УДК : 616-074(075.8)

Підручник складено відповідно до нової навчальної програми за єдиним планом. Висвітлено загальні положення, етіологію, патогенез захворювань різних органів і систем, традиційні та сучасні можливості діагностики.

У розділі І описано управління якістю клінічних лабораторних досліджень, що на даний час є актуальним. У наступних розділах описано сучасні уявлення про обмін білків, вуглеводів, ліпідів, гормонів, мінералів та води, кислотно-лужному стану в нормі та при патологічних станах. Практичне застосування біохімічних досліджень оцінене через можливість ранньої діагностики захворювання, моніторинг життєво важливих функцій організму хворого, моніторинг реакції на лікувальні заходи.

УДК 616.379-008.64-092.9:612.015.3:616.8-009.17

Актуальність. Вітамін D3 як багатофункціональний біологічний агент тісно залучений до патоге-незу діабетичної ретинопатії (ДР) при цукровому діабеті 2-го типу (ЦД2), тому розглядається як потенційний біомаркер оцінки стану пацієнтів.

Мета: вивчити плазмову концентрацію вітаміну D3 у пацієнтів з ДР на тлі ЦД2, провести кореляційний аналіз із показниками запалення, ліпідного обміну, нейродегенерації для пошуку нових біомаркерів.

Матеріали та методи. У дослідження були включені 106 пацієнтів (106 очей) із діагнозом ДР на тлі ЦД2, яких розділили на підгрупи відповідно до ступеня ушкодження сітківки за шкалою ETDRS. Виділили групу пацієнтів з непроліферативною ДР (level 47–53), з помірною проліферативною ДР (level 61–75) та з прогресуючою проліферативною ДР (Advans_PDR, level 81–85). Контрольну групу становили 64 відносно здорові особи, зіставні за статтю і віком. Шляхом імуноферментного аналізу вимірювали плазмові концентрації вітаміну D3, ІЛ-1β, ІЛ-10, феритину, гомоцистеїну, ненейрональної енолази (NNE). Проводили аналіз ліпідограми. Статистичний аналіз проводили за допомогою програм IBM SPSS Statistics 23 та MedStat.

Результати. При дефіциті вітаміну D3 у пацієнтів з ДР на тлі ЦД2 підтверджені ознаки хронічного системного запалення та виявлений зв’язок із концентрацію NNE, який демонструє більш виражені ознаки низькорівневого мікрогліального тканинного запалення у головному мозку і сітківці ока, що є основою нейродегенерації й асоційованої втрати зору. У цієї когорти хворих виявлений вірогідний кореляційний зв’язок феритину та ІЛ-10 у плазмі крові, однак не ІЛ-1β, що обґрунтовує диференційований підхід до моніторингу хронічного системного запалення. У пацієнтів із прогресуючою проліферативною ДР виявлені вірогідно нижчі рівні дефіциту вітаміну D3 на тлі відсутності терапії статинами.

Висновки. Концентрація вітаміну D3 у плазмі крові у пацієнтів з ДР на тлі ЦД2 є біомаркером оцінки нейродегенерації, системного запалення та клінічних наслідків, що обґрунтовує особливості ведення пацієнтів, прогнозування ДР. Прийом препаратів групи статинів сприяє стійкій компенсації дефіциту вітаміну D3.

Ключові слова: нейродегенерація; дистрофія сітківки; статини; ліпідний обмін

УДК 617.713-002-022.7-092-06:616.379-008.65]:355.01(477)

Актуальність. Бактеріальний кератит (БК) залишається однією з провідних причин інфекційної втрати зору. Наявність цукрового діабету (ЦД) 2-го типу суттєво підвищує ризик розвитку БК і тяжкість його перебігу через гіперглікемію, порушення іннервації рогівки та зниження місцевого імунітету. В умовах воєнного стану в Україні обмежений доступ до офтальмологічної допомоги посилює проблему своєчасного лікування таких пацієнтів.

Мета дослідження: провести порівняльний аналіз етіологічних чинників і частоти ускладнень бактеріального кератиту у пацієнтів із ЦД 2-го типу та без нього в умовах воєнного стану в Україні.

Матеріали та методи. Обстежено 110 пацієнтів (110 очей) з бактеріальним кератитом, розподілених на дві групи: 1-ша група — 57 пацієнтів із ЦД 2-го типу, 2-га група — 53 пацієнти без ЦД. Усім проведено стандартні офтальмологічні дослідження та мікробіологічну діагностику. Статистичну обробку здійснювали у програмах Microsoft Excel 2019 та SPSS 26 із застосуванням χ²-критерію Пірсона, точного критерію Фішера при рівні значущості p < 0,05.

Результати. У пацієнтів без ЦД значно частіше виявлявся блефарит — 37,74 проти 8,77 % при ЦД 2-го типу (p < 0,001), тоді як порушення режиму носіння контактних лінз переважало серед хворих на діабет — 28,07 проти 20,75 % (p < 0,05). Частота травматичних (22,8 vs 22,6 %) і хімічних пошкоджень (10,5 vs 13,2 %) не відрізнялася (p > 0,05). Найчастішим ускладненням у пацієнтів без ЦД було помутніння рогівки — 37,74 %, тоді як при ЦД 2-го типу — 17,54 % (p < 0,05). Водночас у хворих на ЦД 2-го типу частіше спостерігались тяжчі ускладнення — виразка (5,26 %), передній увеїт (8,77 %), вторинна глаукома (7,02 %) та перфорація (1,75 %), проте ці відмінності не досягали статистичної значущості (p > 0,05).

Висновки.У пацієнтів із ЦД 2-го типу бактеріальний кератит характеризується більш тяжким клінічним перебігом і схильністю до ускладнень, тоді як серед хворих без діабету переважають поверхневі форми з помутнінням рогівки. Отримані результати підкреслюють необхідність ранньої діагностики та індивідуалізованого підходу до лікування БК у пацієнтів із ЦД 2-го типу.