Мета.  Порівняти  закритий  та  відкритий  хірургічний  методи  корекції  сідловидної деформації носа (СДН) за власним досвідом, визначити можливості і ефективність  застосування  реберних  аутотрансплантатів (РА)  для усунення сідловидної деформації носа (СДН) при функціональній риносептопластиці (РСП) у військовослужбовців Збройних сил України. 
Матеріали та методи. У п’яти випадках СДН пацієнтам застосовано РА. Три операції при СДН виконано за закритою методикою (основна група), дві операції виконано  за  відкритою  методикою (контрольна  група).  Всі  пацієнти  були чоловічої  статі.  Середній  вік  пацієнтів  основної  групи (35,0±7,1)  року,  контрольної – (32,0±6,3)  року,  різниця  віку  статистично  незначима. Усім  пацієнтам для  реімплантації  використано  ділянку  правого 6-го  реберного  хряща (РХ),  а першим  етапом  операції  виконано  класичну  ендоскопічну  септопластику  з лазерною вазотомією нижніх носових раковин. 

Результати  та  їх  обговорення.  В  усіх  пацієнтів  обох  груп  досягнуто  естетичної  форми  носа,  відновлено функцію  носового  дихання.  Рани  у  всіх  прооперованих  загоїлись  первинним  натягом.  Реактивні  набрякові  явища  зі  сторони м’яких  тканин  при  закритій  методиці  регресували  швидше,  реабілітаційний період  скоротився  на (19,0±2,1)  доби  в  основній  групі  порівняно  із  пацієнтами  з контрольної  групи (p<0,05).  Серед  пацієнтів  основної  групи 2 (66,7%)  осіб  були  задоволені  результатом,  а 1  пацієнт (33,4%) –  частково  задоволений  через розходження  результату  із  власними  сподіваннями.  З  контрольної  групи 1 пацієнт (50%) був незадоволений результатом. 

Висновки.  СДН –  складна  патологія,  яка  потребує  кваліфікації  хірурга  і матеріалу  для  імплантації. Закрита  РСП  з  імплантанцією  РХ  пацієнта  має переваги  перед  відкритою.  Гарний  косметичний  та функціональний  результат дає  змогу  військовослужбовцям  якісно  виконувати  свої  службові  обов’язки,  підтримувати  фізичний  стан  на  відповідному  рівні,  зменшити  частоту захворюваності супутньої патології, бути придатним до проходження військової служби в спеціальних підрозділах, зменшити ризик психологічних розладів. 

ІІ  Міжнародна  науково-практична  конференція  «Лікарі  та  медсестринство: трансформація в умовах війни та поствоєнне відновлення», що відбулася у Луцьку 16-17 травня  2024  року  (далі  –  Конференція),  стала  гідним продовженням  започаткованої  Волинським  медичним  інститутом  у  2023  році  першої  конференції  «Лікарі та медсестринство – медичний фронт в Україні та світі». Традиційно проведення медичного форуму приурочене до Міжнародного дня медичної сестри, який відзначається щорічно 12  травня.  Завданнями  конференції  було привернення  уваги  медичної  спільноти  до важливості  медсестринської  професії,  висвітлення  актуальності наукових  досліджень  у галузі медицини і медсестринства у світі та в Україні, популяризація досягнень медичної  науки та практики на теренах Волинської області. 

Гіпертрофія мигдаликів кільця Пирогова-Вальдейера у дорослих діагностується рідко, найчастіше вона спостерігається у дітей віком до 15 років. Клінічна картина даного стану мигдаликів у дорослих і дітей значно відрізняється, а скарги дорослих пацієнтів є менш вираженими. Проте, слід пам’ятати про гіпертрофію  мигдаликів у дорослих пацієнтів для правильної диференційної діагностики та вибору лікувальної тактики. 

Синдром Ігла-Стерлінга - це патологія, для якої характерна зміна положення,  форми  та розмірів шилоподібного відростка, що відходить від скроневої кістки, а також деформація  шило-під'язикової зв'язки. Основними причинами захворювання є подовження шилоподібного відростка, а також окостеніння шило-під'язикової зв'язки, спазм м'язів, що прикріплюються до шилоподібного відростка. Напруга м'язової мускулатури може бути зумовлена різким позіханням, тривалим відкриванням рота (при проведенні стоматологічного лікування) тощо. 
Діагностика і встановлення діагнозу  - Синдрому Ігла-Стерлінга часто викликає труднощі, що зумовлено широким спектром його клінічних проявів, а середня тривалість захворювання до встановлення правильного діагнозу, може тривати роки.  Дані пацієнти звертаються до сімейного лікаря, отоларинголога, стоматолога, невропатолога, хірурга, онколога. Найчастіше їм виставляють діагноз: хронічний отит, хронічний тонзиліт, невралгія трійчастого нерва, артрозо-артрит скронево-нижньощелепного суглоба тощо.  

УДК 604.4.664

Предмет. Сучасна медицина продемонструвала багато потенційних переваг для здоров’я людини ягід дикорослих рослин, які є джерелом вітамінів та інших біологічно активних речовин взагалі, макро- і мікроелементів, антиоксидантів тощо. Як досліднцький матеріал, що широко використовується у медицині та харчовій промисловості України, взято ягоди брусниці (Vaccinium vitis – idaea L.) і журавлини (Oxycoccus palustris).

Мета. Аналіз особливості харчової цінності і здатності до накопичення небезпечних хімічних сполук брусницею та журавлиною та експериментальні дослідження вмісту в ягодах рослин есенціальних та токсичних елементів.

Методи та експериментальні дослідження. Вміст есенціальних та токсичних елементів у ягодах рослин проводили фізико-хімічними методами, а саме: вміст арсену – фотометрично (ДСТУ ISO 6634:2005), вміст цинку, міді, мангану, кобальту, нікелю, свинцю та кадмію – методом атомноабсорбційної спектрофотометрії (ДСТУ EN 14082:2019). Було проаналізовано по 3 зразки свіжих ягід з рослин, які зібрані в різних місцевостях Карпатського регіону Львівщини. Дані вимірювань представляли як середнє значення та зазначали сумарну розширену невизначеність результату в абсолютних одиницях (коефіцієнт охоплення рівний 2).

Результати. Дослідження показали, що вміст есенціальних мікроелементів у деяких зразках брусниці в рази вищий ніж у журавлині: цинку – приблизно у чотири рази, міді – у дев’ять разів та мангану – більше ніж у два рази.

Сфера застосування результатів. Порівнюючи отримані дані з добовою потребою дорослого населення у мінеральних речовинах слід сказати, що і брусниця і журавлина можуть бути ефективним джерелом збагачення організму міддю та манганом.

Ключові слова: харчова і біологічна цінність, брусниця, журавлина, есенціальні та токсичні елементи.

Subject. Modern medicine has demonstrated many potential benefits for human health of berries of wild plants, which are a source of vitamins and other biologically active substances in general, macroand microelements, antioxidants, etc. Cranberry (Vaccinium vitis – idaea L.) and cranberry (Oxycoccus palustris) berries were taken as research material widely used in the medicine and food industry of Ukraine.

Purpose. Analysis of the specific nutritional value and ability to accumulate dangerous chemical compounds in lingonberries and cranberries and experimental studies of the content of essential and toxic elements in plant berries.

Methods. The content of essential and toxic elements in the berries of plants was determined by physicochemical methods, namely: the content of arsenic – photometrically (DSTU ISO 6634:2005), the content of zinc, copper, manganese, cobalt, nickel, lead and cadmium - by the method of atomic absorption spectrophotometry ( DSTU EN 14082:2019). Three samples of fresh berries from plants collected in different areas of the Carpathian region of Lviv were analyzed. The measurement data were presented as an average value and indicated the total expanded uncertainty of the result in absolute units (coverage factor equal to 2). Results. Studies have shown that the content of essential trace elements in some lingonberry samples is several times higher than in cranberries: zinc – about four times, copper – nine times, and manganese – more than two times.

Scope of results. Comparing the obtained data with the daily mineral needs of the adult population, it should be said that both lingonberries and cranberries can be an effective source of enriching the body with copper and manganese.

Key words: nutritional and biological value, lingonberry, cranberry, essential and toxic elements.