UDC 615.212.7:616.15–071

The paper presents the results of studies of changes in the biochemical parameters of serum of rats with long-term use of nalbuphine and after its withdrawal. Because long-term use of opioids is known to lead to renal impairment, this study is relevant. There is little data in the literature on the dynamics of renal markers of renal impairment changes at a certain dose and duration and after opioid withdrawal. The aim of the study was to establish some biochemical parameters of the serum of rats with long-term therapeutic doses of nalbuphine and the late withdrawal of the drug. The study material was 45 white sexually mature male rats weighing 180–260 g. The serum determined total protein, urea, creatinine, calcium, phosphorus according to conventional methods. Statistical calculations were performed using RStudio v. 1.1.442 and R Commander v.2.4–4.At six-week administration of therapeutic doses of nalbuphine (subgroup N 6) the serum of rats was 64.40±3.57 g/l, at ten-week administration (subgroup N 10) – 74.90±3.81 g/l, at six-week administration followed by four-week withdrawal (subgroup N 6V4) – 65.60±1.58 g/l. Serum creatinine in subgroup N 6 was 107.90±7.40 μmol/l, N 10–94.28±2.98 μmol/l, N 6V4–96.19±1.26 μmol/l. The serum urea in subgroup N 6 was 7.62±0.73 mmol/l, N 10–8.90±0.90 mmol/l, N 6V4–5.71±0.13 mmol/l. Serum calcium in the subgroup N 6 was 2.39±0.09 mmol/l, N 10–1.98±0.08 mmol/l, N 6V4–2.82±0.08 mmol/l. The serum phosphorus index in subgroup N 6 was 2.11±0.12 mmol/l, N 10–2.04±0.11 mmol/l, N 6V4–2.12±0.07 mmol/l. Thus, prolonged use of nalbuphine leads to impaired nitrogen function of the kidneys and withdrawal of the drug – to partial restoration of this function. At six-week administration of nalbuphine and its subsequent cancellation, disturbance of reabsorption function of a kidney revealed after the tenth week of drug use is not observed.

ABSTRACT 
Aim: To study changes of dental biofilm microbiota composition during experimental opioid exposure, after its withdrawal and when using of complex drug correction.
Materials and Methods: Microbiological studies (48 rats) included microscopic and bacteriological methods, as well as determination of antibiotic susceptibility of microbial isolates. Ceftriaxone and pentoxifylline were used to correction the changes.
Results: The action of opioid for 10 weeks caused considerable changes in the microbiocenosis, which was illustrated by a significant increasing of the opportunistic pathogens quantitative indicators and the emergence of pathogenic microbiota. Changes in the microbiocenosis at 6 weeks of opioid exposure and after its withdrawal for 4 weeks were expressed in the appearance of pathogenic microbiota and the absence of significant differences in quantitative indicators of saprophytic and opportunistic microflora compared to similar indicators in animals with 10 weeks opioid exposure. This indicated a slow progression of dysbiotic changes and the inflammatory process in the oral cavity of rats.
Conclusions: After 10 weeks of experiment with opioid administration for 6 weeks and the use of ceftriaxone and pentoxifylline on the background of 4-week opioid withdrawal, a significant reduction of quantitative indicators of opportunistic bacteria and elimination of pathogenic species of microorganisms was determined. The use of complex drug correction on the background of 10 weeks of opioid exposure led to a significant reduction in the quantitative indicators of opportunistic pathogens and contributed to the elimination of most pathogenic species of microbiota under the action of ceftriaxone.
KEY WORDS: oral cavity, rats, opioid exposure, microbiota, drug correction

УДК 611.7-007-053.5

За даними офіційної статистики та наукової медичної літератури, патологія опорно-рухового апарату (ОРА) належить до групи найпоширеніших, поступаючись лише серцево-судинним та онкологічним захворюванням.  Літературні джерела свідчать, що порушення структури та функції ОРА діагностуються в пацієнтів різного віку та статі незалежно від території проживання.  Діти з патологією ОРА — вродженою або набутою — посідають серед них особливе місце, оскільки упродовж періоду росту та формування скелету вплив численних екзо- та ендогенних факторів може призводити до виникнення або посилення вже існуючої деформації різних відділів хребта, грудної клітки, стопи, щелепо-лицевої ділянки тощо, проявів сколіотичної хвороби, плоскостопості, щелепо-лицевих аномалій, а відтак — до порушення функції травної, дихальної, серцево-судинної, ендокринної та нервової систем. Численні автори наголошують, що упродовж останніх десятиліть значно зменшується відсоток здорових дітей, натомість суттєво зростає кількість дітей із хронічними захворюваннями, вадами розвитку, різними формами порушень постави й сколіозом. Низка авторів зазначають, що порушення постави сьогодні спостерігаються у 15–17% дошкільнят, 33% дітей молодшого шкільного віку та у 67–72% дітей старшого шкільного віку. Л. Середа та співавт. (2013) стверджують, що серед 4–6 річних дітей хвороби кістково-м’язової системи — порушення постави, сколіоз, плоскостопість — посідають перше місце в рейтингу захворюваності. Л.Ф. Горзов та співавт. (2019) наголошують на ключовому значенні остеопенічного синдрому в патогенезі сколіотичної хвороби, що приводить до метаболічних перетворень кісткової системи організму в цілому та до розвитку зубощелепних аномалій. За їхніми даними, частота таких аномалій серед дітей, хворих на сколіоз, у 2,5 раза вища, ніж у здорових, і становить 69–82,5%.

В Україні, за даними останнього біоповедінкового дослідження, оціночна кількість людей, які вживають наркотики ін’єкційно, становила 317 000 осіб (на підконтрольній території України), з них споживачів лише опіоїдів – 200 661 особа (63,3% від загальної кількості), 38 674 особи –споживачі стимуляторів (12,2% від загальної кількості), 77 665 осіб, що практикували змішане вживання наркотичних речовин (24,5%). Все частіше лікарі різного профілю зіштовхуються з проблемою лікування різних нозологій у людей з опіоїдною залежністю. Це різко утруднює процеси корекції основної патології за рахунок наслідків, що виникають при хронічному вживанні препаратів опіоїдного ряду. Одним із таких чинників є довготривале вживання опіоїдних анальгетиків з лікувальною метою, а також вживання препаратів опіоїдного ряду без медичних на то показів людьми, що належать до категорії наркозалежних. На даний час залишається нез’ясованим питання структурної реорганізації у шарах сітківки та ланках її гемомікроциркуляторного русла при довготривалому вживанні препаратів опіоїдного ряду та можливість корекції виникаючих внаслідок цього змін у субхронічний та хронічний періоди експериментального опіоїдного впливу. Саме тому ми вирішили доповнити, розширити та поглибити відомості про ці процеси завдяки проведенню власних досліджень у цьому напрямку. 

Глутамат натрію широко застосовується в харчовій промисловості попри численні повідомлення про імовірний зв’язок між систематичним його споживанням і розвитком деяких захворювань, зокрема атеросклерозу, розладів харчової поведінки, метаболічного синдрому тощо. З огляду на пряму залежність кровопостачання головного мозку від структурної організації і функціонального стану сонного гломуса, особливий інтерес становлять зміни морфології останнього за умов впливу глутамату натрію.