Neurodegenerative diseases pose a significant health challenge for the elderly. The escalating presence of toxic metals and chemicals in the environment is a potential contributor to central nervous system dysfunction and the onset of neurodegenerative conditions. Transition metals play a crucial role in various pathophysiological mechanisms associated with prevalent neurodegenerative diseases such as Alzheimer’s and Parkinson’s. Given the ubiquitous exposure to metals from diverse sources in everyday life, the workplace, and the environment, most of the population faces regular contact with different forms of these metals. Disturbances in the levels and homeostasis of certain transition metals are closely linked to the manifestation of neurodegenerative
disorders. Oxidative damage further exacerbates the progression of neurological consequences. Presently, there exists no curative therapy for individuals afflicted by neurodegenerative diseases, with treatment approaches primarily focusing on alleviating pathological symptoms. Within the realm of biologically active compounds derived from plants, flavonoids and curcuminoids stand out for their extensively documented antioxidant, antiplatelet, and neuroprotective properties. The utilization of these compounds holds the potential to formulate highly effective therapeutic strategies for managing neurodegenerative diseases. This review provides a comprehensive overview of the impact of abnormal metal levels, particularly copper, iron, and zinc, on the initiation and progression of neurodegenerative diseases. Additionally, it aims to elucidate the potential of fisetin and curcumin to inhibit or decelerate the
neurodegenerative process.

Background: Berberine is the main active compound of different herbs and is defined as an isoquinoline quaternary botanical alkaloid found in barks and roots of numerous plants. It exhibits a wide range of pharmacological effects, such as anti-obesity and antidiabetic effects. Berberine has antibacterial activity against a variety of microbiota, including many bacterial species, protozoa, plasmodia, fungi, and trypanosomes.
Objective: This review describes the role of berberine and its metabolic effects. It also discusses how it plays a role in glucose metabolism, fat metabolism, weight loss, how it modulates the gut microbiota, and what are its antimicrobial properties along with its potential side effects with maximal tolerable dosage.
Methods: Representative studies were considered and analyzed from different scientific databases, including PubMed and Web of Science, for the years 1982-2022.
Results: Literature analysis shows that berberine affects many biochemical and pharmacological pathways that theoretically yield a positive effect on health and disease. Berberine exhibits neuroprotective properties in various neurodegenerative and neuropsychological ailments. Despite its low bioavailability after oral administration, berberine is a promising tool for several disorders. A possible hypothesis would be the modulation of the gut microbiome. While the evidence concerning the aging process in humans is more limited, preliminary studies have shown positive effects in several models.
Conclusion: Berberine could serve as a potential candidate for the treatment of several diseases. Previous literature has provided a basis for scientists to establish clinical trials in humans. However, for obesity, the evidence appears to be sufficient for handson use.

 УДК 378.4:61:004.77

 Пандемія Covid-19, воєнний стан у країні стали поштовхом до ситуації, коли онлайн-заняття взяли верх над традиційним навчанням. Така ситуація принесла абсолютно новий аспект у навчання. Завдяки прогресу технологій і доступності Інтернету онлайн-заняття проводяться за допомогою різних програм, таких як Zoom, Google Classroom, Free Conference Call, Telegram, Skype, YouTube і FaceTime тощо, які надають інтерактивну платформу для навчання в розширеному режимі. Учасники освітнього процесу переходять і адаптуються до такого нового педагогічного підходу, повністю використовують ресурси, які пропонує віртуальний світ. Медична наука —сфера, де відбуваються нові відкриття та досягнення, що призводить до швидких інновацій в медичній інформації та технологіях. Студентам-медикам як і лікарям доведеться керувати значно більшою кількістю біомедичних і клінічних записів, незалежно від спеціальності, яку вони обрали. Тому, з метою забезпечення високої якості медичної освіти, необхідно переглянути звичні методи навчання, адаптувати динамічний формат навчання з урахуванням реалій сьогодення. Онлайн-навчання є потенційним освітнім методом, який може задовольнити цю потребу, надаючи студентам-медикам оновлену інформацію на постійній основі та навчаючи основних навичок біомедичної інформатики. Проте завжди постають питання: наскільки онлайн-навчання краще за традиційні дидактичні методи навчання в медичній освіті? Чи онлайн-викладання та навчання прийнятні для всіх у медичній співдружності? Як і де використовувати дистанційні технології в медичній освіті? Труднощі для розуміння та відсутність попередньої підготовки можуть бути основними прогалинами, на які посилаються викладачі. Що необхідно зробити, щоб доповнити чинні моделі викладання та підготовленість викладачів шляхом включення онлайн-завдань і методів оцінювання, зміцнення цифрової інфраструктури в медичних вишах. Хоча технологія змінила спосіб навчання, чи має вона достатньо передових цифрових інструментів, які можуть задовольнити потреби викладання та навчання медицини

   Складний набір політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів, що виникають у результаті військових конфліктів, мають непрямий і тривалий вплив на здоров’я населення. Руйнування медичної інфраструктури та інфраструктури громадського здоров’я ускладнює процес надання допомоги постраждалим, обмежуючи як її доступ, так і якість.
   Психічне здоров’я є важливим виміром людського капіталу, який значно впливає на такі аспекти людського життя, як добробут, зайнятість, робота, капітал, стигма тощо. Згідно даних ВООЗ у ситуаціях збройного конфлікту близько 10% людей, які зазнають травматичних подій, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% розвиватимуть поведінку, яка заважатиме їх здатності ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, наприклад безсоння, є найбільш поширеними наслідками.
   Молоде покоління, яке проживає у зонах, що постраждали від конфлікту вразливе до проблем психічного здоров’я. Під час війни молодь стикається з двома типами травматичних подій: типу I (раптова травматична подія) і типу II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункціональних механізмів подолання). В результаті страждає від тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, дисоціативних розладів. Найважливішими змінними, які визначають вплив війни на психічне здоров’я молоді є позбавлення основних ресурсів (житло, вода, харчування, освіта, охорона здоров’я тощо); порушені сімейні відносини (через втрату, розлуку або переміщення); стигма та дискримінація (значно впливають на ідентичність); песимістичний світогляд (постійне відчуття втрати і горя, нездатність побачити світле майбутнє).
   Мета-аналізи використовують змішані методи для дослідження психічного здоров’я та психосоціального самопочуття в нестандартних умовах, такі як фокус-групи і поглиблені інтерв’ю. Це необхідно для формування досліджуваного питання, модифікації інструментів для аналізу локальних ситуацій та інтерпретації зібраних епідеміологічних даних.
   В основі моделей відновлення психосоціальних систем передбачено необхідність багаторівневого підходу до психосоціальних утручань, які враховують особистість, сім’ю та всю спільноту. Модель громадського здоров’я вимагає взаємодії між соціальними та індивідуальними змінними за віком і часом, з особливою увагою до груп ризику та захисту в різні періоди життя.