УДК: 618.39-071.1:159.922]-038
Актуальність. Щороку у світі відбувається 23 мільйони викиднів та народжується приблизно 15 мільйонів
недоношених немовлят. Невиношування провокує збільшення госпіталізації новонароджених, створює значне
економічне навантаження на сім’ї та навантаження на системи охорони здоров’я, підвищує ризик розвитку психологічних та психічних розладів: депресії, тривоги, посттравматичного стресу, алкогольної залежності, соматичних симптомів, сексуальної дисфункції, самогубства, що визначає дану патологію пріоритетною в пошуку шляхів для її вирішення.
Ціль: найбільш значущих керованих поведінкових факторів ризику невиношування вагітності, які власне піддаються модифікації, що стане одним з ключових елементів у вирішенні проблеми попередження невиношування вагітності.
Матеріали та методи. Під час проведення наукового дослідження було сформовано дві групи жінок. Основну
групу склали 403 жінки після самовільного переривання вагітності, передчасних пологів чи із загрозою невиношування та в групу контролю увійшло 402 жінки із фізіологічним перебігом вагітності та породіллі з доношеною вагітністю.
У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати. За результатами проведеного дослідження найбільш значущими виявилися вплив зовнішнього стресового фактору під час вагітності яке відмітили 23,08% [19,1–27,31] та 3,73% [2,10–5,80] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01) та перенавантаження нервової системи на робочому місці, про що зазначили 42,43%[37,65–47,29] та 29,35% [25,01–33,9] жінок дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Доведено негативний вплив фізичного навантаження типу бігу чи спортивної ходьби, а також заняття професійним спортом, про які вказали 17,87% [14,28–21,75] та 8,71% [6,15–11,66], і 6,20% [4,06–8,76] та 2,24% [1,02–3,91] респондентів дослідної та контрольної груп відповідно (p<0,01). Дослідженням встановлено істотну різницю щодо частоти вживання алкоголю, а саме показники прийом спиртних напитків 2–3 рази на місяць, були вдвічі вищими у дослідній групі 18,36% [14,74–22,29] у порівнянні з 9,70% [7,01–12,78] жінок контрольної групи (p<0,01). Встановлено, що у групі дослідження переважала частка жінок, які вживали вино 39,70% [34,98–44,52], коли у контрольній групі їх було 17,66% [14,09–21,54] (p<0,01), а у групі контролю вдвічі переважала частка жінок, які вживали слабоалкогольні напитки 13,93% [10,72–17,48] по відношенню до 7,20% [4,88–9,92] у дослідній групі (p<0,01). Було відмічено превентивний вплив додаткового вживання мікронутрієнтів, а саме фолієвої кислоти та йоду. Фолієву кислоту по 400 мкг. на добу з моменту, коли взнали про свою вагітність і до кінця 16 тижня вагітності вживали 37,47% [32,81–42,25] жінок дослідної групи, що було в 1,4 рази менше ніж у контрольній групі 51,00% [46,11–55,87] (p<0,01), а препарати йоду по 200 мкг. йоду на добу приймали від початку і до кінця вагітності лише четвертина 25,06% [20,96–29,41] жінок дослідної групи та майже половина 45,27% [40,44–50,15] жінок контрольної групи (p<0,01). Було доведено доцільність обмеження статевого життя у критичні періоди вагітності, а саме у терміни 8–12, 18–22 та 28–32 тижні вагітності, про що зазначили 31,27% [26,84–35,87] респонденток групи дослідження та 47,26% [42,4–52,15] осіб контрольної групи; (p<0,05).
Висновки. За результатами дослідження було встановлено найбільш значущі поведінкові фактори ризику, які в
основному за своєю природою є керованими та піддаються модифікації. Отримані результати будуть використані при формуванні груп з підвищеним ризиком невиношування серед жінок репродуктивного віку та при розробці персоніфікованої ризик-орієнтованої моделі профілактики невиношування вагітності.