Стаття присвяена 95-річному ювілею видатного патолога, відомого вченого та великої людини - академіка Зербіно Дмитра Деонисовича

Вітряна віспа є одним з висококонтагіозних гострих інфекційних захворювань, які можуть перебігати тяжко, ускладнюючись залученням вісцеральних органів і центральної нервової системи, з розвитком загрозливих для життя станів у ВІЛ-інфікованих дітей. У наведеному клінічному випадку описано тяжкий перебіг генералізованої форми вітряної віспи з розвитком пневмонії, ускладненої гострим дистрес-синдромом. Тяжкість хвороби обумовлена ВІЛ-статусом дитини та відсутністю антиретровірусної терапії, що й призвело до летального завершення.
Висновки. Постмортальним дослідженням підтверджено VZV-інфекцію з вираженими альтеративними змінами внутрішніх органів і змінами в лімфатичних вузлах, характерними для ВІЛ-інфекції.

Ключові слова: дитина; ВІЛ; вірус Varicella Zoster; пневмонія; патоморфологія.

Роботу присвячено основним етапам розвитку проведення автопсійних досліджень працівниками кафедри пато-логічної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ) впродовж 125 років існування закладу. Для цього проаналізовано збірку протоколів автопсій Музею хвороб людини ЛНМУ імені Данила Галицького за період з 09 грудня 1896 р. по 09 грудня 2021 р., що налічує 95764 розтинів. Основна увага приділена питанням формування структурованого протоколу патологоанатомічного розтину, зокрема розробленню детальної уніфікованої схеми опису макро- та мікроскопічних змін із використанням ілюстративних матеріалів, по-глибленого клініко-анатомічного аналізу та формулюванню рубрифікованого патологоанатомічного діагнозу. Історичний підхід дозволив краще зрозуміти питання та проблеми, що стоять перед сучасною патологічною анатомією – цифровізація, стандартизація відповідно до міжнародних положень, та зробити певні кроки для їх вирішення.
Ключові слова: протокол розтину, Музей хвороб людини, Львівський медичний університет.

The incidence of miscarriage has been increased all over the world. In this situation more often children need artificial ventilation of the lungs (AVL) and form risk group for recurrent and chronic bronchopulmonary pathology development . Interconnection of prematurity – acute pulmonary disorders – the further formation of bronchopulmonary disease is no longer in doubt. It is observed a correlation between the administration of artificial ventilation in the neonatal period and the subsequent formation of bronchopulmonary pathology.  Our studies have shown that in the case of developing bronchial asthma in a child born prematurely and suffering from acute pulmonary disorders in the period of newborn birth, the risk of developing a severe variant of the disease is extremely high . The obtained data showed that asthma in such children is characterized by a severe course, often the so-called variant "difficult asthma" (with frequent exacerbations in the form of an asthmatic condition) is often observed [5, 10]. We have been followed up 27 children with bronchial asthma, whom after birth prolonged ventilation (more than 7 days) was performed due to pulmonary sickness.
The course of asthma in these children is characterized by frequent exacerbations and perscription of high doses of β2-agonists and hormonal drugs. This cohort of patients requires special care both on the part of parents and nursing staff.
      The reason should be sought, analyzing the features of the ante and perinatal period of the child's development [1, 4]. Frequent causes of miscarriage are inflammatory processes of diverse nature and etiology. In the process of inflammation, the number of cytokines, oxidants, and lytic
enzymes increases in the mother's body. In immature children, control over the inflammation process is inadequate [8, 12]. Low levels of antioxidants, antiprotease and anti-inflammatory cytokines can negatively affect the balance between inflammatory and anti-inflammatory cytokines, which in turn causes persistent inflammatory reaction and damage . Chronic inflammation causes hyperreactivity of the respiratory tract, which can not but affect the development and progress of bronchial asthma in the future . It is precisely this situation that determined the relevance and purpose of our study.
        Aim is to study the frequency and the features of the course of broncho-pulmonary pathology in young children who were on artificial ventilation of the lungs in the neonatal period.

Coronavirus disease (COVID-19) is an infectious disease caused by the SARS-CoV-2 virus, which affects both children and adults. Although most cases of COVID-19 in children have a mild course, sometimes the disease is severe. Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) is a rare complication of COVID-19, characterized by pronounced cardiovascular, gastrointestinal, and skin-mucosal signs and symptoms that, in particular, may meet the criteria for atypical or typical Kawasaki disease (KD). This article represents a clinical case of a 13-year-old boy with an atypical course of SARS-CoV-2-
Induced Kawasaki-Like Multisystem Hyperinflammatory Syndrome, who was treated with intravenous immunoglobulin, corticosteroids, and aspirin. Equally, it presents a thorough description of carrying out a differential diagnosis between MIS-C and Kawasaki disease and a review of the application of drugs needed for MIS-C treatment, the main goal of which is to ensure the best protection against CA aneurysms and avoid long-term sequelae.