УДК 616.988:578.834]-053.4-036-07-08

COVID-19 у дітей не викликав занепокоєння у лікарів, оскільки діти є менш уразливими до нової коронавірусної інфекції. Незважаючи на те, що, за даними статистики, у пацієнтів дитячого віку спостерігався легкий перебіг COVID-19, на жаль, пневмонія, Кавасакі-подібний синдром, мультисистемний запальний синдром (МЗС), інфекційно-токсичний шок, міокардит розвиваються й у дітей. Го-стрий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), синдром мультисистемного запалення та поліорганна недостат-ність – основні причини тяжкого ступеня хвороби та летальності у дітей. Описано випадок стрімкого розви-тку дихальної недостатності, що потребував різних методів респіраторної підтримки, в тому числі екстра-корпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО). У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг COVID-19, ускладненої двобічною пневмонією з дихальною недостатністю III ступеня у трирічної дівчин-ки, яка перебувала на ЕКМО впродовж одного тижня. Діа-гноз підтверджено виявленням РНК SARS-CoV-2 методом ПЛР, рентгенологічним та ультразвуковим дослідженням легень.Хвороба мала тяжкий драматичний перебіг, супро-воджувалася ускладненнями під час терапії. Відчайдушна боротьба медиків за життя дитини завершилася пере-могою – повним одужанням дитини.Висновки. Загрозливі для життя стани пов’язані з COVID-19 у дітей, спричинені не тільки розвитком го-строго респіраторного дистрес-синдрому та геморагіч-ними ускладненнями внаслідок гепаринотерапії при ви-користанні екстракорпоральної мембранної оксигенації, а й розвитком Clostridium difficile-інфекції при антибіоти-котерапії та тривалій госпіталізації

УДК 616.988:578.834-036.21:616.832-004.2:616.832-002]-07-08

Майже 2 роки пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) значною мірою вплинули на світову медицину та наукові дослідження. Ажіотаж, спричинений новим коронавірусом SARS-CoV-2, може стимулювати дослідження демієлінізувальних захворювань (розсіяний склероз, гострий розсіяний енцефаломієліт), а поглиблення знань про патогенез демієлінізації та його зв’язок з вірусними інфекціями — дослідження імунопатогенезу COVID-19. Технологічні досягнення, які були швидко освоєні для боротьби із SARS-CoV-2, незабаром можуть бути використані для вирішення проблем розсіяного склерозу. Яскравим прикладом є потенційне застосування технології на основі мРНК для розробки толерантних вакцин, які пригнічують автоімунітет центральної нервової системи (ЦНС). Тривають клінічні випробування для оцінки інтерферону-B, фінголімоду, диметилфумарату, масітинібу (інгібітора тирозинкінази, який показав ефективність у дослідженнях ІІІ фази для первинно-прогресивного розсіяного склерозу), як потужних інгібіторів коронавірусу.
Описано клінічний випадок гострого розсіяного енцефаломієліту, пов’язаного із SARS-CoV-2 у 39-річної жінки, яка перебувала на обстеженні та лікуванні у Львівській обласній клінічній лікарні. Жінка скаржилася на виражене головокружіння, періодичне затерпання язика, уповільнену мову. З анамнезу відомо, що з 07.05.2020 до 20.05.2020 р. лікувалася з приводу підтвердженої інфекції COVID-19 у Львівській обласній інфекційній лікарні. Стан середньої тяжкості. Отримувала оксигенотерапію. Неврологічно: горизонтальний ністагм в обидва боки, високі сухожилкові та періостальні рефлекси на всіх кінцівках, двобічний симптом Бабінського, інтенційний тремор при виконанні пальце-носової проби з обох боків. Діагноз демієлінізувального захворювання (можливо, спричиненого COVID-19) установлено на підставі серологічних досліджень (полімеразна ланцюгова реакція до SARS-CoV-2), клінічних виявів, даних магнітно-резонансної томографії (множинне супра- та інфратенторіальне вогнищеве ураження білої речовини головного мозку). Відзначено позитивний вплив застосування кортикостероїдів при лікуванні гострого розсіяного енцефаломієліту, пов’язаного із SARS-CoV-2. Таким чином, точна діагностика і своєчасне лікування гострої демієлінізувальної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, мають важливе клінічне значення.