UDC 619:616.98:578.833.1/.2:595.771:578.822.1:636:592.8/599

The active ingredient of the preparation Viroden, developed in Ukraine, is the mosquito densovirus. This virus has a wide tissue tropism and affects all phases of ontogenesis. It reproduces itself in the mosquitos salivary gland cells, but unlike arboviruses, it is harmless for humans and vertebrates. It is well established that simultaneous infection of an insect with different viruses is often accompanied by the phenomenon of interference, whereby the reproduction of one or both viruses is suppressed in the insects body. Consequently, it was reasonable to investigate the results of concurrent infection with an arbovirus and a mosquito densovirus. Laboratory experiments demonstrated that mosquito densovirus suppressed the reproduction of West Nile, Sindbis, and Batai viruses in the mosquitos body, resulting in a significant decrease in their infective titers as well as a reduction in the transmission factor during blood-feeding. The relevance of this research is determined by the increasing levels of biological threats posed by zoonotic transmissible viral infections common to humans and animals. According to the predictions of experts, in light of the processes of globalization and climate change, this may result in the emergence of new pandemics and panzootics

Rabies is an especially dangerous anthropozoonosis caused by viruses of the Rabdoviridae family, genus Lyssavirus, known for over 4,000 years. There is no effective antiviral treatment for rabies, although immunobiological drugs have been developed, the timely application of which can prevent a fatal outcome in humans. Protection of the population from rabies includes control of zoonotic reservoirs and sources of the pathogen infection. The aim of the study was to assess the epizootic-epidemiological situation of rabies in Ukraine and Poland, considering risks caused by the active phase of the Russian-Ukrainian war. A comprehensive epidemiological method was used to analyze state official data regarding indicators of the epizootic process of rabies, the number and nature of human injuries due to animal attacks, and to determine trends during 2021–2023. A comparative-descriptive technique was applied to compare the effectiveness of vaccination against rabies in domestic, pet, and wild animals and to assess the risks of changes in the epizootic situation. Since the 1940s, a natural focal ecotype of rabies has formed in the Eastern European region, where wild carnivores are reservoirs and pathogen sources. In Ukraine, combined foci are registered with the natural focal ecotype of rabies, involving dogs, cats, and large and small ruminants in the epizootic process. The epizootic rabies situation in Ukraine worsened during the war due to the disruption of animal vaccination, increased feral domestic and farm animals, especially in the combat zone, and the cessation of regulating the normative number of red foxes. The epizootological well-being in Poland could be compromised if the rabies disaster area spreads from the border territories of Ukraine. There are real risks of worsening the epizootic-epidemiological situation of rabies in Ukraine, posing a threat of transboundary spread to other countries.

Вступ. Різке зростання кількости пацієнтів із мінно-вибуховими травмами через війну робить актуальною проблему колонізації ран військовослужбовців резистентними штамами Pseudomonas aeruginosa і Klebsiella pneumoniae та модифікації їхнього видового спектра на третьому етапі евакуації. Мета. З’ясувати частоту інфікування клебсієлами та псевдомонадами мінно-вибухових ран на третьому етапі евакуації, визначити спектр їхньої резистентности, чутливість до протимікробних лікарських засобів, подати загальні правила військово-медичної допомоги.

Матеріяли й методи. Мікробіологічні дослідження проводили відповідно до чинних нормативно-методичних матеріялів і методичних рекомендацій. Антимікробну чутливість досліджували згідно з рекомендаціями European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing (EUCAST), 2023. Щодо випадків інфікування під час надання медичної допомоги (ІПНМД) серед поранених військовослужбовців керувалися оновленим наказом Міністерства охорони здоров’я України №1447 «Про затвердження Зміни до Критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації» від 15.07.2021 р.

Результати. Обстежено 38 осіб, у 17 виділено K. pneumoniae і P. аeruginosa, що становить 44,7 %. Інфекційні ускладнення ран віднесено до ІПНМД. 33,3 і 22,2 % ізолятів K. pneumoniae продемонстрували чутливість до амікацину та іміпенему відповідно. Чутливість до піперацилін-тазобактаму виявлено у 41,2 % ізолятів P. aeruginosa, іміпенему – 23,5 %, цефтазидиму – 11,8 %; помірну чутливість до амікацину – 29,4 %, тикарцилін-клавуланату – 23,5 %. У клебсієл і псевдомонад зафіксовано абсолютну чутливість до колістину. Отже, 92,3 % ізолятів псевдомонад і 90,7 % клебсієл виявилися мультирезистентними штамами. Своєчасне, ретельне первинне хірургічне оброблення ран, коректне протимікробне лікування знижують ризик їхнього інфікування.

 Висновки. У 44,7 % поранених виділено K. pneumoniae і P. аeruginosa на третьому етапі евакуації. Мультирезистентні штами K. pneumoniae і P. аeruginosa є шпитальними, частота їхнього висівання становить 90,7 і 92,3 % відповідно. Усі виділені ізоляти чутливі до колістину. Якісна підготовка хірургічної рани для подальших реабілітаційних етапів передбачає повну елімінацію з неї мікроорганізмів.

Ключові слова: K. рneumoniae, P. aeruginosa, множинна резистентність, мінно-вибухова травма