічні процеси молочної залози вражають жінок різного віку, тілобудови і соціального стану, незалежно від території проживання. Серед причин їх виникнення різні автори називають спадкові чинники, генетичну схильність, гормональний дисбаланс, травми, лактацію, метаболічні порушення, вплив навколишнього середовища тощо [1-3]. Висока частота захворюваності, варіабельність та поліетіологічність патологічних уражень молочних залоз привертають до проблеми увагу фахівців різних напрямків медицини, напрацювання яких дозволяють розширити спектр діагностичних методик, оптимізувати існуючі та запропонувати нові ефективніметоди їх лікування. Сьогодні «золотим стандартом» первинного/скринінгового обстеження молочних залоз є рентгенівська мамографія, результати якої, при потребі, доповнюються даними ультразвукового дослідження, сцинтімамографії, магнітнорезонансної мамографії (МРМ) та спектроскопії (МРС), а також комп’ютерної томографії [4-7]. Проте остаточна верифікація діагнозу передбачає проведення гістологічного дослідження, результати якого дозволяють підтвердити або спростувати діагноз, визначити вид та характер патологічного процесу, що вимагає досконалого знання особливостей та варіантів нормальної будови молочної залози, яка з морфологічної точки зору характеризується винятковою структурною варіабельністю та вираженістю і різноманітністю змін, пов’язаних з ростом і формуванням, лактацією, динамікою гормонального фону та віком [8-11].

 Міоепітеліальні клітини (МК) – характерні для екзокринних залоз, відповідають за синтез позаклітинного матриксу, в основному структур базальної мембрани. МК є епітеліальними за походженням і скоротливими за функцією, за рахунок чого в період лактації в молочній залозі (МЗ), скорочуючись, сприяють виведенню молока з протоки. Дані наукової літератури свідчать, що МК діють яксупресори пухлин та є важливим діагностичним критерієм при патології МЗ, зокрема – для диференціації різних пухлинних процесів.
Мета дослідження: з’ясування гістологічних особливостей та імуногістохімічна верифікація міоепітеліальних клітин в нормі і їх роль при неопластичній трансформації молочної залози.